Вбитої, бував у неї вдома, відчував до неї почуття ревнощів , образи . /1/

63 вбитої, бував у неї вдома, відчував до неї почуття ревнощів , образи . /1/

Неважко також побачити , що при побудові версій і при висуненні з них логічних висновків думка слідчого рухається ніби в протилежних напрямках: по­будова версій передбачає узагальнення вихідних даних , при якому мислення йде від окремих фактів і відомостей до загального припущення , тобто має інструк­тивний характер . В той час як виведення логічних висновків із висунутих версій передбачає аналітичну роботу слідчого - від висунутого загального припущення до окремих питань , у ході якого думка має дедуктивний характер.

Із перевіряємої версії слід виводити як необхідні, так і вірогідні, можливі по обставинам справи наслідки . При цьому необхідний чи вірогідний характер ло­гічних висновків неможливо змішувати з необхідністю чи вірогідністю їх реального виявлення : необхідні висновки не завжди вдається виявити у дійсності і навпаки, вірогідні висновки нерідко у ході розслідування надійно встановлюю­ться.

По справі про вбивство Світлани Малосієвої, наприклад, логічний висновок про те, що у статевих органах вбитої могла зберігатись сперма , мав вірогідний характер , так як злочинець у ході зґвалтування міг не виділити сперму, а якщо б і виділив , то за три дні, які минули з моменту вбивства до моменту виявлення тру­пу, сперма могла піддатися гнійним змінам , так що її неможливо було б виявити. Такий же вірогідний характер по цій справі мали логічні висновки про те, що злочинець взяв годинник і туфлі вбитої та заховав чи реалізував їх. Всі перера­ховані вірогідні логічні висновки при перевірці підтвердилися.

Вже говорилось про те, що по нерозкритій справі необхідний вичерпний

64

перелік реальних версій. Не менше важливим є логічна і тактична вимога, яка полягає в тому , що по висунутій версії при її перевірці були висунені всі необхідні і можливі по обставинам справи логічні висновки.

Неповне , необдумане висунення логічних висновків позбавляє слідчого можливості отримати відповідні докази по справі, може бути , що й вирішальні, ставить під загрозу доброякісність перевірки висунутої версії.

Необхідно відмітити , що виведення логічних висновків із висунутих версій у багатьох випадках передбачає знання слідчим специфічних умов , в яких проті­кала подія, що досліджується, а по ряду злочинів , особливо посадових і

І\І Арцишевский Г.В. Выдвижение и проверка следственных версий.-М.,1978-с.67-68

економічних - вивчення структури відповідної організації, повноважень та обов’язків посадових осіб , особливостей виробничих , технологічних процесів і їх докумен­тального відображення , вивчення відомчих інструкцій, конкретного порядку при­йому - відпуску матеріальних цінностей , їх обліку і т.д.

Велике значення для повного виведення логічних висновків із висунутих версій має значення слідчим сучасних експертних можливостей ,таких, наприклад , як судове - одорологічна , судове - вокалографічна експертизи, експертиза мікро-частин ; знання новітніх можливостей судово - медичної експертизи , таких , напри­клад , як встановлення, людині якої статі належить слина та волосся , виявлення слини, сперми на одязі в тих випадках , коли одяг піддавався у недалекому мину­лому пранню із застосуванням миючих засобів, визначення групової належності крові в плямах надзвичайно малого розміру (до 0,0001 мг сухої крові у плямі) та ін. /1/

В Броварах під час танців виникла бійка, в ході якої був смертельно поране­ний ножем Голотюк , а Проценку і Сухенку були нанесені тяжкі тілесні ушкоджен­ня. Підозра у вчиненні цього злочину пала на Старовського ,який ,

/1/ Зйсман А.А. Заключение зксперта (структура й научное обоснование).- М.,1967-с.58-60

65

тікаючи з місця події, викинув ніж у кущі. Не дивлячись на те, що ніж було виявлено слідчими органами через два дні після вчинення злочину, експертам вдалося виявити на

ньому волокна , які по своїй природі, побудові, кольору , товщині схожі з воло­кнами матеріалу одягу всіх трьох потерпілих./1/

Якщо б слідчий не був знайомий з можливостями експертизи мікрочасток він не виявив би відповідних логічних висновків із версій і не зміг би використати важливі докази для розкриття тяжких злочинів.

