Особливості обліку та виконання сільського бюджету

1.2 Особливості обліку та виконання сільського бюджету

Слід мати на увазі, що система бухгалтерського обліку у бюджетній сфері має ряд особливостей. Якщо фінансові операції суб'єктів господарювання спрямовані на отримання прибутку, то у фінансових операціях, здійснюваних державою, домінує ідея надання державних послуг. З таких позицій:

 - сума доходів важлива лише тією мірою, якою вона є джерелом покриття видатків;

- видатки здійснюються в загальнодержавних інтересах і, в основному, не оцінюються з точки зору фінансової рентабельності.

Бюджетні операції здійснюються у межах бюджетних призначень, встановлених законодавством України, тому їх виконання віддзеркалюється у бухгалтерському обліку відповідно до щорічного Закону про Державний бюджет України.

Бухгалтерський облік з виконання бюджетів відзначається також певною складністю, що пояснюється великою кількістю учасників бюджетного процесу, різноманітністю операцій, великою кількістю зв'язків. Він обробляє масові результати (отримання податків та здійснення платежів), одночасно забезпечуючи принцип касової єдності та консолідації бюджетних рахунків.

Бухгалтерський облік операцій з виконання бюджету передбачає їх зв'язок через єдину бюджетну класифікацію з аналогічними операціями, які реєструються розпорядниками бюджетних коштів шляхом застосування єдиних аналітичних бухгалтерських регістрів.

Система бухгалтерського обліку організована таким чином, щоб описувати бюджетні операції в узагальненому вигляді - у синтетичному обліку і деталізовано в розвиток синтетичного - в аналітичному. При цьому бухгалтерський облік повинен відповідати загальним вимогам, що ставляться до його організації:

1.         Облік повинен бути чітко документований;

2.         Облік здійснених операцій здійснюється у певній послідовності на підставі документів;

3.         Записи здійснених операцій відображаються по облікових рахунках бухгалтерського обліку;

4.         Облік повинен бути суцільним за охопленням операцій і безперервним у часі.

Основними завданнями системи бухгалтерського обліку виконання сільського бюджету є:

1.         Додержання принципів обліку і звітності;

2.         Своєчасне, повне і достовірне відображення в обліку за відповідними рахунками і параметрами операцій по виконанню бюджетів, які здійснюються на підставі первинних документів клієнтів, органів, які мають право безспірного списання коштів тощо;

3.         Щоденне завершення та звірку всіх облікових процесів, регістрів та документів;

4.         Складання щоденного балансу та автоматизовану перевірку відповідності даних аналітичного обліку даним балансу;

5.         Достовірне відображення в обліку і звітності руху використання фінансових та інших ресурсів бюджетів, надання об'єктивної і порівняльної інформації про стан зобов'язань, активів, результатів виконання бюджетів з метою аналізу та управління бюджетними коштами.

Бюджетний облік, як і бухгалтерський облік загалом, здійснюється на підставі первинних документів, якими оформляються операції з виконання бюджету, схем їх документообороту, облікових реєстрів, у яких відображаються ті чи інші операції.

Усі операції з виконання бюджету оформляються документально. Документи, в яких відображаються відомості про ці операції та підтверджується їх здійснення, називаються первинними, оскільки вони є основою для ведення обліку. Головним первинним документом у процесі виконання бюджету є платіжне доручення. Ознаки і показники операції, зафіксовані у первинному документі, називаються реквізитами документа.

Схеми документообороту показують, хто і на якій підставі виписує цей документ, кому він надсилається, де і як використовується. Під час здійснення однієї операції з виконання бюджету виписується один або кілька документів, які перебувають в обігу між різними організаціями. Документооборотом називається рух документів з моменту їх виникнення до здачі в архів.

Загальну схему документообороту можна подати наступним чином. На основі первинних документів здійснюються записи в меморіальні ордери і в облікові реєстри. Далі записи в облікових реєстрах ведуться в основному з меморіальних ордерів. Вони мають форму документів, які призначаються для скорочення записів в облікові реєстри з первинних документів. Наприклад, протягом дня надійшло кілька первинних документів, якими оформляється надходження доходів. Усі вони відображаються в одному меморіальному ордері. У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим, фінансовим та позабалансовим рахунками, а також за рахунками управлінського обліку з проміжним підсумком за рахунками другого та третього порядків. У ньому відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками. Правильність складання щоденного балансу оборотів і залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом.

