Дослідження рівня самооцінки за методикою С.О. Будоссі, модифікація Ю.О. Кісєльова

4. Дослідження рівня самооцінки за методикою С.О. Будоссі, модифікація Ю.О. Кісєльова.

При вивченні самооцінки ми використали набір 20 якостей особистості : акуратність, доброта, життєрадісність, наполегливість, урозум, правдивість, принциповість, самостійність, скромність, товариськість, гордість, добросовісність, лінь, байдужість, егоїзм, нахабство.

Ri2 – ранг першої якості у другому стовпчику;

Пі – різниця рангів першої якості у стовпчиках.

Далі зводимо Ді у квадрат. Підраховуємо суму всіх Ді, зведених у квадрат. Після цього визначаємо коефіцієнт самооцінки за формулою:

Ч = 1 – 0,00075 * Σді2

Отриманий коефіцієнт самооцінки порівнюємо з психодіагностичною шкалою:

Дуже високий від +0,85 до +1 балу;

Завищений від +0,53 до 0,84 балу;

Адекватний від – 0,01 до +0,52 бала;

Знижений від – 0,32 до – 0,09 бала;

Дуже низький від - 0,93 до –1 бала.

Солодухова О.Г. та Солодухов В.Л. відзначають що самооцінка є вихідною, результативною стороною процесу пізнання свого “Я”, своїх фізичних сил, розумових здібностей, вчинків, свого відношення до оточуючих та до самого себе. Тому очевидний взаємозв’язок самооцінки та рівня домагання [30].

5. Вивчення рівня домагання.

Рівень домагання ми вивчали за допомогою методики Шварцландера. Її стимулюючий матеріал складає собою 4 таблиці 10 * 3 см., поділені на 10 стовпчиків та 3 рядки. Досліджуваному учневі пропонується поміркувати та відповісти, скільки “плюсів” він може поставити за 10 секунд. По сигналу експериментатора він починає малювати “плюси у кожному квадраті таблиці №1. Після цього підраховується кількість реально намальованих знаків. Цей процес повторюють для другої, третьої, четвертої таблиці. Слід пам’ятати, що довжина першого, другого та четвертого досліду по 10 секунд, а третього – 8 секунд для штучного відтворення ситуації невдачі.

Обробка результатів полягає у вираховуванні рівня домагання за формулою:

(Рдом 2 – Рдос 1) + (Рдом 3 – Рдос 2) + (Рдом 4 – Рдос 3)

Рдом = ^{_____________________________________________________________________________}

3

де Рдом 2 – рівень домагання за другою таблицею;

Рдос 1 – рівень досягнення за першою таблицею і так далі відповідно щодо вказаних номерів таблиць 2, 3, 4.

Потім за таблицею рівнів з’ясовується рівень домагання досліджуваного учня:

- низький рівень від 0,99 балів і нижче;

- середній рівень від 1 до 1,99 балів;

- високий рівень від 3 і вище.

Рівень домагання характеризує ступень важкості тих цілей, до яких прагне людина і досягнення яких здається людині привабливим і можливим. Бувають адекватні рівні домагання (людина ставить перед собою ту мету, яку реально може виконати) або неадекватні, завищені (претендує на те, чого не може досягти), або знижені (обирає легкі і спрощені цілі, хоча здібний на більше).

6. Стиль сімейного виховання та соціальний статус батьків.

Методом бесіди з вчителем, учнями 5-а, 5-Б класів, спостереження за взаємовідносинами учнів з батьками та аналізу документів (особові справки, класні журнали) ми з’ясовуємо місце стилю виховання та соціального статусу батьків у системі формування між особистісних відношень підлітків.

Таким чином, ми розглянули методи психологічного дослідження, використанні для вивчення між особистісних відношень молодших підлітків та виявлення психологічних причин дезадаптації учнів.

2.2 Обробка, аналіз результатів експериментального дослідження

Для виявлення психологічних причин дезадаптації молодших підлітків у міжособистісних стосунках та її впливу на ставлення особистісних якостей підлітка, у результаті психологічного дослідження, нами були одержані результати, позначені в таблиці 1, 2, в малюнках 1, 2.

Аналіз результатів соціометричного дослідження учнів 5-го класу.

До категорії “зірок” з учнів даного класу відносимо 5 чоловік (20%): Рибіна Катерина, Тирінов Юрко, Шилов Дмитро, Гончаров Сергій, Яковенко Надія. Так як ці діти одержали 6 та більше виборів, вони мають найбільший попит та симпатію серед однокласників.

До категорії “обраних” належать 9 чоловік (36%): Бондарева Віка, Верба Євген, Герус Дарина, Губенко Олена і т.д.; ці учні одержали середню кількість виборів (3 – 5 вибора), їм надається більша перевага у будь якій діяльності, тобто відношення до них з боку однокласників вибіркове.

До категоріі “знехтувальних” належить 7 чоловік (28%): Гайдар Яна, Кухтіна Аня, Николайкова Олеся, Серокуров Дмитро і т.д.; ці підлітки одержали 1 – 2 вибори, мають проблеми у взаємовідносинах з однолітками, не завжди вміють будувати між особистісні стосунки.

До категорії “відкинутих” належать 3 учня (12%): Абдуллаєва Наталія, Баранов Антон, Захнієва Ірина, ці учні отримали тільки негативні вибори, емоційне відношення до них з боку однокласників – негативне.

До категорії “ізольованих” належить 1 учень (4%) – Ашуба Ігор, він не одержав ні одного вибору, відношення до нього з боку ровесників байдуже.

Таблиця №1.

Соціоматриця 5 – А класу.

№	Ім’я та прізвище	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	Кількість позитивних виборів	Кількість негативних виборів
1	Абдуллаєва Наталія								2				1			3			2	3		1					3	3
2	Ашуба Ігор										1			3										3			3	0
3	Баранов Антон				2						3										1						3	0
4	Бондарева Вика												1		1				2							3	3	1
5	Верба Євген													1										2	3		3	0
6	Воронкін Дмитро							1						2			3										3	0
7	Воронкін Максим						1							2											3		3	0
8	Гайдар Ана												2		3				1								3	0
9	Герус Дарина				3																		1			2	3	0
10	Гончаров Сергій					2																		1	3		3	0
11	Захкієва Ірина				2					3			1										1				3	0
12	Зубенко Олена	2														3		2	3			1				1	3	3
13	Калінін Антон	2		3				1								3	1				2						3	3
14	Кашкіна Катерина		2		4					2			1						1				3				4	2
15	Кухтіна Ана												1									1					1	0
16	Мікулін Роман										2			4										3	1		4	0
17	Николайкова Олеся												1						3							2	3	0
18	Рибіна Катерина								2				1													3	3	0
19	Сєрокурова Марина						2	1	3						3		1								2		3	3
20	Сєрокуров Дмитро										1						4							2	3		3	0
21	Сєрокурова Ольга												2			1				3			4				4	0
22	Тирінова Оксана								2	1			1						3							2	3	2
23	Тирінов Юрко					3					2														1		3	0
24	Шилов Дмитро					4					2						1						3				4	0
25	Яковенко Надія									2									3				1				3	0
Кількість виборів		0	0	0	4	3	1	1	1	4	6	0	4	5	3	1	5	1	8	2	1	2	5	6	7	6	76
Кількість взаємовиборів		0	0	0	1	2	1	0	1	2	3	0	2	1	0	1	1	1	3	0	0	1	2	3	4	3	32

- дівчата Малюнок 2. І – зона “зірок”

- хлопці Соціограма 5 – А класу. ІІ – зона обраних

Односторонні вибори ІІІ – зона знехтувальних

взаємні вибори VI – зона відкинутих

 V – зона ізольованих

 7

17

 16 14

 8

4 10

1 24

 18 13

25

6 22 15

3  23

12

 9

5 11

 19

21

 

2

Таблиця 2

Соціоматриця 5 – Б класу.

