Micцe в сiвозмiнi

4.1. Micцe в сiвозмiнi.

Найкраще просо розміщувати після озимих зернових культур, особливо висіяних по чистих або зайнятих парах, цукрових буряків, кукурудзи, під які внесена достатня кількість органічних і мінеральних добрив. Цінними попередниками для нього є зернобобові культури і багаторічні трави.Це має велике значення при вирощуванні культури за безгербіцидною технологією. Після трав поле менш засмічене бур’янами, а грунт очищається від збудників хвороб.

4.2. Обробiток грунту.

Якщо попередниками проса є зернові і зернобобові культури, обробіток починати із лущення стерні на глибину 6-8 см дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20, що сприяє збереженню вологи.

Найбільш ефективне лущення, коли його проводити слідом за збиранням попередника. Поля, засмічені кореневищними бур’янами, дисковати важкими боронами БДТ-7, БДВ-6,3, БД-10 на глибину 6-8 см, вдруге через 10-15 днів - на 10-12 см. Засмічені коренепаростковими бур’янами поля (осотом, пирієм, берізкою) обробляти плоскорізами на глибину 10-12 см. у фазі утворення розеток листочків у бур’янів. Зяблеву оранку проводити на 20-22 см.

Якщо просо розміщують після багаторічних трав, вслід за збиранням поле дискують з метою подрібнення післяжнивних решток і кращого їх приорювання.

При розміщенні проса після цукрових буряків відразу після їх збирання проводити зяблеву оранку на глибину 25-27 см.

Весняний й передпосівний обробіток грунту має забезпечити очищення грунту від бур’янів, зберігання та нагромадження вологи й створення пухкого посівного шару грунту.

З цією метою, як тільки посіріють гребені ріллі поле боронувати боронами БЗТС-1, а по плоскорізному зябу - БИГ-3А, БМШ-3А, у два сліди упоперек або по діагоналі поля до напрямку оранки.

Велике значення для проса як пізньої ярової культури при вирощуванні без гербіцидів мають весняні культивації.

Після передпосівної культивації можна провести коткування, що забезпечує рівномірне загортання насіння, сприяє дружній появі сходів і розвитку рослин, забезпечує якісне проведення до - і післясходових боронувань, та міжрядного обробітку.

 

4.3.Основний.

При розмiщеннi його пiсля зернових i зернобобових культур основ­ний обробiток починають з лущення cTepHi, яке проводять дискови­ми лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 на глибину 6 - 8 см. При за­бур'яненнi поля осотом, березкою лущать двiчi: перший раз диско­вими лущильниками на глибину 6 - 8 см, удруге - лемiшними (ППЛ-10-25) на глибину 10 -12 см; при наявностi пирiю проводять два перехреснi лущення дисковими лущильниками на глибину, за­лягання кореневищ (10 - 12 см). Пiсля кукурудзи i багаторiчних трав площi двiчi дискують важкими дисков ими боронами БДТ-7, БДТ-10 на глибину 12 - 14 см. Вивiльненi й чистi Biд бур'янiв площi пiсля збирання пiзнix просапних культур (цукрових бурякiв, картоп­лi), як правило, не лущать.

Зяблеву оранку пiд просо пiсля зернових культур, багаторiчних трав, кукурудзи на зелений корм або силос краще проводити у ран­нi строки наприкiнцi серпня. Це дае змогу бiльш ефективно прово­дити боротьбу з бур' янами за допомогою ку льтивацi'i за типом на­пiвпару. На чорноземних грунтах орють плугами з передплужника­ми ПЛН-5-35 або ПЛН·6-35 на глибину 25 - 27 см, на iнших фунтах на 20 - 22 см або на глибину орного шару. Чистi вiд бур'янiв поля пiсля цукрових бурякiв, картоплi обробляють дисков ими боронами на глибину 14 - 16 см або застосовують плоскорiзний обробiток пло­скорiзами РПГ~2-150 та iншими на глибину 25 - 27 см.

У районах вітрової ерозiї при вирощуваннi проса пiсля стерньових попередникiв практикують плоскорiзний обробiток, застосовуючи послiдовно голчастi борони БИГ-3, культиватори РПЕ-3,8А з глиби­ною обробiтку 8 - 10 см, РПШ-9 з обробiтком на глибину 12 - 14 см та плоскорiзи-глибокорозпушувачi RПГ-250, ПГ-3-5, якими розпу­шують грунт восени на 20 - 22 см.

