1995 р. виявили тенденцію щодо зменшення гумусу в орному шарі не спостерігається
Агропромислове групування і бонітування ґрунтів господарства
Агропромислові групи ґрунтів
Ціль агропромислового угруповання ґрунтів – це з однієї сторони об'єднання виділених на карті ґрунтів в групи, для яких можливо рекомендувати приблизно однакові прийоми агротехніки по запобіганню ерозії і підвищенню родючості ґрунтів, меліоративні заходи, а також однакове сільськогосподарське використання їх з іншої сторони - агропромислова група розглядається як необхідна вихідна одиниця (об'єкт) при землеоціночних роботах .
Таким чином усі ґрунти господарства об'єднані в 15 агропромислових груп ґрунтів .
Чорноземи звичайні легкоглинисті.
Ареали поширення – широкі вододільні плато крутістю 0-10 /шифр на картограмі агрогруп – 60 л1, площа 73 га, вододільні ерозійно-небезпечні плато 0-10/60лIII, площа 41 га/, схили крутістю 1-20 /60 л VIII-I, площа 220 га, схили складної форми крутістю 2-30/ 60 л ІХ, площа 10 га.
Це найбільш продуктивні ґрунти атмосферного зволоження з високим рівнем ґрунтових вод, поверхневий стік відсутній чи майже відсутній, ділянки вирівняні і сприятливі для механізованої обробки, відходу за сільськогосподарськими культурами і збирання врожаю, добре відзиваються на внесення органічних мінеральних добрив. Ґрунти універсального використання придатні під усі сільськогосподарські культури, у тому числі плодово-ягідні насадження. При зрошенні можуть використовуватися в овочевих сівозмінах. Застосовується звичайна агротехніка оброблення сільськогосподарських культур. Плоскорізний обробіток ґрунту чергується з відвальною оранкою. Основна увага повинна приділятися боротьбі за надходження і збереження вологи в ґрунті.
Агровиробнича група 65 л.
Чорноземи звичайні слабозмиті легкоглинисті. Ґрунти даної групи залягають на схилах крутістю 1-20 /65 л III-I, площа 382 га/, схили крутістю 2-30/ 65 л ІХ, площа 191 га/, крутістю 2-30/ 65 л ІХ, площа 54 га/.
Ґрунти порівняно високого рівня родючості. Поверхневий стік, а відповідно, і змивши ґрунтів незначні. Придатні для механізованої обробки, відходу за посівами і збирання врожаю.
Ґрунти універсального використання, придатні для використання в сівозмінах при ухилах до 30. При ухилах більш 30 доцільно використовувати під посіви культури суцільної сівби. Ґрунти схилів крутіше 50 варто відвести під постійне залуження багаторічними травами, виключивши їх зі сполуки орних угідь. Зрошення обмежене.
Агровиробнича група 66 л.
Чорноземи звичайні середньозмиті легкоглинисті. Залягають на схилах складної форми крутістю 2-30/66л л ІХ, площа 30 га/.
Чорноземи південні середньозмиті – ґрунту з розвитим поверхневим шаром, а відповідно, і змивом верхньої, більш родючої, частини ґрунту. Відрізняються низькою забезпеченістю вологи. Необхідно вносити на цих ґрунтах азотні і фосфорні, а також органічні добрива в підвищених дозах. Доцільно такі ґрунти використовувати в ґрунтозахисному чи сівозміні під культури суцільної сівби, строго дотримуючи протиерозійних агротехнічних заходів. На пасовищах необхідно провести корінне поліпшення (на схилах крутістю до 70/, на схилах понад 70- залишити в природному стані.
Агровиробнича група 67 л.
Чорноземи звичайні сильнозмиті легкоглинисті. Поширені на схилах крутістю 3-50 /67 л ХI, площа 3 га/, крутістю 5-70/ 67 л ІХ, площа 3 га/, і схилах крутістю 7-100/ 67 л ХІ, площа 5 га/.
Умови рельєфу сприяють розвитку інтенсивних ерозійних процесів і не менш інтенсивних втрат вологи атмосферних опадів поверхневим стоком. Тому сильнозмиті ґрунти відрізняються надзвичайно коротким профілем і є найбільш сухими і низькородючими. Це ґрунти обмеженого використання. На пасовищах необхідно провести корінне поліпшення (на схилах крутістю до 70, на схилах понад 70 залишити в природному стані. Щілювання багаторічних трав поперек схилів один раз у 2-3 роки. Використання під пасовище неприпустимо. Необхідно суворо нормувати випас худоби.
Агровиробнича група 141 л.
Болотні неосушені легкоглинисті ґрунти. Поширені по краях балок (141лу, площа 18 га).
Це ґрунти обмеженого використання. Ґрунтові води залягають на глибині до 0,5 м.
До негативних особливостей ґрунтів цієї групи відносяться надмірне зволоження й оглеєння. Ґрунти цієї групи вимагають корінної зміни водяного і повітряного режимів.
Для цього необхідно провести дренаж. Тільки при цьому умові можна використовувати під кормові угіддя.
Агровиробнича група 209 л.
Намиті чорноземи легкоглинисті. Поширені на схилах крутістю 1-20/ 209 л VIII-I, площа 7 га/. Це дуже родючі ґрунти. Ґрунтові води прісні чи слабо мінералізовані, залягають на глибині 6-8 м. Ґрунти з могутнім профілем і великим запасом гумусу живильних речовин. Можуть використовуватися в тих сівозмінах, у яких включені навколишні незмиті і слабозмиті ґрунти. Доцільно розміщати овочеві культури. Меліорації не вимагають.
Агровиробнича група 210 л.
Намиті чорноземно-лугові ґрунти легкоглинисті. Поширені на днищах балок /210л, площа 2 га/. Це родючі ґрунти. Ґрунтові води прісні чи слабо мінералізовані, залягають на глибині 2-3 м. Ґрунти з могутнім профілем і великим запасом гумусу і живильних речовин. Найбільш раціональним є використання в овочевих сівозмінах. Меліорацій не вимагають.
Агровиробнича група 210” л.
Лугові намиті легкоглинисті ґрунти.
Поширені в днищах балок/210” л У, площа 11 га. Ґрунти середнього, але трохи обмеженого, внаслідок оглеєння перехідних обріїв, потенційної родючості. Ґрунтові води залягають на глибині 1-1,5 м. На пасовищах необхідно провести поверхневе піскування.
Водно-фізичні константи для ґрунтів господарства
ВОЛОГІСТЬ В’ЯНЕННЯ РОСЛИН (WВ.В.,%)
Wв.в. = мг*1.34, де
МГ – максимальна гігроскопічна волога, %
Таблиця 3
| (МГ) | (Wв.в.) | |
| Hе | 10,4 | 13,936 |
| Hi | 11,5 | 15,41 |
| Phik | 10,3 | 13,802 |
| Pk | 10 | 13,4 |
Діапазон Активної Вологи (Wв.п.,%)
Wв.п.,% =Wн.в. – мг*1.34
Таблиця 4
| (Wв.п.) | |
| Hе | 18.68663 |
| Hi | 20.68924 |
| Phik | 21.5972 |
| Pk | 23.54444 |
Запаси Продуктивної Вологи (Wз.п.в., м3/га)
h*д *Wв.п
Wз.п.в. = ------------------ ,
10
д – щільність ґрунту, г/см3
Таблиця 5
| h | d | (Wз..п.в.) | |
| Hе | 15 | 1,3 | 36,43895 |
| Hi | 20 | 1,4 | 52,34358 |
| Phik | 50 | 1,4 | 129,1912 |
| Pk | 100 | 1,5 | 295,1407 |
запаси фактичної продуктивної вологи
h*д*(Wф.п.в. – 1.34*МГ)
Таблиця 6
| h | d | (Wф.п.в.) | (Wв.в.) | ||
| Hе | 15 | 1,3 | 20,7 | 13,9 | 132,6 |
| Hi | 20 | 1,4 | 20,7 | 15,4 | 148,4 |
| Phik | 50 | 1,4 | 20,7 | 13,8 | 483 |
| Pk | 100 | 1,5 | 20,7 | 13,4 | 1095 |
Класифікація механічних елементів ґрунту
Таблиця 11
| Фракції | Hе | Hi | Phik | Pk | Сума фракцій |
| 1 - 0.25 | 0,5 | 0,9 | 0,7 | 0,4 | 2,5 |
| 0,25 - 0,05 | 10,5 | 9,3 | 11,4 | 10,5 | 41,7 |
| 0,05 - 0,01 | 23,6 | 30,5 | 29,4 | 28,7 | 112,2 |
| 0,01 - 0,005 | 17,4 | 15,2 | 16,5 | 17,1 | 66,2 |
| 0,005 - 0,001 | 12,6 | 6,3 | 7,4 | 9,4 | 35,7 |
| <0,001 | 35,4 | 37,8 | 34,9 | 33,9 | 142 |
Висновок: ґрунт – крупнопилевато-мулеватий
Характеристика ґрунту ріллі в господарстві
Таблиця 12
| Ґрунтова різниця | Площа, га | Механічний склад | Потужність перегнійного горизонту | Орний шар, см | Вміст гумусу,% | Вміст, мг/100г грунту | рН сольової витяжки | |
| Р2О5 | К2О | |||||||
| Чорнозем звичайний малогумусований | 309 | крупно- пилевато-важко-суглинковий | 85-100 | 28 | 5,1 | 9,9 | 15,5 | 6,7 |
| Чорнозем звичайний малогумусований | 416 | середньо- глинистий | 85-100 | 28 | 3,1 | 9,9 | 15,5 | 6,7 |