Характерною особливістю обліку видатків бюджетних установ є їх поділ на касові та фактичні. Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чи реєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства для їх використання (витрачання) згідно з кошторисом. При цьому касовими видатками вважають як кошти, отримані готівкою в касу установи, так і суми, перераховані шляхом безготівкової оплати рахунків. Звідси зрозуміло, що касові видатки не можна от ототожнювати (плутати) з касовими операціями. Касові видатки — це не видача грошей з каси установи, а касове виконання бюджету (видача грошей з бюджетних рахунків). Прикладом касових видатків може бути отримання готівки в касу на видачу зарплати, перерахування коштів за матеріали, продукти харчування, обладнання, у фонди на соціальні заходи тощо.

Облік касових видатків ведеться за кодами економічної класифікації, тому в первинних документах на списання грошей з бюджетних (реєстраційних) рахунків обов'язково необхідно вказувати цільове призначення (код) видатків,

Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні видатки установи для виконання кошторису, що підтверджені відповідними первинними документами. Прикладом фактичних видатків можуть бути операції нарахування заробітної плати працівникам, списання витрачених медикаментів та продуктів харчування, списання витрат на відрядження за поданим авансовим звітом, нарахування внесків до спеціальних фондів на соціальні заходи тощо.

Такий розподіл видатків в обліку визначаться необхідністю контролю з боку держави за використанням коштів. Облік касових видатків забезпечує інформацію про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату. Облік фактичних видатків дає можливість контролювати хід фактичного виконання кошторису видатків установи в цілому та дотримання встановлених норм за окремими статтями і структурними підрозділами. Облік фактичних видатків, як і касових, ведеться за кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Касові та фактичні видатки на практиці найчастіше не збігаються у часі, оскільки в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій: для касових видатків —- це касовий метод, при якому запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів, незалежно від періоду, до якого вони належать; для фактичних видатків —це метод нарахувань, за яким запис операцій здійснюються в момент їх визначення (нарахування), а не в момент фактичного витрачання (виплати) коштів, Так, наприклад, фактичні видатки за кодами 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», 1120 «Нарахування на заробітну плату» та деякі інші у часовому вимірі випереджають касові, тобто нарахування заробітної плати та внесків на соціальні заходи відбувається раніше, ніж отримання грошей в касу на виплату зарплати або перерахування коштів у відповідні фонди. За іншими кодами, як правило, касові видатки випереджають фактичні. Наприклад, спочатку перерахування коштів за продукти харчування (касові видатки за кодом 1133), а потім списання витрачених продуктів після їх отримання та використання (фактичні видатки за тим же кодом 1133).

Фінансова звітність, яку складають бюджетні установи містить:

1.         “Баланс” (форма №1);

2.         “Звіт про надходження та використання коштів загального фонду” (форма №2д, №2м); “Звіт про надходження та використання коштів загального фонду” (форма №2д, №2м);

3.         “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами” (форма №4-1д, №4-1м);

4.         “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ” (форма №4-2д, №4-2м);

5.         “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду” (форма №4-3д, №4-3м);

6.         “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)” (форма №4-3д.1, №4-3м.1);

7.         “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів” (форма №4-4д);

8.         “Звіт про рух необоротних активів” (форма №5);

9.         “Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування” (форма №6);

10.      “Звіт про заборгованість за окремими програмами” (форма №7д.1, №7м.1);

11.      “Звіт про результати фінансової діяльності” (форма №9);

12.      “Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах” (форма №15);

13.      Пояснювальну записку до річного звіту, що включає текст та додатки.

Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” функцію встановлення правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з виконання кошторисів бюджетних установ закріплено за Державним казначейством України.

План рахунків – це систематизований перелік рахунків поточного обліку, призначених для відображення господарських операцій. В основу нового Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ покладено Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, а також План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій з урахуванням особливостей виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ. План рахунків налічує 8 класів балансових рахунків і один клас позабалансових рахунків.