№	Ім’я та прізвище	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	Кількість позитивних виборів	Кількість негативних виборів
1	Бордюгова М.				2			1			3											1						3	2
2	Боярський М.					3						2			1				1				3		2			3	3
3	Вінницька Н.								2							3	1	2	4	1								4	2
4	Гончарова Н.	1									2					3				1			2					3	3
5	Довгій О.						1					2												1				2	1
6	Журавльов О.					1		2											1			2	3	3			4	4	3
7	Зозуля М.					1					4	2						3	1							2		4	2
8	Карта шов О.		1			1		2																	2			2	2
9	Кашкін М.					1	3	2					1						3	2							4	3	4
10	Костенко О.			3				2							1													3	0
11	Кравченко О.					2				1							3		1				2					3	2
12	Кузенко О.					1	3			1		2								2				3				3	3
13	Луза нова К.				1												2										3	3	0
14	Мікуліна О.					1											3	2		2					3	1		3	3
15	Мікуліна Я.	1		3																2	1						2	3	2
16	Міхайліченко		1											4	2			1	3				2					4	2
17	Рибіна Ю.					1									3		1		2							2		3	2
18	Сєдов О..					1						1	2					2					3					3	2
19	Сєргієнко С.	3				1				3									1				2	2				3	3
20	Сільченко С.					1							3			1	2	3					2					3	3
21	Соболєва Ю.	4	2	1		1									2		3											4	2
22	Осипович Є.					1					3	2								1		2			3			3	3
23	Трофименко	3				2	2						1								1							3	2
24	Ферар О.		3			2			1									2	1							3		3	3
25	Шейко О.					1									1		2	3					2		3			3	3
26	Швець М.			4			3		2										1				1					4	1
	Кількість виборів	4	2	4	2	0	2	4	1	1	4	6	2	1	5	3	8	8	11	1	1	1	3	4	0	1	3	84
	Кількість взаємовиборів	2	0	1	1	0	2	1	0	1	1	2	2	1	2	2	3	3	2	0	1	1	1	2	0	1	1	33

5

 

13

20 9

10 22

8 23

4 17 18 14 6

7

1

 16 12

11

 І 26 25 І – Зона “зірок”

21

ІІ – Зона “обраних”.

 2 15  ІІ 3 ІІІ – Зона “знехтувалених”.

- Дівчата. ІV – Зона “відкинутих”.

19 ІІІ

- Хлопці.

Односторонні вибори

Взаємні вибори 24 ІV

У другій частині нашого дослідження був виявлений рівень тривожності молодших підлітків за методикою Філліпса. Результати дослідження позначені в таблицях 3, 4, діаграмі 1.

Аналіз результатів дослідження рівня тривожності учнів 5 – А класу.

Нормальний рівень тривожності (менше 50%) мають 12 учнів (48%): Бондарева Віка, Гончаров Сергій, Калінін Антон і т.д., ці учні добре себе почувають у школі, вміють налагоджувати стосунки з однокласниками та вчителями. Відношення до школи емоційно позитивне.

Завищений рівень тривожності (від 50% до 75%) одержали 9 учнів (36%): Воронкін Дмитро, Николайкова Олеся, Сєрокуров Дмитро. У цих підлітків завищений рівень тривожності за такими факторами:

1. загальна тривожність у школі;

2. страх самовиражатися;

3.      страх не відповідати очікуванням оточуючих;

4.      страх ситуації перевірки знань.

Для цих дітей характерно, що у новій, незнайомій ситуації, яка пов’язана зі школою, з спілкуванням з ровесниками, вчителями викликає тривогу. Високий рівень тривожності (від 75% і більше) мають 4 учня (16%): Абдуллаєва Наталія, Ашуба Ігор, Баранов Антон, Захкієва Іра. У них висока тривожність за всіма факторами тесту. Для цих дітей характерна висока тривожність не лише у нових, нестандартних ситуаціях, а й у звичайних умовах. Вони мають проблеми у спілкуванні з ровесниками, вчителями. Не можуть налагодити особистісні відношення, не мають друзів.

Таблиця 3.

Дані дослідження рівня тривожності учнів 5 – А класу.

№	Ім’я та прізвище	Загальна тривожність по тесту	1Ф,%	2,Ф%	3Ф,%	4Ф,%	5Ф,%	6Ф,%	7Ф,%	8Ф,%
1	Абдуллаєва Н.	76	67	57	30	66	45	80	56	65
2	Ашуба І.	82	65	86	38	48	75	40	40	62
3	Баранов А.	75	72	57	30	66	42	60	80	62
4	Бондарева В.	31	27	32	23	16			40
5	Верба Є.	14	4	27	27	16	33	20		12
6	Воронкін Д.	58	38	18	33	12	42	20	40	25
7	Воронкін М.	68	32	36	36	66	29		80	65
8	Гайдар А.	14	22	18	23	12	33	20	20	25
9	Герус Д.	31	35	38	16	16		20	20
10	Гончаров С.	14	22	27	16	9	9	20	20
11	Захкієва І.	78	77	68	23	63	34	80	45	75
12	Губенко О.	50	45	29	15	16	7	20	16	37
13	Калінін А.	3	27		7	50	16	20	16	12
14	Кашкіна К.	31	18	38	16	12	33	40	16	12
15	Кухтіна А.	58	14	27	43	59	42	40	66	75
16	Мікулін Р.	31	22	29	15	16	12		40	25
17	Ніколацкова О.	69	22	18	23	42	66	40	20	55
18	Рибіна К.	49	35	44	7	33	33	20	16	25
19	Сєрокурова М.	57	27	27	16	33	42	20	16	62
20	Сєрокуров Д.	60	4		7	16	12	20	25	37
21	Сєрокурова О.	57	4	27	16	16	33	40	16	62
22	Тирінова О.	31	18	18	28	50		20	16
23	Тирінов Ю.	50	14	9	23	16	12	20	20	42
24	Шилов Д.	31	18	18	30	33	16	20	20	25
25	Яковенко Н.	17	22	9	25	16	7		16

Аналіз результатів дослідження рівня тривожності учнів % - Б класу.

15 учнів (57,7%) мають нормальний рівень тривожності (менше 50%): Сєдов Олександр, Бордюгова Марина, Вінницька Тетяна, Рибіна Юлія, Зозуля Михайло, Міхайлічєнко Наталія та інші. Відношення цих підлітків до школи позитивне, комфортне.

Завищений рівень тривожності ( від 50% до 75% ) мають 9 учнів (34,6%): Гончарові Надія, Боярський Михайло, Соболєва Юлія, Шейко Олена, Сергієнко Олександр, Осипович Едуард, Лузанова Катерина, Кузенко Олександр, Кошкін Михайло. Завищений рівень тривожності за слідуючи ми факторами:

1.      страх ситуації перевірки знань;

2.      загальна тривожність у школі;

3.      страх самовиражатися.

Для молодших підлітків характерно те, що нова, незнайома ситуація, пов’язана зі школою, спілкуванням з ровесниками, вчителями призводить до підвищення відчуття тривоги.

Високий рівень тривожності (від 75% та вище) мають 2 учня (7,7%): Довгій Олександр, Ферар Олена. Ці діти не вміють будувати міжособистісні стосунки, вирішувати конфліктні ситуації, не мають друзів.

Таблиця 4.

Дані дослідження рівня тривожності учнів 5 – Б класу.

№	Ім’я та прізвище	Загальна тривожність по тесту, %	1Ф,%	2Ф,%	3Ф,%	4Ф,%	5Ф,%	6Ф,%	7Ф,%	8Ф,%
1	Бордюгова М.	31	27	9	31	48	33	40	16
2	Боярський М.	52	54	38	40	48	33	50	20	25
3	Вінницька Т.	45	27	36	31	50	33	40	20	25
4	Гончарові Н.	56	31	27	31	50	33	50	20	12
5	Долгій О.	72	77	67	31	62	38	80	40	75
6	Журавльов О.	31	14	36	23	16	8	40	40	12
7	Зозуля М.	22	14	9	38	8	42	40	16
8	Карта шов О.	43	42	27	15	18	36	40	50	37
9	Кашкін М.	59	33	48	30	50	32	50	20	52
10	Костенко Д.	39	31	54	31	8	8	40	20	38
11	Кравченко О.	41	33	29	15	46	36	40	18	12
12	Кузенко О.	58	52	27	31	56	32	60	16	57
13	Лузанова К.	53	32	18	46	14	8	50	20	37
14	Мікуліна О.	41	33	9	23	8	16	40	20	37
15	Мікуліна Я.	28	14	18	38	16	42	40	16	25
16	Міхайліченко Н.	22	31	27	38	50	16	40	16
17	Рибіна Ю.	36	14	36	30	50	33	40	20
18	Сєдов О.	31	14	9	31	46	42	40	20	12
19	Сєргієнко О.53	53	52	42	23	48	16	50	40	12
20	Сільченко Н.	48	12	27	38	48	36	40	40	25
21	Соболєва Ю.	57	54	68	65	66	80	80	72	65
22	Осипович Е.	63	52	48	45	50	42	40	62	65
23	Трофименко О.	39	31	27	30	8	46	40	20	37
24	Ферар О.	75	68	66	80	60	42	52	46	72
25	Шейко О.	56	31	36	61	46	42	50	40	57
26	Швець М.	41	27	47	31	16	8	40	40	37

Діаграма 1.

Розподіл показників рівня тривожності учнів 5 - А та 5 - Б класів.

16%

36% 48%

55% 34,6%

7,7%

- показник високого рівня.

- показник середнього рівня.

- показник низького рівня.

У третій серії нашого дослідження був з’ясований середній бал та рівень успішності молодших підлітків. Результати дослідження показані у таблицях %.: та діаграмі 2.

Аналізуючи дані успішності учнів 5 – А класу маємо такі результати:

Високий рівень успішності мають 5 учнів (20%):

Бондарева Вика, Герус Дарина, Гончаров Сергій, Тирінова Оксана, Яковенко Надія.

Середній рівень успішності у 16 учнів (64%): Веба Євген, Воронкін Дмитро, Воронкін Максим, Гайдар Аня, Губенко Олена, Калінін Антон, Кошкіна Катерина, Кухтіна Яна, Мікулін Роман, Николайкова Олеся, Рибіна Катерина, Сєрокурова Марина, Сєрокуров Дмитро, Сєрокурова Ольга, Тирінов Юрко, Шилов Дмитро.

Низький рівень мають 4 учня (16%): Абдуллаєва Наталия, Ашуба Ігор, Баранов Антон, Захкієва Ірина.

Аналіз успішності 5 – Б класу.

Відповідно до показників середнього балу з навчальних предметів високий рівень навчання мають 5 учнів (19,2%): Вінницька Тетяна, Бордюгова Марина, Карта шов Олександр, Міхайліченко Наталія, Сєдов Олександр.

Середній рівень успішності мають 19 учнів (73%): Боярський Михайло, Гончарова Надія, Журавльов Олексій, Зозуля Михайло, Кашкін Михайло, Костенко Денис, Кравченко Олександр, Кузенко Олександр, Луза нова Катерина, Мікуліна Олена, Мікуліна Яна, Рибіна Юлія, Сергієчко Олександр, Сільченко Наталія, Соболєва Юлія, Осипович Едуард, Трофименко Олексій, Шейко Олена, Швець Мария.

Низький рівень у 2 учнів (7,8%): Довгій Олександр, Ферар Олена.

Таблиця 5.

Результат успішності учнів 5 – А класу.

№	Ім’я та прізвище учня	Навчальні предмети
		Укр. Мова.	Рос. Мова.	Мате матика	Історія	Географія	Англійська мова	фізкультура	малювання	праця	співи	Середній бал	Рівень успішності
1	Абдуллаєва Н.	3	3	3	3	3	2	8	7	8	8	4,8	Низ
2	Ашуба І.	3	3	3	3	3	2	7	7	7	7	4,5	Низ
3	Баранов А.	3	3	2	3	3	2	7	5	6	10	3,8	Низ
4	Бондарева В.	11	10	10	10	11	10	12	11	12	12	10,9	Вис
5	Верба Є.	8	8	9	8	7	7	12	10	10	10	8,9	Сре
6	Воронкін Д.	6	6	6	7	7	6	10	10	10	11	7,9	Сре
7	Воронкін М.	6	7	7	7	7	6	11	10	10	11	8,1	Сре
8	Гайдар Я	7	8	8	8	8	8	10	10	10	11	8,9	Сре
9	Герус Д.	12	11	11	11	11	11	12	12	12	12	11,5	Вис
10	Гончаров С.	11	11	11	11	11	10	12	11	12	11	10,1	Вис
11	Захкієва І.	3	3	3	3	3	3	6	9	8	8	4,9	Низ
12	Зубенко О.	6	7	7	8	9	8	10	10	10	11	8,6	Сре
13	Калінін А.	7	7	7	8	8	7	11	10	11	10	8,6	Сре
14	Кошкіна К.	8	8	8	8	8	8	10	10	10	11	8,9	Сер
15	Кухтіна А.	5	6	5	6	6	5	8	9	10	10	7	Сер
16	Мікулін Р.	8	8	8	8	8	8	11	10	10	10	8,9	Сер
17	Ніколайкова О.	7	7	7	7	8	7	11	11	10	11	8,6	Сер
18	Рибіна К.	8	8	8	8	8	8	11	10	10	10	8,9	Сер
19	Сєрокурова М.	7	8	7	7	8	7	12	11	10	11	8,8	Сер
20	Сєрокуров Д.	6	6	7	7	7	7	10	10	10	10	8,0	Сер
21	Сєрокурова О.	6	6	6	7	7	7	9	10	10	10	7,8	Сер
22	Тирінова О.	11	11	11	10	10	10	12	11	11	12	10,9	Вис
23	Тирінов Ю.	8	7	8	8	8	8	12	10	10	10	8,9	Сер
24	Шилов Д.	6	6	6	7	7	6	11	10	10	10	7,9	Сер
25	Яковенко Н.	12	11	11	12	11	11	12	12	12	11	12,0	Вис

Таблиця 6.

Результати успішності учнів 5 – Б класу.

№	Ім’я та прізвище	Навчальні предмети										Середній бал	Рівень успішності Рівень успішності
		Українська мова	Російська мова	математика	історія	географія	Англійська мова	фізкультура	малювання	праця	співи
1	Бордюгова М.	11	10	10	10	11	10	12	11	12	12	10,9	Вис
2	Боярський М.	8	8	9	8	7	8	11	10	10	10	8,9	Сер
3	Вінницька Т.	9	10	9	10	10	10	11	11	11	11	10,2	Вис
4	Гончарова Н.	4	5	4	6	6	5	7	8	8	9	6,2	Сер
5	Долгій О.	3	4	3	3	4	2	8	7	8	6	4,8	Низ
6	Журавльов О.	6	5	6	6	7	6	9	8	9	9	6,1	Сер
7	Зозуля М.	7	7	8	7	7	7	11	10	11	10	8,5	Сер
8	Карташов О.	11	10	10	11	11	10	12	10	11	11	10,7	Вис
9	Кошкін М.	5	6	5	6	6	5	7	9	10	10	6,9	Сер
10	Костенко Д.	7	8	8	7	8	7	11	9	10	9	8,4	Сер
11	Кравченко О.	7	7	8	8	7	7	11	10	11	11	8,7	Сер
12	Кузенко О.	6	6	7	6	7	6	10	10	10	11	7,9	Сер
13	Лузанова К.	8	7	7	8	8	7	11	11	10	10	8,7	Сер
14	Мікуліна О.	6	7	6	7	7	7	10	11	11	10	8,2	Сер
15	Мікуліна Я.	8	8	8	8	8	7	10	11	10	11	8,9	Сер
16	Міхайліченко Н.	10	10	11	11	12	11	11	12	12	11	10,1	Вис
17	Рибіна Ю.	8	8	8	8	8	9	10	10	10	10	8,9	Сер
18	Сєдов О.	11	10	11	10	10	10	12	10	11	10	10,5	Вис
19	Сєргієнко О	7	6	7	7	7	6	10	9	10	10	7,2	Сер
20	Сільченко Н.	6	7	6	7	8	6	10	9	10	10	7,9	Сер
21	Соболєва Ю.	7	7	7	7	8	7	10	10	9	9	7,0	Сер
22	Осипович Е.	7	6	7	7	7	6	10	9	9	9	7,7	Сер
23	Трофименко О.	7	6	6	7	7	6	11	9	9	8	7,6	Сер
24	Ферар О.	4	3	2	4	3	3	16	6	7	9	4,7	Низ
25	Шейко О.	7	7	6	7	7	6	9	9	8	9	7,5	Сер
26	Швець М.	7	8	6	8	7	6	10	9	9	10	8,0	Сер

Діаграма 2.

Розподіл показників рівня успішності учнів 5 - А та 5 – Б класу.

16% -

 20% 64%

показник середнього рівня.

- показник високого рівня.

- показник низького рівня.

7,8%

19,2% 73%

- показник середнього рівня.

- показник низького рівня.

- показник високого рівня.

У четвертій серії нашого дослідження були вивчені рівні домагання та самооцінки, які ми додали щоб розкрити механізми впливу соціальної дезадаптації на особистісні якості молодших підлітків, котрі в свою чергу відображаються на рівні успішності учнів. Результати дослідження показані у таблицях 7, 8, діаграмі 3, 4.

Аналіз результатів дослідження рівня самооцінки учнів 5 – А класу.

Високий рівень самооцінки (високий та защений) мають 9 учнів (36%): Бондарева Віка, Воронкін Дмитро, Воронкін Максим, Гончаров Сергій, Рибіна Катерина, Сєрокурова Марина, Сєрокурова Ольга, Тирінова Оксана, Шилов Дмитро. Цей рівень характерний для підліткового віку, де не спів падання реального та ідеального “Я” свідчить про розвиток самосвідомості.

Адекватний середній рівень мають 11 учнів (44%): Тирінов Юрко, Сєрокуров Дмитро, Николайкова Олеся, Мікулін Роман, Кошкіна Катерина, Калінін Антон, Губенко Олена, Герус Дарина, Гайдар Яна, Верба Євген.

Ці діти реально оцінюють свої можливості та здібності, згідно з внутрішньою настоновою, у певний момент часу та ситуації.

Низький рівень самооцінки (занижений та низький) мають 5 учнів (20%): Абдуллаєва Наталія, Ашуба Ігор, Баранов Антон, Захкієва Ірина, Кухтіна Анна.

У них відслідковується тенденція до недооцінювання своїх можливостей, домінування невдач над успішністю, відчуття невпевненості у собі.

Аналіз результатів дослідження рівня домагання учнів 5 – А класу.

Високий рівень домагань мають 6 чоловік (24%): Бондарева Віка, Герус Дарина, Гончаров Сергій, Мікулін Роман, Тирінов Юрко.

У цих дітей висока мотивація досягнення, тобто вони ставлять перед собою великі цілі та прагнуть їх досягнення, але не завжди ці цілі бувають реальними.

Середній (адекватний) рівень має 10 учнів (40%): Верба Євген, Гайдар Яна, Губенко Олена, Калінін Антон, Кошкіна Катерина, Кухтіна Анна, Рибіна Катерина, Сєрокуров Дмитро, Тирінова Оксана, Шилов Дмитро.

Вони ставляють перед собою ту мету, яку реально можуть виконати, з урахуванням своїх можливостей, здібностей та особистісних якостей.

До низького рівня відносимо 9 чоловік (36%): Абдуллаєва Наталія, Ашуба Ігор, Баранов Антон, Воронкін Дмитро, Воронкін Максим, Захтієва Ірина, Николайкова Олеся, Сєрокурова Марина, Сєрокурова Ольга.

У цих дітей дуже низький мотив досягнення успіху, тобто вони обирають та спрощені цілі , хоча здібні на більше.

Таблиця 5.

Результат успішності учнів 5 – А класу.

	Ім’я та прізвище учня
		самооцінка		Рівень домагання
		Кількісний показник	рівень	Кількісний показник		Рівень
1	Абдуллаєва Н.	-0,32	низький	0,33		Низький
2	Ашуба І.	-0,37	низький	0,3		Низький
3	Баранов А.	-0,95	низький	0,99		високий
4	Бондарева В.	+0,65	високий	3,2		середній
5	Верба Є.	+0,52	середній	1,2		середній
6	Воронкін Д.	+0,72	високий	0,99		Низький
7	Воронкін М.	+0,64	високий	0,96		Низький
8	Гайдар Я	+0,28	середній	1,5		середній
9	Герус Д.	+0,46	середній	3		високий
10	Гончаров С.	+0,65	високий	3,2		високий
11	Захкієва І.	-0,42	низький	0,87		Низький
12	Зубенко О.	+0,42	середній	2,3		середній
13	Калінін А.	+0,26	середній	1,2		середній
14	Кошкіна К.	+0,28	середній	1,8		середній
15	Кухтіна А.	-0,45	низький	1,9		середній
16	Мікулін Р.	+0,26	середній	3		високий
17	Ніколайкова О.	+0,28	середній	0,97		Низький
18	Рибіна К.	+0,75	високий	2,1		середній
19	Сєрокурова М.	+0,72	високий	0,99		Низький
20	Сєрокуров Д.	+0,28	середній	2,2		середній
21	Сєрокурова О.	+0,62	високий	0,96		Низький
22	Тирінова О.	+0,7	високий	2,5		середній
23	Тирінов Ю.	+0,3	середній	3,2		високий
24	Шилов Д.	+0,65	високий	2,5		середній
25	Яковенко Н.	+0,52	середній	3,1		високий

Розподіл показників рівнів самооцінки та домагання учнів 5 – А класу.

24%

36% 40%

- показник середнього рівня.

- показник низького рівня.

- показник високого рівня.

36% 44%

20%

- показник середнього рівня.

- показник високого рівня.

- показник низького рівня.

Таблиця 6.

Дані дослідження самооцінки та рівня домагання учнів 5 – Б класу.

№	Ім’я та прізвище	Самооцінка		Рівень домагання
		Кількісний показник	Рівень	Кількісний показник		Рівень
1	Бордюгова М.	+0,68	високий	3,2		високий
2	Боярський М.	+0,52	середній	0,99		низький
3	Вінницька Т.	+0,64	високий	1,2		середній
4	Гончарова Н.	+0,76	високий	1,5		середній
5	Долгій О.	-0,43	низький	0,98		низький
6	Журавльов О.	+0,26	середній	2,2		середній
7	Зозуля М.	+0,28	середній	1,8		середній
8	Карташов О.	+0,75	високий	0,97		низький
9	Кошкін М.	+0,28	середній	0,99		низький
10	Костенко Д.	+0,26	середній	1,9		середній
11	Кравченко О.	+0,42	середній	3,2		високий
12	Кузенко О.	+0,28	середній	0,97		низький
13	Лузанова К.	+0,3	середній	2,5		середній
14	Мікуліна О.	+0,72	високий	2,1		середній
15	Мікуліна Я.	+0,28	середній	1,2		середній
16	Міхайліченко Н.	+0,75	високий	3		високий
17	Рибіна Ю.	+0,72	високий	3,1		високий
18	Сєдов О.	+0,64	високий	3,2		високий
19	Сєргієнко О	+0,28	середній	2,1		середній
20	Сільченко Н.	-0,35	низький	0,74		низький
21	Соболєва Ю.	+0,72	високий	2,1		середній
22	Осипович Е.	+0,65	високий	0,97		низький
23	Трофименко О.	-0,34	низький	1,3		середній
24	Ферар О.	-0,52	низький		0,32		низький
25	Шейко О.	+0,68	високий		2,5		середній
26	Швець М.	+0,54	середній		2,1		середній

Аналіз результатів дослідження рівня самооцінки учнів 5 – Б класу.

Високий рівень самооцінки (високий та завищений) мають 11 учнів (42,3%): Бордюгова Марина, Вінницька Тетяна, Карта шов Олександр, Мікуліна Олена, Міхайліченко Наталія, Рибіна Юлія, Сєдов Олександр, Соболєва Юлія, Осипович Едуард, Шейко Олена. Цей рівень характерний для підліткового віку, де спів падання реального та ідеального ”Я” свідчить про розвиток самосвідомості.

Середній (адекватний) рівень мають 11 учнів (42,3%): Боярський Михайло, Журавльов Олексій, Зозуля Михайло, Кошкін Михайло, Костенко Денис, Кравченко Олександр, Кузенко Олександр, Луза нова Катерина, Мікуліна Яна, Сєргієнко Олександр, Швець Марія. Ці учні, згідно з внутрішньою настоновою, реально оцінюють свої можливості та здібності у певній ситуації. Об’єктивно оцінюють значимість та труднощі завдання, витрати часу та сил, прогнозуючи можливі результати та наслідки.

Низький (знижений та низький) рівень мають 4 дитини (15,4%): Довгій Олександр, Сільченко Наталія, Трофименко Олексій, Ферар Олена. У них відслідковується тенденція до недооцінювання своїх можливостей, домінування невдач над успішністю, відчуття невпевненості у собі.

Діаграма 4.

Розподіл показників рівнів самооцінки та домагань учнів 5-Б класу.

15,3% 42,3%

42,3%

- показник середнього рівня

- показник високого рівня.

- показник низького рівня.

19,3% - показник середнього рівня.

- показник високого рівня.

30,7% 50% - показник низького рівня.

У п’ятій серії нашого дослідження було з’ясовано стиля виховання підлітка та соціального статусу сімей. Стиль сімейного виховання був визначений методом бесіди з вчителями, учнями 5-А та 5 – Б класів, а також методом спостереження за взаємовідносинами учнів та їх батьків протягом одного навчального року. За підсумками цієї роботи ми отримали дані (див. Таблиця 9, 10), які свідчать про те, що:

- у сім’ях з авторитарним стилем керівництва підлітки з низьким соціальним статусом у класі складають 62,5%;

- у сім’ях з ліберальним стилем виховання підлітки з низьким соціальним статусом у класі складають 37,5%;

- з сімей з демократичним стилем виховання серед підлітків з низьким соціальним статусом не виявлено.

Кількісна оцінка результатів цього дослідження показує, що у сім’ях з авторитарним ліберальним стилем керування кількість підлітків з низьким соціальним статусом більше, ніж у сім’ях з демократичним стилем. Потурання дітям як основний принцип ліберального стилю призводить до відсутності у них соціальних навичок. Авторитарний стиль виховання призводить до зниження самооцінки, психологічної пригніченості, самотності.

Для виявлення взаємозв’язку соціально-економічного положення сімей з стилем виховання підлітків проведено аналіз документів та бесіди з учнями 5-А та 5-Б класів. Таким чином були отримані дані соціального статусу сімей підлітків, які були порівняні з показниками стилів виховання молодших підлітків ( див. Таблицю 11, 12, діаграму 5, 6 )

Кількісне порівняння отриманих результатів дає змогу відзначити, що у всіх категоріях сімей надається перевага авторитарному та ліберальному стилю виховання (понад 80%).

У сім’ях робітників перевага надається авторитарному стилю виховання (40,8%). У сім’ях торговців та представників малого бізнесу перевага надається ліберальному стилю виховання (63,6%). У сім’ях інтелігенції, службовців показник авторитарного стилю (46%) переважає.

Треба підкреслити, що у наш час соціально-економічне положення сімей важке, матеріальний достаток сімей знаходиться на низькому рівні. Особливості регіону такі, що через закриття підприємств багато сімей опинилися біля межі бідності. Це не могло не сказатися на психологічному кліматі у сім’ї та не призвести до невистачання уваги до дітей з боку батьків, до невмінню дітей спілкуватися, вирішувати конфліктні ситуації, до появи агресивності, підвищенної тривоги у дітей.

Таблиця 9.

Зведені дані дослідження у 5 – А класі.

№	Ім’я та прізвище учня	Статус у класі	Сімейний статус	Стиль сімейного виховання
1	Абдуллаєва Н.	відкинутий	робітники	авторитарний
2	Ашуба І.	ізольований	робітники	авторитарний
3	Баранов А.	відкинутий	торг. робітн.	ліберальний
4	Бондарева В.	обраний	робітники	демократичний
5	Верба Є.	обраний	робітники	авторитарний
6	Воронкін Д.	знехтувальний	робітники	ліберальний
7	Воронкін М.	знехтувальний	торг. робітн.	ліберальний
8	Гайдар Я	знехтувальний	торг. робітн.	ліберальний
9	Герус Д.	обраний	інтелегенти	авторитарний
10	Гончаров С.	зірка	інтелегенти	ліберальний
11	Захкієва І.	відкинутий	інтелегенти	ліберальний
12	Зубенко О.	обраний	робітники	демократичний
13	Калінін А.	обраний	робітники	демократичний
14	Кошкіна К.	обраний	робітники	демократичний
15	Кухтіна А.	знехтувальний	робітники	ліберальний
16	Мікулін Р.	обраний	робітники	демократичний
17	Ніколайкова О.	знехтувальний	робітники	авторитарний
18	Рибіна К.	зірка	службовці	демократичний
19	Сєрокурова М.	знехтувальний	робітники	ліберальний
20	Сєрокуров Д.	знехтувальний	робітники	авторитарний
21	Сєрокурова О.	обраний	робітники	авторитарний
22	Тирінова О.	обраний	службовці	ліберальний
23	Тирінов Ю.	зірка	службовці	авторитарний
24	Шилов Д.	зірка	робітники	ліберальний
25	Яковенко Н.	зірка	інтелегенти	авторитарний

Таблиця 10.

Зведені дані дослідження у 5 – Б класі.

№	Ім’я та прізвище учня	Статус у класі	Сімейний статус	Стиль сімейного виховання
1	Бордюгова М.	обраний	торгов. робітни	демократичний
2	Боярський М.	знехтувальний	службовці	авторитарний
3	Вінницька Т.	обраний	інтелегенти	демократичний
4	Гончарова Н.	знехтувальний	торгов. робітни	ліберальний
5	Долгій О.	відкинутий	робітники	ліберальний
6	Журавльов О.	знехтувальний	робітники	авторитарний
7	Зозуля М.	обраний	робітники	демократичний
8	Карташов О.	знехтувальний	інтелегенти	ліберальний
9	Кошкін М.	знехтувальний	робітники	авторитарний
10	Костенко Д.	обраний	торгов. робітни	авторитарний
11	Кравченко О.	зірка	торгов. робітни	демократичний
12	Кузенко О.	знехтувальний	робітники	ліберальний
13	Лузанова К.	знехтувальний	робітники	авторитарний
14	Мікуліна О.	обраний	службовці	авторитарний
15	Мікуліна Я.	обраний	робітники	демократичний
16	Міхайліченко Н.	зірка	торговці	ліберальний
17	Рибіна Ю.	зірка	інтелегенти	демократичний
18	Сєдов О.	зірка	робітники	демократичний
19	Сєргієнко О	знехтувальний	робітники	ліберальний
20	Сільченко Н.	знехтувальний	робітники	авторитарний
21	Соболєва Ю.	знехтувальний	торгов. робітни	ліберальний
22	Осипович Е.	обраний	службовці	авторитарний
23	Трофименко О.	обраний	робітники	авторитарний
24	Ферар О.	відкинутий	робітники	ліберальний
25	Шейко О.	знехтувальний	торгов. робітни	ліберальний
26	Швець М.	обраний	бізнесмени	демократичний

Таблиця 11.

Соціальний статус молодших підлітків та показники стилю виховання у сім’ї.

Соціальний статус у класі		Абсолютне число	У %	З них із сімей з
				авторитарним стилем виховання			Ліберальним стилем виховання		Демократичним стилем виховання
				абсол.ч	У %		абсол.ч	У %	абсол.ч	У %
ведучі	Зірки обрані	9 18	17,4 35,3	2 7	22,2 39,9	3 1		33,4 5,5	4 10	44,4 55,6
відомі	Знехтувальні Відкинуті Ізольовані	18 5 1	35,3 10 2	7 1 1	38,9 20 100	11 4 -		61,1 80 -	- - -	- - -

Діаграма 5

Розподіл показників стилю виховання у сім’ї та соціального статусу учня у класі.

 37,5% 62,5% -

- показник авторитарного

стилю виховання.

показник ліберального

стилю виховання.

14,8%

33,3%  51,9%

- показник демократичного стилю виховання.

 - показник авторитарного стилю виховання

 - показник ліберального стилю виховання.

Таблиця 12

Соціальний статус сімей та стилі виховання.

№	Соціальний статус сім’ї	Кількість сімей		авторитарним стилем виховання		Ліберальним стилем виховання		Демократичним стилем виховання
		Абсолют число	У%
				Абсолют число	У%	Абсолют число	У%	Абсолют число	У%
1	Робітники	27	52,9	11	40,8	8	29,6	8	29,6
2	Торг. робітник. Представники малого бізнесу	11	21,6	1	9,1	7	63,6	3	27,3
3	Інтелігенція, службовці.	13	25,5	6	46	4	31	3	23

Діаграма 6

Розподіл показників стилів виховання у сім’ях з різним соціальним статусом.

- показник авторитарного

стилю виховання.

- показник ліберального

стилю виховання.

- показник демократичного

40,8% 29,6%  стилю виховання.

29,6%

- показник авторитарного

стилю виховання.

- показник ліберального

9,1% стилю виховання.

- показник демократичного

27,3% 63,3% стилю виховання.

- показник демократичного

стилю виховання.  

- показник авторитарного

 стилю виховання.

23% - показник ліберального

стилю виховання.

31% 46%

2.3 Психопрофілактика та методи корекції дезадаптації молодших підлітків у між особистісних стосунках

Виходячи з мети та завдання дослідження нами були розробленні рекомендації для вчителів, батьків, а також корекційна програма щодо розвитку між особистісних стосунків молодших підлітків та профілактики дезадаптації.

Педагогічні рекомендації вчителям.

Сучасні вимоги нашого суспільства, яке знаходиться у перехідному стані, ставлять перед учителями завдання, обеспечуючі особистісно – зорієнтований підхід у вихованні та навчанні підростаючого покоління. В зв’язку з цим, на наш погляд, дуже важлива робота вчителів, спрямована на запобігання дезадаптації молодших підлітків та встановлення умов щодо розвитку адаптивних ресурсів підростаючого організму. Радимо користуватися слідуючи ми рекомендаціями:

1. Утворювати на уроках атмосферу психологічного захисту, особливо у спілкуванні вчителя з учнями.

2. Враховувати індивідуальні особливості дітей, їх сильні та сякі сторони. Сприяти розкриттю сильних сторін підлітка.

3. Систематично аналізувати та співставляти дії учнів та їхню мотивацію, не забуваючи про те, що в дітей часто немає конструктивної форми реагування.

4. Вирішувати виникаючи учбові, організаційні та етичні проблеми творчо, разом з учнями та їх батьками.

5. Допомагати формуванню адекватної самооцінки у підлітків, бо соціальний статус має вплив на між особистісні стосунки.

6. Вчитель повинен засвоїти та закріпити навички повноцінного спілкування з учнями: уважність та сердечність, твердість принципових позицій, кмітливість.

7. Необхідно усвідомити те, що доросла людина не може бути повністю об’єктивна у своїх спостереженнях та висновках про другу людину, а особливо про підлітків.

8. Продовжувати працювати над собою, не зупиняючись на досягнутому.

Педагогічні рекомендації батькам.

Завдання школи та виховання надати можливість розвитку, саморозвитку особистості, сприяти відшукуванню своєї індивідуальності, допомогти людині йти до само актуалізації.

Кожна людина уявляє собою неповторну особистість, складну автономну систему, яка відрізняється своєю спрямованістю. Як педагоги, так і батьки, повинні пам’ятати, що тільки за умовами любові та захищеності дитина вільно зможе виразити своє відношення, благо приємно розвиватися. Ми вважаємо, що надані рекомендації сприятимуть розвитку гармонічної особистості у нашому суспільстві.

1.      Прийняття дитини такою, яка вона є.

2.      Збереження по відношенню до дитини, не звертаючи уваги на його успіхи, розвиток, здібності, повагу до його особливості.

3.      Усвідомлення того факту, що домінантність, авторитарність по відношенню до дітей є причиною щодо прояву невротичних реакцій та других розладів поведінки.

4.      Порозуміння того, що ефективність у спілкуванні з дітьми, непослідовність та взаємо виключність виховних прийомів у родині сприяє виникненню внутрішнього конфлікту у дітей.

Корекційна програма.

Мета: розвиток соціально - психологічної компетенції молодшого підлітка, тобто вміння ефективно взаємодіяти з оточуючими людьми, долати проблемні ситуації.

Предмет: між особистісні відношення підлітків.

Об’єкт: підлітки, які мають проблеми міжособистісного спілкування.

Завдання 1: Оволодіння певними соціально – психологічними знаннями.

2.      Розвиток здатності адекватно і повноцінно взаємодіяти в конфліктних ситуаціях.

3.      Навчання індивідуальних прийомів ефективного позитивного між особистісного спілкування.

4.      Чуттєве пізнання групово – динамічних феноменів і усвідомлення своєї причетності до між особистісних ситуацій, що виникають.

Склад групи: 8 – 12 осіб.

Тривалість зустрічі: 6 занять.

Методи та прийоми:

1.      груповий тренінг.

2.      вправи, завдання, рольові ігри.

3.      дзеркальне відображення.

4.      ідентифікація.

Правила і принципи спілкування:

1.      Спілкування за принципом “тут і тепер”.

2.      Принцип персоніфікації висловлювань.

3.      Принцип активності.

4.      Принцип довірливого спілкування.

5.      Принцип конфіденційності.

Заняття 1.

Мета: створення умов для кращого знайомства учасників тренінгу між собою, ознайомлення їх із принципом роботи групи і вироблення групових ритуалів, оволодіння груповим стилем спілкування. Визначення особистісних особливостей кожного учасника.

Вправа 1. Давайте познайомимся.

Спочатку заняття учасники збираються у коло. Керівник вітається з учасниками і пропонує гру. Перший учасник називає своє ім’я, його сусід ліворуч повторює його ім’я і додає своє. Слідуючий повторює обидва імена і додає своє і т. д.

Вправа 2. Мої смаки і вподобання.

Усі учасники отримують папір і ручки. У верхній частині аркуша учень пише своє ім’я, потім ділі аркуш на дві частини вертикальною лінією. Ліву позначає знаком “плюс”, праву знаком “мінус”. Лівій частині перелічує, що особливо подобається (у природі, у людях, у собі), у правій – те, що неприємне для кожного в навколишньому світі.

Вправа 3. Девіз.

Усі учасники по черзі говорять про те, яку футболку і з яким написом – дивізом вони хотіли б носити, якби була б така можливість. Цей напис повинен відображати життєве кредо людини. А колір – відповідати її характеру.

Вправа 4. Іграшка.

Кожен учасник придумує якою іграшкою хотів би стати. Група намагається відгадати цю “іграшку”.

Вправа 5. Прощання.

Розробляється стиль прощання, який буде виконуватися на послідуючих зайняттях.

Заняття 2.

Мета: відкрити в собі такі якості, навички, прагнення, які людина сприймає і цінує, вивчити свої можливості у стосунках з однолітками.

Вправа 1. Добрий день.

Вправу з почуттям радості починає керівник, звертаючись до сусіда с побажанням доброго дня. Голос, жест і усмішка мають виражати ставлення до нього.

Вправа 2. Розмова через скло.

Одному з учасників повідомляють якусь інформацію для його товариша. Той, за допомогою жестів, намагається про щось домовитися з іншим учасником, уявляючи між ним і собою звуконепроникне скло.

Вправа 3. Бачення інших.

Оди з учасників тренінгу сідає спиною до групи і детально описує (за пропозицію групи) зовнішній вигляд одного з присутніх учнів. Можна створити таку ситуацію: хтось із учасників сідає в центр, а інший має детально відтворити послідовність його поведінки.

Вправа 4. Сильні сторони.

Кожен з учасників розповідає про свої позитивні якості, про те, що він цінує в собі, що дає йому відчуття внутрішньої впевненості та довіри до себе в різних життєвих ситуаціях.

Вправа 5. Мандрівка на газеті.

Розділити усіх учасників на невеликі групи (3 – 4 чоловіка). Треба розташуватися на розгорнутій газеті. Якщо – змогли, газету складають навпіл і т. д. Перемагає та команда, яка розташувалася на самому малому шматочку газети.

Вправа 6. Прощання.

Заняття 3.

Мета: засвоїти невербальні засоби спілкування, спонукати до активного саморозкриття, подолання психологічних бар’єрів.

Вправа 1. Не традиційні привітання.

Ведучий пропонує привітатися один з одним не традиційними способами: внутрішньою стороною долоні, ступнями ніг, колінами, плечима, лобами тощо.

Вправа 2. Подарунок.

Усі учасники по колу висловлюються: “Щоб я хотів подарувати тому, хто сидить поруч?” Той, кому подарували, дякує і пояснює, чи справді він був би радий такому подарункові.

Вправа 3. Шлюбне оголошення.

Учасникам за 3 –5 хвилини, треба написати шлюбне оголошення. Кожен пише про себе, складаючи свій психологічний портрет. Виділяти в оголошенні треба свої переваги, якими він би зміг зацікавити іншу людину. Після зачитуються тренером всі оголошення, а група відгадує, чиє воно.

Вправа 4. Вгору по райдузі.

Всі встають, закривають очі, роблять глибокий подих і уявляють, що разом з подихом вони піднімаються угору по райдузі, а видихаючи повітря – з’їзджають з неї, як з горки. Вправа повторюється тричі. Бажаючи діляться своїми відчуттями з оточуючими.

Вправа 5. Прощання.

Заняття 4.

Мета: сформувати у учнів уміння активно впливати на поведінку співрозмовника, оволодіти навичками продуктивного контакту, уміти ідентифікувати власну поведінку в ситуаціях, що викликають агресію.

Вправа 1. Живий ланцюг.

Група поділяється на дві – три команди. Завдання для команд дістати предмет, який знаходиться досить далеко. Для цього треба створити ”живий ланцюг”, прикріплений з одного боку, наприклад до дверної ручки. Відстань до предмета більша, ніж довжина ланцюга, отже учасникам доведеться використовувати інші способи зв’язування в ланцюг, наприклад “рука-нога”.

Вправа 2.

Тренер повідомляє, що у житті кожної людини виникають ситуації, які її настільки дратують, що хочеться на когось накричати, щось розкидати, порвати і навіть ударити. “Чи траплялись такі ситуації з вами? Давайте про це поговоримо” – заохочує тренер. Створюється банк ситуацій.

Вправа 3. “Боксерська груша”.

Учинкам групи дається можливість від душі по боксувати грушу (подушка, спинка крісла, згорнутий валиком матрац тощо) , не більше 10 хвилин. Якби уявить собі. Що перед вами кривдник і можна “без образ” йому помститися.

Вправа 4 . Продавання.

Заняття 5.

Мета: виробити навички пізнання групово-динамічних феноменів, що виникає у між особистісній взаємодії.

Вправа 1. Колір мого настрою.

Учасники по колу передають один одному м’яча, повідомляючи, з яким кольором асоціюється їх настрій.

Вправа 2. Репетиція поведінки.

У цій вправі можливі такі ситуації:

- “черга за грошима” (один – “чесно стоїть”, другий – “влізає без черги”).

- “у кафе” (один – “заказує столик”, другий – “займає вільне місце”).

Вправа 3. Ков’ярня.

Три особи: він, вона, офіціант.

Завдання учасників: зробити замовлення і підтримати розмову до появи офіціанту із замовленими “стравами”. Офіціант ускладнює гру діями: цього немає, те підгоріло, тощо.

Вправа 4. Конфлікт поколінь.

Три особи: він, вона і дорослий. Уявляється розмова представників різних поколінь на зразок: “Ох, уже ця молодь”. Завдання: якомога тактовніше уникнути конфлікту.

Вправа 5. Прощання.

Завдання 6.

Мета: організувати групу для надання психологічної підтримки, якщо вона комусь потрібна.

Вправа 1. Відверта розмова.

По кому всі висловлюються про те, яких слів і звичок у спілкуванні з людьми вони хотіли би позбутися.

Вправа 2. Катастрофа.

Ви знаходитесь на борту літака, який терпить лихо. Раптом з’являється чарівник, котрий може всіх урятувати. Однак, за це ви повинні поділитися з ним кращими якостями, котрі у вас є. Треба віддати одну якість за 1 учасника. Усі рішення приймаються разом, не можна кричати, лаятися або ситіти мовчки. За кожне порушення 1 бал знімається. За якість 2 бали. Головне правило – врятуватися треба тільки всім разом, якщо не достатньо буде якостей хоча б на одного учасника – усі загинуть.

Вправа 3. Мій контракт.

Кожен учасник укладає угоду із самим собою, відповідаючи на запитання:

1.      Що нового про себе я дізнався (лася) під час заняття групи?

2.      Що нового я дізнався (лася) про інших людей?

3.      Що я хотів (ла) би (б) змінити у собі?

4.      Яким чином я це робитиму?

Угода складається в конверт, вказується адреса того, хто її написав. Конверти здаються тренеру, який через місяць розішле їх за вказаними адресами.

Вправа 4. Прощання.

З метою формування позитивних якостей особистості учнів, які сприятимуть розвитку активності, товариськості, впевненості, вмінню формувати стосунки з іншими була відібрана група дітей за такими результатами дослідження:

1. по результатам соціологічного дослідження – ці учні займають низький соціальний статус у класі, відносять ся до категорії “знехтувальних”, “відкинутих”, “ізольованих”. То так вони мають проблеми у взаємовідносинах з однолітками, не завжди вміють будувати між особистісні стосунки, емоційне відношення до них з боку однокласників негативне або байдуже.

2. По результатам діагностування тривожності за методикою Філліпса ці діти відносяться до категорії з високим рівнем тривоги (шкільної), так як у них загальний негативний емоційний стан, на фоні якого розвиваються соціальні контакти, виникають негативні ситуації у ситуаціях які потребують саморозкриття, демонстрацій своїх можливостей. Високий рівень тривоги в ситуації перевірки знань, досягнень, переживання з приводу оцінювання своєї діяльності оточуючими.

3. По результатам дослідження рівня самооцінки, домагання та рівня успішності діти “контрольної” групи мають низьку самооцінку, низький рівень домагання, що призводить до зниження успішності в навчанні. Великий вплив у процесі формування самооцінки та рівня домагання має мотив досягнення успіху. Якщо дитина постійно не може виконати будь-яке завдання, отримує низькі бали, то мотив досягнення успіху знижується. Спочатку виникає переживання, потім байдуже відношення щодо негативного оцінювання своєї діяльності оточуючими. В результаті виникає дезадаптація особистості.

4. Розвиток особистості в молодшому підлітковому віці, хоча й меньшою мірою, ніж раніше, все ж залежить від сімейно-родинних стосунків, зокрема від стилю батьківського виховання, відносин між батьками. Авторитарний та ліберальний стилі виховання призводять до інфантилізму, несамостійності, невмінню себе контролювати, до відсутності соціальних навичок спілкування. А це в свою чергу призводить до зниження само оцінювання, мотивації досягнення успіху, підвищення рівня тривожності.

Відповідно до приведених аргументів нами була складена “контрольна” група дітей, з метою проведення корекційної роботи.

Список дітей “контрольної” групи:

1.      Абдулова Наталія

2.      Ашуба Ігор

3.      Баранов Антон

4.      Захкієва Ірина

5.      Николайкова Олеся

6.      Довгій Олександр

7.      Кошкін Михайло

8.      Кузенко Олександр

9.      Осиповіч Едуард

10.   Ферар Олена

11.   Воронкін Максим

12.   Кухтіна Анна

Після проведення колекційної роботи з “контрольною” групою дітей було проведено додаткове дослідження рівня тривожності за методикою Філліпс, з метою порівняння результатів первинного та вторичного тестування. Результати діагностування подані в таблиці 13.

Таблиця 13.

Зведені дані дослідження рівня тривожності.

№	Прізвище та ім’я	Загал. тривож. по тесту %		1		2		3		4		5		6		7		8
1	Абдуллаєва	76	62	67	59	57	54	30	30	66	62	45	42	80	75	56	54	65	62
2	Ашуба І.	82	75	65	57	86	78	38	36	48	48	75	74	40	40	40	20	62	59
3	Баранов І.	75	73	72	69	57	55	30	27	66	64	42	40	60	58	80	69	62	60
4	Зазкієва І.	78	70	77	76	68	59	23	30	68	66	34	32	80	75	80	70	76	67
5	Ніколаєнкова	69	58	22	29	18	19	23	20	42	41	66	46	40	20	20	20	55	57
6	Долгій О.	79	75	77	75	67	65	31	30	62	59	38	38	80	75	40	20	75	65
7	Кошкин О.	59	57	33	33	48	45	30	30	50	48	32	32	50	49	20	20	52	50
8	Кузенко О.	58	55	52	50	27	27	31	34	56	53	32	30	60	57	16	16	57	53
9	Осипович Є.	75	73	68	66	66	62	80	76	60	60	42	39	52	50	46	42	72	70
10	Ферар О.	68	64	32	30	36	35	36	34	66	57	29	29			80	64	65	62
11	Воронкін М.	66	62	23	23	63	60	58	52	50	49	48	46	60	57	60	57	62	56
12	Кухтіна А.	58	52	14	14	27	27	43	43	59	55	42	39	20	20	66	64	75	72

У результаті порівняльного аналізу ми можемо прослідкувати невелику різницю у показниках контрольного експерименту, тобто проведення колекційної роботи з дітьми “контрольної групи” доцільно, склалась тенденція до зниження рівня тривожності за такими факторами:

1.      переживання соціального стресу;

2.      фрустація потреби в досягненні успіху;

3.      страх самовиражатися;

4.      страх не відповідати очікуванням оточуючим;

5.      проблеми та страхи у відношеннях з вчителями.

У цих дітей зменшилися негативні емоційні переживання у ситуаціях, які допомагають продемонструвати свої можливості, досягнення, діти зрозуміли свої слабкі сторони та більш адекватно реагують у критичній ситуації, з’явилася тенденція до підвищення впевненості у собі, до зниження негативного емоційного фону із відношенням з дорослими у школі.

Висновки

На підставі одержаних даних та їх аналізу ми можемо стверджувати, що наша гіпотеза підтвердилася та сформувати слідуючи висновки:

1. проведені дослідження дозволяють виявити психологічні причини дезадаптації молодших підлітків у між особистісних стосунках.

2. формуванню та розвитку міжособистісних стосунків молодших підлітків сприяє сукупність факторів середовища, серед яких стиль та система сімейного виховання, умови мікросередовища, між особові відношення.

3. підлітки з низьким рівнем самооцінки та низьким рівнем домагання у більшому ступені схильні до низького статусу у класі та низької успішності з більшості навчальних предметів.

4. психологічні причини дезадаптації молодших підлітків криються в особистісних якостях самих учнів: невміння спілкуватися, невміння будувати свої стосунки, контролювати поведінку, невпевненості в собі.

5. на підставі проведеного дослідження нами розроблені психокорекцій ні методи, спрямовані на розвиток вміння ефективно взаємодіяти з оточуючими людьми, долати проблемні ситуації, сформовані психолого – педагогічні рекомендації для вчителів та батьків.

Література

1.      Азаров Н. Мастерство воспитания. – М.: Молодая гвардия, 1970.-215с.

2.      Березин Ф.Б. Психическая и психофизическая адаптация человека. – Л.: Нука, 1988, - 270с.

3.      Бодалёв А.А. Формирование понятия о другом человеке как о личности. – Л.: Наука,-1970.-107с.

4.      Бодалёв А.А. Воспитание и понимание человека человеком.- М.: Просвещение, 1982.-138с.

5.      Борисова Л. Адаптація школяра /Психолог.-2002, №13.-32с.

6.      Боцмонова М.Э., Захарова А.В. Подросток и его друзья. – М., Педагогика, 1996.-243с.

7.      Бютьнер К. Жить с агрессивными детьми.-М.: Педагогика, 1991.-77с.

8.      В мире подростка. /Под ред. А.А. Бодалёва.- М.: Просвещение, 1982.-273с.

9.      Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков /Под редакцией Д.Б. Эльконина, Т.В. Драгуновой.-М., 1991.-360с.

10.    Встрокнутов Н.В. Школьная дезадаптация: ключевые проблемы диагностики и реабилитации. /Школьная дезадаптация. Эмоциональные и стрессовые расстройства у детей и подростков. М., - 1995, - 58с.

11.    Вьюнкова Ю.Н. Проблемы корекционно- развивающегося обучения /Педагогика, 1999, №1. – 10с.