| Чорнозем звичайний малогумусований | 538 | крупно-пилувато-середньо-суглинковий | 95-115 | 28 | 3,1 | 10,3 | 12,0 | 6,7 |
| Чорнозем звичайний малогумусований | 149 | піщано-легко-суглинковий | 80-95 | 27 | 3,0 | 10,4 | 12,3 | 6,6 |
| Чорнозем звичайний малогумусований | 602 | легко-глинистий | 60-75 | 25 | 4,1 | 7,7 | 15,5 | 6,7 |
| Чорнозем звичайний середньогумусований | 297 | легко-глинистий | 90-105 | 28 | 5,6 | 9,8 | 15,5 | 6,6 |
| Чорнозем звичайний середньогумусований | 98 | середньо- глинистий | 80-85 | 27 | 5,6 | 9,8 | 15,5 | 6,6 |
| Чорнозем південний | 249 | крупно- пилевато-важко-суглинковий | 60-70 | 25 | 3,9 | 7,8 | 16,0 | 6,7 |
| Чорнозем південний | 221 | крупно-пилувато-середньо-суглинковий | 60-65 | 27 | 3,9 | 7,8 | 16,1 | 6,7 |
1.3.Землекориcтyвання
Землекористування господарства розташоване в степовій зоні різнотравно-типчаково-ковильній її підзоні. В даний час, у результаті розорювання території, природна рослинність характерна для даної підзони майже цілком знищена. На збережених цілинних ділянках видова сполука травостою під впливом випасу дуже змінилася. Основу травостою степових цілинних ділянок, розташованих на схилах балок, складають вузьколисті злаки, типчак, тонконіг та ін.
До складу степового різнотрав'я входять: полинь австрійська, синьоголовник, гикавка сіра, молочай хрящуватий і лозяний.
По днищах балок рослинність змінюється у бік характерної до лугового степу. Травостій тут більш пишний і менше вигорає в літню пору. У травостої маються пирій повзучий, тонконіг вузьколистий, цикорій дикий та ін. На дні балки, де ґрунтові води підходять близько до поверхні, рослинність складається з бекманії, пирію, подорожника, кінського щавлю, зустрічаються осоки. З бур'янів, що засмічують ґрунти господарства, найбільш поширений в'юнок польовий, осот рожевий, лобода, суріпиця, мишій зелений, амброзія.
Видовий склад бур'янів і ступінь засміченості полів
На полях господарства поширені наступні бур’яни :
1. Рані ярі:
гірчиця польова / Sinapis arvensis/
горчица полевая
2. Пізні ярі:
щириця звичайна /Amаranthus retroflexus/ щирица обыкновенная
лобода біла / Chenopodium album /
марь белая
чорнощир звичайний /Cyclachaena xanthifolia/ циклопена дурнищниколистная
3. Зимуючі:
грицики звичайні /Capsеlla bursa pastoris / пастушья сумка
ромашка непахуча /Matricаria perforata / ромашка непахучая
волошка синя /Centaurea cyanus/
василек синий
талабан польовий /Thlaspi arvense/
ярутка полевая
4. Озимі:
бромус польовий / Bromus arvensis /
костер полевой
бромус житній / Bromus secаlinus/
костер ржаной
5. Дворічні:
буркун лікарський /Melilotus officinalis/ донник лекарственный
буркун білий /Melilotus album/
донник белый
6. Багаторічні кореневищні:
пирій повзучій /Elytrigia repens/
пырей ползучий
7. Багаторічні коренепаросткові:
осот жовтий польовий / Sonshus arvensis/ осот полевой
молочай лозяний /Euphorbia virgita/ молочай ползучий
березка польова /Convolvulus arvensis/ вьюнок полевой
Взагалі, кліматичні умови і рельєф сприяють більш-менш нормальному усмоктуванню атмосферних опадів, відсутності або слабкому розвитку ерозії, але все-таки є випадки де ґрунти помітно ушкоджуються ерозією, у результаті якої потужність гумусного шару зменшується. У деяких випадках на поверхні є вимоїни. З метою припинення ерозії, на цих ґрунтах обробку варто проводити тільки поперек схилів, а також потрібно вносити під зяблеву оранку гній з підвищеною нормою, щоб підвищити вміст органічної речовини в цих ґрунтах.