Клас 1 “Необоротні активи” об’єднує рахунки, які призначені для обліку матеріальних та нематеріальних активів, що отримані для тривалого використання і не призначені для реалізації або витрачання протягом одного року. На рахунках цього класу обліковуються основні засоби бюджетних установ, інші необоротні матеріальні активи і нематеріальні активи, а також знос необоротних активів.

Клас 2 “Запаси” об’єднує групу рахунків для обліку оборотних матеріальних активів, що належать бюджетним установам, реалізація або використання яких передбачається протягом одного бюджетного року.

Клас 3 “Кошти, розрахунки та інші активи” містить рахунки, призначені для відображення поточних фінансових активів: грошових коштів у касі, на рахунках в установах банків або органах Державного казначейства України, в розрахунках з дебіторами.

Клас 4 “Власний капітал” об’єднує рахунки, призначені для обліку вкладень до фондів бюджетних установ і визначення результатів виконання кошторисів бюджетної установи, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів за поточний рік.

Клас 5 “Довгострокові зобов’язання” призначений для обліку довгострокових зобов’язань, що не є характерними для діяльності цієї бюджетної установи, не пов’язаних з використанням бюджетних коштів, і погашення яких здійснюватиметься у наступні бюджетні роки.

Клас 6 “Поточні зобов’язання” об’єднує рахунки, призначені для обліку зобов’язань установи, що виникають у процесі її діяльності, і погашення яких очікується протягом одного бюджетного року.

Клас 7 “Доходи” призначений для обліку надходжень грошових коштів (доходів), отримуваних установами за рахунок загального і спеціального фондів, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів. Загальний фонд кошторису розпорядників бюджетних коштів об’єднує доходи установи (асигнування), що надходять до фонду із загальних ресурсів бюджету, які не мають при надходженні до бюджету певної мети. До складу спеціального фонду входять позабюджетні кошти установи – спеціальні кошти, суми за дорученнями, інші позабюджетні кошти під назвою “власні надходження установи”, доходи, що мають цільову спрямованість.

Клас 8 “Витрати” об’єднує групи субрахунків для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ, а також касових видатків сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів, що здійснюються протягом бюджетного року.

На позабалансових рахунках обліковуються матеріальні цінності, інші активи та зобов’язання, що не належать установі або перебувають у тимчасовому її розпорядженні.

Отже, теоретико-метологічні засади бухгалтерського обліку виконання сільського бюджету насамперед мають бути підкріплені відповідальністю місцевих органів влади за регулювання частки суспільних справ у інтересах територіальної громади сіл та селищ через здійснення певних бюджетних процедур.

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛІКУ ТА ВИКОНАННЯ СІЛЬСЬКОГО БЮДЖЕТУ В ПАШКОВЕЦЬКІЙ СІЛЬСЬКІЙ РАДІ ЗА 2006-2008 РОКИ

2.1 Бухгалтерський облік по виконанню сільського бюджету

 

Пашковецька сільська рада як орган місцевого самоврядування заснований 21 листопада 1997 року за №04416890 у ЄДРПОУ, форма власності комунальна, виконавчий орган обласної ради. Із бюджету сільської ради тобто із сільського бюджету фінансуються:

1.         Апарат органі місцевого самоврядування (КФК 010116);

2.         Дитячий дошкільний заклад (070101);

3.         Амбулаторія загальної практики та медицини (КФК 080300);

4.         Сільський будинок культури (КФК 110204).

Поміж тих установ, які фінансуються із сільського бюджету на території сільської ради розташовані Пашковецька ЗОШ І-ІІ ступенів та сільська бібліотека. На території сільської ради здійснюють свою діяльність чотири підприємці та сільськогосподарське підприємство.

В Пашковецькій сільській раді ведеться меморіально-ордерна форма обліку, вона одержала назву від меморіального ордера, складанням якого завершується обробка документів.

Основними принципами меморіально-ордерної форми обліку є:

1.         Оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами;

2.         Розподіл синтетичного обліку на хронологічний та систематичний;

3.         Ведення аналітичного обліку на картках.