Узимку на зораних полях проводять снiгозатримання, яке не тiльки збагачуе фунт на вологу, а й зменшуе глибину промерзання фунту. Такий грунт на весніi ранiше відтае i краще поглинае веснянi води. Як показують дослiдження, прирiст урожаю проса вiд снiгоза­тримання досягае 15 - 20, а в посушливi роки - до 30 %.

 

4.4. Передпосiвний.

Передпосiвний обробiток грунту полягае в ранньовесняному за­криттi вологи боронами БЗТС-1,0 або боронами i шлейфами пiд ку­том до зяблевої оранки у два слiди та двох культивацiй, першу з яких проводять одночасно з сiвбою paннix зернових культур на гли­бину 8 -10 см в aгperaтi з боронами, другу - перед сiвбою на гли­бину загортання насiння (5 - 6 см) з одночасним откуванням кот­ками 3ККШ-6 для бiльш piвномірного й неглибокого загортання насiння. При раннiй та посушливiй весні першу i другу культивацiї проводять на глибину 5 - 6 см.

На пiдзолистих глинястих фунтах, якi за' зиму сильно ущiльню­ються, доцiльнiше першу культивацiю провести на глибину 12 -14 см; на легких фунтах замiсть першої культивацiї здiйснюють 2 - 3 боронування для того, щоб не пересушити грунт, i лише передпосiвну культивацію.

Для зменшення забур'яненостi поля пiд передпосiвну культива­цiю вносять гербiцид пропазин (3 - 6 кг/га за дiючою речовиною).

4.5.Удобрення культури.

Коренева система проса в початковій фазі розвивається дуже повільно, тому воно особливо вибагливе до наявності в поверхневому шарі грунту азотно-фосфорних добрив. Потребу в добривах розраховують користуючись картограмами поля. На 1 ц урожаю зерна просо виносить із грунту 3,3 кг азоту, 1,5 -фосфору, 3,4 -калію та 1,2 кг кальцію. У добрюють просо переважно мiнеральними добри­вами, а гнiй вносять пiд попередники. Безпосередньо вносити гнiй пiд просо недоцiльно, бо у складi гною, особливо свiжого, е багато на­сiння бур'янiв. Kpiм того, просо добре використовуе пiслядiю гною. Мiнеральнi фосфорно-калiйнi добрива рекомендуеться вносити пiд основний обробiток грунту у таких дозах: на Полiссi по 60 - 70 кг/га, Лiсостепу по 40 - 60 кг/га фосфору i калiю; у степу 40 - 50 кг/га фос­фору i 30 - 40 кг/га калiю. При вирощуваннi проса на солонцюватих грунтах степу калiйнi добрива не вносять. По 50 - 70 кг/га азоту бiльш рацiонально вносити пiд першу весняну культивацiю.

У рядки пiд час сiвби вносять на чорноземах суперфосфат у дозi 10 - 15 кг/гa фосфору, на пiдзолистих - повне мiнеральне добриво з розрахунку 10 кг/га азоту, фосфору та калiю.

Пiдживлюють просо при доброму забезпеченнi грунту вологою переважно азотними добривами, якi вносять у дозi близько 20 кг/га азоту до виходу рослин у трубку.

Кислi грунти вапнують за гiдролiтичною кислотнiстю (3 - 5 т/га вапна), на солонцюватих фунтах вносять гiпс (3 - 5 т/га).

Фосфорні і калійні добрива в дозі Р₆₀К₄₀ краще вносити під зяблеву оранку, що особливо важливо в Степу, азотні (N₆₀_- навесні під першу культивацію або перед сівбою. Якщо основного внесення мінеральних добрив не проводили або внесли в недостатній кількості, доцільно довнести під час сівби в рядки з розрахунку 10-15 кг/га д.р., на широкорядних посівах - з обробітком міжрядь.

 

4.6.0сновне.

Мiнеральнi фосфорно-калiйнi добрива рекомендуеться вносити пiд основний обробiток грунту у таких дозах: на Полiссi по 60 - 70 кг/га, Лiсостепу по 40 - 60 кг/га фосфору i калiю; у степу 40 - 50 кг/га фос­фору i 30 - 40 кг/га калiю. При вирощуваннi проса на солонцюватих грунтах степу калiйнi добрива не вносять. По 50 - 70 кг/га азоту бiльш рацiонально вносити пiд першу весняну культивацiю.

4.7. Передпосівній.

 

У рядки пiд час сiвби вносять на чорноземах суперфосфат у дозi 10 - 15 кг/гa фосфору, на пiдзолистих - повне мiнеральне добриво з розрахунку 10 кг/га азоту, фосфору та калiю.

