Контрастивна лінгвістика – це розділ мовознавства, метою якого є виявлення подібностей і відмінностей двох чи більше мов на всіх рівнях їх структури

80376
знаков
2
таблицы
0
изображений

1. Контрастивна лінгвістика – це розділ мовознавства, метою якого є виявлення подібностей і відмінностей двох чи більше мов на всіх рівнях їх структури.

2. Становлення контрастивістики бере свій початок ще в далекому минулому, коли зіставлялися шумерський та аккадський діалекти у Вавилоні та санскрит з ведійською мовою у Паніні. До перших досліджень в галузі контрастивістики слід віднести праці І. А. Бодуена де Куртене, а також дослідження вчених празького лінгвістичного гуртка. Великий внесок у розвиток контрастивістики зробили й українські і російські мовознавці, особливо цікавими є праці А.А. Потебні, Ф. Є. Корша, Є. Д. Поліванової, В.О. Богородицької, Л.В. Щерби, Ю.О. Жлуктенка, М.П. Кочергана та ін.

3. Однією із галузей контрастивної лінгвістики є контрастивна лексикологія, об’єктом дослідження якої є зіставлення лексико-семантичних систем двох чи більше мов. Через складність об’єкта дослідження, а особливо через те, що різні елементи структури лексико-семантичних систем перебувають у різноманітно переплетених зв’язках і відношеннях, лексична семантика залишається недостатньо опрацьованою. На сьогоднішньому етапі триває розробка і апробація найбільш задовільної методики здійснення контрактивних досліджень.

4. Для лексичної семантики дослідження національно-культурного компонента є одним із найважливіших завдань. Найбільше матеріалу для вирішення цієї проблеми дає лексико-семантичний рівень, особливо продуктивним у цьому плані є зіставлення структур лексико-семантичних полів і пов’язаних із ними явищ гіперо-гіпонімії і синонімії. Саме на основі гіпонімії (видових назв) об’єднуються лексеми в лексико-семантичні поля. Слід відзначити той факт, що одні мови надають перевагу гіпонімам (українська, німецька та ін.), а інші мови гіперонімам (англійська, французька тощо).

Провівши дослідження в галузі синонімії, ми встановили факт, що як і українська, так і німецька мова є багатими на синоніми, а для структурних елементів лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» вони мають майже однакове число синонімів (укр. – 65, нім. – 67). Більшість із синонімів в обох мовах є національно забарвленими.

5. Аналізуючи складові лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» в українській та німецькій мовах, ми виявили:

Ø    Хоч, як уже зазначалося вище, німецька і українська мови надають перевагу видовим поняттям, все-таки є в кожній із цих мов свої особливості (наприклад, нім. der Hals і укр. шия і горло і ін.).

Ø    Для структурних елементів лексико-семантичного поля «Зовнішність людини» є характерні, як і для німецької мови в цілому, складені слова. Українська мова послуговується в цьому випадку простими словами (наприклад, укр. долоня і нім. Handfläche і ін.).

6. Лексико-семантичні поля двох мов ніколи не збігаються, оскільки зафіксовані особливості поняття в одній мові не повторюються в такій самій формі в іншій мові. Розбіжності і подібності між співвідносними полями української і німецької мов спричинені способом життя двох народів, характером їх мислення, відмінностями культури тощо.

7. Кожне слово посідає певне місце в лексико-семантичному полі «Зовнішність людини» зіставлюваних мов і має неоднакові семантичні асоціації. Ці асоціативні зв’язки є дуже специфвчними, оскільки відтворюють мовну картину світу. Виявити їх надзвичайно важко, бо вони знаходяться не на поверхні мови, а приховані в глибинах національної ментальності. Особливо національна специфіка асоціювання виявляється в семантиці порівнянь. Загальновживані слова, які входять в лексико-семантичне поле «Зовнішність людини», української і німецької мов асоціюються з різними поняттями, предметами і явищами. Виявлені асоціації ми наводимо у кількісному і якісному співвідношенні, що дає чіткіше уявлення про їх частотність, а отже, і вживаність у кожній з порівнюваних мов.

Отже, опрацювавши 6 українських художніх текстів і стільки ж само німецьких ми прийшли до думки, що в українській мові частіше зустрічаються порівняння (62 (59,6%), ніж у німецькій (42 (40,4%).


Zusammenfassung

Auf Grund unserer Forschung sind wir zu folgenden Schlussfolgerungen gekommen:

1.       Die kontrastive Linguistik ist ein Bestandteil der Sprachwissenschaft, deren Ziel es ist, Ähnlichkeiten und Verschiedenheiten zwischen zwei oder mehr Sprachen auf verschiedenen Ebenen ihrer Struktur zu untersuchen und zu beschreiben.

