1.2 Спеціалізація
Ґрунтові та кліматичні умови господарства дозволяють вирощувати всі основні сільськогосподарські культури. Тому рослинництво відіграє важливу роль в спеціалізації господарства. На сьогоднішній день склалася така ситуація, що під час збирання врожаю на ринку пропозиція перевищує попит, тому закупівельні ціни на вирощену продукцію знижуються, навіть, до рівня собівартості, а ціни на продукти харчування залишаються на досить високому рівні. Ці обставини сприяють економічній доцільності переробки та реалізації вирощеної продукції. Крім того низькі ціни на зерно та високі на м'ясо підвищують актуальність тваринництва, яке також забезпечує рослинництво дешевим добривом - перегноєм. Існуючі обсяги виробництва молока змушують шукати ринок його збуту, який переповнений продукцією місцевих присадибних та фермерських господарств. Для вирішення цієї проблеми було прийнято рішення про переробку молока в умовах господарства на молокопродукти (сметана сир і т.д.) і реалізації її в продовольчих магазинах. Виходячи з цього господарство спеціалізується на таких видах діяльності:
- вирощування зернових, технічних та інших культур рослинництва;
- вирощування ВРХ та свиней для виробництва м'яса та молока;
- переробка сільськогосподарської продукції (виробництво пшеничного борошна та соняшникової олії, переробка молока та випічка хліба);
- роздрібна та оптова торгівля сільськогосподарською продукцією;
- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах продовольчими товарами.
1.3 Обсяги виробництва продукції рослинництва
1.3.1 Сівозміни
Проаналізувавши спеціалізацію господарства робимо висновок, що провідною галуззю господарства є рослинництво, яке повинно забезпечувати, насамперед, тваринництво кормами, а переробну галузь сировиною. Для виконання вище викладених умов, необхідне раціональне, з урахуванням агротехнічних особливостей, співвідношення між обсягами виробництва сільськогосподарських культур. Для вирішення цих питань в господарстві запроваджено декілька сівозмін, які приведемо в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1- Польові сівозміни господарства
Номер поля | Сівозміна | ||
10-ти пільна | 8-ми пільна | 6-ти пільна | |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Пар | Пар | Ярі + багаторічні трави |
2 | Озимі зернові | Озимі зернові | Багаторічні трави |
3 | Цукрові буряки | Цукрові буряки | Багаторічні трави |
4 | Кукурудза на силос | Ярі зернові | Озимі зернові |
5 | Ярі зернові | Однорічні трави | Кормові буряки |
6 | Горох | Кукурудза на силос | Кукурудза на силос |
7 | Озимі зернові | Гречка | |
8 | Ярі зернові | Кукурудза на зерно | |
9 | Кукурудза на зерно | ||
10 | Соняшник |
1.3.2 Структура посівних площ
Обсяги виробництва сільськогосподарських культур повинні визначатися сівозмінами, але в реальних умовах структуру посівних площ корегують погодні умови та своєчасність виконання агрооперацій. Велику роль, також, відіграють нові культури, які до цього часу не вирощувалися в господарстві. Такі обновлення спричинені коректуванням спеціалізації господарства, а також зміною ринку попиту, тобто господарство збільшує площі посівів культур з більш високим рівнем рентабельності за рахунок зменшення виробництва менш рентабельних культур. Для наглядного і об'єктивного зображення фактичних обсягів вирощування с. г. культур приведемо в таблиці 1.2 структуру посівних площ за останні три роки.
Таблиця 1.2 - Структура посівних площ
Культура | Площа, га | ||
2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | |
1 | 2 | 3 | 4 |
Чистий пар | 290 | 300 | 270 |
Озима пшениця | 608 | 618 | 700 |
Озиме жито | 115 | 100 | 130 |
Яра пшениця | 90 | 80 | 102 |
Ярий ячмінь | 392 | 400 | 302 |
Овес | 45 | 50 | 56 |
Горох | 74 | 60 | 50 |
Гречка | 52 | 40 | 50 |
Соя | — | 80 | 100 |
Кукурудза на зерно | 145 | 130 | 160 |
Кукурудза на силос | 405 | 412 | 380 |
Соняшник | 310 | 250 | 300 |
Цукровий буряк | 261 | 250 | 170 |
Кормовий буряк | 53 | 50 | 45 |
Однорічні трави | 45 | 50 | 60 |
Багаторічні трави | 130 | 145 | 140 |
Всього | 3015 | 3015 | 3015 |
Технічний стан тракторів на початок планового періоду заносимо в таблицю 1.3.