 

4.8. Підживлення.

 

Пiдживлюють просо при доброму забезпеченнi грунту вологою переважно азотними добривами, якi вносять у дозi близько 20 кг/га азоту до виходу рослин у трубку.

 

4.9. Підготування насіння до посіву.

 

 При пiдготовцi насiння до сiвби його старанно очищають та сортують на машинах ЗАВ-20, ЗАВ-40, вiдбираючи крупнi фрак­цй (дiаметром до 2 мм). Таке насiння забезпечуе прирiст урожаю 2,5 - 3 ц!га. Насiння перед сiвбою протруюють на машинах ПС-10, ПСШ-5 та iн., використовуючи гранозан (1,5 кг/т), Тмтд, Biтaвaкc або фундазол (по 2 - 2,5 кг/т) iз застосуванням плiвкоутворювачiв ПВС (0,5 кг/т) або NаRМЦ (0,2 кг/т).

4.10.Посів.

Просо часто пошкоджується сажкою та іншими хворобами. Проти збудників хвороб насіння протруюють фундазолом 50% з.п.-2,0 кг/т, вітаваксом, 75% з.п. -2,0 кг/т фенорамом -2 кг/г з додаванням плівкоутворюючих речовин.

На слабозабур’янених полях кращим способом сівби є суцільний рядковий, який проводять зерновими сіялками різних типів з нормою висіву 3,5-4,0 млн.щт./га. На забур’янених посівах краще застосовувати широкорядний посів з нормою висіву 2,0-2,5 млн.шт./га схожих насінин. В посушливих погодних умовах норму висіву збульшують на 5-10%.

Найбільш високі і стабільні врожаї проса можна отримати при сівбі в оптимальні строки, коли грунт на глибині 10 см прогріється до 12-15⁰С.

Якщо в посівному шарі вологи достатньо, насіння загортають на глибину 3-5 см, а якщо її недостатньо, глибину загортання збільшують до 5-7 см.

Якщо до сiвби проса гербiцидiв не вносили, то нраще сiяти широко­рядно буряковими сiвалками ССТ-l2А з пристосуванням СТА-2300, що дае змогу вести боротьбу з бур' янами шляхом мiжрядних обробiткiв фунту.

Рекомендованi норми висiву проса при звичайнiй рядковiй сiвбi такі: на Полiссi та в пiвнiчному Лiсостепу 3,7 - 4 млн (26 - 28 кг/га), на пiвднi Лiсостепу 2,5 - 3 млн (20 - 22 кг/га), у Степу 2,3 - 2,5 млн (18 - 20 кг/га). При широкоряднiй сiвбi норму висiву зменшують на 0,5 - 0,7 млн зерен, при вузькоряднiй - збiльшують приблизно на таку саму величину.

Основними засмічувачами проса є пізні ярі бур’яни, мишій і куряче просо. Вони сходять наприкінці травня - у червні. Поява весняних сходів їх майже збігається з появою сходів проса. Цьому можна запобігти, посіявши просо у вказані строки з тим, щоб масове проростання насіння названих бур’янів прийшлось на період появи зміцнених сходів проса. Це дасть змогу ефективно боротись з мишієм і плоскухою за допомогою післясходових боронувань.

4.11.Термiни сівби.

Починають судьбу при температурi не нижче 6 - 8 С.

4.12.Засоби посіву, глібина заробки насіння.

Сiють просо сiвалками СЗТ-3,6, СЗА-3,6, СЗ-3,6 при прогрiваннi грунту до 10 С. Кращий спосiб сiвби - звичайний рядковий iз вне­сенням добрив у рядки. Застосовують також вузькорядну сiвбу ciвa­лками СЗУ-3,6, СЗЛ-3,6.

Глибина загортання насiння на чорноземних фунтах 3 - 5 см, на важких 3 - 4 .с_м. При пересиханнi грунту насiння загортають на 1 - 2 см глибше.

4.13.Норми висiву, розрахунок норми висiву.

 

4.14.Уход за посiвами. Заходи боротьби з бур'янами, шкiдниками i хворобами.

Першим і важливим заходом догляду за посівами є коткування грунту вслід за сівбою з одночасним боронуванням легкими боронами. При цьому поліпшується контакт насіння з грунтом, збільшується вологість його посівного шару та підвищується температура. Усе це сприяє дружному проростанню насіння і прискорює появу сходів.

