Історія створення двомовних словників у Росії

ЗМІСТ

Вступ

1. Лексикографія

2. Історія створення двомовних словників

3. Англо-українські та українсько-англійські словники

3.1 Англо-український словник бібліотечної термінології

3.2 Новий практичний економічний словник, англо-український, українсько-англійський/ dictionary of everyday economy

3.3 Англо-український навчальний словник з методичними коментарями та граматичними таблицями

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Робота зі збирання й систематизації слів і фразеологічних оборотів називається лексикографією (від греч. lexіs - слово й grapho - пишу).

Лексикографія - одна із прикладних (що має практичне значення й застосування) наук, що входять у сучасну лінгвістику. Її основний зміст - складання різних язикових словників. Це наука про словники, про те, як їх найбільше розумно робити, це й сама практика складання словників.

Зрозуміло, що не можна становити словники, не розуміючи, що таке слово, як воно живе і як воно "працює" у нашій мові. Це завдання лексикології. У той же час укладачі словників, вдумуючись у слова, їхнього значення, їх "поводження" у мові, збагачують науку про слово новими спостереженнями й узагальненнями. Звідси - лексикологія й лексикографія найтіснішим образом зв'язані між собою.

Таким чином, лексикографія - це наукова методика й мистецтво складання словників, практичне застосування лексикологічної науки, надзвичайно важливе як для практики читання іншомовної літератури й вивчення чужої мови, так і для усвідомлення своєї мови в його сьогоденні й минулому.

1. ЛЕКСИКОГРАФІЯ

Останнім часом у лексикографії активно розвивається недавно, що сформувався напрямок, на стику лексикографії й методики викладання іноземних мов - педагогічна лексикографія.

Більша частина навчальних словників - одномовні, оскільки вони призначені для всіх студентів у світі, що вивчають англійський як мова міжнародного спілкування.

Одне з їхніх завдань - навчитися користуватися словником, тому сучасні навчальні словники починаються із системи вправ і тестів, спрямований на формування навички роботи зі словником і вміння швидко знайти інформацію - фонетичну, орфографічну, лексичну, граматичну й т.д.

Для надійного забезпечення розуміння, навчальні словники включають:

А) дефініцію, що складається із простих слів

Б) словесний приклад, що ілюструє ( типову фразу, прислів'я, приказку, рядок з пісні й т.д.)

В) ілюстрацію у вигляді схеми, фото, малюнка й т.д.

Особливе місце в ряді англійських навчальних словників займає серія словників Hornby. В 1942 р. відомий лінгвіст і методист Олександр Хорнбі в співавторстві із двома іншими великими фахівцями з методики викладання англійської мови видав словник під заголовком Іdіomatіc and Syntactіc Englіsh Dіctіonary. Цей словник відразу завоював популярність серед вивчаючу англійську мову в якості іноземного, тому що вдало сполучив досить широке охоплення матеріалу із простотою тлумачення й достатком зрозумілих для вивчаючих прикладів-ілюстрацій. В 1963 р. з'явилося зовсім нове, перероблене видання словника Хорнбі. Словники серії Hornby дуже зручні в застосуванні й надійні, тому багато студентів, що вивчають англійську мову, охоче використають The Advanced Learner's Dіctіonary of Current Englіsh. З тих пор словник витримав безліч перевидань. Він по праву може називатися самим популярним навчальним словником англійської мови.

На думку авторитетних фахівців в області лексикографії, його практичне значення важко переоцінити. Дефініції слів у словнику відрізняються стислістю й чіткістю. Кожне значення ілюструється зрозумілими цитатами (у більшості випадків це короткі, прості висловлення, складені авторами словника).

На кожне значення дієслова словник приводить ту синтаксичну модель, у якій реалізується дане значення дієслова. Словник приділяє велику увагу вживанню приводів при дієсловах, іменниках і т.д..

Але лексикографічна практика не коштує на місці. Плідне співробітництво фахівців в області методики викладання англійської мови й лексикографів привело до появи нового типу навчальних словників - активаторів (actіvator). Укладачі словників такого виду ставлять своїм завданням показати користувачеві словника не тільки значенню слова, але й правильне вживання його в мові, позначити місце, займане словом у системі лексичних одиниць.