Таблиця1.3 - Технічний стан тракторів на початок планового періоду
Марка трактора | Рік випуску | Господарчий номер | Витрата палива від початку експлуатації або останнього капітального ремонту, кг (л) |
1 | 2 | 3 | 4 |
Т-150 | 2000 | 013-70ЕГ | 2500 |
Т-150 | 2000 | 013-68ЕГ | 7300 |
Т-150 | 2000 | 013-69ЕГ | 4900 |
Т-150К | 2001 | 057-27ЕГ | 3000 |
Т-150К | 2001 | 04-008ЕГ | 12300 |
МТЗ-82 | 1990 | 106-27ЕК | 23200 |
МТЗ-82 | 2002 | 02-555ЕК | 16700 |
МТЗ-80 | 1992 | 106-25ЕК | 1000 – 1200 |
МТЗ-80 | 1992 | 106-26ЕК | 14270 |
МТЗ-80 | 1996 | 106-28ЕК | 12450 |
МТЗ-80 | 1993 | 106-85ЕК | 13960 |
МТЗ-80 | 1993 | 126-86ЕК | 14650 |
ЮМЗ погруз. | 1984 | 126-71ЕК | 1000 |
К701 А | 2002 | 013-65ЕК | 2000 |
ДЖОН-ДІР | 2000 | 011-56ЕК | до 5000 |
ДЖОН-ДІР | 2000 | 011-58ЕК | до 5000 |
Перелік нескладних сільськогосподарських машин заносимо в таблицю 1.4.
Таблиця 1.4 - Перелік нескладних сільськогосподарських машин
Назва машини | Марка машини | Кількість |
1 | 2 | 3 |
Сіялки зернові | СЗ-3,6 | 3 |
СД-6000 | 1 | |
Сіялки просапні | Плантер | 3 |
Максима | 1 | |
СПЧ-6 | 1 | |
Плуги | ПЛН-3-35 | 1 |
ПЛН-8-40 | 1 | |
Культиватори | КПС-4 | 4 |
КРН-5,6 | 2 | |
КПЭ-8 | 1 | |
КПЭ-9,5 | 1 | |
АКШ-5,6 | 1 | |
Дискові борони | БД-5 | 2 |
Жатки | ЖВН-6 | 1 |
Пробірник | Викон | 2 |
ПРП-110 | 1 | |
Комбайни кормозбиральні | КСК-100 | 1 |
Косилки | Е-6000 | 1 |
Кормороздавачі | КТУ-10 | 3 |
Граблі | КУНГ | 1 |
Розкидачі добрив | РМ-1-071 | 2 |
Зчіпки | СПУ-21 | 1 |
Оприскувачі | ОП-2000 | 2 |
... : Основної продукції Побічної продукції 50 50 800 800 Собівартість 1т основної продукції, грн./т 231,7 Таблиця 1.2 Економічні показники вирощування та збирання пшениці № п/п Найменування операції Обсяг роботи Витрати пального Затрати праці Амортизаційні відрахування, грн. Оплата за працю Експлуатаційні витрати Трактор С.-г. ...
... 0,153 0,065 0,83 Т-25А+1ПТС-2Н 0,194 0,116 1,25 При виконанні транспортних робіт трактором К-701 на 1 т/км витрачається 0,284 кг палива, а трактором Т-25А лише 0,153 кг. Ефективним джерелом економії палива є більш повне використання потужності трактора, а також раціональна експлуатація машинно-тракторних агрегатів. Машинні агрегати слід комплектувати таким чином, щоб потужність трактора ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...
0 комментариев