БУДІВЕЛЬНА ТА САНІТАРНО-ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

6. БУДІВЕЛЬНА ТА САНІТАРНО-ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

Проектуємий цех розміщений на реконструйованих площах не житлової, недобудованої споруди по вул. Вокзальній, 22 в м. Біла Церква, з прибудовою приймально-мийного відділення з сходовою кліткою.

Етажність, конструктивна схема існуючої споруди після реконструкції лишаються без змін.

Об'ємно - планувальні і конструктивні рішення. Молокопереробний цех розміщується в триповерховій з підвалом існуючій іі, складної конфігурації в плані; з розмірами в плані по крайнім граням і: 27,7x16,8 м. В зв^язку з браком виробничих площ на відмітці 0,000 до уючої будівлі проектом здійснюється триповерхова з габаритами в плані: 9,74 м.

В реконструйованих приміщеннях існуючої будівлі розміщені: Підвал - роздільні гардероб вуличного (домашнього) одягу та спецодягу; фреонова холодильна установка; — електрощитова.

ІтаП поверхи—основні виробничі ділянки молокопереробного цеху; поверх - конторські та офісні приміщення цеху. В прибудою до основної будівлі розміщуються: сходова клітина;

і П поверхи—двосвітне приміщення приймально-мийного відділення; і поверх - лабораторії.

Будівля має два основних та евакуаційний виходи. Кожен поверх, вище відмітки 0,000 має два виходи на зовні. Згідно висновку санітарно-епідеміологічної експертизи інституту гігієни та )ї експертизи ім. О. М. Марзєєва №19/1755 від 06.05.2003 р. фасад іі по вісі "В" виконано глухим.

Цехи основного молокопереробного виробництва прийняті зального типу, змогу гнучко компонувати технологічне обладнання.

До складу корпусу входять основні дільниці виробничого призначення:

 Приймання молока та миття автоцистерн;

 Апаратне відділення;

 Дільниця фасування;

 Станція централізованого миття;

 Кімната санітарної обробки;

 Холодильна камера;

 Виробнича лабораторія та аналізаторська;

 Дільниця підготовки тари;

Дільниця зберігання та готування компонентів.

Проїзди та майданчики біля будівель заасфальтовані. Територія підприємства озеленена, посаджені дерева, квіткові клумби, газони.

Територія заводу обнесена з усіх сторін огорожею зі збірних залізобетонних плит.

Підгрунтя і фундамент.

Грунт за своїми будівельними властивостями відноситься до глиняних. При реконструкції були враховані наступні фактори:

- кліматичні, геологічні, гідравлічні умови будівельної площадки;

- навантаження на фундамент;

- конструкції фундаменту.

П о к р і в л я : Похила, двоскатна, шиферна. Є горище. Водостоки зовнішні виконані з оцинкованої сталі.

П і д л о г а :Підлога бетонна, зверху покрита кислототривкою пористою керамічною плиткою. Підлога має певний ухил, що сприяє стіканню води в каналізацію

Д в е р і т а в і к н а :

Вікна виготовлені з дерева, подвійні та з металопластику. Двері також дерев’яні та металопластикові.

В н у т р і ш н є т а з о в н фі ш н є о з д о б л е н я.

Зовнішні стіни виготовлені з силікату. Стіни казеїнового цеху та цеху пластових сирів оздоблені облицювальною керамічною плиткою. Внутрішнє оздоблення – штукатурка. Стеля оброблена вапняно-цементним та емульсійним пофарбуванням. Стіни обкладені глазурованою керамічною плиткою. Для облицювання застосована плитка світлого тону, фарба застосовується теж світлих тонів, що підвищує рівень освітленості приміщень, сприяє підтримці чистоти.

САНІТАРНО-ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

Опалення.

Опалення цехів в холодну пору року здійснюється гарячою водою власної котельні. Вздовж цехів проходять лінії опалення з регістрами, що встановлені під віконними прорізами. Опалення адміністативного корпусу автономне від електричного котла. Метрологічні умови в робочій зоні приміщень відповідають ГОСТ 12.1.005-88

Вентиляція.

На підприємстві змонтовані вентиляційні системи. Відвод гарячого вологого повітря та пари проводиться через припливно- витяжну вентиляцію. В цехах підприємства в залежності від характеру технологічного процесу встановлена вентиляція відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021 – 75 та СниП 2.04.05.91.