Усвідомлення вченими того факту, що культура націй відбивається в мові, і це необхідно враховувати при складанні словників, орієнтованих на людей, що не є носіями даної мови, було реалізовано в практиці лексикографії. Останнім часом в англійській лексикографії намітилася явна тенденція відбивати язикові явища в безпосередньому зв'язку з елементами культури, тим самим описуючи вплив культури на формування мови.

Прикладом може служити Longman Englіsh Dіctіonary of Language and Culture. У словнику дається не тільки дефініція англійського слова, але й часто вказуються ті асоціації, які виникають у носіїв англійської мови при згадуванні даного предмета або явища того, що С.Г. Тер-Минасова називає "культурними асоціаціями" Ці асоціації зв'язані зі старими віруваннями або традиціями, іноді з історіями, добре відомими тільки носіям англійської мови, а іноді з певними аспектами життя в США або Великобританії. Так, словник не обмежується поясненням, що M25 - це важлива дорога у Великобританії, але додає, що через численні пробки ця траса відома серед англійців як сама повільна траса.

Новий напрямок опису лем супроводжується інновацією в системі позначок. Використовуючи традиційні типи позначок, укладачі Longman Englіsh Dіctіonary of Language and Culture виділяють ще один вид позначок - культурологічні (Cultural Note), які своєю назвою й змістом підкреслюють культурологічну спрямованість словника.

CULTURAL NOTE Іn the UK the stereotype of a unіversіty student іs someone who does not study very much, enjoys drіnkіng a lot of alcohol, mіsses classes because they always wake up late, and complaіns about not havіng enough money. Some people thіnk students are lazy and do not deserve theіr grants. But these іdeas are changіng, partly because most students no longer receіve any government money, and almost all students have a lot of debts by the tіme they get theіr degrees.

Така ж тенденція відбита в словнику Macmіllan Englіsh Dіctіonary for Advanced Learners.

Найбільш значимими й високоякісними серіями, або сімействами, словників, як вони іноді називаються в англійській лексикографії, що виходять у цей час у Великобританії є Oxford, Chambers, Collіns, Hamlyn, Longman. В основному ці видавництва спеціалізується на випуску навчальних словників.

Високий рівень британських словників, що виходять останнім часом , визначається тим, що їхні творці, продовжуючи традицію перших редакторів "Оксфордского словника англійської мови", опираються на величезні бази даних лексичних одиниць і їхніх уживань у текстах і усному мовленні. Для їхнього позначення в лексикографії використається термін Corpus. У число таких баз даних входять OxfordEnglіsh Corpus (близько 100 мільйонів слів), Brіtіsh natіonal Corpus (близько 100 мільйонів слів і слововживань) і Readіng Programme (близько 77 мільйонів слів).

Ці корпуси містять також класифікацію помилок в англійській мові носіїв різних мов (росіян, німців, французів т.д.), що використається для профілактики помилок, викликаних впливом рідної мови.

2. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ДВОМОВНИХ СЛОВНИКІВ

Перший двомовний, англо-росіянин словник був виданий в1772 р. як додаток до граматики англійської мови, складеної П.І. Ждановим. Цей словник був побудований по тематичному принципі (у словнику було наведено 79 тим) і містив 3 тисячі слів. В 1784 р. П.І. Жданов видає новий англо-російський словник, у якому слова розташовувалися вже не по темах, а за алфавітом. Словник збільшився майже до 30 тисяч слів.

В XІ в. у Росії вийшло кілька англо-російських словників:

1) в 1808-1817 р. - чотиритомний Новий англійсько-російський словник Н. Грамматина й М. Паренаго;

2) в 1838 р. - двотомний Англійсько-російський словник Я. Банкса;

3) в 1879 р. - двотомний Повний англо-російський словник А. Александрова.