Засміченість посівів можна оцінити на 1-2 бали. Для боротьби з бур'янами, а також шкідниками і хворобами сприяє оранка, що веде також до поповнення вологи.
Крім механічних способів (оранка) існують і хімічні (застосування гербіцидів), біологічні й ін.
1.4.Схеми основних сiвозмiн, структура лосiвних площ врожайнiсть
Структура посівних площ та урожайність с.-г. культур в господарстві
Таблиця 13
| с.-г. культура і пари | Площа посіву | Урожайність, ц/га | Середня | |||
| га | % | 2004р. | 2005р. | 2006р. | ||
| Озима пшениця | 117 | 10,95 | 31,4 | 31,2 | 28,6 | 30,4 |
| Ярий ячмінь | 144 | 13,49 | 26,0 | 24,8 | 23,2 | 24,7 |
| Цукровий буряк | 82,75 | 7,75 | 306 | 344 | 270 | 306,7 |
| Соняшник | 143 | 13,4 | 18,2 | 20,4 | 16,1 | 18,2 |
| Кукурудза на зерно | 140,25 | 13,14 | 33,5 | 32,5 | 34,9 | 33,6 |
| Горох | 137 | 12,8 | 19,0 | 19,1 | 17,2 | 18,4 |
| Багаторічні трави | 251 | 23,5 | 33,3 | 31,6 | 34,5 | 33,1 |
| Овес | 53 | 4,97 | 23,2 | 22,8 | 19,1 | 21,7 |
| Всього | 1068 | 100 | - | - | - | - |
1.6 Існуючі сівозміни у бригаді
Схеми раніше введених і освоєних сівозмін у бригаді
1.польова сівозміна2.польова сівозміна
площа 406га площа 662 га
Середній розмір поля 58 гаСередній розмір поля 82.75 га
Таблиця 14
| № поля | Чергування культури і пару | № поля | Чергування культури і пару |
| 1 | Чорний пар | 1 | Багаторічні трави |
| 2 | Озима пшениця | 2 | Багаторічні трави |
| 3 | Кукурудза на зерно | 3 | Багаторічні трави |
| 4 | Зернобобові | 4 | Озима пшениця |
| 5 | Просо | 5 | Цукровий буряк |
| 6 | Озима пшениця | 6 | Картопля |
| 7 | Соняшник | 7 | Кукурудза на зерно |
| 8 | - | 8 | Просо |
Загальна площа ріллі, зайнята сівозмінами – 1068га.
Восьмипільна сівозміна вірна, у кожної культури підходящі попередники. Ця сівозміна є трав’янопросапною.
А от семипільна сівозміна потребує змін. Наприклад, було би доречно поміняти місцями 4-е і 5-е поле, ярий ячмінь з зернобобовими. Так як озима пшениця більш цінна культура – для неї будуть кращім попередником зернобобові, а от ярий ячмінь зовсім недопустимий попередник для неї. Взагалі, для озимої пшениці недопустимими попередниками є будь-які ярі та озимі зернові. Це зумовлено тим, що в цієї групи одні й ті ж самі шкідники та фітопатогени.
Так багато вчених вважають головною причиною зниження врожайності незмінних посівів – наявність в ґрунті токсичних речовин, що виділяються мікроорганізмами, коренями самої рослини чи рослинними рештками, що розкладаються. Ці специфічні речовини, впливають токсично на одну культуру, і є безпечними для інших. Чергування різних культур – найліпший засіб детоксикації ґрунту.