Після висунення логічних висновків слідчий повинен визначити ті слідчі дії, проведенням яких він зможе встановити наявність чи відсутність виведених логічних висновків.

Тактичні рекомендації по вибору слідчих дій можуть бути лише сформульо­вані у загальному вигляді, так як вибір слідчих дій визначається слідчим в залеж­ності від характеру і специфіки висунутих версій.

Ось ці рекомендації:

необхідно планувати , як правило, всі слідчі дії для перевірки кожної слідчої версії, щоб виявити відповідні обставини з допомогою всіх можливих джерел доказів; не розширювати без необхідності збір одно типових матеріалів для встановлення фактів, існування і характер яких не викликає суперечок та сумнівів ;

ліквідувати відомості, що суперечать по одній і тій же обставин і за допомогою максимального використання всіх джерел доказів;

планувати по можливості проведення конкретних слідчих дій, а не їх загальний напрям;

передбачати поряд з конкретними слідчими діями оперативно-розшукові заходи, залучати громадськість до розкриття злочину.

Тактично вадливою є рекомендація планувати при перевірці версій прове­дення конкретних слідчих дій, а не їх загальний напрямок ,який інколи приводить до розслідування без усвідомлення чітких меж , форм і об’єму майбутньої роботи. Особливе значення ця рекомендація має при перевірці точно невизначених версій по напрямам розшуку передбачуваного суб’єкту злочину.

Також слід зазначити , що при перевірці версій і висунутих із них логічних висновків досить велике значення має залучення громадськості і оперативно-розшукових підрозділів міліції.

Залучення слідчим громадськості, а також результати оперативно-розшукової роботи при перевірці носять допоміжний характер :вони передують слідчій дії по збиранню доказів, створюють умови для ефективності її проведення , супро­воджують чи закінчують слідчу дію. /1/ Для того , щоб результати роботи громад­ськості і органів міліції мали доказове значення , результати цієї роботи повинні бути процесуальне оформлені, процесуальне закріплені. Тому великою помилкою є і автономна робота слідчого. Однак на практиці частіше зустрічається помилка протилежного роду - недооцінка процесуальних шляхів розкриття злочинів , у результаті чого слідчий , цілком покладаючись на розшукові заходи органів

67

/1/ Арцишевский Г.В. Вьщвижение й проверка следственньїх версий -М.,1978-с.78.

дізнання, призупиняє провадження по справі без проведення належних слідчих дій , нерідко достатніх для розкриття злочину.

Багато слідів перевіряємої події, з якими зазвичай доводиться зустрічатися слідчому, порівняно швидко руйнуються , суттєві для справи обставини забува­ються свідками, докази зникають.

Крім того , особливістю судового пізнання є те, що слідчому нерідко дово­диться встановлювати невідомі дані при протидії зацікавлених осіб.

В зв’язку з цим виключну важливість з точки зору ефективності та об’єктивності перевірки висунутих версій і досягнення істини по справі має своєчасне про­ведення запланованих слідчих дій , їх тактично правильна послідовність.

Своєчасно проведений огляд місця події попереджує втраті слідів злочину , своєчасно проведений допит свідка виключає можливість впливу на нього підозрю­ваного ; своєчасні обшук , виїмка забезпечує вилучення викрадених речей , доку­ментів і т.д.

