2. У фразеологічній одиниці блідий, аж жовтий, колір, що є світлим і ненасиченим, набуває нового смислу - «хворобливий, пов’язаний зі смертю»

3. У французькій мові ситуація подібна: ivresse blanche – стан повного оп’яніння (знову ж таки, колір, що символізує невинність, отримує зовсім протилежне значення) [3; 199].

Ще одна назва кольору, яка крім основних значень, має додаткові, зелений. Одне з цих додаткових значень - «хворобливий стан людини»: в очах зеленіє.

В обох мовах є фразеологічні одиниці, у яких назва зеленого кольору (в народній символіці - колір надій ) має інше значення: «недосвідчений, юний»(в обох мовах) і “сирий, свіжий, незакінчений” (переважно у французькій). Наприклад, українські фразеологізми зелене, як барвінок; молодий і зелений (людина без життєвого досвіду) [19; 137], французькі les raisins sont trop verts (про недосвідчену людину), du bois vert (сирі дрова, зі щойно зрубаного дерева), vin vert (молоде вино), ivoire vert (свіжа, щойно взята з убитої тварини слонова кістка).

 У французькій мові vert має ряд інших переносних значень:

·           “повний сил, міцний”: il est encore vert - він все ще міцний;

·           “суворий” : une verte reprimande - гарна прочуханка;

·           “різкий, нескромний”: être trop vert en paroles - не соромитися у виразах;

·           «той, що стосується сільського господарства чи зелених насаджень»: révolution verte – сільськогосподарський переворот.

В опозиції до світлих кольорів є темні, а зокрема, чорний, що, згідно зі словником є «кольором сажі, вугілля або близьких відтінків». У складі фразеологічної одиниці він асоціюється з чимось сумним, песимістичним: укр. чорний день; фр. humeur noir (поганий настрій) s’enfoncer dans le noir (впасти в меланхолію); а також з чимось негативним: укр. чорна вівця (про людину, що негативно відрізняється від оточуючого середовища своєю поведінкою); фр. marché noir (чорний ринок) travail noir (робота наліво, “халтура”). Ще однією додатковою ознакою цієї назви в українській мові є «поганий фізичний стан»: чорний, як земля (про змарнілу, хвору людину). У французькій мові noir використовується також для позначення інтенсивності: froid noir - сильний холод , four noir - повний провал, heure noire - глупа ніч, misère noire - страшні злидні [3; 200].

Час від часу можна прослідкувати історію появи переносного значення назви кольору. Так, у ХVI столітті якийсь видавець публікував романи для молоді в блакитних обкладинках (bibliothèque bleu). Звідси походить вираз contes bleus – казочки, вигадки. Під час війни нацисти носили коричневу форму, що і спричинило асоціацію цього кольору з нацизмом і появи виразів, якими називали нацистів: коричнева чума та la peste brune [21; 86].  Можна також дуже просто пояснити походження таких виразів, як passer au rouge, voir rouge.

В нападі гніву у людини змінюється колір обличчя: вона червоніє, але може й побіліти, пожовтіти, навіть посиніти, такий гнів у французькій мові позначають різними кольорами: une colère bleu, rouge, blanche, jaune. Людина може побіліти (посиніти) і від інших емоцій. Ось чому різні сильні емоції у французькій мові часто передаються за допомогою слова bleu: peur bleu – панічний страх, en être bleu – роззявити рота від здивування, avoire une envie bleu – сильно заздрити комусь. Але не завжди можна пояснити, чому той чи інший колір набув саме таких переносних значень. Часто незвичний колір, який зазвичай не вживається в такому контексті, підкреслює надзвичайний характер явища. Як, наприклад, пояснити фразеологізм “напитися до зеленого змія”? І чому про дуже злу людину французи кажуть “méchant comme un âne rouge”? Червоних віслюків не буває, це дивне порівняння підкреслює надзвичайну упертість людини. Потрапити в скрутне становище французькою мовою передається такими виразами: en voir de bleus, de grises, de vertes, de toutes les couleurs.

Отже, зорові враження для французької мови стоять на першому місці. Дуже часто характеристика у французькій мові дається на основі зорових вражень, в тому числі і через позначення кольору, тоді як в українській мові осмислення здійснюється шляхом вживання прикметників, що передають пов’язані з предметом враження: misère noire – гіркий нестаток.