Зниження врожайності беззмінних посівів пояснюється також порушенням рівноваги між видами мікроорганізмів, що веде до збіднення мікрофлори, а також до появи в рослинах сумісності і несумісності – явище ґрунтовтоми.
Вихід кормових одиниць з 1 га сівозмінної ріллі – 45,1ц
Вихід зерна з 1 га сівозмінної площі :
60,8ц – озимої пшениці (з двох полів)
33,6ц – кукурудзи
24,7ц – ярого ячменю
Всього (60,8+33,6+24,7)/ 4 = 29,8ц
Продуктивність ріллі відносно висока, в порівнянні з продуктивністю інших господарств цього району.
Розрахунки продуктивності 1 га ріллі
Таблиця 15
| с.-г. культура | Основна і побічна продукція | Середня площа за останні 3 роки | Основна продукція | Побічна продукція | Вміст 1ц продукції | Валовий вміст протеїну, ц | Вихід кормових одиниць із продукції, ц | ||||||||||
| Середня урожайність | Валовий збір | Відношення основної до побічної | Урожайність | Валовий збір | Кормових одиниць | Перетравного протеїну | Основної продукції | Побічної продукції | Всього | Основної | Побічної | Всього | |||||
| га | % | ||||||||||||||||
| Озима пшениця | зерно | 57,1 | 16,5 | 30,4 | 1735,8 | 1:2 | 60,8 | 3471,7 | 1,19 | 12 | 20829,6 | 1735,8 | 22565,4 | 2065,7 | 694,3 | 2760,0 | |
| солома | 0,20 | 0,5 | |||||||||||||||
| кукурудза на зерно | зерно | 55,7 | 16,0 | 33,6 | 1871,5 | 1:2 | 67,2 | 3743,0 | 1,32 | 7,8 | 14593,8 | 5240,2 | 19834 | 2470,4 | 1422,3 | 3892,7 | |
| солома | 0,38 | 1,4 | |||||||||||||||
| горох | зерно | 57,0 | 16,4 | 18,4 | 1048,8 | 1:1,5 | 27,6 | 1573,2 | 1,17 | 19,5 | 20451,6 | 24541,9 | 44993,5 | 1227,1 | 1022,6 | 2249,7 | |
| сіно | 0,49 | 12,8 | |||||||||||||||
| зелений корм | 0,16 | 2,8 | |||||||||||||||
| Ярий ячмінь | зерно | 59,7 | 17,1 | 24,7 | 1474,6 | 1:1,4 | 34.6 | 2065,6 | 1,13 | 8 | 11796,8 | 2685,3 | 14482,1 | 1666,3 | 681,6 | 2347,9 | |
| солома | 0,33 | 1,3 | |||||||||||||||
| Озима пшениця | зерно | 59,5 | 17,0 | 30,4 | 1808,8 | 1:2 | 60,8 | 3617,6 | 1,19 | 12 | 21705,6 | 1808,8 | 23514,4 | 2152,5 | 723,5 | 2876 | |
| солома | 0,20 | 0,5 | |||||||||||||||
| соняшник | насіння | 59,3 | 17,0 | 18,2 | 1079,3 | 1:0,3 | 5,46 | 312,9 | 1,14 | 12,1 | 13059,5 | 2033,8 | 15093,3 | 1230,4 | 348,5 | 1578,9 | |
| макуха | 1,09 | 3,9 | |||||||||||||||
| стебла | 0,11 | 2,6 | |||||||||||||||
| Всього | 348 | 100 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 140482,7 | - | - | 15705,2 | ||
Таблиця 16
| с.-г. культура | Площа, га | Запланована (розрахункова) врожайність на рік освоєння нових сівозмін | Фактори приросту врожайності | ||||
| Підвищення культури землеробства | Внесення | нові сорти | Зниження втрат при зборі | ||||
| добрив | пестицидів | ||||||
| 1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. |
| Чорний пар | 54 | - | - | - | - | - | - |
| Озима пшениця (2 поля) | 111,6 (56+55,6) | 31,9 | 1,5 | - | - | - | - |
| Кукурудза на зерно | 61 | 35,3 | 1,5 | - | - | 0,2 | - |
| Горох | 62 | 19,3 | - | - | - | - | 0,9 |
| Ярий ячмінь | 60,4 | 25,9 | 1,2 | - | - | - | - |
| Соняшник | 57 | 19,1 | - | - | - | 0,9 | - |
| Разом посівна площа | 406 | - | - | - | - | - | - |
0 комментариев