2.       Zu den ersten Forschung auf dem Gebiet der kontrastiven Linguistik gehören die Werke von I.A. Boduen de Kurtene, und auch die Untersuchungen von den Linguisten der Prager linguistischen Schule. Die ukrainischen und russischen Sprachwissenschaftler übten auch einen großen Einfuß auf die Entwicklung der kontrastiven Linguistik aus, besonders interessant sind die Werke von A.A. Potebnja, F.J. Korsch, J.D. Shluktenko, M.P. Kotscherhan, J.D. Polivanowa, W.O. Bohorodyzjka, L.W. Schtscherba u.a.

3.       Die kontrastive Lexikologie ist eines der Gebiete der kontrastiven Linguistik, dessen Forschungsobjekt eine Gegenüberstellung der lexikalisch-semantischen Systeme von zwei oder mehreren Sprachen ist. Lexikalische Semantik ist zu wenig erforscht, weil das Untersuchungsobjekt zu schwer ist und verschiedene Einheiten der lexikalisch-semantischen Systeme zueinander in mannigfaltigen Beziehungen stehen. Bis heute dauert Erforschung und Approbation der Methodik der Verwirklichung der kontrastiven Untersuchungen.

4.       Die Untersuchung der national-kulturellen Komponenten ist für die lexikalische Semantik eine der wichtigen Aufgaben. Die lexikalisch-semantische Ebene ist die Grundlage die Lösung dieses Problems, besonders produktiv ist Gegenüberstellung der Strukturen von lexikalisch-semantischen Wortfeldern und der mit ihnen verbundenen Hyperonymisch-Hyponymisch-Beziehungen sowieder Synonymie. Gerade auf Grund der Hyponymie verreinen sich die Wörter yu lexikalisch-semantischen Wortfeldern. Besonders interessant ist die Tatsache, dass einige Sprachen (Ukrainisch, Deutsch u. a.) Hyponyme un andere (Englisch, Französisch u. a) Hyperonyme überwiegen. Auf Grund der Untersuchungen von Synonymie stellen wir fest, dass Ukrainisch und Deutsch reich an Synonymen sind und für die Bestandteile des lexikalisch-semantischen Wortfeldes «Das Äußere des Menschen» fast gleiche Anzahl der Synonyme (deu. – 67, ukr. – 65) ist. Die meisten dieser Synonyme sind in beiden Sprachen national gefärbt.

5.       Auf Grund der Analyse von Elementen des lexikalisch-semantischen Wortfeldes «Das Äußere des Menschen» in der ukrainischen und der deutschen sprachen haben wir folgende Besonderheiten festgestelt: A) Obwohl die ukrainische und deutsche Sprachen Hyponyme bevorzugen, weist jede der Sprachen einige Besonderheiten auf, z.B. deu. Hals (Hyperonym) – ukr. шия, горло (Hyponyme); deu. Finger und Zehe (Hyponyme) – ukr. палець (Hyperonym) u. a. B) Die Zusammensetzungen sind für die Einheiten des deutschen lexikalisch-semantischen Wortfeldes «Das Äußere des Menschen» typisch. Die ukrainische Sprache bevorzugt in diesem Fall die einfachen Wörter: ukr. долоня – deu. Handfläche; ukr. лікоть – deu. Ellbogen u. a.

6.       Die lexikalisch-semantischen Wortfelder stimmen in beiden Sprachen nicht überein, weil die in einer Sprache festgestelltenen Besonderheiten in einer anderen Sprache in derselben Form kaum vorkommen. Die Ähnlichkeiten und Verschiedenheiten zwischen den zu vergleichenden Wortfeldern in Ukrainisch und in Deutsch sind durch die Lebeweise zwei Völker, den Charakter ihrer Denkweise, die Unterschiede in der Kultur verursachtet.

7.       Jedes Wort hat seine Stellung im lexikalisch-semantischen Wortfeld «Das Äußere des Menschen» der gegenüberstellenden Sprachen und nicht gleiche semantische Assoziationen. Diese assoziativischen Verbindungen sind spezifisch, weil sie in den Tiefen der nationalen Mäntalität versteckt bleiben. Die Nationale Spezifik äußert sich besonders in der semantik der Vergleiche. Die ukrainischen und deutschen Denotate, die zum lexikalisch-semantischen Wortfeld «Äußere des Menschen» gehören, assoziieren sich mit verschiedenen begriffen, Gegenständen und Erscheinungen.


Conclusion

Leaning on the results of the research we drew the conclusion that:

1.       Contrastive linguistics is the branch of linguistics the aim of which is describing of similarities and differences of two or more languages on all the levels of their structure.

2.       To the first researches in contrastivistics belong works of I.A. Baudauin de Courtenay, and also research works of scientists of Praga linguistic circle. Great contribution to the development of contrastivistics made Ukrainian and Russian linguists, the most interesting are works of A.A. Potebnya, F.J. Korsh, J.D. Polivanova, V.O. Bohorodyts’ka, L.V. Shcherba, J.O. Zhluktenko, M.P. Kocherhan and others.

3.       One of the branches of contrastive linguistics is contrastive lexicology the research object of which is comparison of lexico-semantical systems of two or more languages. Due to the complicatedness of the research object and especially due to various elements of the structure of lexico-semantical systems which stay in different links and relations. Lexical semantics is still not enough worked out

4.       For lexical semantics – the research of national-cultural component is one of the most important tasks. The most important material for sowing this problem gives lexico-semantical level, especially productive on this stage is comparison of lexico-semantic fields of structures and linked with them hyponymy and synonymy. On the basis of hyponymy (names of words) lexemes are united into lexico-semantical fields. We shall state the fact, that one part of languages prefer hyponymys (Ukrainian, German and so on), and other part prefers hyperonyms (English, French etc.). Having carried out the research in the branch of synonymy, we established that as well as Ukrainian so well German language is rich in synonyms and for the structural elements of lexico-semantic field «Appearance of a person» they have almost the same number of synonyms (Ukrainian – 65, German – 67). Most of the synonyms in both languages are nationally coloured.

5.       Analyzing the components of lexico-semantic field «Appearance of a person» in Ukrainian and German languages we found out that: A) Even if, as it was already mentioned above, German and Ukrainian lahguages prefer specific notions, all the same each of there languages has its own peculiarities (e.g. German – Hals, Ukrainian – шия і горло and others); B) Composite words are characteristic for the structural elements of lexico-semantic field «Appearance of a person», as well as for German language in general. In this case in Ukrainian language simple words are used (e.g. Ukrainian – долоня, German – Handfläche and others).

6.       Lexico-semantic fields of both languages don’t coincide, because fixed peculiarities of the notion in one language don’t repeat in the same form in different language. Divergent features and similarities between correlative fields of Ukrainian and German languages are caused by the way of life ot two nations, their style of thinking, differences in culture etc.

7.       Every word holds a curtain place in lexico-semantic field «Appearance of a person» of compared languages and has unequal semantic associations. This associative connections are highly specific, because they recreate language pattern of both nations. It is extremely difficult to several them, because they don’t lie on surface of language, but are hidden in the depths of the national mentality. National specifity of coupling occurs to be especially strong in the semantics of comparison. Common words, which belong to the lexico-semantic field «Appearance of a person» of Ukrainian and German languages are associated with various notions, things and phenomena.


Список використаних джерел

1.   Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: синонимические средства языка. – М., 1974 – 220 с.

2.   Бурячок А.А. і ін. Словник синонімів української мови в 2 томах. – К.: Наукова думка, 1999–2000

3.   Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. – М., 1997 – 320 с.

4.   Гак В.Г. Межъязыковое сопоставление и преподавание иностранного языка // Иностранные языки в школе. – 1979, №3. – С. 3–10.

5.   Гвишиани Н.Б. Контрастивные исследование современних языков и корпусная лингвистика // ФН. – 2004, №1. – с. 59 – 69

6.   Денисова С.П. Типологія категорій лексичної і граматичної семантики. – К., 1996 – 150 с.

7.   Єрмоленко С.Я. Штрихи до соціального портрета українців // П’ятий конгрес міжнародної асоціації україністів: Мовознавство. – Чернівці, 2003 – с. 69

8.   Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. – Л.: Вища школа, 1983 – 173 с.

9.   Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. – К., 1995. – 566 с.

10.      Конецкая В.П. Введения в сопоставительную лексикологию германских языков. – М., 1993 – 236 с.

11.      Кочерган М П. Загальне мовознавство. – К: Альма матер, 2003. – 566 с.

12.      Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика // Мовознавство, 1996. – №2–3. – с. 3–12.

13.      Кочерган М.П. Зіставне мовознавство і проблема мовних картин світу // Мовознавство, 2004 – №5–6. – с. 12 – 21

14.      Кочерган М.П. Проблеми зіставної семантики. // Збірник наукових статей. Випуск 5. – К: КДЛУ, 2001 – 386 c.

15.      Лейчик В.М. и др. Основы конфронтативной лексикологии. – К.: Радянська школа, 1967 – 358 с.

16.      Манакін В.М. Деякі питання контрастивної лексикології слов’янських мов // Мовознавство, 2003 – №4. – с. 26 – 37

17.      Манакін В.М. Проблеми контрастивної лексикології близькоспоріднених мов // Мовознавство, 1994 – №1. – с. 50–58

18.      Мирний П. і Головко А. Хіба ревуть воли як ясла повні? – К.: Радянська школа, 1967 – 358 с.

19.      Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’ я. – К.: Молодь, 1965. – 227 с.

20.      Подолян І. Є. Відображення українських, німецьких звичаїв та американських звичаїв і обрядів у вербальних асоціаціях фітонімів // Мовознавство, 1999 – №6. – с. 60 – 67

21.      Рахманов И.В. Немецко-русский синонимический словарь. – М.: Рус. яз. – 704 с.

22.      Русанівський В.М. Мовна картина світу в етнокультурній парадигмі // Мовознавство, 2004 – №4 – с. 3 – 7

23.      Солодуб Ю.П. Контрастивная фразеологія. // Филологические науки, 1998 – №4. – с. 57–65

24.      Сосюра В. Вибрані твори. – К.: Наукова думка, 2000 – 546 с.

25.      Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. За ред. Білодіда І. К. – К.: Наукова думка, 1973 – 483 с.

26.      Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. – М., 1939 – Т.2. – с. 436

27.      Франко І. Зібрання творів. – К., 1981 – 395 с.

28.      Чабаненко В.А. Асоціація як універсальний чинник мовного розвитку // Мовознавство, 2005 – №3–4. – с. 132 – 137

29.      Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. – Запоріжжя, 2002 – с. 16 – 47

30.      Языкознание. Большой энциклопедический словарь. Гл. ред. В.Н. Ярцева. – 2‑е изд. – М.: Большая Российская Энциклопедия, 1998 – 685 с.

31.      Annete von Droste-Hülshoff. Sämtliche Erzählungen. – Харків: Ранок, 2003 – 240 с.

32.      Dieter Noll. Die Abenteuer des Werner Holt. Berlin und Weimar: Aufbau – Verlag, 1969 – 480 s.

33.      Franz Kafka. Das Schloß. – Сант-Петербург: Корона принт, Каро, 2004 – 400 с.

34.      Heinrich Mann. Die Jagd nach Liebe. – Berlin und Weimar: Aufbau-Verlag, 1969 – 449 s.

35.      Heinrich Willi. Geometrie einer Ehe. – Stutthart, 1985 – 387 s.

36.      Herbert Görner. Wörterbuch Synonyme. – München: Deutscher Taschenbuchverlag, 2000 – 833 s.

37.      Martha Spalier. Synonym Wörterbuch. – Gütersloh: Bertelsmann Lexikon Verlag, 1997 – 716 s.

38.      Theodor Fontane. Fontanes Werke in fünf Bände. – Berlin und Weimer: Aufbau – Verlag, 1969.


Информация о работе «Національно-культурний компонент семантики порівнянь на прикладі ЛСП "Зовнішність людини" в німецькій і українській мовах»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 80376
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
490222
5
8

... фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. Емоційні домени – фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ. Вербалізований засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ визначається як один з базових концептів національної ЕКС, комплексне культурно та соціально детерміноване когнітивне утворення, яке фіксує знання про емоцію страх ...

Скачать
178197
0
0

... бачимо, що вживання фрейма “ womannature” є останнім і ваговим аргументом, робиться акцент саме на слабке положення жінки, її втому, на момент “ жіночність”. Таким чином, ми можемо сприймати даний текст як зв'язний. Отже, ми розглянули поняття “фрейм” і фрейм “жіночності” з точки зору когнітивної лінгвістики. 1.2  Фреймовий підхід в дослідженнях семантики Провідним напрямком сьогоднішньої ...

Скачать
44312
2
0

... та індивідуальність письменниці. Розкриваємо зміст та актуальність проблем, порушених у романі "Рай. Центр". У третьому розділі "Мовні засоби презентації лексико - семантичного поля "місто" за романом "Рай. Центр" Люко Дашвар" розкриваємо структуру ЛСП; встановлюємо особливості лексичних одиниць, що моделюють поле "місто"; аналізуємо роль лексико-семантичного поля "місто" в романі "Рай. Центр" ...

0 комментариев


Наверх