При сівбі звичайним рядковим способом - обов’язкові до - і післясходові боронування

 легкими боронами. При цьому руйнується грунтова кірка, полегшується з’явлення сходлів знищуються бур’яни. Якщо знищення проростків бур’янів не повне, наступного дня боронування повторюють упоперек напряму першого. Цього слід додержуватись і під час наступних боронувань.

На широкорядних посівах боронування поєднують з обробітком міжрядь. Перший раз їх обробляють на глибину 3-4 см, коли добре позначаться рядки. Захисна смуга вздовж рядків має бути такою, щоб не пошкоджувались недостатньо укорінені сходи. Другий міжрядний обробіток починають залежно від появи бур’янів і ущільнення грунту на глибину 5-6 см, а при достатній вологості грунту і підживленні рослин - 6-8 см. Третій обробіток проводять у разі необхідності після виходу рослин у трубку. Глибина його, особливо в в районах недостатнього зволоження, має бути не більше 5-6 см щоб запобігти висушуванню грунту та пошкодженню кореневої системи рослин.

Гербіциди на посівах проса застосовують, коли грунт засмічений сходами однорічних широколистяних бур’янів (гірчиці, редьки дикої, свиріпи, щириці, лободи, осоту та ін.). Для цього використовують гербіциди агрітокс. 1-1,5 л/га, базагран, 2-4 л/га, 2,4-Д, 0,2-1,7 л/га. Просо найменш чутливе до дії гербіцидів у період від появи сходів до закунчення кущення.

Для знищення злакових бур’янів (мишію, курячого проса, вівсюга та ін.) застосовують гербіцид - пропазан - 3,6 кг/га.

Хімічне прополювання проса можна поєднувати з позакореневим підживленням азотними добривами, додаючи до гербіцидів аміачну селітру з розрахунку 10-15 кг/га. Це значно поліпшує також дію гербіцидів.

 

4.15.3бирання врожаю.

Просо має тривалий період формування й достигання зерна, який у межах однієї волоті становить 25-30 днів. Тому збирати його краще роздільним способом. Скошувати рослини потрібно на якомога нижчому зрізі, коли на рослинах достигне 80-85% зерен, і закінчувати не пізніш як за 3-4 дні. Вологість насіння на початку скошування не повинна перевищувати 25-27%.

Щоб запобігти втратам урожаю, під час скошування до лопатей мотовила прикріплюють накладки із прогумованого паса або брезенту, складеного у два-три шари, що пом’якшує удар мотовила по волоті. Накладки виступають за межі ширини лопатей на 70-75 см. Обмолочують зерно через 3-5 днів при вологості 15-17%.

Звичайні рядкові посіви скошують у напрямі рядків, а широкорядні - упоперек або під кутом 45-60 градусів. Так само треба косити і полеглі посіви залежно від напряму полеглості. Валки при цьому краще утримуються на стерні, що зменшує втрати врожаю під час їх обмолочування.

Висота скошування залежить від маси рослин і їх густоти. При великій масі рослин широкорядні посіви скошують на висоті 11-15 см, а на звичайних рядкових - до 18 см.

Зерно проса після його обмолочування необхідно своєчасно й ретельно очистити від доміщок за допомогою зерноочисних машин ОВП-20А, ЗАВ-10 із спеціально підібраними решетами і довести до 15-16% вологості. Після цього його закладають на зберігання.

 

4.16.Обгрунтування cтpоків i засобiв збирання.

Важливим резервом виробництва зерна є післяжнивні посіви проса і гречки на зрошенні. Після збирання озимого ячменю і озимої пшениці до осінніх заморозків залишається 90-100 днів із сумою температур до 1000⁰С. Цієї кількості тепла достатньо для дозрівання проса і гречки. Досліди та практика показують, що просо в післяжнивних посівах забезпечує врожайність 20-25 ц/га, гречки - 8-12 ц/га.

Сіяти краще без попередньої підготовки грунту стерньовими сівалками СЗС-2,1. Оптимальна норма висіву проса - 4 млн., або 25-30 кг/га, а гречки - 2,5 млн.схожих насінин на гектар, або 50-60 кг/га.

До сівби вносять добрива з розрахунку N₆₀Р₄₀. Після сівби проводять сходовикликаючий полив нормою 250-300 м³/га. Якщо грунт сильно сухий і не дає можливості провести якісно сівбу сівалкою СЗС-2,1, то проводять полив, а потім сіють.

