Збереження аргументації при перекладі

2.3 Збереження аргументації при перекладі

У наш час більше, ніж будь-коли в політиці, мова використовується не тільки як інструмент формування і вираження думки, але і як спосіб її приховування. В умовах зростаючої ролі політики і переговорного процесу в світі дедалі міцнішим стає усвідомлення того факту, що політичний дискурс – проблема не тільки політична, а й лінгвістична, й культурна. Політичний дискурс текстового неоднорідний. Труднощі при перекладі|переведенні| текстів політичного дискурсу часто пов'язані з тим, що межі|кордони| між деякими типами політичних текстів не завжди чітко визначаються в наукових дослідженнях. Політичні промови|вирушання| відносяться до тих політичних текстів, які часто піддаються перекладу [40]|переведенню|.

 Оскільки політичні тексти створюються, як правило, для носіїв певної культури, то при перекладі їх іншою мовою перекладач стикається з низкою додаткових проблем. Мета перекладу – якомога ближче познайомити читача (чи слухача), який не знає мови оригіналу, з текстом (чи змістом усного мовлення). Перекласти – означає висловити вірно і повністю засобами однієї мови те, що вже виражене раніше засобами іншої мови. У правильності і повноті передачі полягає власне відмінність перекладу від переказу чи скороченого викладу, від будь-якого виду так званих адаптацій [42:15]. Тому зрозуміло, що можливість правильно передати позначення речей, про які йдеться в оригіналі, і образів, які з ними пов'язані, передбачає наявність певних знань про дійсність, зображену в тексті оригіналу (незалежно від того, чи ці знання надбані шляхом прямого знайомства з нею, чи взяті з книг або інших джерел) [42:199]. Йдеться про фонові знання, тобто про сукупність уявлень про те, що складає реальне тло, на якому розгортається картина життя іншої країни, іншого народу [22]

У сучасних процесах міжкультурної комунікації перекладу відведена вагома роль, причому дедалі частіше переклад розуміється як механізм репрезентації інших культур. Перекладач виконує роль не вербального перекодувальника, а інтерпретатора смислового коду, закладеного у вихідному тексті. Перекладач не просто передає одиницю мови оригіналу за допомогою одиниці мови перекладу, насправді він передає функцію вихідної одиниці мови, одиницею мови перекладу, яка виконує аналогічну функцію [43:45].

Процес перекладу, як би швидко він не здійснювався в окремих сприятливих або просто нескладних випадках, розпадається на два моменти. Аби перекласти, необхідно, передусім, все зрозуміти, чітко усвідомити те, що перекладається, проаналізувати (якщо оригінал викликає ті чи інші труднощі), критично оцінити його. Далі варто вибрати відповідні засоби вираження в мові перекладу. Будь-яке тлумачення оригіналу, вірне чи невірне, і ставлення до нього з боку перекладача, позитивне чи негативне, протягом перекладу вимагає відбору мовних засобів зі складу мови перекладу. Якщо перекладач працює свідомо, а не механічно, то він зацікавлений у певному виборі мовних засобів. Власне завдання – об'єктивно відобразити оригінал – спричиняє відбір відповідних засобів мови перекладу, необхідних для вірного тлумачення оригіналу [42:18]. Перекладений дискурс повинен так само впливати на іншомовного адресата, як і оригінал – на свого. Домінантою політичного дискурсу є поняття цінності, яке необхідно відтворити в перекладеному політичному тексті з урахуванням ціннісної ієрархії різних культур. Для політичної аргументації важливі моральні та етнічні цінності, пов'язані з особливостями національного менталітету й темпераменту [13:37].

Як було зазначено в пункті 1.2., аргументація в політичному дискурсі базується на раціональних фактах та на емоційних аргументах. Переклад фактажу промов не спричиняє занадто багато проблем на відміну від перекладу тих частин промов, які виражають емоційні аргументи. Це пояснюється тим, що мовні одиниці, які виражають раціональні факти зазвичай вживаються в прямому значенні (іноді навіть є моносемантичними): John McCain proposes $200 billion in new tax breaks for corporate America, $1 billion alone for just eight of the largest companies, but no relief for 100 million American families (Дж.Біден) – Джон МакКейн пропонує знизити податки американських корпорацій на 200 мільярдів доларів і на 1 мільярд – восьми найбільших компаній, але не пропонує жодних знижок для 100 мільйонів американських родин. Як бачимо з цього прикладу, при перекладі не виникло значних проблем. Так, звичайно, при перекладі речення зазнало змін (ці зміни пов’язані з нормами мови перекладу), але це зміни у структурі самого речення. При перекладі такого тексту (інформативного) не виникає труднощів з передачею у мові перекладу стилістичного та прагматичного аспекту мовних одиниць. Адже даний тип тексту не містить образності, не передає почуття та емоції. Саме тому варто звернути особливу увагу на передачу емоційних аргументів у мові перекладу. Як уже зазначалося, у передвиборних політичних промовах, які були обрані для аналізу, емоційні аргументи виражалися за допомогою: емоційно забарвленої лексики, стилістичних тропів (метафори, епітети тощо), стилістичних фігур (різнопланові повтори), фразеологічних одиниць та за допомогою розмовної лексики. Ці елементи відносяться до категорії лексичних проблем перекладу. Тож, у даному пункті варто проаналізувати переклад саме цих одиниць мови.