При визначенні послідовності слідчих дій у криміналістичній літературі справедливо пропонуються рекомендації у самій загальній формі, які як правило передбачають першочерговість слідчих дій , спрямованих :

на виявлення доказів, які через зволікання можуть бути втраченими (огляди
місця події, обшуки , виїмки , допити , судово-медичні освідування );

на викриття , розшук та ізоляцію відомого злочинця , що переховується від органів слідства та суду;

на отримання тих доказів , які мають значення для перевірки всіх чи декількох версій по справі;

- на з’ясування підстав для пред’явлення обвинувачення затриманому чи арештованому підозрюваному;

- на отримання доказів , що зазвичай вимагають значної втрата часу (ревізії, експертизи);

на отримання доказів без ризику розголошення наявних відомостей, знання яких можуть використати особи, зацікавлені у протидії слідчому;

на отримання нових доказів , на основі даних здобутих попередніми слідчими діями ./1/

Застосування цих загальних рекомендацій передбачає максимальний облік слідчим конкретних обставин справи , які диктують у ряді випадків іншу

/1/ Ларин А.М. От следственной версии к истине .-М.1976-С.182-183

тактику проведення окремих слідчих дій.

Наприклад , особа , викрита у вчиненні злочину, деякий час спеціально може не піддаватись ізоляції і залишатися на волі для того , щоб виявити його зв’язки , місце зберігання речових доказів і т.д. В аналогічній ситуації слідчий може свідоме не поспішати з проведенням обшуку у одного з членів злочинної групи , щоб не залякати невідомих співучасників і т.д.

Не тільки питання про послідовність , але навіть про місце проведення слід­чих дій у ряді випадків повинне бути продумане слідчим для забезпечення ефек­тивності перевірки логічного висновку .

Наприклад , при розслідуванні справи про крадіжки у великих розмірах державних коштів , пов’язаних з випуском неврахованої продукції, були отримані дані про те ,що один із обвинувачених , дехто Ш., придбав за викрадені гроші дачу, причому з метою маскування оформив її на ім’я своєї тещі X.69

Якщо б X. Була виписана повістка, то перед допитом вона напевне отримала б від зятя відповідні інструкції. Передбачивши це , слідчий допитав X. У неї в квартирі, з»явившись там без попередження . В ході допиту виявилося , що X. Не змогла відповісти на такі питання , як : де знаходиться дача, скільки в ній кімнат, яка її вартість .111

З питанням про послідовність проведення слідчих дій по

/1/ Приклад взято з кн. .Бьіховского И.Е. Об использовании фактора внезапности при расследовании преступлений //ВопросьІ криминалистики .Вьш. 8-9 ,М.,1963-с.176

справі пов’язане питання про послідовність перевірки самих версій. На цей рахунок криміналісти висловлюють різні думки. Деякі вважають , що спочатку слідчий повинен пере­вірити найменш вірогідні версії, з тим , щоб заперечивши їх, потім зосередитись на перевірці найбільш перспективних, правдоподібних версіях. Інші, навпаки , рекомендують починати перевірку з найбільш вірогідних версій. Різновидом цієї точки зору , згідно якої замість систематичного , але мало ефективного перебору всіх версій слід визначити серед них найбільш перспективні і перевірити їх в першу чергу .121

Ці рекомендації навряд можна визнати вдалими, оскільки у слідчого в початковий період розслідування часто нема достатніх підстав вважати , яка саме з висунутих версій повинна «спростуватися», а яка являється найбільш перспектив­ною і повинна «підтвердитися». Такий підхід скоріше за все буде відображати упередженість слідчого при оцінці вихідних даних, буде проявом суб’єктивізму в розслідуванні. Навіть у завершальній стадії слідства була б тактичною, процесу­альною та психологічною помилкою вважати версію , знову виниклу версію 70

неправдоподібною і підходити до її перевірки з наміром, що склався раніше, її «заперечити».

Слід визначити справедливою думку більшості криміналістів , яка встанови­лась в останні роки , про те, що