12.    Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – М.: Прогресс,1984.-

13.    Глазман Ж.М., Потанина А.Ю. Нарушения общения и школьная дезадаптация /Весник МГУ. – Сер. М. Психология, 2001, №3 – 35 – 46 стр.

14.    Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. – М.: Издательство Московского университета, 1982. – 115с.

15.    Денисова В. Механизмы эмоционального поведения ребёнка. – Л.: Наука, 1978. – 194с.

16.    Дзюбко Л., В. Панок. Діагностика становища особистості підлітка в структурі взаємин класу. / Все для вчителів, 2001, №3-4. – 30с.

17.    Диагнорстика школьной дезадаптации /под редакцией С.А. Беличевой, М, 1993.-96с.

18.    Дипломные работы по психологии в педагогическом вузе. Методическое пособие /Сост. : В.А. Чернобровкина, В.Н. Чернобровкин. – Славянск :СТПИ, 1997.-19с.

19.    Дубовский Д. Развитие мотивов межличностных отношений у подростков 12 – 15 лет /Воспитание школьников. – 1997, №2 –52с.

20.    Заваденко Н.Н. , Петрухин. Школьная дезадаптация: психоневрологическое исследование/ Вопросы психологии.-1999. №4 – 124с.

21.    М. Психология подростка.-М.: Просвещение, 1991.-263с.

22.    Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива, Система личных взаимоотношений. – Минск, 1984.-182с.

23.    Коломинский Я.Л. Человек. Психология. Книга доля учащихся старших классов. – М.: Просвещение, 1986. – 223с.

24.    Кононко О.Л. Соціально – емоційний розвиток особистості.-К.: Освіта, 1998.-92с.

25.    Котко Т.П. Пути формирования здорового психологического климата в клас сном коллективе/ Практическая психология и социальная работа.-2001.№6,7. – 11-12с

26.    Кочерга О. Такі різні дівчатка й хлопчики / Психологія. – 2002.-36с.

27.    Кулагіна И.Ю. Возрастная психология. – М.: Издательство ТЦ “Сфера”, 2001. – 465с.

28.    Лозоцева В.Н. Сверстник как образец для подростка /Вопросы психологии.-1977. №2.-112с.

29.    Массен П.Х. и др. Развитие личности ребёнка.-М.:1987.-343с.

30.    Матеріали обласної науково – практичної конференції психологів закладів освіти: “Психологічна служба в освітніх закладах: досвід, проблеми та перспективи”. (21-22 жовтня 1998 року).-Донецьк: ГУО облдержадміністрації, 1998. – 192с.

31.    Мухина В.С. Возрастная психология. – М.: Педагогика, 2000.-322с.

32.    Немов Р.С. Психология: В з кн.- М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2001 . – Кн. 3 : Психодиагностика. – 640с.

33.    Николаенко Д.Ф. Общая возрастная и педагогическая психология. Практикум.-К.: Вища школа, 1980.-347с.

34.    Обозов Н.Н. Межличностные отношения. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1979.-297с.

35.    Плескач О. Аспекты школьной адаптации/ Психология. – 2002.-№4, 25-27 с.

36.    Практическая психология образования. Учебник для студентов высших и средних специальных учебных заведений/ Под редакцией И.В. Дубровиной.- М.: ТЦ «Сфера», 1998.-528с.

37.    Психологія життєвої кризи /Вілповідний редактор Т.М. Титаренко. – К.: Агропромвидав України,- 1998.-22с.

38.    Психологический словарь /Под редакцией В.П. Зинченко.- М.: Прогресс, 1996.-448с.

39.    Психология личности: В 2Т / Под редакцией Д,Я. Райгородского.- Самара: Новый мир, 1999.-641с.

40.    Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста.- С.-Петербург.: Питер, 2000.-261с.

41.    Раттер М. Помощь трудным детям.-М,: 1987.-520с.

42.    Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст. Проблема становления личности.- М., 9994.-245с.

43.    Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие.-М.: Гуманитарное издательство центр ВЛАДОС, 1996.-529с.

44.    Самоукина Н.В. Игры в школе и дома. Психологические упражнения и коррекционные программы. – М., 1995.-248с.

45.    Сисун М. Конфлікти між учителями й підлідками. /Психолог. – 2003.-№6, 31с.

46.    Славина Л.С. Дети с агрессивным поведением.- М.: Просвещение, 1981.- 105с.

47.    Тихонова М. Емоційна дезадаптація дітей молодшого шкільного віку / Психолог.-2003. №1 (49) – 27с.

48.    Тригер Р.Д. Некоторые особенности взаимоотношения младших подростков /вопросы психологии,- 1968,№6 – 112с.

49.    Фельдштейн Д.И. Трудные подростки.- Душанбе., 1992. – 184с.

50.    Зромова О. Дорослі й підлітки: як досягти гармонії взаємин./Завуч, - 2003.-№1, 16с.

51.    Хромова О. Криза підліткового періоду. /Завуч.-2002.- №34, 13-15 с.

52.    Цукерман Г.А. Десяти – двенадцатилетние школьники: “ничья земля” в возрасной психологи. / Вопросы психологи. – 1998, №3 12-14 с.

53.    Цукерман. Две фазы младшего школьного возраста / Психологическая наука и образование.- 2000, - №2 34-36 с.

54.    Цукерман Г.А. Переход из начальной школы в среднюю как психологическая проблема. / Вопросы психологии.- 2001.- №5, 10-13 с.

55.    Шмелёв А.Т. Основы психодиагностики для студентов педвузов. – М.: Ростов –на-Дону: Феникс, 1996.- 388с.

56.    Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. – М.: Просвещение, 1989.-645с.

Психолого–педагогічний супровід процесу адаптації учнів 5 – х класів (виступ на психолого–педагогічному консиліумі з питань адаптації учнів 5-х класів).

Дата проведення: 12.11.2003р.

Місце проведення: ЗОШ №2 м. Красний Лиман.

Мета: надання інформації про необхідність психолого – педагогічного супроводу процесу адаптації до нових навчальних умов учнів 5 – х класів.

Завдання:

- ознайомити з психологічними особливостями дітей молодшого підліткового віку;

- надати інформацію про особливості адаптації учнів 5 – их класів;

ознайомити з результатами діагностичного дослідження рівня процесу адаптації учнів у школі;

- надати рекомендації для подальшого психолого – педагогічного супроводу учнів 5 – х класів.

Кількість учнів:

План.

1.      Психологічні особливості віку.

2.      Особливості адаптаційного періоду п’ятикласників.

3.      Аналіз отриманого дослідження.

4.      Надання рекомендацій.

5.      Основні характеристики роботи вчителя з профілактики дезадаптації учнів 5 – х класів. Пам’ятка для учнів.

6.      Відповіді на запитання.

1.         Психологічні особливості віку.

У цьому віці йде інтенсивний процес формування навчальної мотивації. Її організація, яка забезпечує оволодіння узагальненими способами дій, несе в собі більше можливостей для розвитку таких основ самооцінки як орієнтація на:

- предмет діяльності;

- способи її перебудови.

У цьому віці велике значення мають соціальні мотиви – відчуття обов’язку, відповідальності та інше. Однак, багато з цих мотивів можуть бути реалізовані тільки в майбутньому, що знижує їх спонукаючу силу.

Велику силу в мотивації п’ятикласника займають вузькособисті мотиви – мотивація забезпеченості, престижу. Серед них перше місце займає мотив “хочу отримати високі бали”. Негативна мотивація (уникнення неприємностей) не займає головного місця в мотивації школяра даного віку.

Якщо говорити про самооцінку, то в даному віці вона здебільшого залежить від оцінок вчителя і батьків. Вона конкретна, ситуативна і вказує тенденції до переоцінювання досягнутих результатів і можливостей.

Рівень досягнення складається під впливом успіхів і невдач у попередній діяльності. Той, хто часто терпить невдачу, очікує на невдачу і далі, і навпаки. Успіх у попередній діяльності - умова майбутніх вдач.

Таким чином, можна говорити про те, що цей період формування стійкості навчальної мотивації, яка має в основі формуючу самооцінку.

Психолого–педагогічні вимоги до учнів 5 – х класів.

Якщо їх порівнювати з системою вимог у молодшій школі. То можна відмітити, що пізнавальна сфера, як і досі, є ведучою. Найбільш серйозні вимоги пред’являються до рівня розвитку розумових дій та розвитку мовлення:

- навички логічних операцій з поняттям та виучуваними явищами;

- розуміння змісту понять, які вивчаються;

- грамотність;

- розвинене усне мовлення;

- використання доказів при подачі матеріалу уроків.

На фоні формування нової мотивації якісно змінюються і вимоги до мотивації навчальної діяльності.

З’являється та формується мотив самоосвіти.