О с в і т л е н ня. (СН 245 – 714, СНіП 2.01.02 – 85) Виробничі приміщення мають комбіноване освітлення.

Водопостачання

Водопостачання цеху по переробці молока передбачає забезпечення водою господарчо-питних та виробничих потреб.

Загальні витрати води по цеху складають: 36,32 м3/добу; 6,24 м3/год.

Витрати води на внутрішнє пожежогасіння- два струмені по 2,5 л/с, на зовнішнє пожежогасіння-10 л/с.

7. ОХОРОНА ПРАЦІ

Україна є першою з країн СНД, де 14 жовтня 1992 року Верховна Рада прийняла закон “Про охорону праці”. Цей закон, а також “Кодекс законів про працю України”, являється основною законодавчою базою охорони праці. Їх доповнюють державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці – це стандарти, правила, норми, положення, статути, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов`зкових для виконання усіма установами і працівниками України.

Закон України “Про охорону праці” складається з преамбули та восьми розділв. Для практичної реалізації закону “Про охорону праці” Держнаглядохоронпраці розроблено цілий ряд положень, серед яких є Закон України “Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і кримінальну відповідальність в Україні”.

Інструктаж з охорони праці

На ТОВ “Молочна країна” проводяться інструктажі з охорони праці з метою навчання працівників правильно й безпечно для себе і оточуючого середовища виконувати свої трудові обов`язки. Інстуктажі за часом та характером проведення бувають вступними, первинними, повторними, позаплановими та цільовими.

Посадові особи і спеціалісти проходять підготовку, інструктажі та перевірку знань згідно ДНАОП 0.00-4.12-94 та ДНАОП 0.00-8.01-93.

Голоними шкідниками та небезпечними факторами на ТОВ “Молочна країна” є:

-  застосування великої кількості стаціонарних, пересувних, траеспортуючих технологічних машин та механізмів;

- застосування установок з високими параметрами теплоносіїв, установок, що працюють під тиском;

- піжвищений рівень шуму; вібрацій;

- загазаваність повітряної робочої зони;

- підвищений рівень вологості;

- монотонність праці.

Основними заходами з покращенням умов праці, направлених на профілактику можливого негативного впливу шкідливих речовин на працівників є:

- систематичний контроль за підтриманням оптимальних мікрокліматичних умов;

- автоматизація та механізація технологічних процесів;

- введення прогресивних технологій, що зменшує рівень шуму та вібрації;

На ТОВ “Молочна країна” використовуються такі шкідливі речовини: фреон, сірчана та соляна кислота, кальцинована та каустична сода. Ці речовини подразнюють слизову оболонку та шкіру. Заходами безпеки та при використанні цих речовин є:

запобігання проникнення шкідливих речовин у повітря робочої зони, за рахунок герметизації обладнання, ущільнення з`єднань, удосконалення технологічних процесів;

- видалення шкідливих речовин з повітря робочої зони, за рахунок вентиляції або очищення робочої зони за допомогою кондиціонерів;

- застосування засобів індивідуального захисту людини.

Шкідливі речовини, класифікація і загальні вимоги до безпеки встановленні ГОСТ 21.1.007-76ССВТ

Стан мікроклімату робочої зони.

Людина під час праці витрачає енергію, яку накопичує її організм за рахунок харчування. Інтенсивність витрат енергії залежить від характеру та інтенсивності праці, а також від параметрів оточуючого середовища і у першу чергу від стану повітря в приміщенні. Стан повітря у виробничому приміщенні називається мікрокліматом виробничого приміщення, або метереологічними умовами.

Мікроклімат або метеореологічні умови виробничих приміщень визначаються такими параметрами: температура в приміщенні(*С) і відносна вологість полвітря (%) і рухливість повітря (м/с) і тепловим випромінюванням (Вт/м2)

Мікроклімат виробничих приміщень на ТОВ “ Молочна країна” нормується в залежності від типових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року.

Основні нормативні документи де наводяться норми мікроклімату, це санітарні норми та стандарти безпеки праці.

Оптимальні мікрокліматичні умови- це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції.

Найчастіші причини відхилення параметрів мікроклімату від нормованих – цк надходження надлишкового тепла в повітрі виробничого приміщення водяної пари від працюючого обладнання та різних джерел випаровування.

