Теоретичний блок

1. Теоретичний блок

«Влаштовуємося на роботу за правилами».

Ведучий. Уявіть собі, що ви вже визначилися у виборі професії й

Одержали утворення. Зараз я розповім вам про деякі правила які можна використати при працевлаштуванні на роботу. Як відомо, перше враження багато в чому визначає хід подальших взаємин. Це особливо важливо, коли ми влаштовуємося на роботу. Роботодавець насамперед звертає увагу на анкету й автобіографію потенційного співробітника. Якої ж особливості цього процесу необхідно враховувати?

-          Одержуючи анкету для заповнення, запитаєте 2 екземпляри. Одна знадобиться вам для чернетки; остаточний варіант анкети повинен бути заповнений бездоганно, без помилок і помилок.

-          Не залишайте незаповненої ні одну графу. Якщо відповіді не мають до вас відносини, пишіть «ні», «не є», не був» і т.д. Це дасть зрозуміти, що ви не пропустили жодного питання.

-          Якщо деякі питання стосуються інформації, що вам не хотілося б розголошувати (наприклад, про наявність судимостей), рекомендується все-таки писати правду. Подібні дані легко перевірити, і їхнє приховання буде розцінено не у вашу користь.

-          Постарайтеся зафіксувати в анкеті коштовну інформацію, що стосується вашої кваліфікації, причому не тільки про спеціальності, але й в інших областях (уміння користуватися комп'ютером, факсом).

-          Якщо організація, що наймає вас, вивчивши анкету, виявить до вас інтерес, піде запрошення на співбесіду. Готуючись до нього, необхідно обрати стратегію поводження. У центрі ваших питань і відповідей на співбесіді на першому місці повинна бути фірма або організація, у яку ви страиваетесь, а не зарплата.

Під час співбесіди:

-          Постарайтеся зробити сприятливе перше враження.

-          Зберігайте витримку, тримаєтеся невимушено.

-          Говорите чітко і ясно. Не стискуйте руки, не смикаєте прикраси, волосся.

-          Відповідайте на питання, не ухиляючись. Уникайте односкладових відповідей, але не будьте занадто багатослівні.

2. Складання резюме Учасники становлять резюме за наступною схемою:

-          Ф.И.О.

-          Вік

-          Утворення

-          Бажана вакансія

-          Досвід роботи

-          Ваші навички й уміння

-          Ваші сильні й слабкі сторони

3. Сюжетно-рольова гра «Влаштовуємося на роботу»

Із групи вибираються 2 добровольця. Один буде влаштовуватися на роботу, іншої - проводити співбесіда.

4. Зворотний зв'язок

  2.2 Методики й емпірична база дослідження

З метою реалізації програми дослідження пропоную використання наступних инструментарїїв для 9-10 класів.

-      дані медичних карт - протипоказання;

-      М.1-1 «Тип професій»;

-      М.1-2 «Карта інтересів»;

-      М.1-3 «Самооцінка»;

-      М.1-4 «Спрямованість особистості»;

-      М.1-5 «Темперамент»;

-      М.1-6 «Вольові якості»;

-      М.1-7 «Орієнтовна анкета»;

-      шляхи одержання професії після 9 класу.

для 10-11 класів:

-      дані медичних карт - протипоказання;

-      М.2-1 «Тип професій»;

-      М.2-2 «Карта інтересів»;

-      особистісний опросник Г. Айзенка;

-      тест EPI «У якій професії доможетеся успіху»;

-      виявлення лідерських якостей;

-      що у Вас перешкоджає лідерству?;

-      організаторські здатності;

-      самооцінка;

-      мети студентства;

-      шляхи одержання професії після 11 класу.

