6.3. Фальсифікація засобів вимірювання
Діяння, передбачене ст. 226 КК, посягає на систему господарювання, торгівлі та інтереси покупців і замовників. Склад злочину утворюють:
а) виготовлення або
б) перероблення з метою використання чи збуту, а також
в) збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів.
Предметом злочину можуть бути будь-які вимірювальні прилади, а також різні вимірювальні інструменти, якими вимірюються товари чи послуги: вагою - кілограмами чи грамами (терези, гирі, безміни тощо), чи довжиною - метрами, міліметрами (метри, лінійки, рулетки тощо) або рідиною (літри, міліметри, мензурки, кружки тощо).
Як правило фальсифіковані (підроблені) прилади чи інструменти мають меншу вагу, довжину чи об'єм.
Відповідальність за фальсифікацію засобів вимірювання не залежить від способу і якості фальсифікації.
Фальсифікація засобів вимірювання, вчинена особою, яка має судимість за вчинення цього злочину, кваліфікується за ч. 2 ст. 226 КК.
Фальсифікація засобів вимірювання вчинюється умисно з метою їх використання чи збуту.
Відповідальними за фальсифікацію засобів вимірювання є всі осудні особи, щ досягли віку шістнадцяти років.
Карається фальсифікація засобів вимірювання:
за ч. 1 ст. 226 КК - штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або арештом на строк до трьох місяців;
за ч. 2 ст. 226 КК - штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі до трьох років.
6.4. Випуск або реалізація недоброякісної продукції
Діяння передбачене ст. 227 КК, посягає на систему господарювання, оскільки завдає значної шкоди господарству: випуск недоброякісної продукції призводить до витрат продукції і праці, заподіює матеріальну шкоду і завдає шкоди споживачам недоброякісної продукції.
Згідно з ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Законом України від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів" споживачам гарантується якість товарів, які вони мають намір придбати або замовити, вони мають право вимагати від продавців товарів інформацію про якість товарів, про відповідність товарів вимогам нормативних документів, умовам договору.
Предметами злочину, передбаченого ст. 227 КК, є продукція і товари, які не відповідають вимогам щодо їх якості, тобто які виготовлені з порушенням стандартів, норм, технічних умов, встановлених для виготовлення відповідних товарів і надання певних послуг.
Наказом Держстандарту від 30 серпня 1993 р. № 95 затверджено перелік продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації[31]. Продукція і товари, які не пройшли сертифікації, визнаються недоброякісними або нестандартними.
За статтею 227 КК кваліфікується випуск недоброякісної чи некомплектної продукції на товарний ринок, тобто передача її споживачам. Виготовлення (без подальшої реалізації) такої продукції складу злочину за ст. 227 КК не утворює.
Відповідальними за випуск на товарний ринок недоброякісної продукції і товарів є:
а) посадові особи промислових підприємств, на яких відповідними інструкціями, наказами, угодами покладено обов'язок контролювати якість продукції і товарів;
б) підприємці, які виробляють продукцію і товари на власних підприємствах і які зобов'язані контролювати якість продукції і товарів, що вони випускають на товарний ринок;
в) посадові особи торговельних підприємств, які реалізують товари і продукцію і на яких покладено обов'язок контролювати якість товарів, що реалізуються;
г) громадяни, які торгують продукцією і товарами і згідно з Законом України «Про захист прав споживачів» несуть відповідальність за якість продукції і товарів, що ними продаються.
Стаття 227 КК передбачає відповідальність за випуск недоброякісної та некомплектної продукції на товарний ринок у великих розмірах. Великими розмірами у ст. 227 КК визнається випуск або реалізація недоброякісної продукції на суму, яка у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Для визначення розміру випуску на товарний ринок недоброякісної або некомплектної продукції і товарів враховуються:
а) загальна кількість випущеної чи реалізованої продукції і товарів;
б) загальна вартість випущеної чи реалізованої продукції і товарів;
в) розмір заподіяної споживачеві матеріальної шкоди та всі види збитків, пов'язані з придбанням, переробкою чи поверненням продукції І товарів виробникові чи продавцеві;
г) витрати споживача на переробку продукції, усунення недоліків товарів та їх доукомплектування.
Діяння кваліфікується за сукупністю злочинів, якщо внаслідок випуску або реалізації недоброякісної чи некомплектної продукції чи товарів споживачеві були заподіяні тілесні ушкодження, тобто заподіяння будь-якої шкоди здоров'ю хоча б одного споживача (ст. ст. 121-125 КК і ст. 227 КК).
Відповідальність за випуск на товарний ринок недоброякісної продукції настає з шістнадцяти років.
Карається випуск на товарний ринок недоброякісної продукції
- штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
... , придатного об’єктивно відобразити та дати наукове пояснення економічним, криміногенним та іншим юридично значимим аспектам технологій тіньового фінансово-господарського обороту речей, прав, дій. Економічні злочини — це діяння (дії чи бездіяльність), здійснені з протиправним використанням легітимних технологічно-облікових операцій, фінансово-правових інструментів, організаційно-регулятивних та ...
... р. - першому році державної незалежності України. Статистика кримінальних правопорушень, що реєструється Державною службою боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) зростала і в 2000 р. (+2,7 %)[47]. Розділ 2.Загальні засади боротьби із злочинністю. 2.1. Забезпечення прав людини як засада формування політики в галузі боротьби із злочинністю Основою державної боротьби із злочинністю є ...
... окремих слідчих дій; n взаємодія слідчого з оперативно-розшуковими органами; n особливості використання спеціальних пізнань при розслідуванні; n особливості попередження даного виду злочинів. Розслідування злочинів умовно ділитися на три етапи: 1. початковий; 2. наступний; 3. заключний. На початковому етапі проводяться невідкладні слідчі дії й оперативно-розшукові заходи, спрямован ...
... злочину, норми кримінального закону, що визначають конкретні склади злочинів. Криміналістична характеристика злочинів не може претендувати на таку роль. 1. Елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів Криміналістична характеристика злочинів, як було сказано, включає в себе елементи, які знаходяться поза межами кримінально-правової, кримінологічної та інших видів ...
0 комментариев