На мікроклімат цеху по виробництву сирів може впливати таке обладнання як сироробні ванни, ємкості для збирання сироватки, витримувач поточної лінії виробництва сиру. Обладнання, що має сорочку для подачі гарячої води стає джерелом теплового випромінювання в цеху. В камерах обсушки сиру і зберігання готової продукції, в солильному приміщенні постійно підтримується температура 8±2ºС і відносна вологість повітря 80-85% . Щоб це не впливало на мікроклімат виробничих цехів стіни та перекриття цих приміщень ізолюються.

Для знешкодження цих чинників передбачається ізоляція технологічного обладнання і трубопроводів. Необхідний стан мікроклімату підтримується за рахунок системи вентиляції. На підприємстиві встановлена припливно-витяжна вентиляцїя.

Шум

Підвищений рівень шуму завдає великої шкоди здоров”ю та виробничій діяльності людини. В результаті втоми, що виникає під дією шуму, збільшується кількість помилок при роботі , підвищується загроза виникнення травм, знижується продуктивність праці. Основна мета нормування шуму на робочих місцях становлення допустимих рівнів шуму , які при впливі протягом всього робочого дня і протягом багатьох років не можуть викликати суттєвих захворювань організму людини і не заважають його нормальній трудовій діяльності.

Допустимі рівні шуму на робочих місцях регламентуються ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ “Шум. Общие требования безопасности” та ГОСТ 12.1.029-80 “Средства и методы защиты от шума”. Гранично допустимий рівень шума на робочих місцях та на території підприємства складає дБ.

Освітленість

Освітленість – один із важливих елементів умов праці. Основна задача освітлення у виробництві – створення сприятливих умов для ведення технологічного процесу і забезпечення максимальної продуктивності праці. Погане освітлення викликає захворювання зору, розлад нервової системи, підвищує ризик виробничих травм. У приміщеннях підприємства в день застосовується природнє бічне освітлення через вікна. У вечірні години або недостатньому природному освітленні застосовується штучне освітлення. Воно створюється штучними джерелами світла і поділяються на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне у виробничих цехах застосовуються люмінісцентні лампи ЛД-40 та світильники ШОД 2х40.

Розрахунок кількості ламп штучного освітлення в цеху по виробництву твердих сирів за методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Основне рівняння методу: F= E•S•K•Z , [лм],

Де F-світловий потік однієї лампи (ЛД-40-1960лм), лм; Е – Мнімальна нормована освітленість для роботи мінімального класу точності, лм (враховуючи характер робіт, розряд робіт і найменший розмір об'єкту розпізнення, найменша освітленість при люмінісцентних лампах – 200 лм); S – площа цеху, м² ; К – коефіцієнтзапасу, який враховує старіння ламп, затемненість світильників, К=1,5; Z=нормований коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення, Z=1,2; n – кількість ламп, шт;

ŋ – коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки, %. E•S•K•Z

Звідси кількість ламп: n= E•S•K•Z

Для визначення коефіцієнту світлового потоку освітлювальної установки знаходимо індекс приміщення за формулою:

а•в

 і= ,

 Нр (а+в)

Де а і в – відповідно ширина і довжина приміщення, 15*37; Нр – висота підвішування світильників над робочою поверхнею, 3,3 м при висоті

І=3,23

В сироробному цеху встановлені світильники денного світла ШОД 2×40, коефіцієнт відбиття стелі і стін відповідно 50% і 30%, ŋ=61%.

Знаходимо кількість ламп, необхідну для забезпечення нормальної мінімальної потужності: 200•15•37•1,5•1,2

 n= = 164 шт

1950•0,62

Кількість світильників: N = n/2, N= 164/2=82шт.

Всі використані розрахункові коефіцієнти і табличні дані взяті з “Справочная книга для проектирования освещения под редакцией Г.М.Кнорринга. – М.:Энергия.

 Санітарно-побутові приміщення

На підприємстві повинні бути передбачені санітарнр-побутові приміщення відповідно до ВСТП 6.01-87 і СНіП 2.04.09-87:

- гардеробна для верхнього і домашнього одягу і взуття;

- душові;

- туалети з умивальниками;

- місце для зберігання спецодягу і санітарного одягу;

- приміщення для прийому їжі;

- кімната для медогляду.

