Контрастивна лінгвістика як галузь мовознавства
Проблеми і методика дослідження контрастивної лексикології
Зіставлення на лексико-семантичному рівні
Аналіз структурних відмінностей лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» у німецькій і українській мові
Для української і для німецької мови типовим є надзвичайне багатство синонімії;
Національно-культурна специфіка семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах
Контрастивна лінгвістика – це розділ мовознавства, метою якого є виявлення подібностей і відмінностей двох чи більше мов на всіх рівнях їх структури
Навигация
Національно-культурний компонент семантики порівнянь на прикладі ЛСП "Зовнішність людини" в німецькій і українській мовах
Національно-культурний компонент семантики порівнянь на прикладі ЛСП "Зовнішність людини" в німецькій і українській мовах
80376
знаков
2
таблицы
0
изображений
Тернопільський національний педагогічний університет
ім. В. Гнатюка
Кафедра німецької мови
Дипломна робота
на тему:
«Національно-культурний компонент семантики порівнянь на прикладі ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій і українській мовах»
Тернопіль 2006
Зміст
Вступ
1. Контрастивна лінгвістика як галузь мовознавства
1.1 Становлення та розвиток контрастивної лінгвістики
1.2 Проблеми і методика дослідження контрактивної лексикології
2. Зіставлення на лексико-семантичному рівні
2.1 Дослідження національно-культурного компоненту в зіставній лексичній семантиці
2.2 Аналіз структурних відмінностей ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах
3. Порівняння як об’єкт дослідження контрактивної лексикології
3.1 Визначення структурних елементів порівняння
3.2 Національно-культурна специфіка семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Обґрунтування актуальності проблеми. Незважаючи на те, що контрастивна лінгвістика є однією з наймолодших галузей мовознавства (початки формування припадають на 30 – 40 рр. ХХ ст.), нею зроблено значний внесок у теоретичне і прикладне мовознавство. Метою контрастивної лінгвістики було і залишається виявлення подібностей і відмінностей двох чи більше мов на всіх рівнях їх структури. Зіставне вивчення мов важливе не тільки для типологічних досліджень, але й для внутрішньомовних студій, оскільки сприяє виявленню того, що може бути непоміченим при суто внутрішньомовному аналізі.
До мовознавців, які працювали і працюють у галузі контрастивістики, слід віднести насамперед І. Бодуена де Кортуне, В. Матезіуса, Ч. Фріза, А. Потебні, Ф. Корша, Є. Поліванова, Ю. Жлуктенка, А. Райхштейна, В. Манакіна, М. Кочергана та ін.
Контрастивістика намагається вирішити основне питання – що порівнювати і як порівнювати. На даний час дослідники прийшли до висновку, що зіставленню повинні підлягати не окремі слова-кореляти, а їх системні угруповання – лексико-семантичні поля, бо саме в них найяскравіше відображено специфіку національного світосприйняття. Особливо національно-культурний компонент виявили вони в реакціях-порівняннях. Слід звернути увагу на те, що у мовознавстві ще не розроблено жодної методики для зіставлення семантики порівнянь лексико-семантичних полів двох чи більше мов, не визначені ще й критерії, за якими слід такі дослідження проводити. Актуальність теми дипломної роботи зумовлена необхідністю провести зіставне дослідження національно-культурного компоненту семантики порівнянь елементів лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» в українській і німецькій мовах та виявити і порівняти специфіку їх значень у кожній із досліджуваних мов.
Об’єкт дослідження. Лексико-семантична система мови як відображення національного світосприйняття.
Предмет дослідження. Національно-культурний компонент семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» як структурний елемент зіставлення української і німецької мов.
Мета дослідження полягає у зіставленні національно-культурного компоненту семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в українській та німецькій мовах та у виявленні головних ізо – та аломорфних рис.
Метою дослідження визначенні і його завдання:
1) простежити історію становлення, проблематику та основні завдання контрастивної лінгвістики;
2) дослідити національно-культурний компонент в зіставній лексичній семантиці;
3) проаналізувати структурні відмінності ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій і українській мовах;
4) розкрити національно-культурну специфіку семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах.
Методи дослідження, які були використані нами при написанні роботи:
порівняльно-історичний метод;
наукове спостереження;
зіставлення структурних одиниць;
порівняльний експеримент.
Наукова новизна дослідження полягає в зіставленні семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» у німецькій та українській мовах і розкритті суті національно-культурного компоненту порівнянь двох мов.
Практична цінність роботи полягає в порівняльному аналізі семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах. Результати дослідження можна буде використати при викладанні лексикології, типології мов, методиці викладання іноземних мов, практичного курсу німецької мови та ін.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.
У вступі ми розглядаємо такі питання як актуальність теми, об’єкт і предмет дослідження, мета дослідження, завдання і методи дослідження, наукова новизна і практична цінність дослідження.
Перший розділ складається з двох параграфів, в яких ми коротко аналізуємо теоретичні положення контрастивної лінгвістики, а саме: становлення і розвиток контрастивістики, а також її проблематику, завдання і методику дослідження.
У другому розділі ми досліджуємо національно-культурний компонент у зіставній лексичній семантиці і аналізуємо структурні відмінності ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах.
У третьому розділі ми визначаємо структурні елементи порівняння, зіставляємо національно-культурну специфіку семантики порівнянь ЛСП «Зовнішність людини» в німецькій та українській мовах.
На захист виносяться такі положення:
Ø лексико-семантична система мови є основою для дослідження національно-культурного компоненту;
Ø лексико-семантичне поле «Зовнішність людини» в німецькій і українській мовах характеризуються цілою низкою ізо – та аломорфних рис з точки зору структури та семантики лексичних одиниць;
Ø порівнювані поняття лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» в німецькій і українській мові асоціюються з різними поняттями, предметами і явищами;
Ø кількісне і якісне співвідношення порівнянь показує, що в українських художніх текстах зустрічається більша кількість порівнянь, ніж в німецьких.
Похожие работы
... фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. Емоційні домени – фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ. Вербалізований засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ визначається як один з базових концептів національної ЕКС, комплексне культурно та соціально детерміноване когнітивне утворення, яке фіксує знання про емоцію страх ...
... бачимо, що вживання фрейма “ womannature” є останнім і ваговим аргументом, робиться акцент саме на слабке положення жінки, її втому, на момент “ жіночність”. Таким чином, ми можемо сприймати даний текст як зв'язний. Отже, ми розглянули поняття “фрейм” і фрейм “жіночності” з точки зору когнітивної лінгвістики. 1.2 Фреймовий підхід в дослідженнях семантики Провідним напрямком сьогоднішньої ...
... та індивідуальність письменниці. Розкриваємо зміст та актуальність проблем, порушених у романі "Рай. Центр". У третьому розділі "Мовні засоби презентації лексико - семантичного поля "місто" за романом "Рай. Центр" Люко Дашвар" розкриваємо структуру ЛСП; встановлюємо особливості лексичних одиниць, що моделюють поле "місто"; аналізуємо роль лексико-семантичного поля "місто" в романі "Рай. Центр" ...
0 комментариев