Колірні враження відіграють велику роль у французькій мові при називанні предметів і людей. Дуже часто при цьому використовується синекдоха.

Синекдоха (від гр. synekdochē із syn “разом” і ekdochē “переймання”) – перенесення назви з частини на ціле і навпаки [10; 196].

Назви даються за кольором частини тіла, одягу або предмета, пов’язаного з ним.

Поряд з виразами, основаними на заміні цілого частиною (col bleu – моряк), у французькій мові є безліч виразів з прикметниками кольору, де в переносному сенсі використовується не прикметник, а сам іменник, якого він стосується. Наприклад: page blanche – незнайоме почуття, fleur bleu – любовна інтрижка, oiseau bleu – нездійсненна мрія, bête noire – неприємна людина, papillons noirs – чорні думки, série noire – детективні романи тощо.

Такі назви виникають постійно. Наприклад, у Парижі вводять обмеження щодо часу і місця стоянки автомобілів. При порушенні поліцейський поміщає на лобове скло зачиненої машини блакитний папірець – штраф. Парижани одразу назвали ці квитанції papillons bleus. Згодом ввели нові правила дорожнього руху у деяких районах міста, і ці райони отримали назву zone bleue. З’явилися вирази marée noire – забруднення моря нафтопродуктами й в переносному значенні – неприємне явище, що швидко розповсюджується; point noire – “небезпечне місце на дорозі” і в переносному значенні – “складнощі”.

Звідси видно, що в українській мові на першому місці стоїть слухове сприйняття, а у французькій - зорове.


Висновки

В ході дослідження було проведено систематизацію, узагальнення і порівняльний аналіз засобів вираження гами кольорів у французькій і українській мовах.

Ця тема була обрана тому, що при детальному аналізі назв кольорів можна переконатися, що навіть таке загальне відчуття, як колір, в різних мовах відображається по-різному.

В роботі розглянуто декілька класифікацій кольорів (загальні класифікації, класифікації за психологічним впливом на людину, за вживаністю в певній мові тощо). Вченими вже доведено, що люди, які спілкуються різними мовами, по-різному сприймають гаму кольорів. У різних мовах, а в даному випадку в українській і французькій, різняться між собою найбільш вживані кольори (у французькій мові це noir – blanc – rouge – vert – bleu – jaune; в українській: білий – червоний – чорний – зелений – синій – сірий – жовтий) і навіть методи вираження їх гами.

У французькій мові практично будь-яке слово може стати назвою кольору, тоді як в українській мові частіше вживаються кольори спектру та їх варіації. Правильний переклад французьких назв кольорів є дуже важкою задачею для перекладача. Для її вирішення мало лише знання мови. Необхідно також добре орієнтуватися у французьких реаліях. У французькій мові також набагато частіше використовується метафоричне позначення кольору (des pantalons vignone, les yeux pervenche, le ciel de bitume). Але все ж можна виділити основні типи формування назв кольорів і відтінків:

·          використання дослівного перекладу з аналітичним позначенням кольору за допомогою слова кольору (couleur lie de vin – кольору винного осаду)

·          суфікси інтенсивності (синюватий, bleuâtre);

·          спеціальні слова, що уточнюють колір (clair, foncé, темно-, блідо-, яскраво- тощо);

·          метафоричне вказування на предмет, що має такий самий відтінок (білосніжний, bleu-ciel);

·          вказування на основні кольори, що входять до складу відтінку (bis коричнево-сірий, mordoré червонувато-коричневий, pers синьо-зелений тощо).

Також під час дослідження було розглянуто вживання назв кольорів у обох мовах в переносному значенні і те, з чим у кожній мові асоціюються такі кольори, як білий (“ясний, світлий”, у французькій мові також “чистий”, “порожній”), чорний (“зловісний”, “незаконний”), зелений (“недосвідчений”, “незрілий”, а також “сирий”, “свіжий”, “міцний”, “суворий”) тощо.

У роботі розглянуто і проаналізовано вживання кольорів у фразеологізмах на матеріалі художньої та наукової літератури, прослідковано історію появи назв деяких відтінків і кольорів, а також досліджено основні типи перекладу слів, що позначають колір, з французької мови на українську і навпаки.

Таким чином, за науковими і літературними даними було проведено порівняльний аналіз засобів вираження гами кольорів і відтінків у французькій та українській мовах, їх систематизація і узагальнення.