Вегетаційними поливами вологість грунту в шарі 0,5 м необхідно підтримувати не нижче 70%НВ. Для цього проводять 2-3 поливи по 350-400 м³/га. Критичними періодами, коли просо найбільше реагує на поливи, є кущіння, викидання волоті, наливання зерна, а для гречки - утворення суцвіття, масове цвітіння і наливання зерна.

На посіви гречки в період цвітіння необхідно ставити вулики з бджолами по 2-3 сім’ї на гектар, для кращого запилення квіток.

Просо краще збирати прямим комбайнуванням, а гречку - роздільно при побурінні 75-80% зерен.

 

Висновки i пропозицiї по збiльшенню виробництва культури в господарствi.

Позитивно реагуе просо на зрошення: прирiст урожаю зерна становить 8 - 10 ц/га i бiльше.

Вирошуючи просо в умовах зрошення, необхiдно дотримуватись таких агротехнічних вимог:

• проводити боротьбу з 22. бiоенергетична ефективнiсть

бур'янами iз застосування вирощування проса кiлькаразових обробiтків грунту: лущення, глибо­кої ранньої оранки, 2 - 3 культивацiй з боронуванням i використанням гербiцидiв;

• застосовувати підвище­нi норми основного добрива (30 - 40 ц/га гною або мінe­ральнi добрива з розрахунку по 90 - 120 ц/га азоту i фосфору та 60 - 90 ц/га калiю);

• застосовувати широкорядну сiвбу, яка сприяе знищенню бур'янiв мiжрядними обробiтками, з пiдвищеною на 20 - 25 % нор­мою висiву порiвняно з посiвами без зрошення;

• протягом вегетації пiдтримувати вологiсть грунту на глибинi до 60 см на piвнi близько 70 % НВ;

• при зрошеннi проводити вологозарядковий полив восени нор­мою 800 м³/га води, у посушливу весну - передпосiвний полив та 3 - 4 вегетацiйних поливи: перед кущенням, перед викиданням во­лотей, наприкiнцi викидання волотей, при наливаннi зерна; полив­на норма становить 300 - 400 м³/га (при дошуваннi);

• пiсля кожного поливу необхiдно розпушувати грунт у мiжряд­дях.

Бiоенергетична та економiчна ефективнiсть вирощування проса. Дослiдження i практика показують, що просо можна виро­щувати як iз застосуванням гербiцидiв, так i без них. При цьому по­лiпшуються показники бiоенергетичної ефективностi його вирошу­вання. Порiвняння затрат сукупної енеРГi1 на вирошування проса за двома технологiями - звичайною та альтернативною - показа­ло, що здiйснення агротехнiчних заходiв замiсть використання пес­тицидiв не збiльшило, а навiть дещо знизило її затрати, тому за од­накової врожайностi (дослiди свiдчать, що вона суттево не рiзниться по варіантаx технологiй) бiоенергетична ефективнiсть екологiчно чистої техніки.

Список використаної літератури.

Вредители и болезни зернових колосовых/ Л. Верещагин

Атлас сорных, лекарственных и медоносных растений/ Л. Верещагин

Пропозиція. - .№4. - .2005.

Охорона праці під час роботи з гербіцидами//Пропозиція. - №11. - .2004.

Підготовка грунту та проведення сівби озимих зернових//Пропозиція. - .№8-9. - .2004

Агороклиматический справочник по Днепропетровской области. - Л.: Гидрометиоиздат, 1985.

Научно-обоснованная система земледелия в Днепропетровской области/ Под ред. В.И.Цикова, Днепропетровск, 1988

Веселовский и др. Атлас визначник бурянів, Київ., „Урожай”, 1988

Довідник агронома, за редакцією Л.Л. Зінкевича, - К., „Урожай”, 1985р.

Довідник із захисту рослин. За редакцією М. Лісового – К: Урожай, 1999

Каталог пестицидів, які реалізує ТОВ “Агросфера”, 2004.

Кравченко М.С., Злобін Ю.А., Царенко О.М. Землеробство – К.: Либідь, 2002

Книга истории полей.

Річні звіти господарства за 2001- 2005 р.

Методичні вказівки по виконанні курсової роботи з курсу “Загальне землеробство”. Дніпропетровськ. 2005 р.

Практикум із землеробства. За редакцією Кравченка М.С, Томашівського З.М. – К.: Мета, 2003.

Солуянов П. В. и др. Организация работы по охране труда в сельском хозяйстве – М.: Россельхозидат, 1978.

 Спиридонов Ю.Я. Программа интегрированной защиты посевов от сорной растительности / Защита растений. – 2000. - № 2.