Основні напрямки вивчення терміна та термінології в сучаснiй лiнгвiстицi
Сучасна англійська економічна терміносистема та її специфіка
Словотвір та термінотворення: аспекти та шляхи дослідження
Префiксацiя як спосiб слово- та термiнотворення
Структурно-семантичні особливості префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами
Словотворча структура основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами
Словотворчі моделі префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами
Особливості структури та семантики вершин словотворчих ланцюжків, що містять основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами
Структурна характеристика твірних основ вершин словотворчих ланцюжків
Словотворчі функції основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами у віддієслівному термінотворенні
Словотворчі моделі віддієслівних основ термінів
Wardhaugh R. Introduction to linguistics. - Mc Graw - Hill Inc., 1977. - 268 p
Навигация
Основні напрямки вивчення терміна та термінології в сучаснiй лiнгвiстицi
Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами
217083
знака
16
таблиц
0
изображений
1.1 Основні напрямки вивчення терміна та термінології в сучаснiй лiнгвiстицi
Досягнення у галузi матерiальної та духовної культури народу викликають потребу в утворенні та розвитку термiнологiчних систем. Наукова термiнологiя є найбiльш динамiчною частиною словникового складу сучасної лiтературної мови, яка вiдображає надбання людства на певному iсторичному етапi. Розвинутi термiнологiчнi системи свідчать про високий рівень суспiльного розвитку [82; 129; 190]. Термінологічна система – це сукупнiсть термінів, що спiввiдносяться з певною областю професійної дiяльностi людини та зв’язанi один з одним на понятiйному, лексико-семантичному та словотворчому рiвнях [35; 29; 51; 105; 129; 217; 267]. Як i будь-яка система, вона характеризується цілісністю, структурністю, iєрархiчнiстю, залежністю від об’єктiв матеріального світу, рухомістю, здатністю до зростання, розвитку та удосконалення.
Науково-технiчний прогрес та iнформатизацiя суспільства сприяли становленню та інтенсивному розвитку термінознавства – науки про природу тepмінa та термiнології, яку було започатковано у працях С.О. Чаплигiна, Д.С. Лотте, Г.О. Винокура, В.В. Виноградова, О.О. Реформатського, Г. Холодного, Е. Вюстера та Х. Фельбера. На сьогоднiшнiй день питання сутносі наукового терміна у зарубiжнiй та вiтчизнянiй лiнгвiстицi вивченi досить rлибоко. Науковцями було дослiджено природу терміна, його ознаки, критерiї розмежування терміна i не терміна [35; 77; 88; 143; 151; 152; 213; 227; 266; 161], співвідношення терміна та поняття [28; 51; 136; 261], терміна та номена [7; 147], способи та засоби творення термінів [1; 20; 47; 98; 92; 204; 269], були розробленi принципи побудови та упорядкування науково-технічних термінологій [69; 80; 90; 105; 226; 242]. Особливо важливими у сучасний перiод глобальних суспiльно-економiчних змiн та бурхливого розвитку рiзних галузей науки, технiки та сфер виробництва є дослiдження, присвяченi комплексному вивченню окремих термiносистем [42; 56; 11 О; 171; 105; 129].
У термiнознавствi окреслилося два основних підходи у дослiдженнi термінів – нормативний та дескриптивний [56; 101] або, як визначають його деякi лінгвісти, функцiональний [31]. Представники нормативного підходу розглядають термiни як обробленi за прямою домовленiстю особливi слова чи словосполучення, що протиставляються за своєю формою та значенням загальновживаним словам чи словосполученням [52; 90; 105]. На їхню думку, основними вимогами щодо терміну є його однозначнiсть, точнiсть, експресивна нейтральнiсть, стiйкiсть вживання, системнiсть та штучнiсть творення.
Дескриптивний (функцiональний) підхід ґрунтується на положенні Г.О. Винокура про те, що «у ролi терміна може виступати будь-яке слово, ... термiни – це не особливi слова, а лише слова у особливiй функції» [27, с. 5]. Згiдно цього пiдходу, будь-яке повнозначне слово-нетермiн може стати терміном шляхом включення його в спецiальний словник за ознакою точної вiдповiдностi з певною соцiально органiзованою рiччю або поняттям, а будь-який термін може повернутися до загальновживаної лексики шляхом втрати точної вiдповiдностi з рiччю або виходу даної речi або поняття зi вжитку; тобто, з одного боку, область термiнології замкнута, а з іншого – знаходиться у взаємодії з побутовою мовою. Результатом взаємодiї побутової та наукової картин світу є термінологізація загальновживаної лексики, детермінологізація вплив словотворчих особливостей термінів на лексику загального вжитку та збiльшення ролi окремих термiносистем в життi людей як наслiдок науково-технiчного прогресу. Наше дослiдження виконане у руслi криптивного (функцiонального) пiдходу, який стає домiнуючим у сучасному термiнознавствi, про що свiдчать численнi публікації [31; 51; 56; 129; 130; 166; 168; 260; 261].