Під час вирішення лексичних проблем перекладу варто пам’ятати про еквівалентність перекладу. Існує три типи еквівалентності перекладу [5:103]:

1. формальна еквівалентність – подібні зміст, структура та семантичні компоненти речення [5:103]: John McCain was wrong (Дж.Біден) – Джон МакКейн був неправий;

2. часткова еквівалентність – невідповідність може бути на лексичному, граматичному чи стилістичному рівнях. Еквівалентність цього рівня досягається завдяки перекладацьким трансформаціям (лексична і граматична субституція, додавання, опущення, парафраз, компенсація). Під час досягнення цього типу еквівалентності особливу увагу варто приділити стилістичним та прагматичним аспектам еквівалентності. Дотримання стилістичної еквівалентності означає використання під час перекладу лексичних одиниць які б мали відповідну стилістичну та емотивну конотацію (слова високої стилістичної тональності, нейтральної та зниженої). Прагматична еквівалентність досягається лише за умов врахування екстралінгвістичного контексту та фонових знань перекладача [5:103]: Millions of Americans have been knocked down (Дж.Біден) - Мільйони американців просто збиті з ніг;

3. ситуативна еквівалентність – одне і те саме явище у мові оригіналу та у мові перекладу описується з різних точок зору через неспівпадіння мовних картин світу. До цього типу еквівалентності належить переклад кліше, наказів, застережень, фразеологічних одиниць, сталих виразів тощо. На цьому рівні під час передачі змісту і смислу повідомлення форма вираження не зберігається взагалі [5:104]: something is out of kilter (С.макКіні) – щось пішло не в те русло.

У словниковому складі кожної мови існує велика група слів, яка має постійне емоційне значення. Але це не ті слова, які вказують на предмети, явища чи поняття, це ті слова, які мають емоційну конотацію (емоційне забарвлення). У категорію емотивних лексем входять слова різних груп: вигуки, слова, які виражають людські емоції, а також слова, які безпосередньо не співвідносяться з предметами чи явищами, а виражають почуття, емоції та ставлення людей до цих предметів та явищ. Вони можуть вживатися у будь-якому контексті, що і спричинило десимантизацію їхніх значень: awfully nice, pretty good. У таких випадках вони виступають у ролі інтенсифікаторів. Іноді ці лексеми виконують роль вигуків: Fine! Awful! Під час перекладу слід підібрати у мові перекладу лексеми з відповідним емотивним навантаженням [16:148]: gas prices went up dramatically (С.Палін); what really happened (Х.Клінтон); public policy that truly reflects our values; we know too well how both the Republican and Democratic Parties operate (С.МакКіні). Переклад прислівника dramatically ускладнюється тим, що за звучанням дуже схожий на український прислівник драматично, але варто пам’ятати про так званих “хибних друзів перекладача”, адже насправді цей прислівник має значення ефектно, яскраво, вражаюче, неймовірно, значно, сильно. Для перекладу було обрано значення неймовірно, адже воно повністю передає емотивність англійського прислівника: ціни на газ неймовірно зросли. Для перекладу наступних двох прислівників варто взяти такі українські відповідники, як насправді та правдиво: що насправді трапилося; державна політика, яка правдиво відображає наші цінності. Що ж до останнього інтенсифікатора too well, то для його перекладу слід використати відповідник занадто вже добре, адже він у повній мірі передасть емотивність лексеми оригіналу умові перекладу: Занадто вже добре ми знаємо як працюють Республіканська та Демократична партії. Також при перекладі цього речення було застосовано транспозицію – означення занадто вже добре було перенесено на початок речення з метою посилення стилістичного ефекту.

На особливу увагу заслуговує переклад епітетів. Промови жінок викликають більше труднощів при перекладі ніж промови чоловіків, адже ці промови більш насичені емоціями. У своїх промовах жінки більше використовують більше епітетів ніж чоловіки. Дуже часто ці елементи мови оригіналу можна замінити рівноцінними за образністю елементами мови перекладу. Проте, іноді не вдається зберегти у повній мірі образність цих одиниць [16:149]. Для прикладу візьмемо такі епітети: stolen elections, a sick government, "wasted" vote, right reasons, a vital pipeline. Епітети stolen і "wasted" виражають марність минулих виборів і використані для того, щоб застерегти виборців від колишніх помилок. Тому емотивність не буде втрачена якщо дослівно їх перекласти – вкрадені вибори та змарнований голос. Переклад словосполучення a sick government можливий шляхом смислового розвитку. У цьому випадку дослівний переклад неможливий, адже було б занадто грубо – хворий уряд. Саме тому це словосполучення можна передати як слабкий чи недієздатний уряд. Емотивність цього елементу у даному випадку дещо втрачається. Наступний епітет (Americans expect us to go to Washington for the right reasons…) також варто передати за допомогою смислового розвитку, адже іменник до якого відноситься цей епітет має багато значень (причина, мотив, аргумент, підстава, привід). Якщо для перекладу обрати варіант підстава, епітет можна передати за допомогою прикметника вагома: Американці очікуть, що ми маємо вагомі підстави для того, щоб потрапити у Вашингтон… Епітет vital у словосполученні a vital pipeline перекладається як життєво важливі трубопроводи. При цьому емотивність слова та його прагматичне навантаження не втрачається, адже йде мова про вирішення проблеми постачання енергоносіїв, без яких не може існувати жодна розвинена країна.

Одним з важливих елементів політичних промов є метафоричні висловлювання та фразеологічні одиниці. Усі політики застосовують ці одиниці мови у своїх промовах, хоча жінки роблять це частіше. Передача цих одиниць також викликає труднощів при перекладі політичних промов. Як відомо, у мові перекладу метафоричні висловлювання мови оригіналу можна передати декількома шляхами – повним еквівалентом, метафорою з подібною образністю, або методом опису, повністю втративши при цьому образність вихідної метафори [25:153]. Для прикладу: Yes, we must provide more ladders to success for young men who fall into lives of crime and despair (Б.Обама); average hockey mom (С.Палін). метафоричне висловлювання provide more ladders to success та fall into lives of crime and despair у тексті перекладу можна передати шляхом застосування метафор з подібною семантикою дати шанс досягти успіху та збилися з правильного шляху. Форма вираження при цьому змінилася майже повністю: Так, ми повинні дати шанс досягти успіху молодим людям, які збилися з правильного шляху. Метафора average hockey mom потребує пояснення, адже в українській мові немає такого поняття, яке б допомогло повністю передати значення цієї метафори. Average hockey mom означає, що це звичайна пересічна мама, основним завданням якої є виховання дітей. Образність цього висловлювання втрачена повністю.

Що ж до фразеологічних одиниць, то їхнє значення у мові перекладу також передається декількома шляхами:

-           Повними еквівалентами, якщо вони мають міжнародний характер (походять з латинської чи давньогрецької мов або є цитатами з Біблії тощо) або є сталими словосполученнями (значення цих одиниць випливає зі значення окремих їхніх частин) [16:212]: Pandora’s box – скринька Пандори, sword of Damocles – Дамоклів меч, above suspicion – поза підозрою.

- Частковими еквівалентами або одиницями з відповідною образністю перекладаються фразеологічні зрощення [16:212]: The Bush-McCain foreign policy has dug us into a very deep hole with very few friends to help us climb out (Дж.Біден). Хоча в українській мові існує подібна фразеологічна одиниця – вирити комусь яму, але у промові цей вислів зазнав трансформації. Тож дане речення варто перекласти наступним чином: Завдяки політиці Буша-МакКейна ми опинилися у дуже глибокій ямі, і залишилося лише декілька друзів, які можуть допомогти нам з неї вибратися. Як видно з прикладу, при перекладі це речення зазнало багатьох перетворень (додавання, смисловий розвиток, зміна типу речення), але всі вони були застосовані з метою збереження смислового навантаження та емотивності висловлювання. Наступну фразеологічну одиницю можна передати за допомогою фразеологічної одиниці з відповідною образністю: When they did not allow blacks to vote in their primaries it was the straw that broke the camel’s back…(С.МакКіні) – Коли вони не дозволили чорношкірим брати участь у їхньому голосуванні – це вже вийшло за всі межі / чаша була переповнена… У даному випадку для перекладу можуть бути використані два варіанти перекладу.

- Описовим перекладом передаються фразеологічні одиниці, які називаються ідіоми (їхнє заначення неможна зрозуміти зі значення окремих їхніх частин)[16:212]. Для прикладу візьмемо наступний вираз: We will move heaven and earth to gіve our children good education (Х.Клінтон). Цей вираз можна передати шляхом пояснення: Ми зробимо все можливе для того, щоб наші діти отримали хорошу освіту. Для перекладу фразеологічної одиниці з наступного речення – I can’t make head nor tail of his speech…(С.Палін) – також варто перекласти за допомогою описового перекладу, адже в українській мові немає фразеологічної одиниці з відповідним чи подібним значенням: Я неможу нічого зрозуміти з його промови. При перекладі таких фразеологічних одиниць практично неможливо зберегти образність висловлювання.

Як відомо, щоб стати ближчим до аудиторії, політики намагаються висловлюватися зрозумілою для аудиторії мовою. З цією метою у своїх промовах вони використовують розмовну лексику. Саме при передачі емотивності такої лексики виникають труднощі. Адже тут необхідно зберегти стильову еквівалентність. Одиниці розмовної лексики мови оригіналу необхідно передавати відповідними одиницями мови перекладу: … a plan that would gamble your retirement (Б.Обама) – план, який би поставив на карту вашу пенсію;…we must take out Osama bin Laden and his lieutenants (Б.Обама) – ми повинні захопити Осаму бін Ладена та його помічників, якщо вони потраплять в поле нашого зору. Дієслово to gamble вживають гравці в азартні ігри. Воно має декілька значень - грати в азартні ігри, сильно ризикувати, тож переклад поставив на карту можна вважати правильним, який повністю передає семантику дієслова to gamble. При перекладі фразового дієслова take out також виникли труднощі, адже воно – багатозначне: виймати, видаляти, виходити, виводити, забрати з собою, руйнувати, турбувати і т. ін. Тож, з огляду на смисловий розвиток, було обрано дієслово захопити. При перекладі іменника lieutenants була застосована лексична трансформація – генералізація, адже маються на увазі усі хто допомагав О. бін Ладену у його діяльності.

Дуже часто у своїх промовах політики використовують такі стилістичні фігури, як різнопланові повтори:

1. Простий ускладнений повтор - In politics, there are some candidates who use changes to promote their careers. And then there are those, like John McCain, who use their careers to promote changes (С.Палін). – Серед політиків є ті, хто використовує зміни, для того щоб сприяти розвитку власної кар’єри. Проте, є і такі, як Джон МакКейн, хто використовує власну кар’єру, для того щоб спровокувати зміни. У даному випадку неможливо повноцінно передати простий ускладнений повтор у мові перекладу через відмінні особливості будови мови оригіналу та мови перекладу. Ці відмінності пов’язані з валентністю (сполучуваністю) мовних одиниць та з правилами перекладу інфінітивних конструкцій англійської мови на українську.

2. Анафора – повторення одного і того самого слова на початку окремих, співвіднесених між собою відрізків мовлення: Vote your dreams. Vote your conscience. Vote our future (С.МакКіні) - Голосують ваші мрії. Голосує ваша совість. Голосує ваше майбутнє. У даному прикладі анафора утворилася завдяки інверсії. У наведеному прикладі ця стилістична фігура була збережена при перекладі.

3. Епанафора – повторення на початку нового речення слів, якими закінчилося попереднє: …when I look at my grandchildren – I realize why I'm here. I'm here for their future (Дж.МакКейн) – …коли я дивлюся на своїх онуків – я розумію чому я тут. Я тут заради їхнього майбутнього.

4. Епіфора – повторення кінцевих елементів – підсилює значення повторюваного компоненту, підбиває підсумки як у логічному, так і у емоційному плані: …The fact is, al-Qaida and the Taliban-the people who actually attacked us on 9/11 - have regrouped in those mountains between Afghanistan and Pakistan and are plotting new attacks. And the Chairman of the Joint Chiefs of Staff echoed Barack's call for more troops. John McCain was wrong. Barack Obama was right.

…Now, after seven years of denial, even the Bush administration recognizes that we should talk to Iran, because that's the best way to advance our security.

Again, John McCain was wrong. Barack Obama was right.