Самооцінка (a). Оцінювання цієї складової особистісної пристосованості дозволяє визначити ступінь упевненості в собі, див. п.1, М.1-3 «Самооцінка» (для 9-10 класів), п. 2 «Самооцінка» (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Протипоказання (b). Високі бали свідчать про проблеми зі здоров'ям, які є наслідком перенесених травм, частих захворювань, п.1 (для 9-10 класів), п.2 (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Спрямованість особистості (c). Особи з високими балами мають схильність бути залежними й пасивними в соціальних контактах; особи з низькими балами, навпаки, упевнені в собі й своїх силах. п.1 М.1-4 «Спрямованість особистості» (для 9-10 класів), п.2 Тест EPI «У якій професії доможетеся успіху», (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Темперамент (d). Високі бали вказують на емоційну нестабільність, нездатність керувати своїми почуттями. Низькі бали свідчать про емоційну стабільність, упевненість, здатності контролювати свої суб'єктивні переживання, п.1 М.1-5 «Темперамент» (для 9-10 класів), п.2 Особистісний опросник Г. Айзенка, (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Критичність (e). Високі бали свідчать про схильності проявляти критичність у соціальних контактах, про недовіру стосовно навколишнім. Особи з низькими балами привітні й повні розуміння стосовно іншим, п.1 М.1-7 «Орієнтовна анкета» (для 9-10 класів), п.2 Тест EPI «У якій професії доможетеся успіху», (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Тип професій (f). Високий бал відбиває перевага чоловічої діяльності (технічних інтересів), низький бал - перевага жіночих інтересів й обов'язків (гуманітарні) п.1 М.1-1 «Тип професій», п.1 М.1-2 «Карта інтересів» (для 9-10 класів), п.2 М.2-1 «Тип професій», п.2 М.2-2 «Карта інтересів», (для 10-11 класів), таблиці 1.1.

Для наступного етапу аналізу застосовується схема особистої професійної перспективи (ЛПП).

Розглянемо схему побудови особистої професійної перспективи (ЛПП) як варіант змістовно-процесуальної моделі професійного самовизначення (див. табл.. 1).

За основу взята схема, запропонована Е.А. Климовим, що істотно доповнена ценностно-смісловіми компонентами. У лівій частині таблиці - компонента схеми побудови ЛПП, а в правої - питання для роботи з учнями.

Тому що робота проводиться із класом, те кожний вириває звичайний зошитовий листочок, підписує його, проставляє номер питання й виписує відповідь (звичайно на весь опросник затрачається близько 20-30 хв). Після цього результати обробляються.

Якщо це індивідуальна профконсультация, то психолог-консультант може вставляти питання безпосередньо в бесіду зі школярем. При цьому краще орієнтуватися на компоненти. По-перше, вони повніше по своєму змісті, а по-друге, більшою мірою враховують позитивні характеристики ситуації даного що вчиться (наприклад, пункт 1, праворуч запитується про недоліки, а ліворуч - акцент робиться на можливостях і достоїнствах оптанта).

Природно, і в опроснику для роботи із класом, і в індивідуальної беседе-профконсультації формулювання питань може видозмінюватися при збереженні головного їхнього змісту.

Якщо уважно подивитися на дану схему ЛПП, то в ній так чи інакше представлена майже вся психологія. Це означає, що теперішня профорієнтація - це дуже складна й розгорнута за часом робота. Якщо профориентаційна допомога виявляється протягом 30-40 хвилин, то звичайно таку «допомогу» називають профанацією.

Таблиця 5. — Схема особистої професійної перспективи (ЛПП)

Компоненти ЛПП	Опросник по схема побудови ЛПП (відповіді пишуться на листочках: проставляються номери питань і відразу дається відповідь)
1. Усвідомлення цінності чесної праці	1. Чи коштує в наш час чесно трудитися? Чому?
2. Усвідомлення необхідності професійного утворення після школи	2. Чи варто вчитися після школи, адже можна й так добре влаштуватися?
3. Загальне орієнтування в соціально-економічній ситуації в країні й прогнозування її зміни	3. Коли в Росії жити стане краще?
4. Знання миру професійної праці (макроінформаційна основа самовизначення)	4. У вигляді завдання: три букви (м, н, с) — за три хвилини написати професії, що починаються із цих букв. Якщо буде зазначено більше 10 професій, то це вже непогано.
5. Виділення далекої професійної мети (мрії) і її узгодження з іншими важливими життєвими цілями	5. Ким би Ви хотіли стати (за професією) через 10—20 років?
6. Виділення найближчих і ближніх професійних цілей (як етапів і шляхів до далекої мети)	6. Виділите основні 3-5 етапів на шляху до своєї мрії.
7. Знання конкретних обираних цілей: професій, навчальних закладів, місць роботи... (мікроінформаційна основа вибору)	7. У вигляді завдання: виписати три самих неприємних моменти, пов'язаних з роботою по обираній професії, і три — пов'язаних з навчанням у вузі або в коледжі.
8. Подання про свої можливості й недоліки, що можуть вплинути на досягнення поставлених цілей	8. Що у Вас самих може перешкодити Вам на шляху до цілям? (ПРО «лінь» писати не можна - треба поконкретнее).
9. Подання про шляхи подолання своїх недоліків (і про шляхи оптимального використання своїх можливостей)	9. Як Ви збираєтеся працювати над своїми недоліками й готуватися до професії (до надходження)?
10. Подання про зовнішні перешкоди на шляху до цілям	10. Хто й що може перешкодити Вам у досягненні цілей?
11. Знання про шляхи подолання зовнішніх перешкод	11. Як Ви збираєтеся переборювати ці перешкоди?
12. Наявність системи резервних варіантів вибору (на випадок невдачі по основному варіанті)	12. Є чи у Вас резервні варіанти вибору?
13. Подання про зміст своєї майбутньої професійної праці	13. У чому Ви взагалі бачите сенс свого професійного життя (заради чого Ви хочете здобувати професію й працювати)?
14. Початок практичної реалізації ЛПП	14. Що Ви вже зараз робите для реалізації своїх планів (писати про те, що Ви добре вчитеся, не можна; що Ви робите понад гарне навчання)?

