1.2 Різноманітність спільностей
Щорічно в Україні публікуються статистичні дані про те, що стільки-то є робітників, селян, студентської молоді, стільки-то фермерів, кооператорів, бізнесменів та ін. Часто дані свідчать про чисельність тієї або іншої соціальної спільності, соціальної верстви, професійної групи ти ін. Та справа в тому, що статистика не визначає соціальних спільностей, їх чисельність, а більше, на думку польського соціолога Яна Щепанського, виділяє якусь безліч, тобто людей за якоюсь спільною ознакою, наявністю між людьми соціальних зв'язків. Розрізняють і соціальні категорії: професійні, вікові, майнові та ін. Але під соціальною спільністю розуміють лише групи людей, об'єднані соціальним зв'язком. Якщо ж урахувати, що соціальні групи формуються на базі певних об'єктивних обставин, то належність до соціальної групи зв'язана з об'єктивним становищем людей в системі соціальних зв'язків, здійсненням певних соціальних ролей. Важливими вихідними соціальними спільностями є національно-етнічні об'єднання, які виникають на ґрунті спільності історико-географічного походження культури, і демографічні, зв'язані з соціально-біологічною природою людини. З розвитком суспільства появляються спільності, зв'язані з диференціацією трудової діяльності, із специфікою соціально-економічного становища, розвитком поселенських об'єднань, спільностей. Якщо ж існують переважно два типи зв'язку: соціальні контакти та соціальні взаємодії, то можна виділити і два основних типи соціальних спільностей. Існують і інші соціальні об'єднання: соціальна верства, соціальна група та ін.
1.3 Соціальна група: внутрішні зв'язки
Становлення соціальної спільності - групи тривалий і складний процес її визрівання, що зв'язаний з усвідомленням свого становища, спільності інтересів, цінностей, формуванням групової свідомості та норм поведінка. Група стає соціально зрілою тоді, коли усвідомлюй свої інтереси, цінності, формує норми, мета і завдання діяльності. Саме усвідомлення інтересів перетворює групу людей в самостійний суб'єкт соціальної дії. Соціальній групі як типу соціальної спільності властиві основні, важливі ознаки. Однією з важливих ознак в групі є взаємодія і регуляція інтересів, цінностей, потреб і самих дій по їх реалізації, що відрізняється багатошаровістю, багатоманітністю.
Візьмемо студентську групу, парний особистий зв'язок з однокурсниками, що виникає в зв'язку із взаємною залежністю один від одного. Значущість зв'язку, вчинку, дії іншого студента оцінюється з точки зору того, як вони впливають на вирішення особистих проблем студента. Зовнішній парний особистий зв'язок з колегою із студентської групи, в тому числі надання допомоги, оцінки його дії з точки зору зміцнення престижу студентської групи та ін., хоча той або інший вчинок колеги із студентської групи може ніяк не вплинути на вирішення особистої мети інших, але вони оцінюють вчинок, надають допомогу, орієнтуючись на користь або шкоду, що їх здобуває студентська група. Ставлення (реакція, оцінка) до взаємодії між двома студентами може бути різне. Так, один студент підвів іншого: обіцяв попрацювати разом, та забув про обіцянку. На інших студентах це ніяк не відбилось, не позначилось. Але буває ставлення до взаємодії студентів в групі з точки зору функціонування студентської групи. зміцнення її позицій, спільних досягнень тієї чи іншої мети, здійснення тих чи інших потреб та ін. «Якщо не виконав обіцянки, підвів не тільки колегу студента, а й всю студентську групу». Це вже соціальна взаємодія, а не особисті взаємовідносини між окремими студентами та ін.
Звичайно, своєрідність зв'язків в тому, що встановлюються і розвиваються зв'язки з метою збереження тих умов, тих переваг, що закладені в координації взаємодопомоги та ін. В спільності людей виникає складне переплетіння зв'язків, відносин. У житті буває по-різному, виникає спектр залежностей та зв'язків, що іноді не тільки безпосередньо «зав'язані» на особистих потребах і меті, скільки на необхідності зміцнення позицій спільності, забезпечення умов функціонування спільності. В соціальній групі виникають і специфічні моменти духовної регуляції соціальних зв'язків. Для об'єднаних в соціальні групи людей характерна єдність провідних духовних регуляторів: цінностей, норм, принципів поведінки. Подібність, співпадання системи цінностей стає умовою і результатом стійкості, міцності внутрішніх зв'язків між членами соціальної групи. Особливу роль відіграють і цінності соціальної солідарності (взаємна підтримка, узгодженість дій, співробітництво, координація, взаємодопомога та ін. (В соціальній групі особа дивиться на себе очима колективу, а в основі самооцінки лежать не просто цінності, потреби, принципи поведінки, а колективна думка, визнання заслуг і помилок колективом та ін. Ознаками реальної групи є також самоідентифікація з певною спільністю і сприйняття групи як якісно певної цілісності з іншими. Особливо важливі ознаки полягають у спільному відстоюванні інтересів, створенні самостійних організацій структур. У суспільстві завжди існує безліч соціальних груп, які відрізняються об'єктивно за своїм положенням у системі соціальних зв'язків, тобто завжди існує соціальна нерівність. Зв'язки взаємної допомоги, «координації», солідарності в межах соціальної групи, інституалізуються, набувають передбачливого, управляючого характеру. Виникають певні соціальні фактори, що забезпечують стійкість групи, її мобільність, здатність ефективно і надійно вирішувати завдання, проблеми, що об'єднують індивідів у соціальну групу. Особливості взаємодії людей в соціальних групах стосуються уже розвинутих. Але завжди є етап, коли починає формуватися система взаємодій.
... і; нечітко визначена щодо культурних запитів, ціннісних та культурних орієнтирів. ВИСНОВОК Таким чином, соціологія молоді безумовно являється однією зважливих складових соціологічного знання. Наскільки важливою і потрібною є соціологія молоді для української держави, що не так давно здобула незалежність і стала на шлях демократичних перетворень, можна простежити проаналізувавши завдання і ...
... і стосунки і систему соціальних інститутів або установ, регулюючу ці стосунки. У всіх приведених визначеннях підкреслюється соціальна структура, з одного боку, і соціальна поведінка (дія) — з іншою, як предмети соціологічного дослідження. Демографічна, економічна і класова структура суспільства, територіальні чинники, пануючі етичні, моральні і духовні цінності (що у загальних рисах складає соці ...
... меж, що відрізняють їх за даною ознакою від решти суспільства, дасть підстави говорити про рівень реальної ідентифікації [35, 20]. 2. Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу В умовах соціокультурних трансформацій, що характеризують сучасний етап розвитку українського суспільства, досить актуальним стає необхідність соціального самовизначення особистості. Глобальні ...
... грунтуватися на позитивних фактах, будуватися за прикладом наук природничих. Не випадково соціологію спочатку називали соціальною фізикою. Становлення соціології як науки про суспільство ведеться з середини минулого століття і зв'язується з іменами Карла Маркса, Макса Вебера і французького ученого Еміля Дюркгейма. З такою точкою зору згодні представники практично всіх основних напрямів сучасної ...
0 комментариев