Виявлення депресивних тенденцій у шахтарів

3.5 Виявлення депресивних тенденцій у шахтарів

Методом СМДО була виявлена висока питома вага депресивних реакцій у потерпілих шахтарів. Разом з тим СМДО не дозволяє провести кількісну характеристику потерпілих від стресу. У зв'язку з цим для уточнення вираженості депресивних і тривожних реакцій всіх досліджуваних основної групи досліджували методом Гамільтона.

Була виявлена наявність депресивної симптоматики у 55 чол. постстресовий період яких складав 2 ± 1 роки. Вираженість депресивної симптоматики цих потерпілих представлена в таблиці 3.2.

Як видно з таблиці 3.1., у 49% потерпілих наголошувалася депресія важкого ступеня (загальний бал – 38 усл. одиниць), у 36% - депресія середнього ступеня (загальний бал – 23), у 15% - легка депресія (загальний бал – 8).

Таблиця 3.2 - Вираженість депресивної симптоматики потерпілих 2 ± 1 рік після стресу

Спостереження і опит показують, що в перші 2 ± 1 роки, що пройшли після стресу, депресія у потерпілих утримується в середньому на одному і тому ж рівні.

При обстеженні 52 потерпілих через 4,5 ± 1,5 років після стресу методом Гамільтона виявляється картина, представлена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Вираженість депресивної симптоматики у потерпілих 4,5 ± 1,5 років після стресу

Як видно з таблиці 3.3, найбільша інтенсивність симптоматики у шахтарів через 4,5 ± 1,5 роки після психічної травми, обумовленою стресом, наголошувалася по шкалах 15 (іпохондрія) і 13 (загальні соматичні симптоми).

При аналізі табл. 3.2 звертає увагу той факт, що в перші 2 ± 1 роки після стрсу у безпосередньо потерпілих шахтарів превалює акцент по шкалах 10 (тривога психічна) і 11 (тривога соматична). При порівнянні даних, що відзначаються в таблиці 3.1 і таблиці 3.2, виявляються достовірні відмінності акценту показників по шкалах 10, 11 ( табл. 3.1) і 13, 15 (табл. 3.2) (p < 0,01), тобто тривога зміняється психічною і загальносоматичною симптоматикою. Окрім цього звертає на себе увагу той факт, що в перші 3 роки важка депресія наголошується в 49% випадків, а через 3 роки – в 27%. Порівняння інтенсивності симптоматики в обох вищезгаданих групах виявляє достовірне зменшення вираженості депресії у тих шахтарів, у яких стрес відбувся за 4-6 років до дослідження (p < 0,01).

У 47 потерпілих від стресу шахтарів 8 ±2 роки опісля також проводили дослідження методикою Гамільтон. Дані, отримані в результаті цього дослідження відображені в таблиці 3.4.

При аналізі таблиці 3.4, звертає увагу високий відсоток суіїцидальних тенденцій (п. 3) за відсутності пригніченого настрою (смутку, безнадійності, безпорадності, самозвинувачень і ін.), що примушує запідозрити демонстративно-шантажний характер даних суіїцидальних намірів.

Демонстративна поведінка, як відомо, свідчить про конверсійні розлади. Оскільки інтерв'ювання не виявило в такій великій кількості (43%) преморбидних особових розладів, можна припустити те, що вони привнесені стресами і відбивають ті характерологічні зміни, які свідчать про посттравматичний стресовий розлад з психопатоподібною конверсійною симптоматикою.

Таким чином, у всіх потерпілих від стресів шахтарів наголошується депресивна симптоматика. Найвищий рівень депресії і у потерпілих протягом перших трьох років після стресу. При цьому у самих потерпілих домінує тривожний стан.

Таблиця 3.4 - Вираженість депресії у потерпілих 8 ± 2 роки після стресу

Через три роки тривожне відчуття потерпілих зміняється хворобливим аналізом неіснуючих соматичних розладів. Потерпілі все більш і більш заглиблюються в пошуки турбуючих їх патологічних проявів. Вони багато разів звертаються до лікарів, конфліктують з ними, намагаючись добитися підтвердження своїх хвороб.

По закінченню подальших 3-4 років психологічні риси потерпілих ще більш видозмінюються. Депресія зашторюється безліччю псевдосоматичних розладів, обумовлених очевидно вегетативним дисбалансом. На перший план виступає «втеча в хворобу», носячі конверсійний характер. Змінюється особа пацієнта, суїцидальні тенденції носять демонстративно-шантажний характер і свідчать про психопатизации даних осіб.

Для більш детального уточнення складових депресії у тому числі і «когнітивно-афектних і «вегетативних» компонентів» нами був використаний опитувальник Бека. Даний опитувальник дозволив ще більш детально, ніж метод Гамільтона, прослідити динаміку і виявити варіанти депресивних розладів у потерпілих від стресів шахтарів.

Депресивний профіль шахтарів, потерпілих від стресів за 2 ± 1 роки до дослідження, вказаний на Рис. 3.8. На даному малюнку простежується достовірна тенденція до зниження показників по шкалах печаль, відчуття вини, наявність суицидальних думок, збільшення показників по шкалах безсоння, стомлюваність, заклопотаність станом здоров'я.

Діагностична оцінка показників, отриманих у шахтарів, потерпілих від стресів, за 4,5 ± 1,5 роки до дослідження.

Як видно на малюнку, у шахтарів у вказаний період часу в симптоматиці переважали незадоволеність собою, яка супроводилася самозапереченням і відчуттям соціальної відчуженості, разом з безсонням, стомлюваністю і надмірною заклопотаністю станом здоров'я.

При цьому, такі симптоми, як печаль, відчуття вини, втрата сексуального потягу разом з наявністю суїцидальних думок значно знизилися.

Депресивний профіль шахтарів, потерпілих від стресів за 8 ± 2 років до дослідження, свідчить про те, що вказані тенденції закріпилися.

Разом з тим, виразно простежувалося посилення песимістичної спрямованості, стомлюваності, що супроводилося втратою апетиту і дратівливістю.

Такі симптоми, як печаль, відчуття вини, втрата сексуального потягу разом з наявністю суицидальных думок продовжували знижуватися.

Таким чином десятилітній катамнез показав достовірні відмінності динаміки психопатологічних симптомів у потерпілих від стресів на шахті. У потерпілих в результаті стресу наголошувалося зменшення безпосередньо афектних складових депресії і збільшення їх вегетативного компоненту.

Похожие работы

Зв’язок особистісних характеристик та стратегії поведінки в конфліктах у старшокласників

Скачать

83879

11

10

... , що у результаті збережуться “кращі” (як природний відбір у Дарвіна). Такі процеси приводять до постійного розвитку суспільства. Розділ 3. Емпіричне дослідження стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях та особистісних характеристик 3.1 Вибірка та процедура емпіричного дослідження У дослідженні приймали участь учні десятих класів Чернігівської середньої школи № 30. Загальна кількість ...