Особлива будова Головної книги, яка розкриває кореспонденцію рахунків, що підвищує можливості аналізу та контролю за правильністю записів. З метою забезпечення єдності бухгалтерського обліку наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 року № 68 затверджено Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання [5]. При меморіально-ордерній формі обліку перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами проведення операцій і оформляються меморіальними ордерами – накопичувальними відомостями, яким присвоюються такі постійні номери:

1.         Меморіальний ордер 1 – накопичувальна відомість щодо касових операцій (ф. 380);

2.         Меморіальний ордер 2 – накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 381);

3.         Меморіальний ордер 3 – накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 382);

4.         Меморіальний ордер 4 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими дебіторами (ф. 408);

5.         Меморіальний ордер 5 – зведення розрахункових відомостей щодо заробітної плати та стипендій (ф. 405);

6.         Меморіальний ордер 6 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими кредиторами (ф. 409);

7.         Меморіальний ордер 7 – накопичувальна відомість щодо розрахунків у порядку планових платежів (ф. 410);

8.         Меморіальний ордер 8 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з підзвітними особами (ф. 386);

9.         Меморіальний ордер 9 – накопичувальна відомість щодо переміщення і вибуття необоротних активів (ф. 438);

10.      Меморіальний ордер 10 – накопичувальна відомість щодо вибуття і переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. 439);

11.      Меморіальний ордер 11 – зведення накопичувальних відомостей щодо надходження продуктів харчування (ф. 398);еморіальний ордер 12 – зведення накопичувальних відомостей щодо витрачання продуктів харчування (ф. 411);

12.      Меморіальний ордер 13 – накопичувальна відомість витрачання матеріалів (ф. 396);

13.      Меморіальний ордер 14 – накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ (ф. 409);

14.      Меморіальний ордер 15 – зведення відомостей щодо розрахунків з батьками за утримання дітей (ф. 406).

Для відображення операцій бухгалтерського обліку в Пашковецькій сільській раді, які не фіксуються в меморіальних ордерах з 1 по 15, а також для операцій, щодо яких не має необхідності складати накопичувальні відомості і зведення, використовується меморіальний ордер ф. № 274.

Записи в меморіальному ордері ф. № 274 здійснюються як на підставі окремих первинних документів, так і за групами однорідних документів. Кореспонденція субрахунків у цьому меморіальному ордері записується залежно від характеру операції таким чином: по дебету одного субрахунка і по кредиту іншого субрахунка або дебету одного субрахунка і по кредиту декількох субрахунків або, навпаки, по кредиту одного субрахунка і по дебету декількох субрахунків.

Меморіальні ордери підписуються виконавцем, особою, що перевірила записи в меморіальному ордері, та головним бухгалтером сільської ради. Усі меморіальні ордери реєструються в книзі “Журнал-головна” ф. 308. Облік у книзі “Журнал-головна” ведеться по субрахунках. Книга “Журнал-головна” відкривається щороку записами сум залишків на рахунках на початок року відповідно до балансу і залишками на рахунках за минулий рік. Записи в ній здійснюються у міру їх складання, але не пізніше наступного дня, а при складанні меморіальних ордерів – накопичувальних відомостей – один раз на місяць. Сума з меморіального ордера переноситься спочатку до графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”, а потім – до дебету і кредиту відповідних кореспондуючих рахунків.

Наприкінці місяця перевіряється правильність записів по рахунках синтетичного обліку в книзі “Журнал-головна”. Для цього підраховуються обороти по кожному субрахунку і виводяться залишки на кінець місяця в рядку “Усього”. При цьому сума оборотів за місяць по всіх субрахунках як по дебету, так і по кредиту має дорівнювати підсумку графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”.

Аналітичний облік ведеться головним бухгалтером в облікових реєстрах (у книгах, картках, накопичувальних відомостях та ін.).

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів по рахунках синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості форм 44, 285, 326 по кожній групі аналітичних рахунків, що об’єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів і залишки по кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів і залишками цих субрахунків книги “Журнал-головна” ф. 308.