Список використаної літератури

1.         Бабій І.М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові (на матеріалі малої прози В.Стефаника, М.Коцюбинського, М.Хвильового). - К., 1997

2.         Бірюкова О.О. Лінгвостилістичні особливості української діаспорної поезії 60 - 80-х років ХХ ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 /; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2004

3.         Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. (На материале французского и русского языков). М., “Международные отношения”, 1977

4.         Гак В.Г., Львин Ю.И. Курс перевода. – М.: Международные отношения, 1980

5.         Горобець Василь Йосипович. Про назви кольорів в українській мові другої половини ХVІІІ ст. //Культура слова. Вип. 55-56. - К.: Наукова думка, 2000. -С.28-32

6.         Кандинский В.В. О духовном искусстве. – М., 1976

7.         Карпалюк В.С., Каньоса П.С., Карпалюк Н.В. Українська мова. Лексикологія. Фразеологія. Словотвір.— Кам'янець-Поділ., 2004.

8.         Китова С. Симфонія кольорів у лексиці колядок і щедрівок (колір у системі художніх засобів українських пісень різдвяного циклу) // Нар. творчість та етнографія. — 2004. — N 1-2. — С. 22-26

9.         Кобзар – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004.

10.      Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. - К., Видавничий центр „Академія”, 2004

11.      Лещенко Г.В. Порівняльна лексикологія. - Черкаси, 2000

12.      Лингвистику раскрасили в разные цвета. «Обзор», май, 2007, №50.

13.      Манакин. В.Н. Сопоставительная лексикология — К.: Знання, 2004.

14.      Пелепейченко Л.Н. Современный русский язык. Лексикология и фразеология.— Х., 2001.

15.      Попович М.М Детермінованість/недетермінованість іменника у мовленні (на матеріалі французької мови. — Чернівці: Рута, 2001.

16.      Рудь О.М.Поетичне слововживання складних прикметників та дієприкметників.— Суми, 2001.

17.      Ткаченко О.Б.З історії назв кольорів в українській мові: червоний (червінець, червоне золото). – К.: Наукова думка, 1967

18.      Ткаченко О.О. Французька мова на межі тисячоліть // Мовознавство. — 2002. — N 1. — С. 55-59.

19.      Удовиченко Г.М. Словник українських ідіом. – К.: «Радянський письменник», 1968

20.      Чередниченко О.І., Коваль Я.Г. Теорія і практика перекладу. Французька мова: підручник. – К.: Либідь, 1995

21.      Чікало М.І. З історії назв кольорів в українській мові (XIV–XVIII століття) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. 234: Праці Філол. секції / Ред. О. Купчинський. Львів, 1997. С. 186-209.

22.      Чікало М.І. Номінації коричневого кольору // Українська історична та діалектна лексика / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. Вип. 2. Київ: Наук. думка, 1995. С. 77-89

23.      Шегеда О.П. Символіка кольору у творчості Лесі Українки. — Житомир,2001.

24.      Штукатурні і облицювальні роботи: Підруч. для учнів проф.-техн. навч. закладів освіти.— К.: Техніка, 1997

25.      Юрин В.А. Опыт структурного анализа семантического поля цвета в руском и латышском язиках. «Учен. Зап. Латв. Ун-та». Рига, 1959, т. ХХV.

26.      Glatigny M.. A propos du vocabulaire des couleurs dans “La Semaine Sainte” de L.Aragon. «Le Français Moderne», janvier, 1963, № 1

27.      Matoré G.. A propos du vocabulaire des couleurs. «Annales de l’Université de Paris», 1958, № 2

28.      Pachko L.A. Le retour du petit prince, - K., 2004


Resumé

Ces recherches sont consacrées aux manières de l’expression des noms des couleurs dans les langues française et ukrainienne, leur systèmatisation et l’analyse comparative. Dans mon travail on envisage quelques types de classification des couleurs. Les couleurs peuvent être classé par espèces selon des caractères différents. C’est ainsi qu’on distingue:

1.         Les couleurs primaires et secondaires, froides et chaudes etc.

2.         Les couleurs statiques, stimulantes, irritantes etc.

3.         Les couleurs plus ou moin utilisé dans telle ou telle langue.

On peut tirer une conclusion que le nombre des couleurs et leur nuances, leur utilisation et sens figurés sont différents dans les deux langues.