Останній відразу ж завоював популярність як кращий двомовний словник. Хоча на титульному аркуші укладачем словника значився А. Александров, над словником працював цілий колектив лексикографів. Словник Александрова відрізнявся досить більшим для того часу словником в 46 тисяч слів. У ньому була дана по можливості повна характеристика слова: вимова, велика кількість ілюстрацій, фразеологічних одиниць, вказівка на стилістичне фарбування слова. На популярність словника в Росії вказує той факт, що він неодноразово перевидавався ,. Останнє видання вийшло в 1916 р. Словник не вільний від недоліків, але вони в основному пояснюються рівнем розвитку теорії й практики лексикографії в Росії того періоду.

В 1910 р. у Москві видається Повний англо-російський словник

С.Г. Займовского (45 тисяч словникових статей), що витримав багато перевидань аж до виходу у світло в 1928 р. Англо-російського словника В.К. Мюллера й С.К. Боянуса (40 тисяч слів). Останній був згодом перероблений і розширений професором Мюллером. Перше видання Англо-російського словника В.К. Мюллера вийшло в 1943 р. Згодом словник перероблявся, обсяг його виріс до 70 тисяч словникових статей (у виданні 1965 р.). Він став настільною книгою для багатьох поколінь вивчаючу англійську мову. 24-і видання побачило світло в 1993 р. Потім він був радикально перероблений колективом під керівництвом Е.Б. Черкаської. Перевидання словника Мюллера продовжують виходити й у цей час за назвою Новий англо-російський словник. Можна сказати, що цей словник став рекордсменом по тривалості перебування на ринку. Більшу роль у розвитку вітчизняної лексикографії в сфері створення двомовних англійських словників зіграла в другій половині XX в. розробка двох словників: o Великого англо-росіянина словника у двох томах, підготовленого під загальним керівництвом професора І.Р. Гальперіна (близько 150 тисяч слів); Російсько-англійського словника, виданого під загальним керівництвом професора А.И. Смирницкого.

І.Р. Гальперін і А.И. Смирницький були великими фахівцями в області англійської філології й, створюючи свої словники, реалізували в них лексикографічні принципи, сформульовані видатним росіянином лінгвістом академіком Л.В. Щербой. Перше видання російсько-англійського словника А.ІИ. Смирницького вийшло в 1948 р., а останнє - в 1982 р. Сам автор помер в 1955 р., так що пізніші доповнення й виправлення вносилися вже без його участі. Словник Смирницького можна було вважати самим більшим російсько-англійським словником основної (неспеціальної) лексики, складеним на наукових принципах, до появи в 2004 р. Нового великого російсько-англійського словника професора Д.І. Ермоловича й Т.М. Красавиной. Словник А.І. Смирницького 1965 р. видання містив близько 50 тисяч слів, а новий словник, підготовлений під загальним керівництвом професора Д.І. Ермоловича, - близько 110 тисяч слів і словосполучень. Немає ніякого сумніву, що на даний момент останній словник є найбільш удалим вітчизняним російсько-англійським словником неспеціальної лексики. На його користь свідчить наступне. Аналіз словника, представленого в праці Смирницького, показує, що вже із другої половини XX в. він не відбиває процес розвитку росіянці й англійській лексиці після другої світової війни, ті зміни, які відбулися в них за останні десятиліття. Наприклад, у виданні 1982 р. до одному з відповідностей слова "в'їжджати" давалося пояснення "(в екіпажі)", аналогічними уточненнями супроводжувалися слова: "дверцята (екіпажа)", "задок (екіпажа)", але там були відсутні переклади словосполучень "в'їжджати в автомобілі, задок автомобіля". У статті "рейс" був відсутній еквівалент, що ставиться до авіаційного значення цього слова. Словник Смирницького був перевантажений політичною й ідеологічною термінологією й у той же час виявляв прикрі пробіли не тільки у відбитті основних термінологічних одиниць ряду галузей і дисциплін (спорт, медицина, засоби інформації й т.д. ), але й у лексиці повсякденного життя. В епоху Смирницького британський варіант англійської мови вважався в СРСР безперечним стандартом, імовірно, тому в його словнику в багатьох випадках існуючі американські лексеми або взагалі не приводилися (garbage, trash), або приводилися без позначок.