Розмежування нормативного i дескриптивного (функцiонального) пiдходiв висунуло на перший план певнi проблеми. Одна з них – це співвідношення природнього та штучного у термiнологiї. На вiдмiну вiд звичайного слова, для творення якого достатньо iснуючих засобiв словотворення, терміну необхiдне ще словесне розкриття змiсту термінологічної номінації, тобто дефiнiцiя поняття, оскiльки термін завжди співвідноситься зi спецiальним поняттям [29, с. 89]. Як наслiдок цього, більшість термінів як одиниць спецiального найменування створюються штучно. Однак, iнтенсивна внутрiшньомовна мобільність лексики спричинює стирання чіткої межі між загальнолiтературною лексикою та лексикою спецiального призначення [38, с. 405]. 3 одного боку, загальновживана лексика виступає джерелом поповнення термінологічного фонду, а з іншого – терміни часто повертаються в загальновживану лексику, чим і сприяють її розвитковi. Термінологічна та загальновживана лексика часто мають спільні генетичні корені, граматичну будову та словотворчу базу. Творення значної частини термінів базується на словотворчих засобах та способах загальнолiтературної мови. Термiни слiд розглядати як пограничну межу мiж природнiм та штучним у мові, визначення співвідношення між якими є досить актуальним для упорядкування, стандартизацiї та розбудови термiносистем [29; 129; 166]. Неможливiсть чiтко відокремити загальновживану від термiнологiчної лексики чи навпаки, термінологію від загальновживаної лексики, ускладнює вивчення термінологічної лексики.
З проблемою розмежування природнього та штучного у терміні безпосередньо пов’язано виявлення лексико-семантичних явищ полiсемiї, та антонімії в межах термiнологiчної лексики. Деякi лінгвісти вважають, що термін, на вiдмiну вiд звичайного слова, виражає обмежене, твердо фiксоване поняття, тобто є однозначним [27, с. 8; 105, с. 4; 143, с. 166]. Однак, теорiя та практика дослiдження рiзних термiнологiчних систем свiдчить про те, що термін як одиниця, що функцiонує за законами природньої мови, характеризуеться багатозначнiстю [35, с. 48; 51, с. 82; 83, с. l6; 88, с. 123; 171, с. 7]. Термiни мають тенденцiю до однозначностi в межах конкретної системи термінів як реалiзацiї «закону знаку». Проте, оскільки вони є одиницями мови науки, яка є засобом професiйного спiлкування вчених спецiалiстiв, то «порушення «закону знака» неминучi, так як мова наукового спілкування не тільки вiдображає розвиток людської думки, але й сама розвивається і, як все живе, знаходиться в постiйному pyci» [168, с. 115]. Головною причиною багатозначностi терміна є “... його семантична структурна динамічність, котра спостерігається як в діахронії, так і в синхронiчному варiюваннi в рiзних комунiкативних ситуацiях. У конкретному контексті реалізується одне з можливих значень терміна» [20, с. 20]. Багатозначнiсть терміна, а саме здатнiсть багатозначних термінів входити в різні парадигматичні ряди, призводить до виникнення омонімічних, синонімічних та антонімічних відносин, які xapaктepні для сучасної термiнологiчної ситуацiї [29, с. 132; 45, с. 43; 51, с. 85; 133, с. 131; 141, с. 156; 92, с. 7; 168, с. 121].
Перед термiнознавством також постає питання стилiстичної нейтральностi термінів, для яких, звичайно, не характерна експресiя. Однак, ми вважаємо, що «хоч термін лежить за межами емоцiйного плану, образнiсть може бути використана в термiнологiчнiй номінації для особливоiї мотивацiї термінів, для показу його вiдношення з iншими термiнами, а також названих речей одна з одною» [166, с. 93]. Сучаснi дослiдження свiдчать про те, що термін може сумiщати лексико-граматичну семантику та коннотативний змiст [55, с. 22; 121, с. 189].