Il faut mentionner que le nombre des noms des couleurs et leur nuances a augmenté à partir de XIX siècle. A ce temps-là l’impressionisme, la tendence nouvelle dans la peinture qui a accordé son attention à l’utilisation des couleurs, a commencé à développer. Cette tendance a été hérité dans la littérature.

Les noms des couleurs sont souvent motivés dans les langues française et ukrainienne (par example, orange, violet en français et малиновий, рожевий en ukrainien). Certains noms des couleurs sont emptuntés (brun, gris, blanc aux langues germaniques). Dans la langue française on utilise plus souvent la nomination métaforique des couleurs: des pantalons vignone, les yeux pervenche, le ciel de bitume. Au contraire, en ukranienne on nomme les couleurs en adressant les noms des couleurs primitives (синьо-зелений, червонувато-коричневий etc). Mais on peut distinguer les types basiques de formation des noms des couleurs dans les langues française et ukrainienne:

·     traduction littérale avec la nomination analitique en utilisant le mot couleur (couleur lie de vin – кольору винного осаду);

·     les suffixes de l’intensité (синюватий, bleuâtre);

·     les mots particuliers qui spécifient la couleur (clair, foncé, темно-, блідо‑, яскраво- etc);

·     la nomination métaforique (білосніжний, bleu-ciel);

·     la référance aux couleurs primitive (синьо-зелений, червонувато-коричневий etc).

Souvent le nom ukrainien a quelques correspondances françaises qui se distinguent par les nuances ou par la spécialisation (les noms particuliers des couleurs de tissu, de visage etc). Par exemple, червоний - rouge, garance; бузковий – lilas, mauve; бордо – bordeaux, lie de vin; коричневий – brun, brou de noix; малиновий – cramoisy, amarante; смаглявий – bronze, bazané, bistré, halé. Le grand nombre des correspondances et la nomination métaforique des couleurs compliques le travail du traducteur. Pour faire la bonne traduction il faut apprendre les réalités françaises.

L’utilisation des noms des couleurs dans la phraséologie est aussi un aspect important pour le traducteur. Il est nécessaire de savoir les associations liés avec telle ou telle couleur. Par example, le couleur vert en français a quelques notions supplémentaires par rapport à l’ukrainien (solide, sévère, indiscret). En generale, dans la phraseologie français la perception visuelle est plus importants que la perception sensuelle (misère noire – гіркі злидні).

Dans le travail on met en lumière les aspects importants de nomination des couleurs, leur utilisation dans les langues française et ukrainienne. On a fait leur analyse comparative, systématisation et généralisation.


A


nom de couleur

échantillon

Abricot

 

Absinthe

 

Acajou

 

Aigue-marine

 

Aile de corbeau (cheveux)

 

Albâtre

 

Alezan (chevaux)

 

Amande

 

Amarante

 

Ambre jaune

 

Ambre rouge

 

Améthyste

 

Anthracite

 

Aquilain (chevaux)

 

Ardoise

 

Argent

 

Argile

 

Asperge

 

Aubergine

 

Auburn (cheveux)

 

Aurore

 

Avocat

 

Azur (héraldique)

 

Azur

 

Azurin

 


B


nom de couleur

échantillon

Baillet
Banane
Basanéau)ux vieilli)sation dans laes et la nomination орове_______________________________________________________________________
Beige
Beigeasse (péjoratif)
Beurre
Beurre frais
Bis (héraldique)
Bis
Bisque
Bistre
Bitume
Blanc
Blanc cassé
Blanc crème
Blanc d'argent
Blanc d'Espagne
Blanc de céruse
Blanc de Chine
Blanc de lait
Blanc de Meudon
Blanc de plomb

Blanc de Troyes

)

Blanc de zinc
Blanc lunaire
Blanc neige
Blanc-bleu
Blé
Blet
Bleu primaire
Bleu acier
Bleu ardoise
Bleu azur
Bleu barbeau
Bleu bleuet
Bleu canard
Bleu céleste
Bleu cérule
Bleu céruléen
Bleu charrette
Bleu charron
Bleu ciel
Bleu cobalt
Bleu d'Anvers
Bleu de Berlin
Bleu de cobalt
Bleu de France
Bleu de minuit
Bleu de Prusse
Bleu des mers du sud
Bleu dragée
Bleu électrique
Bleu France
Bleu fumée
Bleu givré
Bleu guède
Bleu hussard
Bleu Klein
Bleu lavande
Bleu Majorelle
Bleu marine
Bleu minéral
Bleu nuit
Bleu outremer
Bleu paon
Bleu persan
Bleu pétrole
Bleu roi
Bleu roy
Bleu saphir
Bleu sarcelle
Bleu turquin
Bleu turquoise
Blond (cheveux)

Blond vénitien

(cheveux)

Bordeaux
Bourgogne
Bouton d'or
Brique
Bronze
Brou de noix
Brun clair
Brun
Bureau

С


nom de couleur

échantillon

Caca d'oie
Cacao
Cachou
Cæruléum
Café
Café au lait
Cannelle
Capucine
Caramel
Carmin
Carnation
Carné (botanique)
Carotte
Cassis
Céladon
Cerise
Céruléen
Chair
Chamois
Champagne
Charbonneux
Châtaigne
Châtain
Chaudron
Chenu (cheveux)
Chocolat
Cinabre
Citron
Citrouille
Clarissimo (cigare)
Claro (cigare)
Claro claro (cigare)
Colombin (vieilli)
Colorado (cigare)
Colorado claro
Coquelicot
Coquille d'œuf
Corail
Cramoisi
Crème
Cuisse de nymphe
Cuivre
Cyan secondaire
Cyan

D


nom de couleur

échantillon

D'albâtre
D'ivoire
Denim
Double claro (cigare)

E


nom de couleur

échantillon

Ébène
Écarlate
Écru
Émeraude
Étain oxydé
Étain pur

F


nom de couleur

échantillon

Fauve
Fer (héraldique)
Feu vif
Feuille-morte
Flave
Fleur de soufre
Fraise
Fraise écrasée
Framboise
Fuchsia

G


nom de couleur

échantillon

Garance
Glauque
Glycine
Grège
Grenadine
Grenat
Gris
Gris acier
Gris anthracite
Gris de lin
Gris de maure
Gris de Payne
Gris fer
Gris fumée
Gris perle
Gris plomb
Gris souris
Gris taupe
Gris tourdille (chevaux)
Gris tourterelle
Groseille
Gueules (héraldique)

I


nom de couleur

échantillon

Incarnadin
Incarnat
Indigo (teinture)
Indigo
Isabelle (chevaux)
Ivoire

J


nom de couleur

échantillon

Jade
Jais
Jaune secondaire
Jaune auréolin
Jaune banane
Jaune bouton d’or
Jaune canari
Jaune citron
Jaune d'or
Jaune de chrome (pigment)
Jaune de Mars
Jaune de Naples (pigment)
Jaune fleur de soufre
Jaune impérial
Jaune maïs
Jaune mimosa
Jaune moutarde
Jaune nankin
Jaune paille
Jaune poussin
Jaune soufre

L


nom de couleur

échantillon

Lapis-lazuli
Lavallière (reliure)
Lavande
Lie de vin
Lilas
Lin

M


nom de couleur

échantillon

Maduro (cigare)
Maduro colorado (cigare)
Magenta secondaire
Magenta primaire (encre)
Magenta foncé
Maïs
Malachite
Mandarine
Marine
Marron
Mastic
Mauve
Melon
Menthe
Menthe à l'eau
Miel
Mordoré
Moreau (chevaux)
Moutarde

N


nom de couleur

échantillon

Nacarat
Nankin
Neige
Noir
Noir animal
Noir charbon
Noir d'aniline
Noir d'encre
Noir d'ivoire (pigment)
Noir de carbone (pigment)
Noir de fumée (pigment)
Noir de jais
Noiraud (teint , cheveux)
Noisette

O


nom de couleur

échantillon

Ocre rouge
Ocre jaune
Olive
Opalin
Or
Orange
Orangé (héraldique)
Orange brûlée
Orchidée
Orpiment
Orpin de Perse
Oscuro (cigare)

P


nom de couleur

échantillon

Paille
Papaye
Papier bulle
Parme
Passe-velours
Pastel
Pêche
Pelure d'oignon (œnologie)
Pervenche
Pinchard (chevaux vieilli)
Pistache
Platine
Plomb
Poil de chameau
Ponceau
Pourpre (héraldique)
Pourpre
Prasin
Prune
Puce

Q


nom de couleur

échantillon

Queue-de-renard
Queue-de-vache foncé
Queue-de-vache clair

R


nom de couleur

échantillon

Réglisse
Rose
Rose balais (minéraux)
Rose bonbon
Rose dragée
Rose fuchsia
Rose Mountbatten
Rose thé
Rouge primaire
Rouge Andrinople
Rouge anglais
Rouge Bismarck
Rouge bordeaux
Rouge bourgogne
Rouge capucine
Rouge cardinal
Rouge carmin
Rouge cerise
Rouge cinabre
Rouge coquelicot
Rouge d'alizarine (pigment)
Rouge d'Andrinople
Rouge d'aniline
Rouge de Mars (pigment)
Rouge écrevisse
Rouge feu
Rouge fraise
Rouge framboise
Rouge grenadine
Rouge grenat
Rouge groseille
Rouge ponceau
Rouge sang
Rouge tomate
Rouge tomette
Rouge turc
Rouge vermillon
Rouge-violet
Rouille
Roux

S


nom de couleur

échantillon

Sable (héraldique)
Sable
Safran
Safre
Sang de bœuf
Sanguine (héraldique)
Saphir
Sarcelle
Saumon
Senois (héraldique)
Sépia
Sinople (héraldique)
Smalt
Smaragdin
Soufre
Souris

T


nom de couleur

échantillon

Tabac
Tanné (héraldique)
Taupe
Terre d'ombre
Terre de Sienne
Terre de Sienne brûlée
Tomate
Topaze
Tourterelle
Turquoise

V


nom de couleur

échantillon

Vanille
Ventre de biche
Vermeil
Vermillon
Vert primaire
Vert absinthe
Vert amande
Vert anglais
Vert anis
Vert avocat
Vert bouteille
Vert céladon
Vert chartreuse
Vert d'eau
Vert de chrome (pigment)
Vert de gris
Vert de Hooker
Vert de vessie
Vert émeraude
Vert empire
Vert épinard
Vert gazon
Vert herbe
Vert impérial
Vert jade
Vert kaki
Vert lichen
Vert lime
Vert malachite
Vert mélèze
Vert menthe
Vert menthe à l'eau
Vert militaire
Vert mousse
Vert olive
Vert opaline
Vert perroquet
Vert pin
Vert pistache
Vert poireau
Vert pomme
Vert prairie
Vert prasin
Vert prés
Vert printemps
Vert sapin
Vert sauge
Vert smaragdin
Vert tilleul
Vert turquoise
Vert Véronèse (pigment)
Violet
Violet d'évêque
Violine
Viride

Z

Zinzolin

Информация о работе «Засоби зображення гами кольорів у французькій та українській мовах»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 48665
Количество таблиц: 21
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
210692
0
0

... ією. Все це сповнене силою емоцій художника — темпераментного, динамічного, із почуттям краси світу в душі. Прагнення віднайти нову формулу мистецтва, яка б відповідала характеру часу, стало рисою початку ХХ століття. В Україні митець Мурашко став першим, хто пішов шляхом пошуків та експериментів. Від імпресіоністів йде його ескізність, нова манера писати широким пензлем, а реалізм оберігав від ...

Скачать
149301
0
0

... земель. Литовська держава не змогла утриматися не тільки на Чорному морі, а й на степових просторах України, які опанували тимчасові московські союзники в боротьбі з Литвою – кочові татарські орди, які строго перейшли під протекцію Оттоманської Порти. У Литовський період (друга половина 14 століття) мирне населення, якщо не хотіло потрапити в ясир, мусило перебратися якомога далі віднебезпеки. ...

Скачать
707663
0
0

... описания лексико-семантической системы языка. Ч.II.– М., 1971.– С.57-60. Новиков Л.А. Логическая противоположность и лексическая антонимия. Рус. язык в школе.– 1966.– №4.– С.79-87. Новиков Л.А. Семантика русского языка.– М.: Высшая школа , 1982.– 272с. Новиков Л.А. Синонимические функции слов (семантическая синонимия) // Русс. яз. в школе.– 1968.– №1.– С.11-23. Общая психология / Под ред. А.В. ...

Скачать
482216
0
0

... Философия культуры. – М.: NOTA BENE, 2001. – 349 с. 5.  Додельцев Р.Ф. Концепция культуры З. Фрейда. – М.: Знание, 1989. – 60 с. 6.  Киссель М.А. Джамбаттиста Вико. – М.: Мысль, 1980. – 197 с. 7.  Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник (М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін.). – з вид. – К.: Знання, 2007. – 567 с. 8.  Фрейд Зігмунд. Вступ до психоаналізу: Лекції ...

0 комментариев


Наверх