При перекладі необхідно зберегти цю стилістичну фігуру, адже вона (які і інші вищевказані) сприяє ритмічності мови. Ритмічність мови, у свою чергу, підвищує рівень уваги аудиторії до промови. До того ж, нова інформація на знайомому фоні краще запам’ятовується [17:189]: …Відомо, що ал-Каіда і Талібан, які атакували нас 11 вересня, знову згрупувалися в горах між Афганістаном та Пакистаном і готують нові напади. І тепер Об’єднаний комітет керівників штабів прислухався до закликів Б.Обами збільшити чисельність військ. Дж.МакКейн помилявся. Б.Обама був правий.

…І тепер, після 7 років ігнорування, в адміністрації Дж.Буша зрозуміли, що ми повинні провести переговори з Іраном, адже це найкращий шлях захистити нашу країну. І знову, Дж.МакКейн помилявся. Б.Обама був правий.

У даному випадку епіфора була збережена у тексті перекладу.

Отже, з огляду на вищезазначену інформацію, можна зробити висновок, що у передвиборних політичних промовах аргументація виражається логічними фактами та емоційними аргументами. Переклад фактажу не викликає значних труднощів, адже виражається мовними одиницями у прямому значенні та не містить емотивного навантаження. Саме тому увагу було зосереджено на передачі у мові перекладу образності одиниць мови оригіналу. Тому у даному пункті було розглянуто передачу емоційних аргументів. Увага зверталася на лексичні проблеми перекладу. Лексичні проблеми перекладу пояснюються, перш за все, неспівпадінням в концептуальних картинах світу українського і американського народів. Іншою перепоною для сприйняття аргументів політиків, носіїв мови оригіналу, аудиторією мови перекладу є недостатня база фонових знань про країну мови оригіналу. Труднощі перекладу виникають у результаті прагнення перекладача зберегти стилістичну та прагматичну еквівалентність лексем мови оригіналу у мові перекладу. Багато проблем виникає при перекладі емоційно-забарвленої лексики, стилістичних тропів (наприклад метафор), фразеологічних одиниць, стилістичних фігур тощо. Дуже часто при перекладі змінюється структура речень тексту оригіналу у тексті перекладу: прості речення об’єднуються у складні і навпаки або частина складного речення у тексті перекладу виражається вставною конструкцією. Збереження сили емоційних аргументів залежить від знань та умінь перекладача відтворювати значення цих одиниць мови оригіналу у мові перекладу.

 

Висновки

У даній дипломній роботі було досліджено особливості аргументації в політичному дискурсі. В процесі дослідження було визначено основні риси політичного дискурсу. По-перше, дискурс – це тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище, мовленнєвий потік, що має різну форму вияву (усну, письмову), відбувається у межах конкретного каналу спілкування, регулюється стратегіями і тактиками учасників. По-друге, під час дискурсу відбувається синтез когнітивних, мовних і позамовних (соціальних, психічних, психологічних тощо) чинників, залежно від тематики спілкування. А політичний дискурс, у свою чергу, – це дискурс, обмежений соціальною сферою, а саме політикою: урядові обговорення, парламентські дебати, партійні програми, промови|промови| політиків тощо. Отже, політичний дискурс – це дискурс політиків.

Матеріалом дослідження було обрано тексти передвиборних промов кандидатів на пости президента та віце-президента США від двох найвпливовіших партій – Демократичної та Республіканської партій. А також було обрано промову представника від партії Зелених. Такий крок пояснюється тим, що кандидатом на пост президента країни від цієї партії було обрано жінку, а це, в свою чергу, свідчить про те, що вона має значний вплив на членів та прихильників цієї партії, а отже – уміло застосовує засоби аргументації у своїх промовах. І той факт, що кандидатом на найвищу державну посаду було обрано жінку, а не чоловіка, також є аргументом на користь того, що для аналізу варто обрати саме її промову.

Під час дослідження також було визначено основні риси аргументації. Було встановлено, що аргументація – це мовленнєва дія, що включає систему тверджень, призначених для переконання аудиторії у правильності якоїсь думки. Вона звернена насамперед до розуму людини, яка здатна, подумавши, прийняти або спростувати цю думку. Як виявилося, аргументація має три основні форми: доказ, навіювання і переконання. Доказ – поняття переважно логічне. Це сукупність логічних прийомів обґрунтування істинності якої-небудь думки за допомогою інших істинних і пов’язаних з|із| нею думок. Завдання|задача| доказу – знищення сумнівів в правильності висунутої тези. Навіювання – поняття переважно психологічне. Це нав'язування готової думки адресатові шляхом дії на підсвідомість. Завдання|задача| навіювання – створити у адресата відчуття добровільності сприйняття чужої думки, його актуальності, привабливості. Переконання складається з елементів як доказу, так і навіювання. Це означає|значить|, що промовець |пред'являє як раціональні аргументи, так і емоційні|емоціональні|, звертається|обертається| до розуму, але|та| впливає і на почуття аудиторії||, апелює як до істини, так і до думки слухачів, показує всі можливості|спроможності|, вигоди і переваги свого варіанту ||вирішення проблеми, прагне, щоб|аби| аудиторія повірила сказаному і сприйняла його як керівництво до дії.

Було встановлено, що аргументація – це мовна стратегія, яка має свої тактики впливу на аудиторію. Основними тактиками аргументації є тактика ототожнення політика з народом, тактика емоційного тиску, протиставлення, тактика “м’якого виведення опонента з гри”, апеляції до авторитету (статистичні чи наукові дані) та посилання на власний досвід.