Можливі різні варіанти обробки результатів (по опроснику ЛПП):

1) Перший варіант. Листочки збираються, і психолог сам оцінює якість відповідей. Нижче представлені орієнтовні критерії оцінок (по кожному питанню):

1 бал — відмова відповідати на дане запитання;

2 бали — явно помилкова відповідь або чесне визнання у відсутності відповіді;

3 бали — мінімально конкретизована відповідь (наприклад, збираюся надходити в інститут, але неясно, у який);

4 бали — конкретна відповідь зі спробою обґрунтування;

5 балів — конкретний і добре обґрунтована відповідь, що не суперечить іншим відповідям.

2) Другий варіант. Спочатку вчаться самі оцінюють свої відповіді (попередньо спільно розбираються 3-4 анонімні роботи й учні освоюють систему оцінки на чужих прикладах), потім психолог збирає листочки, оцінює їх і порівнює із самооцінками школярів.

При спільному використанні ЛПП і тесту визначення самооцінки виявляється рівень значимості п'яти основних життєвих сфер:

-          професійного життя;

-          навчання й утворення;

-          сімейного життя;

-          громадського життя;

-          захоплень.

Крім того, за допомогою цієї варіантики можливо проаналізувати структуру «ціннісної насиченості» сфери професійного життя, що дасть можливість побачити, які з термінальних цінностей (і якою мірою) опитувані прагнуть реалізувати у своїй майбутній професійній діяльності, з'ясувати їхня схильність до певного типу ідентифікації із професією.[13]

Методика дозволяє діагностувати п'ять своєрідних типів (факторів) професійних установок:

Нерішучість у професійному виборі (F1). Для оптантів, що набирають меншу кількість балів по даній шкалі, характерними є: почуття нерішучості, непевності, труднощі з початком діяльності, відсутність чітких подань і критеріїв, що стосуються професійного розвитку, погана информированность про світ професій. Відповідно при високих значеннях можна говорити про рішучість і впевненість професійного вибору.

Раціоналізм професійного вибору (F2). Протилежний полюс цього фактора можна розглядати як показник імпульсивності й необґрунтованості.

Оптимізм відносно професійного майбутнього (F3) пов'язаний з ідеалізацією, юнацьким максималізмом, почуттям вибраності, з відчуттям, що абсолютно всі проблеми можуть бути дозволені. Протилежний полюс - реалізм професійного вибору.

Висока самооцінка (F4). В область високих значень даної шкали попадають оптанти, що характеризуються завищеною самооцінкою, вірою у свої сили й здатності, надмірним довірою своєму суб'єктивному враженню, завзятістю й готовністю до подолання труднощів. Низькі значення цього фактора можуть свідчити про занижену самооцінку й наявність невдалого досвіду рішення життєвих завдань.

Залежність у професійному виборі (F5). На полюсі низьких значень зосереджують індивіди, що виявляють несамостійність, піддатливість і залежність від інших у рішенні питань про своє професійне майбутнє, соціально незрілі. Протилежний полюс цього фактора - незалежність у професійному виборі.

Поряд з вищезгаданими опросниками можливо використати методи спостереження, неструктурованого інтерв'ю й бесіди.

Математико-статистична обробка емпіричної інформації буде здійснюватися за допомогою процедур обчислення середніх значень, середнього квадратичного відхилення, частотного аналізу.

Вибірка старшокласників, для емпіричної бази моніторингу психологічної ефективності професійної орієнтації, повинна бути структурована відповідно до організаційного принципу проведення дослідження, а саме принципом порівняння особистісних характеристик двох контрольних груп учнів 9-10 і ПТУ декількох загальноосвітніх шкіл.

Наведене вище методологічне обґрунтування є психолого-педагогічним забезпеченням процесу первинної професійної діагностики, розробкою діагностичного інструментарію.