Душові розміщують сміжно з роздягальнями. Санітарний одяг (білі халати, ковпаки, хустки) перуть і зберігають на виробництві окремо від спецодягу ( халати, фартухи, гумові чоботи). Туалети каналізовані, утеплені, обладнані вішалками для санітарного одягу, раковинами для миття рук із змішувачами. Для митя рук передбачено мило, розчин для дезінфекції рук, електрорушник. Споживання їжі організовано в їдальні. Категорично забороняється використовувати побутові приміщення для інших потреб.

Електробезпека на підприємстві

Виробничі приміщення на ТОВ “Молочна країна” за ступенем небезпеки враження людини електричним струмом та залежно від стану виробничого середовища відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою. Забезпечення електробезпеки людини від випадкового дотику до струму несучих частин досягається такими методами, що застосовуються або окремо або в комплексі один з одним:

- захисні огорожі;

- ізоляція струму несучих частин;

- застосування малих напруг;

- електричний розподіл мережі;

- захисне заземлення;

- захист від небезпеки при переході напруги вищої на нищу;

- компенсація струмів замикання на “землю”;

- організація безпечної експлуатації електроустановок.

Едектробезпека на підприємстві повинна відповідати

ГОСТ – 12.1.019 – 79 ССБТ.

Пожежна безпека

Пожежна безпека починається на стадії проектування підприємства, планування технологічного процесу, встановленні технологічного обладнання, тобто враховується інженерно-технологічними заходами, які передбачені в проектах при розробці проектної документації на будівництво, і вимагає суворого виконання протипожежних вимог в процесі експлуатації. Пожежна безпека регламентується ГОСТ 12.1 – 004 – 86 «Пожарная безопасность. Общие требования» та СНіП 2.01.02 – 85 «Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений» СНіП 2.09.02 – 85 “Производственные здания”.

На підприємстві, відповідно до норм технологічного проектування ОНТП 24 – 86 основні виробничі цехи відносяться до категорії Д.

Пожежна безпека на ТОВ “Молочна країна” складається із системи запобігання пожежам та системи пожежного захисту.

Для запобігання пожежам впроваджені наступні заходи: герметизація виробничого обладнання; заміна горючих речовин, які застосовуються в технологічних процесах на негорючі; обмеження обсягів речовин, що застосовуються і зберігаються; когнтроль концентрації речовин у повітрі в приміщеннях і в технологічному обладнанні; застосування робочої і аварійної вентиляції; відведення горючого с ередовища в спеціальні пристрої і місця; застосування інгібуючих і флегматизуючих домішок; вибір безпечних швидкісних режимів руху середовища та ін.

На підприємстві використовують холодильне обладнання, необхідне за умовами технологічного процесу та для забезпечення відповідних умов зберігання харчових продуктів. В якості холодогента застосовується аміак, який є вибухонебезпечною рідиною. Також на підприємстві виготовляється та використовується велика кількість горючої тари: дерев”яні піддони картонні ящики, паперові мішки, паперові етикетки.Посилену увагу щодо можливості виникнення вибуху та пожежі являє котельня ( природний газ) та склад пально – мастильних матеріалів.

Будівлі та споруди за ступенем вогнестійкості відносяться до 4 ступеня згідно категорій вогнестійкості виробництв та СНіП 2.09.02 – 85.

На випадок винмкнення пожежної небезпеки в кожному цеху передбачено схеми евакуації працючих. На ділянках підвищеної пожежної небезпеки біля виходу з приміщень встановлені засоби пожежогасіння (пожежний інвентар, вогнегасники ОХП – 10, ПС – 1, ПС – 5). Всі двері відкриваються у напрямку виходу з приміщення. У випадку виникнення пожежі передбачена система сигналізації.

Для протипожежного водопостачання на заводі передбачений недоторканий запас води.

Запас води, м3, необхідний для пожежогасіння будівлі розраховується за рівнянням:

G=3*3600(п1+п2)/1000

де 3 – розрахунковий час гасіння пожежі, год; 3600 – перерахунок годин в секунди; n1 – витрати води на внутрішнє пожежогасіння за секунду, л/с;

n2 – витрати води на зовнішнє пожежогасіння; 1000 – перерахунок літрів в м3. Принято, що для внутрішнього пожежогасіння треба мати два струмені води, якій викидами по 2,5 літри води за 1с. (два джерела горіння). Тобто n1=2,5•2=5 л/с.

n2 визначається залежно від об'єму будівлі, категорії виробництва за вибухопожежонебезпекою і ступенем стійкості будівельної конструкції.

Запас води на пожежогасіння будівлі об'ємом 3 – 5 тис. м3 за категорії вибухопожежонебезпеки будівлі Г і Д, ступенем вогнестійкості – ІІ становитиме G=3*3600(5+10)=162 м3,

де n2=10 л/с.

8.ЕКОЛОГІЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Завод переглядає вдосконалює і вводить нові підходи щодо захисту довкілля. Разом з елементами системи менеджменту якості на заводі працюють елементи системи управління навколишнім середовищем з стандартом ISO 14001. На робочих місцях існують інструкції, в яких визначені екологічні умови. В рамка загальної стратегії розроблені як довго- так і короткострокові екологічні проблеми. Основні підходи до природоохоронної діяльності заводу:

-  запобігання створенню (збільшенню кількості) відходів у рамках усього життєвого циклу продукції, що виробляється заводом;

-  раціональне використання ресурсів, матеріалів, енергії;

-  підвищення якості виробництва, технологій, продукції шляхом підвищення ефективності;

 Шляхи реалізації підходів до природоохоронної діяльності заводу:

-  використання ноу-хау і інновацій у всіх напрямках діяльності

 підприємства;

-  удосконалення технологій;

-  зміна відношення персоналу ( розуміння впливу його діяльності на довкілля і підвищення особистої відповідальності);

-  використання екологічно чистої і якісної сировини;

-  турбота про інтереси підприємства.

 Протягом останніх років керівниками всіх рівнів управління із 100% залученням персоналу і з широким залученням партнерів для реалізації вищеописаних підходів виконують:

Керівник

- щороку розробляють плани з охорони природного навколишнього середовища та використання природних ресурсів по ТОВ “Молочна країна”, затверджені місцевою екологічною інспекцією;

- інвентаризацію викидів всіх забруднюючих речовин по підрозділах;

- стічні води проходять попередню очистку- жироловку та пісколовку;

- в цілях зменшення використання водних ресурсів на лінії виробництва холоду здійснюється водооборот;

- розробляють плани ППР автотранспорту та технологічного обладнання,що сприяє зменшенню відходів масел;

- ізолюють теплокомунікації підприємства та технологічні ємкості,що дозволяє уникати втрат енергоресурсів;

при обстеженні споруд на підприємстві виконують аналіз екологічного стану повітряного середовища навколо об”єктів(повітряобмін, хімічний склад повітря);

- для оптимізації кількості споживання пального розробляють маршрути перевезень ;

щороку зав.машдвором складає графіки ремонту автотранспорту підприємства,вони затведжуються директором,контроль здійснює головний інженер,що сприяє відповідальному ставленню підприємства для збереження довкілля.Автотранспорт згідно графіків проходить діагностику на вміст забруднюючих речовин.Для зменшення негативного впливу на довкілля щороку проводиться техогляд і щоквартально перевіряється на вміння СО.

Підприємство має дозволи на викиди забруднюючих речовин на розміщення та утворення відходів. В вимоги по розміщенню та утворенню, утилізації відходів виконуються в повному обсязі., що підтвержується “Угодами” та бухгалтерською документацією.На підприємстві затверджено перспективний план заходів у сфері поводження з відходами

Робота з відходами

1. Металобрухт зберігається на площадці з твердим покриттям в межах встановлених вагових лімітів і згідно договору.

1. Зношені автомобільні шини зберігаються в ізольованому приміщені в межах встановлених вагових лімітів і згідно договору для подальшої утилізації.

2. Утворена тирса і стружка дерева вивозиться на полігон ТБВ, встановлені вагові ліміти при розміщенні тирси і стружки додержуються.

3. Автозаправочна станція обладнана підставними ємкостями для недопущення розливу нафтопродуктів.

4. Утилізація відпрацьованих мастильних масел проводиться в котельній по мірі заповнення ємкості для зберігання відпрацьованих масел.

5. Відходи змішані будівельні використовуються для фундаментів та засипки під”їзду до молочного магазину.

6. Накопичення відходів проводиться на площадці з твердим покриттям.

ІІ. Охорона водних ресурсів.

1. Зношені акумулятори згідно договору відправляються на подальшу переробку.

2. Територія охоронної зони артсвердловин приведена в порядок згідно вимог СЕС.

3. Проведено капітальний ремонт башти.

4. Кислоти та окиси,що використовуються в процесі миття після їх застосування нейтралізуються.

