Ухилення від сплати податків

2.8. Ухилення від сплати податків

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язко­вих платежів (ст. 212 КК України) є одним із найбільш шкідливих господарських злочинів. По-перше, цим діянням руйнується формування фінансових надходжень у держав­ний бюджет, і держава стає неспроможною виконувати свої соціальні функції.

По-друге, вся соціальна сфера не має фінансового забез­печення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти та всі ін.).

По-третє, суб'єкти несплати податків отримують неви­правдані прибутки і мають змогу тиснути на ринку своїх сумлінних конкурентів. У зв'язку з цим обов'язок сплачува­ти податки є конституційним. Ст. 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного громадянина (іноземця та особу без громадянства у відповідних до закону випадках) сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановле­них законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майно­вий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Законом України від 25 червня 1991 р. «Про систе­му оподаткування» в редакції від 2 лютого 1994 р.[9] подат­ком, збором, іншим обов'язковим платежем до бюджету і внеском до державних цільових фондів називається обов'язкова сплата до бюджету відповідного рівня (держав­ного, місцевого тощо) або до державного цільового фонду зобов'язаними особами в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Порядок і розміри сплати податків та інших обов'яз­кових платежів суб'єктами підприємницької діяльності, а також строки їх сплати, встановлюються законами України, декретами Кабінету Міністрів та інструкціями Міністерства фінансів і Головної податкової інспекції.

Ст. 212 КК України передбачає кримінальну відпові­дальність за ухилення від сплати податків:

1)   способом неподання податкових декларацій та розра­хунків;

2)   приховування (заниження) об'єктів оподаткування.[10]

Законом України від 21 лютого 1992 р. «Про оподатку­вання доходів підприємств і організацій»[11] встановлена що­квартальна сплата податку поданням податкової декларації І розрахунків із внесенням до неї авансових внесків подат­ків до бюджету у розмірах, передбачених фінансовими роз­рахунками підприємницької діяльності за рік.

Порядок і строки сплати інших податків встановлюють­ся декретами Кабінету Міністрів, наприклад, декретами «Про акцизний збір»[12], «Про місцеві податки і збори»[13], «Про податок на прибуток підприємств і організацій»[14], «Про по­даток на добавлену вартість»[15] та ін.

Порушення встановленого порядку і строків подання декларацій про доходи і несплата податків є об'єктивною стороною діяння, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 212 КК України досить встановити і доказати що декларація не була подана в уста­новлений строк умисно, і що з цієї причини податок не бу­ло сплачено.

Приховування (заниження) об'єктів оподаткування є способом зменшення платежів або способом ухилення від сплати податків частково чи у повному обсязі.

Згідно з чинним законодавством України об'єктами оподаткування є:

1)   доходи (прибутки), додана вартість продукції, товарів;

2)   майно юридичних осіб;

3)   обороти з реалізації товарів (робіт, послуг);

4)   митна вартість імпортних товарів;

5)   вартість послуг за встановлення та розміщення рек­лами та деякі ін.

Діяння кваліфікується за ч. 1 ст. 212 КК України у ви­падках заподіяння державі ухиленням від сплати податків шкоди у значних розмірах.

Значних розмірів визнається шкода, яка у тисячу і біль­ше разів перевищує встановлений законодавством неоподат­ковуваний мінімум доходів громадян.

Заподіяння несплатою податків менших розмірів тягне за собою адміністративну відповідальність. Згідно з ч. 7 ст. 25 Закону України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій» на посадових осіб, винних у несплаті податків, приховуванні (заниженні) доходу або об'єктів оподаткуван­ня, накладається адміністративний штраф у розмірі серед­ньомісячної заробітної плати, а за такі самі дії, вчинені про­тягом року після накладення адміністративного стягнення у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.[16]

У тих випадках, коли приховування об’єктів оподатку­вання поєднується з посадовим фальшуванням документів, діяння кваліфікується лише за ст. 212 КК України. Сукуп­ності злочинів (ст. 33 КК України) при цьому не утворю­ється тому, що фальшування документів (ст. 366 КК Украї­ни) є способом, частиною об’єктивної сторони діяння, пе­редбаченого ст. 366 КК України. За ст. 212 КК України кваліфікуються дії лише посадових осіб і суб'єктів підпри­ємницької діяльності, на яких покладені обов’язки подава­ти декларації про доходи, складати бухгалтерські звіти, ба­ланси, вести розрахунки, пов'язані з обчисленням і сплатою податків,- керівники підприємств і організацій, їх заступ­ники, головні бухгалтери, інші посадові особи, на яких по­кладені такі обов^’язки. Інші особи можуть бути лише співучасниками вчинення цього злочину (ст. 27 та ч. 1 або ч. 2ст. 212 КК України).

За ч. 3 ст. 212 КК України діяння кваліфікується у ви­падках, коли:

1)              діяння, передбачене ч. 1 ст. 212 КК України, було вчинене особою, яка має не зняту чи не погашену судимість за раніше вчинене діяння, передбачене ч. 1 або ч. 2 ст. 212 КК України;

2)              ухиленням від сплати податків державі була заподіяна шкода в особливо великих розмірах.

Згідно з приміткою до ст. 212 КК України особливо вели­кими розмірами заподіяної державі шкоди є сума податку, яка у три тисячі і більше разів перевищує установлений за­конодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з ч. 4 ст. 212 КК особа, яка вперше вчинила ухи­лення від сплати податків, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до відпові­дальності сплатила податки (збори), а також відшкодувала шкоду, завдану державі несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, сплата пені).

Відповідальними за ухилення від сплати податків є всі осудні особи, яким виповнилось шістнадцять років.

Карається ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів:

за ч. 1 ст. 212 КК - штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позба­вленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

за ч. 2 ст. 212 КК - штрафом від п'ятисот до двох тисяч не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправни­ми роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні за­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

за ч. З ст. 212 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років та позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна.