Визначення величини припуску на круглі зубці

3.6.1 Визначення величини припуску на круглі зубці

Протяжка повинна мати круглу частину лише у тому випадку, коли шліцьове з’єднання має центрування по внутрішньому діаметру d, Це необхідно для того, щоб забезпечити необхідну точність з’єднання. У цьому випадку попередньо виготовлений в заготовці отвір повинний бути менше остаточно обробленого внутрішнього діаметра шліцьової втулки на величину припуску під протягування круглими зубцями протяжки А_кр (припуск 1 на рис. 2). Величина припуску вибирається по табл. 9 у залежності від діаметра і довжини оброблюваної втулки і способу попередньої обробки отвору.

Діаметр попередньо обробленого отвору дорівнює

D₀= d_max – Акр = 112,054 – 1,2 = 110,85 мм,

А_кр – припуск на круглі зубці.

Таблиця 9 – Припуски під протягування для круглих зубців

Весь припуск А_кр знімають чорнові, перехідні та чистові круглі зубці протяжки. Припуск на перехідні групи (А_{к пер}) та чистові зубці (А_{к чист}) вибирають з таблиць 3.5 і 3.6 відповідно.

Припуск на чорнову частину розраховують по формулі

А_{к ч} = А_к – (А_{к пер} + А_{к чист})= 1,2 – 0,5 – 0,05 = 0,65 мм.

3.6.2 Розрахунок кількості зубців

Кількість чорнових зубців

 шт., приймаю

де S_zч – підйом на зуб у чорнових секціях по п. 4.3.

Одиниця додається через те, що перший зубець протяжки виконується без підйому – його діаметр дорівнює діаметру попередньо обробленого отвору. Це робиться для того, щоб уникнути випадкового збільшення навантаження на перший зубець через нерівномірність припуску, побічних включень у метал та ін.

Якщо виходить дробове число, то його округляють у меншу сторону до найближчого цілого числа, а не знятий припуск переноситься на перехідні секції.

Кількість перехідних зубів

 шт., конструктивно приймаю

Кількість чистових (Z_кчист) та калібруючих (Z_{к кал}) зубців вибирається по табл 3.6.

3.6.3 Визначення параметрів викружок

Круглі чорнові і перехідні зуби групуються в секції по два зубці в кожній. Викружки для розподілу стружки роблять тільки на першому зубці секції, другий зуб роблять циліндричним без викружок (рис. 6) заниженним по діаметрі на 0,02 – 0,04 мм для компенсації пружної деформації металу втулки.

Ширина ріжучих виступів між викружками рівна

мм, конструктивно приймаю мм

де d – внутрішній діаметр оброблюваної втулки, мм.

Значення b_в округляється до значення, кратного 0,5.

Кількість викружек дорівнює

де d – внутрішній діаметр оброблюваної втулки.

Таблиця 3.11 – Радіуси викружок R_в2 і діаметри шліфувальних кругів D_кр, мм

Кількість викружок округляється до найближчого більшого цілого числа.

Радіуси викружок R_в2 і діаметри шліфувального круга приймаються по табл. 3.11.

Чистові зуби виконують не секціонированними з підйомом на кожен зуб. Викружок на чистових і калібруючих зубцях немає.

3.6.4 Розрахунок довжини круглої частини протяжки

Для підвищення точності обробленої поверхні шаг чистових та калібруючих зубців приймають меншим, ніж шаг чорнових зубців t_чист = (0,7 – 0,8) t = 0,75*20=15, мм.

Загальна довжина круглої частини протяжки визначається по формулі

L_к = (Z_{к черн} + Z_{к пер})*t +(Z_{к чист} + Z_{к кал})*t_чист=(4+2)*20+(3+3)*15=230 мм.

3.7 Розрахунок фасочної частини протяжки

Фасочна частина протяжки призначена для формування фаски в основі шліцу. Вона знімає припуск 2 (див. рис. 3). Ця частина протяжки має лише чорнові зубці.

3.7.1 Визначення припуску на фасочні зубці

Величина припуску, який знімають фасочні зубці протяжки залежить від її типу (див. п. 3.1). Для протяжки типу 4 припуск під фасочні зубці дорівнює

А_ф = d_фп - D₀=113,3 – 110,85 = 2,45, мм

де d_ф.п = d + 2¦ + (0,3…0,4)=112+2*0,5*0,3=113,3 мм – діаметр останнього фасочного зубця, мм;

¦ – величина фаски в основі шліца, мм;

d – внутрішній діаметр шліцьової втулки, мм.

D₀ – діаметр попередньо обробленого отвору, мм.

Діаметр останнього фасочного зуба приймається на 0,3…0,4 мм більше діаметра фаски для того, щоб забезпечити запас на переточування протяжки.