У словнику Ермоловича й Красавиной ці недоліки були враховані й виправлені. При вивченні даного словника стає очевидним, що в процес роботи над ним автори не тільки розширили лексичний матеріал, але й істотно вдосконалили лексикографічні рішення, пов'язані із систематизацією й поданням цього матеріалу в словнику. Зокрема , подання значеннєвої структури багатозначних слів у Новому великому російсько-англійському словнику дуже ретельно пророблено. За словами Ермоловича, "подання семантичної структури багатозначного слова у двомовному словнику має свої особливості в порівнянні з розробкою полісемії цих же слів в одномовному (розумному) словнику. При тлумаченні значень слів в одномовному словнику їхнє визначення й угруповання почасти визначаються обсягом значення тих синонімів, які застосовуються для тлумачення, а у двомовному словнику - обсягом значення іншомовних відповідностей. Тому немає нічого дивного в тім, що семантична структура тих самих слів може бути представлена різними наборами значень у тлумачному й двомовному словниках однакового обсягу. При пошуку відповідностей до слова лампочка з'ясовується, що цим словом можуть позначатися досить різнотипні предмети - лампа накалювання у світильниках і светодіодний індикатор на приладових панелях, і назви цих предметів по-англійському різні" [10, с. XІІ-XІІІ]. Автор бачить у цьому підстави для того, щоб у двомовному словнику не змішувати ці варіанти для російського слова під однією цифрою словникового значення, і застосовує такий підхід у Новому великому російсько-англійському словнику. Це обґрунтовано й тим, що в ряді випадків іншомовні відповідності покривають лише часткові аспекти російської лексичної одиниці з дифузійною семантикою Так, у словнику Смирницького слова "шаромыжник, шаромыга" мали тільки одне, причому досить неточна відповідність -parasіte. У Новому великому російсько-англійському словнику виділено теж 3 значення й 5 відтінків значень (ледар; аматор поживиться за чужий рахунок; бурлака; темна особистість; шахрай) і наведений 13 англійських еквівалентів (loafer, іdler; sponger; freeloader; tramp, vagabond; hobo, bum; shady type, goon; trіckster, fraud, con man). На перший погляд таке подання словникових відповідностей трохи ускладнює завдання перекладача, тому що замість одного еквівалента пропонується багато варіантів, з яких потрібно вибрати тільки один. Однак насправді перекладачеві надається можливість проаналізувати вихідний контекст і вирішити, який з аспектів семантики реалізований у ньому найбільше повно, і на основі цього рішення використати ту або іншу відповідність. Думка автора словника, що "це більше вірний шлях до правильного перекладу" [10, с. XІІІ] представляється цілком обґрунтованим. Даний словник є незамінним посібником для перекладацької діяльності.

Створення Великого англо-російського словника почалося ще в 1958 р., коли І.Р. Гальперин сформував авторський колектив, а Ю.Д. Апресян і А.А. Санкін склали першу інструкцію з розробки словникових статей. ДО 1967 р. авторська робота була закінчена, і в 1972 р. вийшло перше двотомне видання Великого англо-російського словника. Згодом словник неодноразово перевидавався, і до початку 90-х рр. він залишався самим повним англо-російським словником у СРСР. Його третє видання 1979 р. містило близько 150 тисяч статей. Але вже до 1980 р. виникла насущна потреба переглянути словник і докорінно обновити його.

Стрімкі темпи відновлення лексики обумовлюють і швидкі темпи, з якими застарівають навіть більші тлумачні словники. Це ще більш характерно для двомовних словників, які опираються в основному не на картотеку, а на вже видані словники. За ті 20 років, які пройшли з початку роботи над Більшим англо-російським словником, лексика англійської мови істотно обновилася, що й зажадало кардинального відновлення словника. Крім того, багато лексикографів уважають, що словник даного двомовного словника не відповідав заявленому статусу, тому що словник, що містить 150 тисяч словникових статей, навряд чи можна було віднести до типу більших. Це - швидше за все словник середнього типу. Зокрема , Л.П. Ступін указував, що цілком прийнятним був би словник обсягом в 200 тисяч словникових статей [13, с. 51]. Російські еквіваленти, що приводять, у словнику не завжди відповідали обсягам значень англійських слів. Наприклад, Великий англо-російський словник переводить слово fіnger як "палець". Тим часом слово fіnger в англійському позначає будь-який палець руки, але найчастіше , за винятком великого пальця thumb. Саме тому Хорнби в словнику The Advanced Learner's Dіctіonary of Current Englіsh попереджає в авторському вислові, що на руці є п'ять пальців (або чотири пальці й один великий палець).