5. Щомісячно проводиться чистка споруд жироловки та пісколовки.

ІІІ.Охорона атмосферного повітря.

1. Оператори котельної установки в своїй роботі керуються режимною картою накладки роботи котлоагрегату,що суттєво покращує процес горіння та зменшує кількість викидів.

2. Проведено регулювання топливної апаратури дизель-генератора ДГА-315.

3. Автотранспорт згідно графіку проходить контроль вмісту СО вихлопних газів.

ІV Охорона зе мельних ресурсів.

1. На території підприємства проведена висадка декоративних кущів та дерев. Розбиті газони з травяним покривом.

2. Небезпечні речовини (аміак для технологічних потреб), зберігаються у спеціально відведеному та обладнаному місці. Відходи від допоміжних виробництв: акумулятори, шини відправляються на утилізаційну переробку згідно угоди по мірі накопичення (по ліміту) на спеціальне підприємство. Масла утилізуються в котельні.

На 2007 рік заплановано рекультивація аврійного скиду каналізації. Згідно плану проводиться щотижневе прибирання території підприємства. Анулюються старі складські приміщення, земельні ділянки пристосовуються під стоянки з твердим покриттям. Більшість земельних ділянок підприємства задіяні під газони з багаторічним травяним покривом.

Для належного виконання робіт з управління майном 100% працівників підприємства проходять щороку планове навчання відповідно до їхніх посадових обов'язків.

Стратегічними планами заводу передбачені розробка і впровадження систем управління природоохоронною діяльністю і професійною безпекою і здоров'ям за стандартами ISO 14001 I 18001.

9.ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

На сьогоднішній день для людства не існує більш важливих проблем, ніж проблеми ядерної та екологічної безпеки.

Забруднення оточуючого середовища містить в собі величезну потенційну небезпеку для люжства, але і сьогодні воно наносить значну шкоду всьому живому

На підприємствах харчової промисловості використовуються різноманітні хімічні речовини як вихідні або допоміжні матеріали в технологічному процесі. Багато з них є токсичними. Такі як хлор, аміак, сірчистий алгідрит, окис вуглецю належать до сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Підприємства харчової промисловості оснащені аміачними компресорними установками. Компресори, а також аппаратура, яка входить в систему цих установок ( ємкості під тиском),трубопроводи при порушенні правил техніки безпеки, як і парові котли, є потенційно небезпечними об'єктами на підприємстві. Розроблення паспорта хімічно небезпечного об'єкта підприємства харчової промисловості, на якому використовуються СДОР.

Виробництво холоду, в якості безпосереднього холодоносія використовується аміак, а в якості другорядного – льодяна вода.

Завод використовує у виробництві фреон і має ІУ ступінь хімічної небезпеки. В системі охолодження використовується 700 кг. Фреону. Вся кількість фреону знаходиться в системі холодильника. Для дозаправки фреону в систему холодильника на об”єкті є вісім балонів по 20 кг.

ПРОГНОЗ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ ПІСЛЯ АВАРІЇ З ВИКИДОМ (ВИЛИВОМ) С Д О Р В АТМОСФЕРУ.

При підвищенні концентрації аміаку більш ніж гранично допустимо – робоча зміна виводиться за межі ураження. Зона ураження не досягає прилеглих територій підприємства. Населення в зону ураження не попадає.

Згідно розрахунків час підходу небезпечно отруйної хвилі до межі заводу складає 0,8 хв.

ОПИС МОЖЛИВИХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

В залежності від кількості витіку аміаку аварія може бути рьох рівнів: А, Б, В.

Витік газу може спричинити пожежу, вибух, отруєння персоналу.

По витоку газу в повному об”ємі виконуються всі вимоги “ правил безпеки газопостачання України”,забезпечення протипожежним інвентарем об”єкта газопостачання.

Вибух:

-може виникнути в результаті витіку газу в приміщенні котельні або в топці котлів, скупчення газу метану в каналізаційні магістралі при проведенні вогненебезпечних робіт, попадання мастил на кисневі балони.

для попередження вибухів в повному об”ємі виконуються вимоги по експлуатації газового та газозварювального обладнання ( розміщення, періодичність перевірок, місця зберігання, підготовка робочих місць для газонебезпечних робіт, виконання організаційних та технічних вимог)

Пожежа:

може виникнути в результаті несправності електричних мереж , згоряння сажі в топці котла, витік газу, зайняття будівель, конструкцій, при проведенні вогненебезпечних робіт, при невірному поводженні з відкритим вогнем, при заправці автотранспорту бензином, при палінні в недозволених місцях, а також при попаданні блискавки вбудівлі.