Важливим питанням сучасного термiнознавства залишається дослiдження системностi термінів. Термін розглядається як член системи понять, який має «суворо визначене мiсце (по вiдношенню до iнших термінів), яке залежить вiд мicця вiдповiдного поняття у всiй данiй системi понять» [105, с. 14]. Кожен вiдображає у професiйному найменуваннi ієрархію наукових понять.
Забезпечення понятiйної системностi можливе при наявностi тісного контакту фахiвцiв, якi можуть визначити принципи логiчної органiзацiї системи понять певної галузi, з мовознавцями, котpi дають обґрунтування новим мовним формам для полегшення процесу термiнотворення [76, с. 7]. Системнi зв’язки термінів як одиниць мови та професiйно-наукового знання знаходять прояв у своїй словотвiрнiй структурі, тому особливо чiтко системнiсть проявляється в термінотвореннi: термiни «намагаються обрости похідними, утворюючи термiнологiчне гнiздо» [143, с. 166]. Системний характер термінів є однією з умов правильно побудованої, упорядкованої термiнологiї.
Дискусiйним є питання лексико-граматичного статусу терміна. Деякi науковці вважають термінами лише іменники, оскільки вони мають номiнативний характер [27, с. 13; 80, с. 48; 90]. Сучаснi дослiдження доводять, що термінами можуть бути слова, які належать до різних частин мови: прикметники, дієслова, прислівники, які потрапили в розпорядження певної термiнологiчної системи i отримали в межах даної системи однозначний термiнологiчний змiст [31; 47; 51; 106; 130; 140; 150; 171; 148; 248]. Набiр понять, що термiнуються, значно ширший, нiж семантичнi можливостi iменника як засобу вираження цих важливих понять. Продуктивнiсть прикметникiв (часто вiддiєслiвних), дiєприкметникiв та дiєслiв в термiнологiї визначається дiєю однiєї з тенденцiй, характерних для термiнологiчного словотворення – тенденції до гніздового словотворення, до створення комплексу найменувань, якi пов´язанi загальною ТО.
Отже, терміном може бути будь-яка повнозначна частина мови, яка несе певну термінологічну інформацію, виступає показником системних вiдносин та входить в словотворче гніздо, зв’язане загальним термінологічним значенням. Слiдом за представниками дескриптивного (функцiонального) пiдходу термін визначається нами як одиниця спецiального найменування певної галузi науки, технiки, мистецтва, створена штучно чи взята з природної мови, яка виражає поняття, що співвідноситься з iншими найменуваннями в цiй галузi та утворює разом з ними термінологічну систему [27, с. 54; 29, с. l1; 101, с. 88; 129, с. l0; 217, с. 68; 267]. Специфiка терміна полягає у його iнформативностi, високому рівні мотивованостi та узагальнення, у особливому призначеннi та функцiях називання, позначення спецiальних понять, функцiях знакової систематизацiї та наукової комунікації, гносеологічний та евристичнiй функцiях [28: 56; 90; 166]. Будь-який термін співвідноситься з термiносистемою, яка є iнститутом певної соціальної групи.
Похожие работы
... певного суспільно-політичного, юридичного поняття, те вона творити їх не зі старої книжної мови, не на живомовній традиції, а з мов чужих: польської, латинської, німецької. Подальше формування українських юридичних термінів відбувається під впливом польської, німецької, а в окремих регіонах – угорської мови. Усі чужомовні запозичення юридичної термінології в давньоукраїнській мові можна поділити ...
... ВИСНОВКИ Дана курсова робота дала змогу досягти тієї мети і питання, що були поставлені у вступі, а саме: з’ясувати, що таке словотворча структура слова, словотвір, словотворчий аналіз (СА), словотворчі моделі сучасної англійської мови та визначити найважливіші словотворчі моделі і розглянути подальше вживання похідних слів. Мета, окреслена у вступі до курсової роботи, була досягнута за ...
... логіку мислення й спостережливість, збагатить словниковий запас, сприятиме прищепленню культури мовлення. 3.2 Методична робота на уроках літератури при вивчені понять теорії літератури (терміни-синоніми літературознавчої термінології) Уроки літератури не є окремим видом педагогічної діяльності вчителя – словесника, а продовжує формувати у дитини естетичні смаки, виховує моральні якості. Під ...
... А чи розвісили ви шпаківні? (75 слів.) Наступним етапом експериментального дослідження стало виявлення його методичної ефективності та визначення перспектив удосконаленої методики опрацювання прикметника у початкових класах. 2.2 Ефективність експериментального дослідження Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань при вивченні ...
0 комментариев