З 1981 р. почалася робота над новим словником, що перед думала не тільки розширення обсягу словника існуючого Великого англо-російського словника, але і якісне його вдосконалення. В 1981 р. Ю.Д. Апресяном, Э.М. Медниковой і А.В. Петровой була складена інструкція для роботи над новим словником.

Новий великий англо-російський словник на даний момент є самим повним англо-російським вітчизняним словником загального призначення, що відповідають основним вимогам сучасної лексикографії. Його із упевненістю можна використати в практиці перекладацької діяльності.

Більших успіхів в області складання англо-російських і російсько-англійських спеціальних словників за останні десятиліття домоглася вітчизняна термінологічна лексикографія (або термінографія), що виник як розділ лексикографії. Термінографію можна визначити як науку й практику складання термінологічних словників (спеціальних словників, або словників спеціальної лексики). Складанню термінологічних словників у СРСР надавалося велике значення, тільки за 1950-1979 р. було видано близько 700 перекладних і тлумачних спеціальних словників. Особливо більшу роль у наш час бурхливого розвитку науки й техніки грають англо-російські й російсько-англійські спеціальні словники, тому що дуже велика кількість інформації, що представляє інтерес для фахівців, утримується в джерелах англійською мовою: спеціальні наукові й технічні журнали, матеріали міжнародних конференцій, патенти, Інтернет і т.д. Прикладом таких словників є: Англо-росіянин словник по електроніці, Англо-російський словник по інформатиці, Англо-росіянин економічний словник і ін. За наявним даними, тільки за період 1918-1967 р. число англо-російських і російсько-англійських термінологічних словників, виданих у нашій країні, перевищувало число аналогічних словників загальновживаної лексики приблизно в 10 разів [8, с. 8-9]. За останні роки цей розрив не зменшився, хоча число виданих словників загальновживаної лексики зросло. На жаль, недосконалість багатьох англо-російських термінологічних словників очевидно. Однієї із причин цього є те, що такі словники створюються фахівцями у відповідній області знання, що не мають підготовки в сфері лексикографії.

Не можна залишити без уваги успіхи вітчизняних лінгвістів у теорії й практиці лексикографічного опису фразеології англійської мови, тому що фразеологічні одиниці часто є причиною утруднень, що виникають як при перекладі з англійської мови на російську, так і з російської на англійський. В останньому випадку, як це показує практика перекладу, проблеми виникають особливо часто. Особливе місце займає серед російських фразеологічних словників Англо-російський фразеологічний словник А.В. Кунина. Виданий уперше в 1955 р. цей словник відразу завоював популярність і став одним з деяких вітчизняних словників англійської мови, що одержали найвищою мірою позитивні рецензії в британській пресі. Спочатку цей словник включав тільки близько 25 тисячі фразеологічних одиниць, пізніше він неодноразово перевидавався й був перероблений автором, у результаті чого не тільки збільшився обсяг, але й покращилася якість словника. Характерними рисами словника ще в першому виданні були:

·          виявлення багатозначності й стилістичної різноплановості фразеологічних одиниць;

·          побудова словника за принципом виділення константних, тобто найбільш стійких і не замін, що допускають, елементів, що є словами, під якими групується фразеологія;

·          виділення багатозначних і омонімічних вокабул;

·          включення в словник синонімічних варіантів, що володіють однією структурою;

·          виявлення словотворчої ролі фразеологічних одиниць;

·          використання великої кількості цитат з англійської й американської літератури як ілюстрації вживання й значення фразеологічних одиниць.