Професійна орієнтація школяра є складовою частиною педагогічного процесу й вирішує одну з найважливіших завдань соціалізації особистості - завдання її професійного самовизначення.

Життя показує, що у випадку правильного вибору підлітками професії у виграші не тільки суспільство, що одержало активного цілеспрямованого діяча суспільного виробництва, але й особистість, що одержує широкі можливості для самореалізації. Але цей вибір обумовлений рядом труднощів, які виникають через відсутність у підлітків адекватних подань про те, що таке професійна придатність, як вона формується, через невміння оцінити себе, свої здатності, можливості, співвіднести їх з миром професій. Рішенням цієї проблеми займається фахівець-психолог. Завдання психолога на цей момент коли підлітки приходять у ПТУ - це визначення до якого виду діяльності вони найбільш здатні, вироблення рекомендацій із приводу їхнього професійного призначення. Для рішення цього завдання мною використаються методики психологічної діагностики, які виявляють професійно значимі властивості (здатності, схильності, інтереси, ціннісні орієнтації, індивідуальні типологічні особливості, професійні наміри).

Психолого-педагогічне забезпечення процесу первинної професійної діагностики в ПТУ ґрунтується на виявленні особистісних і професійних намірів і професійних планів школярів. Мною застосовуються такі методичні прийоми, як анкети, бесіди, за допомогою яких з'ясовується, чи є в учня професійний вибір, чи продуманий шлях оволодіння їм, чи є резервні варіанти на випадок, якщо не здійснюється основний і т.д. Дана первинна професійна діагностика здійснюється протягом перших декількох місяців при надходженні учнів ПТУ за допомогою застосування бланкових технологій.

Діагностичний матеріал представлений у Дод. 1 проекту. Результатом аналізу є первинна профконсультаційнна карта див. Табл. 2. При підборі тестових методик ураховуються вікові особливості. Так, наприклад, школярі 9-10 класів проходять профконсультаційне тестування за базовою методикою, учні ПТУ по розширеної, котра враховує проходження ними базової методики в 9-10 класах.

На основі інформації, витягнутої з вивчення професійних намірів учня, будується подальшу, індивідуальна роботу з ним.

Для виявлення професійних намірів школярів важлива й інформація про їхні інтереси й схильності. Тут використаються спеціальні анкети, опросники, наприклад «Карта інтересів», для різних віків використаються модифіковані варіанти. При діагностиці інтересів і схильностей більше надійну інформацію можуть дати бесіди з учнями, родителями, педагогами.

Не менш важлива для рішення питання про професійне майбутнє кожного школяра діагностика здатностей - загальних і спеціальних, які залежать і від умов виховання й навчання, і від природних задатків. Зважаючи на те, що здатності перебувають у процесі розвитку, застосовуються різноманітні прийоми для їхнього вивчення: тестування, бесіди, зустрічі з родителями з метою поглибленого вивчання індивідуально-психологічних особливостей школяра, що дозволяє дати більше точні рекомендації з вибору професії. Крім того, психологічні показники особливостей розвитку школярів дозволяють учням наочно уявити собі структуру своїх здатностей, побачити ті пробіли у своєму розвитку, які необхідно перебороти, для того щоб підготувати себе до майбутньої професії.

Після проведеної первинної професійної діагностики учневі рекомендується кращий вид професійної діяльності й профіль навчання в ПТУ. Підліткові надають право прислухатися до рекомендацій чи фахівця ні. У цьому випадку непогодженості розробляються корекційні заходу, організуються повторні діагностичні проби, психотренировки, що дозволяє підліткові побачити прогрес у розвитку деяких якостей, переконатися в доцільності й необхідності спеціальної спрямованої роботи по підготовці до професії.

Багато професій висувають підвищені вимоги до людей, які мають різні індивідуально-психофізіологічні особливості. Тому необхідно проводити консультації з метою одержання інформації про такі особливості, щоб якщо буде потреба внести обмеження в коло професій, що обирають школярем.

У результаті первинної психодіагностичної роботи в одних учнів професійні плани зміцнюють, і далі з ними планується робота по підготовці до професії. Якщо в інших відбувається зміна намірів, то ми повертаємося на попередній етап роботи з ними, аналізується інтереси, схильності, намічаються нові області праці й шляхи ознайомлення з ними.

Таким чином, психологічне обстеження в ПТУ передбачає більшу пізнавальну роботу, вивчення себе, те, чого жадає від людини професія. На психолога-профорієнтатора покладає більша відповідальність за підтвердження професійних намірів учнів або їхнє визначення. Підліток у кожному разі при виборі професії самостійно робить перший крок до своєму соціально - професійному самовизначенню.