 В процесі дослідження було виявлено, що гендерна приналежність промовців значною мірою впливає на вираження аргументації в контекстах передвиборних промов, а також на побудову самих промов. Під час дослідження було встановлено, що промови чоловіків і жінок мають багато спільного, але також – і багато відмінного. Як виявилось, тематика промов чоловіків і жінок дуже схожа. Основною темою для всіх політиків є тема економічної кризи. Проте, жінки звертають більше уваги на наслідки цієї кризи (погіршення соціального забезпечення, зниження рівня охорони здоров’я, погіршення якості освіти дітей і т. ін.), а чоловіки більше говорять про причини (підвищення податків, зростання цін на товари та послуги). Було також виявлено, що у промовах чоловіків багато уваги приділяється питанню війни з Іраком та Афганістаном. Жінки у своїх промовах порушують питання соціального рівноправ’я чоловіків і жінок (особливо це стосується промови С.МакКіні).

Чоловіки і жінки у своїх промовах використовують одинакові тактики, але різні засоби їх вираження у мові.

Так, наприклад, промови жінок відрізняються більшою емоційністю. Чоловіки у своїх промовах використовують більш нейтральну лексику та більш сухо викладають аргументи. Жінки у своїх промовах частіше вдаються до тактики емоційного тиску та тактики протиставлення.

Чоловіки частіше звертаються до статистичних даних та посилання на власний досвід. Критика опонентів у промовах чоловіків побудована так, щоб якомога менше образити опонента. Тобто чоловіки не просто критикують, а проводять паралелі, щоб виборці чітко бачили різницю і могли зробити правильний вибір.

Саме тому промови чоловіків справляють більш позитивне враження ніж промови жінок.

Як виявилося, приналежність політиків до різних партій також впливає на будову промов та вираження в них аргументації. Для дослідження було обрано промови кандидатів на пости президента та віце-президента США від двох найвпливовіших партій цієї країни – Барака Обами, та Джо Бідена (Демократична партія), а також Джона МакКейна та Сари Палін (Республіканська партія).

Під час дослідження було виявлено певну тенденцію побудови промов кандидатів на пост президента та віце-президента США. Так, наприклад, у промовах Джо Бідена і Сари Палін (кандидати на пост віце-президента) переважають агітаційні тези на користь їхніх кандидатів Б.Обами і Дж.МакКейна. Промови Дж.МакКейна та Б.Обами побудовані навколо центральних понять які виражають ціль виборчої кампанії кожного з кандидатів. Так, для промови Дж.МакКейна центральним є поняття fight. Промова Б.Обами побудована навколо концепту American promise. Ці концепти виражають суть та головну думку промов цих політиків. Промова Дж.МакКейна завдяки такій будові здається дуже емоційною, цілеспрямованою, навіть дещо агресивною. Вона справляє глибоке емоційне враження, але у ній висловлені не зовсім ті думки, які хотіли б чути американці. Адже, як відомо, більшість населення не підтримувало політику Дж. Буша, яка спрямована на продовження війни з Іраком. Тому виборці обрали кандидата, політична кампанія якого була спрямована на мирне вирішення проблем країни. Саме такі настрої були висловлені у промові Б.Обами.

Як виявилося, для досягнення поставленої цілі (залучення виборців на свій бік) представники обох пaртій використовували усі доступні методи впливу. У їхніх промовах були використані всі основні тактики аргументації. Проте, демократи більше вдавалися до тактики емоційного тиску та зверталися до статистики. Республіканці частіше вдавалися до тактики ототожнення та протиставлення.

Під час дослідження було встановлено, що у передвиборних політичних промовах аргументація виражається логічними фактами та емоційними аргументами.

Переклад фактажу не викликає значних труднощів, адже виражається мовними одиницями у прямому значенні та не містить емотивного навантаження. Саме тому увагу було зосереджено на передачі у мові перекладу образності одиниць мови оригіналу. Увага зверталася на лексичні проблеми перекладу.

Лексичні проблеми перекладу пояснюються, перш за все, неспівпадінням в концептуальних картинах світу українського і американського народів. Іншою перепоною для сприйняття аргументів політиків, носіїв мови оригіналу, аудиторією мови перекладу є недостатня база фонових знань про країну мови оригіналу.

Труднощі перекладу виникають у результаті прагнення перекладача зберегти стилістичну та прагматичну еквівалентність лексем мови оригіналу у мові перекладу. Багато проблем виникає при перекладі емоційно-забарвленої лексики, стилістичних тропів (наприклад метафор), фразеологічних одиниць, стилістичних фігур тощо.

Дуже часто при перекладі змінюється структура речень тексту оригіналу у тексті перекладу: прості речення об’єднуються у складні і навпаки або частина складного речення у тексті перекладу виражається вставною конструкцією.

Збереження сили емоційних аргументів залежить від знань та умінь перекладача відтворювати значення цих одиниць мови оригіналу у мові перекладу.

Resume

The paper deals with peculiarities|feature| of argumentation in political discourse| as a problem of translation. Political activity always plays an important role life of society. The place|seat| of a country in the world and its relationship with other countries depends on certain|definite| political position or situation inside the country. However the way of country representation by its political leaders is very important for determination|definition| of the country image. Politicians in their speeches can appeal both for|by| the international community and the citizens of the country.

Speech-making process is a very |äóæå| difficult because що| politicians in his speeches not only лише| inform an audience about some aspect of public life, but also obtain the favour and support of audience, convince the audience to accept their position. Politicians prove their opinions by arguments and facts, use different methods of persuasion. Therefore, ability to give reasons for the actions is very important for every politician because it affects his popularity among the audience. With the help of an argumentation politicians influence forming and change of voters opinion. And that’s why the research of argumentation peculiarites in political discourse| can be regarded as urgent problem.

The aim of the paper was to research the argumentation peculiarites in political discourse.| For reaching this aim it was necessary to clear up the following tasks:

-   to define the basic|main| features of political discourse|;

-   to define the basic|main| features of argumentation;

-   to research the|explore| basic|main| tactics of argumentations;

-   to research the|explore| expressing of argumentation in pre-election speeches as to gender of politicians ;

-   to research|explore| the expressing of argumentation in pre-election speeches, belonging to politicians of|by| different|diverse| parties;

-   to point out difficulties with |cause|wit the preserving|safety| of argumentation during the translation|cappice| of political speeches.

The object of the research is a political discourse, and also means of realization of argumentation in political discourse.

The subject of the research is a methodology of argumentation maintainance during the translation of political discourse.

The research material is texts of pre-election speeches of six political figures of the USA: Hillary R. Clinton (Democratic Party), Cynthia McKinney (Green Party), Sarah Palin (Republican Party), Barack Obama (Democratic Party), Joe Biden (Democratic Party) and John McCain (Republican Party).

Modern linguistics researches|work-up| are aimed|ducted| to study different|diverse| types|typestyle| of discourse from the communicative and pragmatic point of view. Such aim foresees the investigation of language|speech| not only as to the means of communication and conveying of information but also as to the mechanism of influence on the behavior of individuals and community groups. The basic|main| features|vinculum| of political discourse| were defined during the research|work-up||definite|. As to Ukrainian linguist F.S. Bacevich discourse| is a type|typestyle| of communicative activity, interactive phenomenon|phenomen|, vocal stream|throughflow|, which has a different|diverse| form|shape| of existence (verbal|parol|, written) and takes place within concrete channel|lade| of intercourse|commonunication|. It is regulated with the help of strategies and tactics of participants. It is a synthesis of cognitive|, linguistic|vocal| and extralinguistic| (social, psychical, psychological etc.) factors, depending on the subject of intercourse|commonunication|. The concept of political discourse was defined as |b to T.A.Van Dijk: political discourse is a discourse|, limited by social sphere, namely by a politics|politics|: discussions in the government, parliamentary debates|discussion|, party programs, speeches of politicians etc. So, political discourse| is pointed out as discourse| of politicians.

The public mission|purpose| of political discourse| is to inspire|suggest| addressees (citizens) the necessity of politically correct actions|act| or evaluations|estimation|. Otherwise speaking, the purpose of political discourse| is not to describe, but convince, making an addressee to ground|substantiate| the persuasion and begin to act|act|. For this purpose|for this reason| politicians use different means of argumentation (use arguments and facts, use various|diverse| methods of persuasion). The argumentation was defined as the system of carefully thought out stage-by-stage|phase-by-phase| speech actions|act|, with|what| takeing into account a communicative situation and following achievement of communicative goal (to convince an audience|auditory| to accept|take| some idea) in the process of intercourse|commonunication|. The argumentation has some methods to achieve the aim. These methods are called tactics. Each of these tactics foresees the use|utillizing| of certain|definite| forms|form| of argumentation, and also certain|definite| reasonable and motional arguments. A.A. Markovych pointed out such main tactics of argumentation: identification of politician with people|peoples|, emotional pressure, contrasting, “soft|mild| leadingout of opponent from the game”|play|, appeal to|by| authority (statistical|collation| or scientific|science| information, well-known facts), reference to own experience.

Many common and divergent features were found out|work-up| in men|husband| and women’s speeches. The subjects of speeches are very alike. The main theme|object-matter| for all of politicians is|appear| the theme|object-matter| of economic|economical| crisis. However, women pay|wife|paypay more attention|attn.| to the results of this crisis emphasize the issues of worsening of public welfare, decline|lowering| of the |Y-level|health protection level, worsening of children education quality etc.|formation||kid On the other hand |richly||butmen|husband| talk more about the reasons|cause| resulted in worsening of public welfare, decline|lowering| of the |Y-level|health protection level, worsening of children education quality etc.: an increase|rise| of taxes, rising of goods and services prices. Men|husband| also pay more|richly| attention|attn.| to the problem of war actions in Iraq and Afghanistan. Women|wife| in their speeches raise the problem of equal social rights of men|husband| and women|wife| (especially|in particular case| in C. McKinney’s speech).

Also, it was found out that women’s speeches|wife| are highly emotional. Women use much more expressive lexical means of speech (expressing|signifying| emotions, fillings|feeling| and attitude of people) such as: epithets, intensifiers, adjectives of comparative and superlative degree of comparison, adverbs, metaphors and phraseology units etc. Men|husband| use more words of neutral|midway| vocabulary and more dryly|secco| lay|expound| out arguments in their speeches.

As to the results of the research, the structures|building| of speeches of politicians, belonging to different|diverse| parties (Democratic and Republican Party), are different. They also express different arguments. For example, Joe Biden and Sarah Palin‘s speeches have many agitation theses in behalf of|in behalf on| their candidates Barack Obama and John McCain. As to John McCain and Barack Obama’s speeches, they have|about| central|center| concepts|notion| to|what| express|signifying| the purpose of hustings each of candidates. So, concept fight is the central for the John McCain’s speech. Barack Obama’s speech based on such concept as American promise. These concepts| express|signifying| essence and main|head| tasks of these speeches. Due to such concept John McCain’s speech seems|surrenders| very emotional, purposeful, even aggressive. It|her| makes|produce| the deep|plunge| emotional impression on the audience. But John McCain expresses not the same ideas|opinion| which|what| would like|wish| to hear Americans. Because the majority of population does not support|underprop| J. Bush policy, which|what| is aimed|ducted| to continue the war with Iraq. Therefore voters|voter| elected the nominee whose campaign was aimed|ducted| at the peaceful settlement of states problems. S|preeminentlySSSSSSSSSuch moods were shown|offers| in Obama’s speech. Democrats use more often|narrow-meshed| tactic of emotional pressure and tactic of appeal to|by| authority (statistical|collation| or scientific|science| information, well-known facts) in their speeches. Very often republicans use tactic of identification with people and tactic of |peoples|andaa contrasting.

As to the results of the research, the main difficulty of political speech translation is rendering emotive lexical units. These units are very important for political speeches. Politicians use them in expressing emotional arguments. Sometimes such arguments are more important for speech than logical one. That’s why attention|attn.| was concentrated on rendering such emotive lexical units of source language|tongue| in the target language as:|speech||pro-image| emotionally painted|paint-coated| words (words,|wd||what| expressing|signifying| emotions, fillings|feeling| and attitude of people to|by| the objects and phenomena|phenomen|), metaphor, epithets, various repetitions, phraseology units and colloquial vocabulary. Emotive lexical units have three main ways of rendering their meaning in target language. All these ways of translation is aimed to preserve stylistic and pragmatic meaning of lexical units in target language:

-   rendering by full equivalents in target language;

-   rendering by lexical units with similar meaning;

-   rendering by a descriptive translation.|cappice|

So, adequacy of translation|cappice| depends on knowledges and experience of translator.

The results of the research help to understand how politician’s speech influence the audience. These results can be used in translator and interpretator’s practice, because they help to solve problems with rendering not onlty the content of political discourse but also its emotive influence.

Список використаних джерел

1. Анисимова Т.В. Типология жанров деловой речи (риторический аспект): автореф. дис. … д-ра филол. наук : 10.02.19 / Т.В. Анисимова; Кубанский гос. ун-т. Краснодар, 2000. – 46с.

2. Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики / Новое в зарубежной лингвистике – М.: Прогресс, 1995. – Вып. 16: Лингвистическая прагматика. – С. 33-38.

3. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику / МГУ им. М.В. Ломоносова. Филос. фак. – М.: Эдиториал, 2001.– 358с.

4. Баранов А.Н. Лингвистическая теория аргументации (когнитивный подход)

/ МГУ им. М.В. Ломоносова. Филос. фак. – М.: Эдиториал, 2001.– 346с.

 5. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и часной теории перевода). – М.: “Международные отношения”, 1985. – 240с.

6. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 244с.

7. Берков В.Ф. Аргументация как речь / В.Ф.Берков // Стратегии коммуникативного поведения: материалы докладов Междунар. науч. конф., Минск, 3-4 мая 2001 г.: в 3 ч. / Минский гос. лингвист. ун-т; редкол. – С. 56-62.

8. Бігарі А.А. емотивна аргументація у дискурсі сімейного спілкування // Мовні і концептуальні картини світу: збірник наукових праць Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка. – К.: “Логос”, 2000. – С. 112-123.

9. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти (теоретико-эмпирическое исследование языка и его использования в социальном контексте // Язык и моделирование социального взаимодействия. – М.: 1987. – С. 98-105.

10. Брутян Г.А. Очерк теории аргументации / А.Г. Брутян. – Ереван : Изд-во АН Армении, 1992. – 299с.

11. Ван Дейк Т.А. Язык. Познание. Коммуникация. – М.: Прогресс, 1999. – 312с.

12. Васильев Л.Г. Прагматика аргумента: коммуникативный подход / Л.Г.Васильев // Тверской лингвистический меридиан ; Твер. гос. ун-т. – Тверь, 1999. – Вып. 3. – С. 214-220.

13. Ващук Т.Н. Политический дискурс как объект лингвистического исследования. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/1720/1/43.pdf

14. Воробйова М.В. Алюзивні засоби у текстах полемічного дискурсу як спосіб впливу на читача. Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2006/11(95)1/1_Vorob'eva.pdf

15. Герасимов В.И., ИльинМ.В. Политический дискурс: История и современные исследования // Политическая наука: Сб. науч. тр. / РАН. ИНИОН, Ин-т сравн. политологии, ос. ассоц. полит.науки. – М.: 2002. – № 3 – С. 73-78.

16. Голикова Ж.А. Перевод с англиского на русский: Учебное пособие. – М.: Новое знание, 2003. – 300с.

17. Григорьева В.С. Дискурс как элемент коммуникативного процесса: прагмалингвистический и когнитивный аспекты : монография В.С. Григорьева. – Тамбов : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2007. – 288с.

18. Даньшина Е.В. Стратегии и тактики американского предвыборного дискурса. Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2007/1(102_2)/5_Danshina.pdf

19. Емерен Франс Х. ван, Гроотендорст Р. Речевые акты в аргументативных дискуссиях: теоретическая модель анализа дискурса, направленная на разрешение конфликта мнений Франс Х. Ван Ееремен, Р. Гроотендорст. – Санкт-Петербург: «Нотабене», 1992. – 457с.

20. Ивин А.А. Логика. Учебник лдя гуманитарных факультетов – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002 – 457с.

21. Игнатенко Л.Ю. Повтор как одна из стратегий речевого воздействия // Весник Харьковского национального университета ім. В.Н.Каразіна № 649. – Харьков: Константа, 2005 – С. 298-306.

22. Каліщук Д.М. лінгвокультурні особливості перекладу політичного дискурсу. Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2006/11(95)1/29_Kalishuk.pdf

23. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. – Москва, ГНОЗИС, 2004. – 390с.

24. Кириллов, В.И. Логика : учебник В.И. Кириллов, А.А. Старченко. – М. : Юристъ. – 1995. – 256с.

25. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с англиского языка на русский. – М.: “Высшая школа”, 1965. – 287с.

 26. Кубрякова Е.С. О понятиях дискурса и дискурсивного анализа в современной лингвистике //Дискурс, речь, речевая деятельность. - М., 2000. – С. 8-13.

27. Курачек О.Ф. Логические и экстралогические средства убеждения на материале английского языка / О.Ф. Курачек // Коммуникативные стратегии: материалы докладов Междунар. науч. конф., Минск, 28-29 мая 2003 г.: в 2 ч. / Минский гос. лингвист. ун-т; редкол.: Т.В. Поплавская (отв. ред.) [и др.]. – Минск, 2003. – С. 124-130с.

28. Маркович А.А. Аргументативная коммуникация / А.А. Маркович // Методология исследования политического дискурса: Актуальные проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов: сб. науч. трудов / Белгосуниверситет; под общ. ред. И.Ф. Ухвановой-Шмыговой. – Вып. 1. – Минск, 1998. – С. 144-150.

