Організація обліку власного капіталу

3.         Організація обліку власного капіталу

3.1 Завдання обліку власного капіталу, його оцінка та функції

Джерелами формування активів підприємства є власні засоби (власний капітал), позичені кошти (позичений капітал).

Гарантією захищеності прав власників підприємства виступає власний капітал, зокрема зареєстрована його частина – статутний капітал. В Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» власний капітал визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

В момент виникнення підприємства його стартовий капітал знаходиться в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє собою вартість майна підприємства.

Майно підприємства складається з різних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів – носіїв прав власності окремих суб’єктів, а також частини інвестованих засобів.

На етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості основна облікова формула капіталу має вигляд:

А = К, оскільки З = 0,

де, А – актив;

К – власний капітал;

З – зобов’язання.

В процесі підприємницької діяльності , акціонерне товариство неодмінно використовує запозичені кошти, тобто з’являються зобов’язання. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів по відношенню до активів підприємства, звідси:

А = Д + К, або К = А – Д.

На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів та кредиторської заборгованості.

Водночас власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь – якого підприємства, один з найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує функції визначення:

-       частки приватного підприємця або кожного партнера товариства в активах підприємства;

-       самостійності та влади;

-       відповідальності та захищеності прав кредиторів;

-       ступеня впливу на діяльність підприємства;

-       ступеня фінансування ризикових операцій;

-       довгострокового кредитування;

-       фінансування ризику;

-       кредитоспроможності;

-       компенсації понесених збитків;

-       розподілення доходів та активів.

На ВАТ «Луганськмлин» власний капітал виник та поповнюється двома способами:

-       внесення власниками підприємства грошових коштів та інших активів;

-       накоплення суми доходів, що залишаються на підприємстві.

Звідси власний капітал за формами може поділятися на дві категорії:

-       інвестований;

-       нерозподілений прибуток.

Різновидами власного капіталу є:

-       статутний капітал;

-       пайовий капітал;

-       додатковий капітал;

-       резервний капітал;

-       вилучений капітал;

-       неоплачений капітал;

-       нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

-       цільові надходження;

-       забезпечення майбутніх видатків і платежів;

-       страхові резерви.

Для відображення змін у власному капіталі у Плану рахунків виділений клас рахунків 4 «Власний капітал». На рахунках цього класу по кредиту відображається збільшення та надходження, а по дебету – зменшення, списання коштів.

Для обліку і узагальнення інформації про склад і рух Статутного капіталу підприємства призначений рахунок № 40 «Статутний капітал».

Збільшення Статутного капіталу відображається по кредиту, зменшення – по дебету рахунка № 40 «Статутний капітал». Сальдо на цьому рахунку має відповідати розміру Статутного капіталу, зафіксованого в установчих документах підприємства.

Збільшення Статутного капіталу відбувається за рахунок пайового капіталу, додаткового, резервного і неоплаченого капіталів, нерозподіленого прибутку (непокритих збитків), розрахунків з учасниками.

3.2 Формування і облік статутного капіталу

Порядок формування Статутного капіталу регулюється законодавством та засновницькими документами. Засновники акціонерного товариства повинні внести не менше 50% номінальної вартості акцій перед державною реєстрацією. Повну вартість (до 100%) формування Статутного капіталу – у продовж року з моменту реєстрації.

Засновницький баланс затверджується на зборах засновників. Майно, внесене в натуральній формі в рахунок вкладів у Статутний фонд (в оплату акцій), зараховується в оцінці, установленій по узгодженню засновників.

Зміна розміру Статутного капіталу здійснюється за рішенням засновників, а бухгалтерські записи виконуються після перереєстрації Статутного капіталу з урахуванням його нового розміру. Розмір Статутного капіталу, який фіксується в засновницьких документах, встановлюється внаслідок проведеної перед цим інвентаризації. Випуск акцій супроводжується його реєстрацією в Державній комісії з цінних паперів та фондовому ринку. Частка засновників в Статутному капіталі не може бути меншою ніж 25%.

Після державної реєстрації підприємства його статутний капітал в сумі внесків учасників, передбачених засновницькими документами, відображається по кредиту рахунка 40 «Статутний капітал» в кореспонденції з рахунками: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні активи», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках». Вартість акцій, не оплачена акціонерами, відображається в бухгалтерському обліку по дебету рахунка 46 «Несплачений капітал» та кредиту рахунка 40 «Статутний капітал». Таким чином, на рахунку 40 буде відображена фактична сума підписки на акції.

У випадку, якщо акції розповсюджувалися за ціною, яка перевищує їх номінальну вартість, різниця між емісією та номінальною вартістю випущених акцій обліковується окремо на рахунку 42 «Додатковий капітал». Ця сума не підлягає використанню або розподілу, крім випадку реалізації акцій за ціною, нижчою від номінальної вартості.

Для обліку розрахунків із засновниками в бухгалтерському обліку використовується синтетичний рахунок 46 «Несплачений капітал». По дебету цього рахунка відображаються суми заборгованості засновників по внескам до статутного капіталу, а по кредиту — погашення заборгованості по внескам.

Статутний капітал акціонерне товариство може збільшувати за умови, що всі акції, випущені раніше, повністю оплачені за ціною, не нижче їх номінальної вартості. Якщо у встановлений строк акції не оплачені, то підписка на акції анулюється або сума зменшується до внесеної величини.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про господарські товариства» збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення числа акцій у їх власників з метою анулювання.

Збільшення або зменшення статутного капіталу здійснюється тільки після внесення змін до статутних документів. При цьому збільшення можливе лише при повному викупі статутного капіталу попереднього розміру.

Статутний капітал збільшується на суму:

-       коштів Резервного страхового капіталу;

-       засобів цільового призначення;

-       нерозподіленого прибутку минулого року;

-       невикористаних засобів резерву сумнівних боргів, що відносяться до прибутку, а потім направляються на покриття збитків.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватись за рахунок:

-       зменшення номінальної вартості акцій;

-       зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників та їх подальшим анулюванням.

Зменшення статутного капіталу в обліку відображається дебетуванням рахунку 40 «Статутний капітал» і кредитуванням субрахунку 672 «Розрахунки за іншими виплатами» або рахунку 46 «Неоплачений капітал» в залежності від змісту господарської операції.

Статутний і додатковий капітали виконують різні функції. Так, статутний капітал – це первісне джерело інвестування та формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму.