Навигация
Тактики аргументації в політичному дискурсі
126968
знаков
2
таблицы
0
изображений
1.3 Тактики аргументації в політичному дискурсі
Кожна мовленнєва (комунікативна|) стратегія характеризуется певним| набором мовленнєвих тактик. А.П.Сковородніков подає наступне визначення мовленнєвої (комунікативної) тактики:| це конкретна мовленнєва дія в процесі здійснення мовленнєвої стратегії, метою якої є |вирішення комунікативної| задачі цієї стратегії [38:5]. Аргументація також має свої тактики, які спрямовані переконати аудиторію у правильності думок та поглядів промовця. А.А.Маркович у збірці наукових робіт під назвою “Методологія досліджень політичного дискурсу: актуальні проблеми структурного аналізу суспільно-політичних текстів” подає перелік основних тактик аргументації: тактика ототожнення політика з народом, тактика емоційного тиску, протиставлення, апеляція до авторитету (статистичні чи наукові дані), тактика посилання на власний досвід.
Однією з найважливіших тактик політичного дискурсу А.А.Маркович вважає стратегію ідентифікації, тобто ототожнення політика з народом. Під час виборчих кампаній кандидати, з одного боку, прагнуть переконати виборців у власній виключності, а з іншого – залишитися у їхніх очах звичайними людьми. Вважається, що люди більше довіряють тим політикам, які схожі на них, і тому кандидати прагнуть створити імідж середньостатистичних американців. Прагнуть переконати аудиторію в тому, що політик – "своя", близька до народу людина [28:415]. Кандидати прагнуть навіть розмовляти такою самою мовою як їхні виборці. У мовленні кандидатів присутні елементи розмовної мови, а іноді і слова-паразити [44:367]: kind of people…(С.МакКіні), the kind of man …(С.Палін), You know, I believe …(Дж.Біден), You know, Michelle and I…, must take out Osama bin Laden…, gamble your retirement …(Б.Обама), I was pretty independent then…(Дж.МакКейн).
Використовуючи цю тактику політик намагається аргументувати запропоновану тезу тим, що він є частиною суспільства в якому живе (…we Americans need to produce…(С.Палін), as Americans, together, we…(Дж.Біден)), а тому не може нашкодити тим хто його оточує. В основі цієї тактики лежить такий вид аргументації як ствердження, який базується на емоційних аргументах. У поданому прикладі політики використали особовий займенник we щоб підкреслити свою приналежність до американського суспільства.
Ще одним ефективним прийомом наближення до народу є згадування у промовах членів власної родини, друзів, людей, які допомогли досягти успіхів у житті та кар’єрі. Демонстрація любові до дружини, піклування про дітей, вдячність за підтримку друзям свідчать про людяність кандидата, що справляє значний вплив на виборців [44:368]: Let me introduce to you my family… My mother and father, Billy and Leola McKinney. My son, Coy, who just graduated from college in Canada (С.МакКіні); And I'm so proud of my son Hunter, my daughter Ashley, and my wife Jill, the only one who leaves me breathless and speechless at the same time (Дж.Біден); To the love of my life, our next first lady, Michelle Obama... and to Malia and Sasha, I love you so much, and I am so proud of you (Б.Обама); Our son Track is 19. And one week from tomorrow - September 11th - he'll deploy to Iraq with the Army infantry in the service of his country. My nephew Kasey also enlisted, and serves on a carrier in the Persian Gulf (С.Палін); I’m indebted to my wife, Cindy, and my seven children (Дж.МакКейн).
Як відомо, сила переконливості промови зростає, якщо вона зачіпає або містить в собі проблеми, що викликають у людей особисту зацікавленість. Іншими словами, індивід, чимось зацікавлений і принципово погоджується з позицією промовця. Саме таку зацікавленість викликає тактика емоційного тиску.
Ця тактика реалізується за допомогою такого прийому, як апеляція до емоцій, батьківських почуттів, до страху за життя дітей, посилання на традиційні цінності сім'ї, майбутнє дітей, права жінок, на спокійне життя, рівність перед законом тощо. Дана тактика оперує переважно емоційними аргументами, а виражаються ці аргументи у таких поняттях як help for families, fate of nation, future of children, the education of children, health care, woman's rights, protection of national security тощо: Now is the time to help families…(Б.Обама); Nothing less than the fate of our nation and the future of our children hang in the balance (Х.Клінтон); John McCain says Barack Obama isn't ready to protect our national security (Дж.Біден); When a public school fails to meet its obligations to students, parents deserve a choice in the education of their children (Дж.МакКейн) etc.
Дієвою є тактика апеляції до авторитету, яка реалізується в тому, що промовець наводить в якості аргументів статистичні дані чи результати наукових досліджень. Ця тактика спричиняє значний вплив на аудиторію, бо достовірність джерел інформації не викликає сумнівів, хоча всі знають, що статистичні дані можуть бути неправильними, а науковці можуть помилятися. Проте, все одно аудиторія вірить подібним даним. Ця тактика базується переважно на раціональних аргументах: Today, even with the recent decline, 34% of teenage girls become pregnant at least once before their 20th birthday, and the US has the highest teen pregnancy rate of any industrialised country. By the way, 7% of American women who don’t use contraception account for 53% of all unintended pregnancies (Х.Клінтон). В даній ситуації аргументами виступають конкретні статистичні дані. Емоційні ж аргументи апелюють до батьківських почуттів, до турботи за здоров’я дівчат, жінок. Виражаються ці аргументи за допомогою таких концептів, як teenage girls become pregnant, teen pregnancy, unintended pregnancies.
Вагомим аргументом для передвиборної промови є підтримка з боку авторитетних лідерів. Адже якщо промовця підтримують політичні лідери, які своїми діями заслужили любов і повагу населення, значить промовець рухається у правильному напрямку. Хоч ця тактика в промові проявляється лише тим, що промовець дякує за довіру і підтримку, але вона має значний вплив на аудиторію. Те, що Білл Клінтон особисто прибув на виступ Барака Обами і у своїй промові висловив цілковиту підтримку дій цього політика, дуже вплинуло на виборців. Адже ті, хто колись підтримував Б.Клінтона, прониклися довірою до Б.Обами.
Не останню роль у аргументації політичного дискурсу відіграє тактика створення очевидності і загальновідомості фактів. Цю тактику ще називають тактикою “так…, але…”. Ця тактика полягає в тому, що промовець наводить відомий факт, а потім висловлює свою думку з цього приводу, поєднуючи частини речення за допомого сполучника сурядності but: Yes, government must lead on energy independence, but each of us must do our part to make our homes and businesses more efficient (Б.Обама). Так, Б.Обама погоджується з тим, що уряд має позбавитися залежності від іноземних постачальників енергоносіїв, але також висловлює думку про те, що населення повинно раціонально використовувати уже наявні енергоносії.
Стратегія аргументації часто припускає використання тактики протиставлення (прийоми контрасту та протиставлення): аудиторії пропонується опозиція, з якої видно переваги або недоліки обговорюваного явища або предмету. Завдяки оцінному компоненту таке протиставлення набуває впливовості [19:34]. Цю тактику кандидати застосовують у випадках коли хочуть підкреслити свою незгоду з запропонованим: Senator Obama wants our schools to answer to unions and entrenched bureaucracies. I want schools to answer to parents and students (Дж.МакКейн).
У даному прикладі політик висловлює своє ставлення до проблеми, протиставляючи його поглядам опонента: Senator Obama wants … - I want…. Шляхом такої опозиції політик підштовхує виборців прийняти єдине можливе правильне рішення.
Визначення слабких сторін, недоліків опонента здатне зробити його менш привабливим для виборців (лише тих виборців, які позитивно відносяться до тактики нападу). Це означає, що напад здатний підвищити перевагу нападаючого кандидата шляхом пониження привабливості опонентів: чим гірше виглядають суперники, тим краще здається промовець на їхньому фоні [46:16]: Washington has been talking about our oil addiction for the last 30 years. And, by the way, John McCain has been there for 26 of them. And in that time, he has said no to higher fuel-efficiency standards for cars, no to investments in renewable energy, no to renewable fuels. And today, we import triple the amount of oil than we had on the day that Senator McCain took office. Now is the time to end this addiction and to understand that drilling is a stop-gap measure, not a long-term solution, not even close (Б.Обама).
Критикуючи опонентів, Б.Обама наводить приклади їхньої бездіяльності, вказавши конкретний період: for the last 30 years, for 26 of them. Також він вказує на рішення опонента які були не на користь суспільству. Для підсилення ефекту емоційного впливу аргументації, у наведеному прикладі використано повтори, які, крім того що створюють ритм промови, акцентують увагу на негативних вчинках опонента: no to higher fuel-efficiency standards, no to investments, no to renewable fuels. Щоб підвести підсумок, було використано емфатичну конструкцію: Now is the time to… . Проте, різка критика опонента може здатися аудиторії неетичною і може викликати протест. Тому перед тим як критикувати опонента, необхідно м’яко вивести його з гри. Наприклад, проявити до нього повагу, наголосити на тому що суперник гідна людина і блискучий політик, але потім наголосити на тому, що він також може помилятися: Now, now, let me – let there be no doubt. The Republican nominee, John McCain, has worn the uniform of our country with bravery and distinction, and for that we owe him our gratitude and our respect. But the record's clear: John McCain has voted with George Bush 90 percent of the time (Б.Обама); John McCain is my friend. We've known each other for three decades. We've traveled the world together. It's a friendship that goes beyond politics. And the personal courage and heroism John demonstrated still amaze me. But I profoundly disagree with the direction that John wants to take the country (Дж.Біден).
У наведених прикладах яскраво виражається впевненість політиків в тому, що вони зазначають за допомогою таких конструкцій як let there be no doubt, I profoundly disagree. Для характеристики опонента було обрано емоційно забарвлені іменники, якими вони засвідчують свою повагу до опонента: bravery and distinction, courage and heroism. Дж.Біден навіть наголошує на своїй дружбі з опонентом. На користь цього твердження аргументують такі слова, як friend, friendship, together. Кульмінацією даної тактики становлять фрази, які вводяться сполучником but: But the record's clear…, But I profoundly disagree…. Саме ці фрази виводять опонента з гри, адже виражають незгоду політика з діями опонента.
Отже, можна зробити висновок про те, що аргументація а політичному дискурсі реалізовується через ряд тактик, основним призначенням яких є вплинути на думки та погляди аудиторії та переконати її в тому, що позиція промовця є правильною і її варто підтримати.
Але не досить лише знання тактик – дуже важливо уміти правильно їх застосовувати. Саме тому під час промови політик повинен дотримуватися правил аргументації. Проте, різні політики по-різному застосовують аргументацію у своїх виступах і, як наслідок, справляють різне враження на аудиторію. Одним політикам співвітчизники довіряють більше, іншим – менше або і взагалі недовіряють.
Саме тому варто детальніше розглянути, як саме різні політики використовують аргументацію у своїх промовах. Чи впливає на застосування аргументації в політичному дискурсі гендерна приналежність політиків або приналежність до різних політичних партій. Тож варто розглянути ці питання, щоб з’ясувати особливості аргументації в політичному дискурсі.
Розділ 2. Особливості аргументації в політичному дискурсі як перекладацька проблема
Похожие работы
... дискурсу, тобто логічна або емоційна аргументація, передбачена в оригіналі, буде збережена при перекладі. Інваріант рекламного дискурсу в перекладі передбачає, у першу чергу, інваріантність прагматичних структур при емоційній та/або логічній аргументації, тобто прагматика оригіналу повинна збігатися з прагматикою перекладу. Ієрархічний зв’язок семантичного та прагматичного компонентів у перекладі ...
... каузальних таксисів про свій епістемічний стан; по-друге, яким чином епістемічний стан мовця може впливати на епістемічний світ слухача. 3.2 Прагмаепістемічні особливості складних речень з каузативними конекторами dа, weil, denn Відомо, що в своїй повсякденній діяльності людина дуже часто вдається до розширення свого епістемічного світу шляхом отримання нових знань емпіричним способом або ...
... певного суспільно-політичного, юридичного поняття, те вона творити їх не зі старої книжної мови, не на живомовній традиції, а з мов чужих: польської, латинської, німецької. Подальше формування українських юридичних термінів відбувається під впливом польської, німецької, а в окремих регіонах – угорської мови. Усі чужомовні запозичення юридичної термінології в давньоукраїнській мові можна поділити ...
... етнограф Ольга Косач-Кривинюк (Олеся Зірка), мемуарист Ізидора Косач-Борисова, письменниця Оксана Драгоманова, белетрист і драматург Дмитро Шишманов, письменник Юрій Косач. Цей літературний пантеон, вивершений представниками кількох поколінь та обох ліній династії Косачів-Драгоманових, вражає своєю колосальністю і, вважаємо, обґрунтовує наш вибір без додаткової аргументації. Історична складова. ...
0 комментариев