29. Медвідь О.М., Ізмайлова І.Г. Прагматичні інтерпретації текстів політичного дискурсу. Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2008/1(112)/13_Medved.pdf

30. Михальская А. К. / Русский Сократ: Лекции по сравнительно исторической риторике: Учебное пособие для студентов гуманит. факультетов/Михальская А. К.: Академия, 1996. – 192с.

31. Ніколенко А.Г. Соціальні аспекти мовлення. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Вінниця, Нова книга, 2005. – 256с.

32. Опарина Е.О. Метафора в политическом дискурсе // Политическая наука. Политический дискурс: История и современные исследования: Сб. науч. тр. / Отв. ред. и сост. Герасимов В.И., Ильин М.В. – М.: РАНИНИОН, 2002. – С. 20-25.

33. Павлуцька В.О. Політичний дискурис: особливості та функції. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/2446/1/218-221.pdf

34. Паршин П.Б. Лингвистические методы в концептуальной реконструкции // Системные исследования. – М.: 1996. – С. 146-151.

35. Попов Р.А. Політичний дискурс: проблема теоретичної ідентифікації. Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej2/txts/pol-prav/05prapti.pdf

36. Почепцов О. Г. Языковая ментальность: способ представления мира // Вопросы языкознания. – М.: 1990. – 213с.

37. Семенюк А.А. Гендерні та вікові особливості кооперативної мовленнєвої поведінки у сімкйному дискурсі. Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.В. Дудоладова; Донец. нац. ун-т. — Донецьк: 2007. Режим доступу: http://www.nbu.gov.ua

38. Сковородников А.П. О необходимости разграничения понятий «риторический прием», «стилистическая фигура», «речевая тактика», «речевой жанр» в рактике терминологической лексикографии / А.П. Сковородников // Риторика. Лингвистика: сб. статей.– Смоленск: СГПУ, 2004. – С. 5-11.

39. Славова Л.Л. Комунікативні стратегії та тактики у сучасному масмедійному політичному дискурсі. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/2210/1/06slldzm.pdf

40. Соловей А.С. Политические выступления: типологический и переводческий аспекты Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2007/1(102_2)/37_Solovey.pdf

41. Тхоровська С.В. Стратегії політичного дискурсу. Режим доступу:

http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2007/1(102_2)/10_Thorovska.pdf

42. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. – М.: 2002. – 416с.

43. Фесенко Т.А. Концептуальные основы перевода. – Тамбов: ТГУ, 2001. – 124.

44. Фоменко О.С. Політична реклама в телевізійних дебатах: лінгвістичні аспекти // Мовні і концептуальні картини світу: збірник наукових праць Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка. – К.: “Логос”, 2000. – С. 365-369.

45. Шейгал Е.И. Семиотическое пространство политического дискурса // Полит. дискурс в России, 2003. – С. 41- 48.

46. Benoit W. L., Blaney J. R., Pier P. M. Campaign '96: A functional analysis of acclaiming, attacking, and defending. New York: Praeger, 1998. – 342p.

47. Discurso Político, UPF, Barcelona. Second draft, April 29, 2001 – 236p.

48. Politicaly speaking: a worldwide examination of language used in public sphere / Ed. by O.Feldman. New York, 1998. – 389p.

49. Van Dijk Teun A. Political discourse and ideology. // Paper for Jornadas del. 1999. – P. 178 - 189.

Довідковий матеріал

50. Англо-український словник парних словосполучень / Авт.-уклад. Л.М.Медведєва. – К.: “Українська енциклопедія”, 1999. – 260с.

51. Великий англо-український словник / Авт.-уклад. М.В.Адамчик. – Донецьк: “Сталкер”, 2002. – 1152с.

52. Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь / А.В. Кунин. – 6-е изд., стереотип. – М.: Медиа, 2005. – 501с.

53. Dictionary of the English language / Ed. by David Dale. – New York, 2004. – 705p.

Список ілюстративного матеріалу

54. Barack Obama Acceptance Speech – DNC – 28 August 2008 Campaign. Режим доступу: http://uspolitics.about.com/od/campaign2004/a/quotable_dnc.htm

55. Cynthia McKinney Acceptance Remarks. Green Party Convention, Chicago, Illinois. Режим доступу: http://www.oilempire.us/cynthiamckinney.html

56. Hillary R. Clinton – DNC Speech – 26 August 2008 Campaign. Режим доступу: http://uspolitics.about.com/od/campaign2004/a/quotable_dnc.htm

57. Joe Biden – DNC Speech – 27 August 2008 Campaign. Режим доступу: http://uspolitics.about.com/od/campaign2004/a/quotable_dnc.htm

58. John McCain Acceptance Speech – RNC – 4 September 2008 Campaign. Режим доступу: http://uspolitics.about.com/od/campaign2004/a/quotable_dnc.htm

59. Sarah Palin Acceptance Speech – RNC – 3 September 2008 Campaign. Режим доступу: http://uspolitics.about.com/od/campaign2004/a/quotable_dnc.htm

Додаток 1

Застосування тактик аргументації чоловіками та жінками у своїх передвиборних промовах

№	Назва тактики	Кількість застосувань тактики (разів)
		Жінки	Чоловіки
1	Тактика ототожнення політика з народом	4	7
2	Тактика емоційного тиску	7	4
3	Тактика протиставлення	7	4
4	Тактика “м’якого виведення опонента з гри”	1	3
5	Тактика апеляції до авторитету (статистичні чи наукові дані, загальновідомі факти)	3	7
6	Тактика посилання на власний досвід	3	6

Додаток 2

Застосування тактик аргументації представниками Демократичної та Республіканської партій США

№	Назва тактики	Кількість застосувань тактики (разів)
		Представники Демократичної партії	Представники Республіканської партії
1	Тактика ототожнення політика з народом	3	4
2	Тактика емоційного тиску	5	4
3	Тактика протиставлення	3	4
4	Тактика “м’якого виведення опонента з гри”	2	1
5	Тактика апеляції до авторитету (статистичні чи наукові дані, загальновідомі факти)	5	3
6	Тактика посилання на власний досвід	3	3