З кожного коду функціональної класифікації видатків, із загального і спеціального фондів, з кожного виду грошових коштів спеціального фонду щомісяця складаються окремі картки аналітичного обліку касових видатків. Заповнюються вони бухгалтером щоденно на підставі виписок органу ДКУ (установи банку). Використовуються для оперативного контролю виконання кошторису і складання звітності про касові видатки.

Планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунків № 31 «Рахунки в банках» і № 32 «Рахунки в казначействі». За кредитом цих рахунків відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Основні бухгалтерські проведення з обліку касових видатків подано в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Основні бухгалтерські проведення з обліку касових видатків Пашковецькій сільській раді

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Код статті видатків
	Дебет	Кредит
Надійшли кошти на реєстраційний рахунок для здійснення касових видатків	321	320	1140
Перераховано з реєстраційного рахунку суму утримань із заробітної плати	661	321	1111
Перераховано в дохід бюджету податок з доходів фізичних осіб, утриманий із заробітної плати працівників	641	321	1111
Перераховано суми внесків за розрахунками із страхування та Пенсійним фондом	651,652653, 654	321	1120
Перераховано суми постачальнику згідно з пред’явленими рахунками за придбані матеріальні цінності у порядку планових платежів	361	321	1132,1133
Перераховано суми оплати за комунальні послуги та енергоносії	675	321	1161-1166

Бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків робляться на підставі виписок із поточних чи реєстраційних рахунків і доданих до них документів у накопичувальних відомостях – меморіальних ордерах. Синтетичний облік касових видатків ведеться в тих самих регістрах, що й синтетичний облік руху грошових коштів на поточних чи реєстраційних рахунках. Аналітичний облік касових видатків ведеться за кожним поточним чи реєстраційним рахунком за кодами економічної класифікації. Регістрами аналітичного обліку є картка аналітичного обліку касових видатків.

За кожним кодом функціональної класифікації видатків (КФК) за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У сільській раді для установ, що обслуговуються складають окремі картки за кожною установою згідно з зазначеними параметрами та загальну картку за всіма обслуговуючими установами.

Таблиця 2.2

Основні бухгалтерські проведення з обліку фактичних видатків Пашковецькій сільській раді

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Код статті видатків
	Дебет	Кредит
Нараховано заробітну плату працівникам сільської ради	802	661	1111
Нараховано внески до Пенсійного фонду і фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування	802	651, 652, 653	1120
Затверджені авансові звіти підзвітних осіб	802	362	1140
Списані матеріали на утримання установи	802	231, 234, 249	1130
Придбано основні засоби за рахунок коштів загального фонду	802	401	2110
Нараховане плату за комунальні послуги та енергоносії	802	675	1161-1166

Аналітичний облік фактичних видатків ведеться на картках аналітичного обліку фактичних видатків. Картка ведеться щомісячно за кодами економічної класифікації, в розрізі кожної установи, що перебуває на балансі сільської ради, за загальним і спеціальним фондами відкривається окрема картка.

Проаналізувавши вище зазначене варто відмітити, що для голови сільської ради та головного бухгалтера є необхідним оперувати достовірною та вичерпною інформацією про загальний обсяг використання, джерела утворення, стан та розміщення коштів. Такі дані отримують за допомогою одного з елементів методу бухгалтерського обліку – бухгалтерського балансу. Бухгалтерський баланс сільської ради – це метод відображення та групування на визначену дату, як правило на перше число, засобів бюджетної установи за видами, розміщенням, використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці. Засоби бюджетної установи та джерела їх утворення в балансі показуються за статтями.

Проведемо аналіз балансу (форма №1) Пашковецької сільської ради в 2006-2008 роках. Аналіз балансу виконання кошторису видатків Пашковецької сільської ради показав, що валюта балансу в період 2006-2007 років мала негативну тенденцію щодо зменшення. В 2006 році валюта балансу зменшилася на 6459 грн. або 1,5% і становила 437437 грн., а в 2007 відповідно на 49470 грн. або 11,4%. За 2008 рік валюта балансу становила 1099663 грн. завдяки збільшенню валюти балансу на 712849 грн. або 284,3%. Таке різке збільшення пояснюється переданням із районного бюджету на баланс сільської ради сільського будинку культури.