Матеріали дослідження

3.1 Матеріали дослідження

Під спостереженням знаходилося 100 чоловік, які перебували в стресових ситуаціях в шахтах Дніпропетровської області. Вік потерпілих коливався від 19 до 43 років (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Вік потерпілих від стресових ситуацій

Всі досліджувані постраждали на шахті не фізично (у них не наголошувалося соматичних увіч), а психологічно і психічно, тобто перебували в стресових ситуаціях. Хворі з вираженими психічними розладами, що досягають психозу, також виключалися з вибірки. Психологічні і психічні порушення були спровоковані психотравмуючими ситуаціями, що представляють загрозу життя.

Потерпілі спостерігалися в динаміці. Кожний з потерпілих був оглянутий і протестований неодноразово.

При цьому потерпілі зверталися до психолога в різні терміни після аварії (через 1-10 років).

В перші 6 місяців після стресу як показало інтерв'ювання у потерпілих, що входять до основної групи, наголошувалися деякі схожі симптоми. Після виходу потерпілих із стресової ситуації у 100% осіб виникли порушення сну, у 79% - депресивні реакції, у 34% - обсесивно-компульсивні, у 48% -дисоциативні. Дані стани відрізнялися відсталістю симптоматики, малим рівнем регресу, погано піддавалися лікуванню. При щонайменшому нагадуванні, а у ряді випадків і спонтанно, в свідомості хворого «оживала» екстремальна ситуація, що супроводилася негативними афектними реакціями: - в 97% випадків тривогою, в 81% страхом, в 75% жахом. Паралельно з напливами яскравих барвистих негативно забарвлених спогадів (flashbachs) у 63% потерпілих формувалося прагнення витіснити дані спогади з свідомості в підсвідомість. В 78% випадків домінували нав'язливі думки, ідентифікації себе, що стосуються, із потерпілими, в 72% випадків переважало відчуття вини перед родичами потерпілих , в 69% наголошувався постійний страх того, що екстремальна ситуація може повторитися.

Шляхом інтерв'ювання потерпілих також з'ясувалося, що до що трапилося з ними трагедії 64% досліджуваних були достатньо добре адаптовані в соціальному середовищі, не мали стягнень по роботі, приводів в міліцію, не брали участь в бешкетах, вели впорядкований спосіб життя, були добрими сім'янинами. Всіх їх об'єднувала практичність, злагодженість, конформність і гармонійність, відношення до соціальних цінностей, хоча вони і відрізнялися різною типологічною індивідуальністю.

У 31% обстежуваних інтерв'ювання і медична документація виявили ознаки невропатії.

При цьому 23% потерпілих володіли гіпертимними рисами вдачі. Вони відрізнялися безтурботним характером, не замислювалися про майбутнє, прагнули заробити багато грошей, проте швидко витрачали запрацьоване. Не відмовляли собі в задоволеннях, не ущемляли себе, ніколи ні в чому себе не винили. У цих осіб було багато друзів і ворогів, але вони до всіх відносилися формально доброзичливо. По можливості допомагали оточуючим, але і не дуже засмучувалися через чужі біди. Веселі, енергійні, життєрадісні – ним життя представлялося достатньо приємне, будь-які трагедії для них були чужі. Вони були в міру обачливі, не любили ризикувати своїм благополуччям, але і не уникали труднощів, не перекладали їх на плечі товаришів.

В 36% випадків що потрапили в стресову ситуацію шахтарі були збудливі, вони володіли достатньою наполегливістю, упертістю. Ці особи любили чистоту, порядок. Самі відрізнялися дисциплінованістю, але і від інших людей вимагали дисципліни. Періодично вони стали грубі, вибухові, не виносили інакомислення, неслухняності. Образи пам'ятали довго. Проте з начальством не конфліктували. Виконували їх розпорядження. І хоча крадькома начальство лаяли, відносилися до нього влесливо і навіть підлесливо. Звичайно в сім'ях цих осіб панував домострой, дещо патріархальний спосіб життя. І хоча вони вживали спиртні напої, причому не тільки епізодично, але іноді і запійно, вони все ж таки відрізнялися заможністю, мастеровитістю, відданістю сім'ї.

Потерпілі з дитячих літ відрізнялися неординарною поведінкою, переважно збудливою. Вони конфліктували з педагогами, батьками і однолітками. Займалися ці особи, як правило, погано не тому що мали погані здібності, а в результаті того, що не виявляли цікавості до знань. Заняттям вони вважали за краще провождение часу в компанії асоціальних підлітків, вживання так званих «легких наркотиків», найбільш часто палили коноплю, брали участь в бійках, вважали себе «господарями вулиці», але при цьому уникали явних кримінальних вчинків. З настанням призовного віку служили в армії, надалі одружувалися, мали дітей. І, хоча, як і раніше, відрізнялися запальним характером, він не заважав їх професійну діяльність.

В 19% випадків потерпілі відрізнялися тривожно-довірливим характером. Вони влаштувалися працювати шахтарями, оскільки в місці проживання більше не було робочих місць. Боязкі, соромливі, - вони прагнули не думати про можливі стресові ситуації. Не дивлячись на схильність до тривожних побоювань, вони були достатньо компенсовані і в шкільні роки, і під час служби в Армії. Займалися спортом, були достатньо спритними, фізично витривалими. Завдяки м'якому, поступливому характеру мали багато друзів і з часом звикали до роботи в шахті.

14% досліджуваних групи відрізнялися істероїдними рисами. Вони любили бути в центрі подій, любили, коли ними захоплювалися. Вони переоцінювали свої здібності і зовнішні дані. Для них було характерне позерство, хвалькуваня, брехливість, при цьому брехали вони не тільки для отримання матеріальної вигоди, але і для того, щоб продемонструвати себе в найвигіднішому світлі.

В 8% випадків потерпілі відносилися до шизоїдних осіб. Це були «випадкові для шахти особи». Вони боялися підземні роботи і тому ненавиділи свою роботу. До колективу шахтарів вони також відносилися з упередженням. Всі потерпілі цієї групи вели відокремлений спосіб життя, не любили колективного проведення часу, колективного застілля. Вони були підозрілі, уперті, образливі, вважали, що їх недостатньо цінують на роботі і удома, вважали себе таким, що не зрозумів, скаржилися на нудьгу. На підземні роботи вони пішли, спокусившися високим заробітком, але розглядали цю роботу як тимчасову, займалися пошуком іншої роботи, але унаслідок своєї неорганізованості більше ніде влаштуватися не могли. Взаємостосунки з сім'єю у них також були поганими. Вони достатньо холодно відносилися до членів сім'ї, у свою чергу дорікаючи їх в поганому відношенні, відрізнялися скупістю, були невідверті. Спосіб життя ці особи вели відокремлений і навіть спиртні напої вважали за краще розпивати наодинці, а не в компанії.

Похожие работы

Зв’язок особистісних характеристик та стратегії поведінки в конфліктах у старшокласників

Скачать

83879

11

10

... , що у результаті збережуться “кращі” (як природний відбір у Дарвіна). Такі процеси приводять до постійного розвитку суспільства. Розділ 3. Емпіричне дослідження стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях та особистісних характеристик 3.1 Вибірка та процедура емпіричного дослідження У дослідженні приймали участь учні десятих класів Чернігівської середньої школи № 30. Загальна кількість ...