Усього в дослідженні взяв участь 30 чоловік, з них 10 юнака й 20 дівчини.

2.3 Технологія вивчення особистості

Комплексна технологія тестування, із застосуванням спектральної моделі, інтелекту являє собою систему опису й реалізації комплексного процесу вивчення інтелекту школярів. Комплексність технології полягає у використанні в процесі випробування декількох варіантів методик з їхньою ефективною взаємодією в процесі формування результату дослідження й видачі рекомендацій. При цьому результатом дослідження є побудова різноманітної типологічної спектральної моделі характерних властивостей інтелекту й темпераменту конкретної особистості. Ця модель поряд з добре відомими базисними типами інтелекту й темпераменту включає типологічний спектральний розподіл кількісних оцінок часткових результуючих показників, що дозволяють співвіднести цю модель зі спеціальною базою даних і знань «Типи інтелекту й темпераменту - професії».

Метою адаптації технології дослідження є - конкретизація й визначення в учнів і викладачів ПТУ своєї професійної орієнтації. Ця мета досягається за допомогою визначення (уточнення) конкретною особистістю об'єктів діяльності, функціональних і компонентів, що забезпечують, діяльності відповідно до отриманої типологічної спектральної моделі інтелекту (мал. 5, 6, 7, 8, 9, 10). При цьому споконвічно виділені наступні узагальнені об'єкти діяльності: 1) людський-людську-людське-людська-індивідуально-людські; 2) людський-людську-людське-людська-колективно-людські; 3) природні; 4) технічні; 5) технічний-технічну-технічне-технічна-технічні-людино-технічні; 6) змістовні образний-образну-образне-образна-модельно-образні (художні, уявлювані й т.п.); 7) формалізовані знаковий-знакову-знакове-знакова-модельно-знакові (математичні, програмно-алгоритмічні й т.д.); 8) натурно-модельніе об'єкти діяльності.

Функціональні компоненти діяльності виділені відповідно до її загальних і деталізованих приватних функцій стосовно об'єктів діяльності з виходом на цільовий результат, а саме: 1) контроль (включаючи спостереження, вимір, фільтрацію, оцінювання, облік); 2) дослідження (включаючи експериментування, ідентифікацію, моделювання); 3) прогнозування; 4) виконання; 5) керування (включаючи регулювання, планування, стимулювання, координацію); 6) створення (включаючи конструювання, проектування, побудову, випробування); 7) обслуговування; 8) експлуатація; 9) навчання; 10) розвиток.

Компоненти, що забезпечують, діяльності виділені відповідно до основних видів забезпечення, такими як: 1) концептуальне; 2) кадрові-кадрову-кадрова-кадровий-освітньо-кадрове; 3) організаційне; 4) правове; 5) фінансове; 6) социопсихологическое; 7) лінгвістичне; 8) інформаційне; 9) методичне; 10) алгоритмічне; 11) програмне; 12) технічне.

Для побудови спектральної моделі інтелекту в цей час використаються наступні методики:

-          версія запитальника (Е.С. Філатовій) для комплексного дослідження інтелекту як такого й у сполученні з темпераментом (рис. 11);

-          комплексний особистісний опросник, що дозволяє намалювати психологічний портрет особистості по двадцятьох п'ятьох параметрах, об'єднаним у такі сфери, як комунікативна, емоційна, вольова, інтелектуальна, мотиваційна, психодинамічна сфера, міжособистісні відносини (рис. 12);

-          оригінальна методика вивчення інтелекту й темпераменту із гнучкою профорієнтацією й адаптацією навчання – тест Филатовой-Накрохіной (рис. 4.13);

-          Цифровий тест (укладачі В. Мегедь й А. Вівчарів) для комплексного типирування інтелекту (мал. 14, 15);

У якості що доповнюють приводяться тести

-          загальний особистісний тест (рис. 16);

-          тест на раціональність мислення (рис. 17);

-          тест на стрес і навантаження на психіку (рис. 18);

-          тест на впевненість у собі (рис. 19);

-          тест на терпимість до фрустраціям (рис. 20)

-          експрес-діагностика типів особистості в ситуаціях ділового спілкування на основі психогеометрії (рис. 21).

Порівняльний, порівняльний аналіз результатів дослідження показав, що наведена сукупність методик є взаємодоповнюючою й дозволяє більш глибоко розкрити як уроджені, так і придбані якості особистості й вибрати відповідну професійну діяльність.