для попередження пожеж проводиться оснащення всіх підрозділів і території підприємства протипожежним інвентарем, обробка дерев'яних конструкцій протипожежним розчином;

придбаний вогнегасник ВП – 100;

виконуються вимоги по зберіганню легкозапалювальних речовин та відходів нафтопродуктів, перевірка грозозахисту.

 Дії персоналу КУ при виникнені НС в котельні

Порив газопроводу високого тиску до засувки №1 на ГРУ:

оператор котельні припиняє подачу газу на працюючий котлоагрегат;

закриває засувку №1;

доповідає начальнику котельні і диспетчеру аварійної служби газового господарства по телефонах 04 або 2-14-04.

Розрив газопроводу в середині ГРУ, газопроводу середнього тиску, газопроводу низького тиску, витого газу на газових приладах:

оператор котельні припиняє подачу газу на ГРУ і на працюючий котлоагрегат.

Витік газу на внутрішньому обладнанню котельні:

оператор котельні припиняє подачу газу на працюючий котлоагрегат, доповідає начальнику котельні;

з дозволу начальника котельні слюсар знаходить місце витіку газу;

відключає пошкоджену дільницю газопроводу або пошкоджений газовий прилад;

проводиться вентиляція приміщення котельні, при цьому не допускати ввімкнення електрообладнання.

При викнені електроенергії:

оператор припиняє подачу газу на працюючий котлоагрегат;

доповідає началбнику котельні і черговому електромонтеру.

У всіх випадках виникнення надзвичайних ситуацій оператор котельні чи слюсар газового господарства обов’язково доповідають начальнику котельні про виникнкння НС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.           Гудков А.В. “Сыроделие: технологические, биологические и физико-химические аспекты”, М. ДеЛи принт 2003г. – 48 с.

2.           Николаев А. М. “Технология сыра” – М. Агропромиздат 1985 г. – 36 с, 137 с.

3.           Сборник технологических инструкций по производству твердых сычужных сыров, Углич – 1985 г.

4.           Журнал “Молочное дело”, 1. 2004 – С. 5

5.           Журнал “Сыроделие и маслоделие”, 1. 2001 г – С. 23

6.           Журнал “Сыроделие и маслоделие”, 3. 1999 г. – С. 4.

7.           Журнал “Продукты питания”, №15 август 2002 г. – С. 6

8.           Журнал “Продукты питания”, №15 август 2003 г. – С. 8

9.           Твердохлеб Т. В., Алексеев В. Н., Соколов Ф. С., Киев. Высшая школа, 1978 г. – 408 с.

10.         Шилер Г. Г. “Сыроделие”, М. 1980 г

11.         Ростроса Н. К., Мордвинцева П. В. “Курсовое и дипломное проектирование предприятий молочной промышленности”, М. Агропромиздат, 1989 г. – 300 с.

12.         Степанов В. М. “Основы проектирования предприятий молочной промышленности”, Воронеж. Издательство 1981 г. – 216 с.

13.         Томбаев К.И. “Справочник по оборудованию предприятий молочной промышлености”, М. Пищевая промышленность, 1972 г, - 543 с

14.         Шаринева В. И. “Технологический и бактериологический контроль, учет и отчетность по маслодельных и сыродельных заводах ”, Пищевая промышленность 1975

15.         Шалыгина А. М., Радовец Л.В., Костенко Т. А., Кориненко Т. А. “Методические указание к выполнению курсового и дипломного проектирования”, Киев, КТИПП, 1983 г.

16.         Сурков В. Д., Липатов Н. Н., Золотин Ю. П. “Технологическое оборудование предприятий молочной промышленности”, М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983 г – 432 с.

17.         Ромоданова В. О., Скорченко Т. А., Костенко Т. П., Зубков В. Є. “Технологічний контроль підприємства молочної промисловості”, Київ НУХТ 2002 р.

18.         Справочник по охране труда в мясной и молочной промышленности, М. Пищевая промышленность, 1976 г.

19.         Медведєв І. Г. Методичні вказівки з економіки проектування впровадження нової техніки на підприємствах м’ясної та молочної промисловості, Київ, НУХТ 2003 р.