1.3. Розвиток «зеленого» туризму на Волині
Зелений туризм – це відпочинок туристів (зауважмо – з усіх куточків земної кулі!) серед незайманої природи, в місцях, багатих історичним минулим. Агрооселі, в яких зупиняються туристи, суттєво відрізняються від готелів тим, що між господарями і відпочиваючими відбувається живе спілкування, налагоджуються дружні стосунки, панує сімейна атмосфера.
Зародження зеленого туризму в Ківерцівському районі відбулося завдяки обласному громадському об'єднанню "Волинські перспективи", яке з 1 січня 2004 року розпочало роботу із втілення проекту "Зменшення жіночого безробіття в Ківерцівському районі Волинської області" (цей проект діє у рамках проекту "Європейська комісія" і був розрахований лише на один рік, продовжений до 2010 року).
Сьогодні в Жидичині і Кульчині діє 8 агроосель (у районі – 20), господарі яких готові приймати відвідувачів. В кожній з них нині може перебувати одночасно 2-3 особи (згодом їх кількість зросте до 10). Вартість послуг (проживання і харчування) – від 10 до 15 грн. за добу. Крім того, господарі агроосель можуть надавати й інші послуги за додаткову оплату: екскурсії, виступи фольклорних колективів. Журналісти мали змогу побачити один із фольклорних колективів – колектив села Холоневичі, представив "Холоневицькі брикси". Брикси – від слова "брикати": Жінки примушують чоловіків до жіночої роботи й виконувати різноманітні свої забаганки. Так би мовити – збиткуються від душі. Розповідають, що іще за часів Петра І існувала традиція, коли раз у рік чоловіки і жінки мінялися ролями. Холоневичі – єдине село на Волині, де збережено цю традицію. Звичайно, лише у фольклорній постановці, хоча самі жінки стверджують, що їх чоловікам доводиться потакати їхнім забаганкам щодня.
Нещодавно господині агроосель побували в повіті Бяла Подвязка Люблінського воєводства Республіки Польща. Ця поїздка стала для них уроком, як потрібно залучати і приймати гостей. Тепер господині чекають поляків до себе у гості.
Як зазначила начальник відділу з питань туризму облдержадміністрації Тамара Лохотроцька, очолюваний нею відділ працює над нормативно-правовою базою, що регулюватиме зелений туризм на Волині. 18 лютого 2006 року було підписано новий Закон "Про внесення змін до "Закону про туризм", у якому сільський зелений туризм внесено до переліку туристичних послуг.
Господині агроосель Ківерцівського району їздять на Всеукраїнські виставки-ярмарки сільського туризму "Українське село запрошує".
Ківерцівський район – не єдиний, у якому відбуватиметься розвиток зеленого туризму. В майбутньому передбачено тренінги в Рожищенському, Горохівському та інших районах області [4; 10; 12].
Отже, «зелений» туризм э однією з провідних ланок туризму Волині і він має найбільші перспективи і найбільші проблеми розвитку.
Розділ 2. Розвиток туристичної галузі Волинської області за участю інших держав
2.1. Туристські проекти, що реалізуються в єврорегіоні "Буг" за участю структур ЄС
Співпраця України і Польщі у сучасних політико-економічних умовах набуває нового змісту. Реалізації потенційних соціально-економічних можливостей Волинської області у контексті транскордонного співробітництва сприяє її прикордонне положення. Істотним мостом, який сполучає Європейський Союз з країнами Центрально-Східної Європи, є поглиблення співпраці у туристсько-рекреаційній сфері.
Проблематика є особливо актуальною для України в цілому та прикордонної Волинської області зокрема у зв'язку зі вступом Польщі до ЄС. Активізація прикордонного туризму в українсько-польсько-білоруському транскордонному об'єднанні єврорегіон "Буг" є стратегічним орієнтиром соціально-економічного розвитку Волинської області, що є українською регіональною частиною вищеназваного єврорегіону. Тому розробка наукових засад щодо модернізації туристсько-рекреаційної галузі Волинської області в рамках єврорегіону "Буг" має важливе теоретичне і практичне значення.
Аналіз останніх досліджень, публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми. Питанням розвитку та оптимізації туристської сфери українсько-польського пограниччя присвячено праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених-економістів та економ-географів. Зокрема, ця проблематика є колом наукових інтересів таких вітчизняних учених, як М.І.Долішній, В.К. Євдокименко, О.Д. Король, В.С. Кравців, праці яких присвячені Карпатському рекреаційному комплексу, рекреаційній політиці в Карпатському регіоні, принципам її формування, шляхам реалізації, регіональному менеджменту в туризмі, а також перспективам українсько-польського співробітництва в контексті інтеграції Польщі до ЄС. В.І. Павлов, Л.М. Черчик дослідили рекреаційний комплекс Волині як складової частини єврорегіону "Буг", а також трансформаційних процесів у туристській сфері.
Розв'язання окресленої наукової проблематики започатковане також у публікаціях польських учених. Так, одним із невикористаних шансів щодо розвитку туризму в єврорегіоні "Буг" К. Жихонь вважає унікальну культурну спадщину українського і польського народів [5,215]. Туристська інфраструктура як вирішальний чинник для розвитку туризму в єврорегіоні "Буг" є предметом наукових досліджень таких польських учених, як А.Василевський, А. Костровіцкий, Л. Павловський, С Радван, Г. Раковський, М. Солтис, Т. Хмілевський та інших, роботи яких мають для нас важливе практичне значення в аспекті вивчення досвіду Республіки Польща щодо реформування туристської сфери польської частини транскордонного регіону й удосконалення туристської інфраструктури як необхідної передумови розвитку прикордонного туризму [5,216].
Вступ Республіки Польща до ЄС створює ширші можливості для залучення фінансової підтримки з боку Європейської комісії. Прикордонна Волинська область бере участь у таких програмах та проектах, як INTERREG, PHARE СВС, TACIS СВС, що реалізуються за участю структур ЄС, із кінця 90-х років.
Активізація міжнародного співробітництва Волинської області в рамках єврорегіону "Буг" на проектному рівні створює сприятливі передумови для впровадження інструментів нової політики сусідства в рамках програми прикордонного співробітництва INTERREG III A/TACIS СВС на зовнішньому східному кордоні ЄС. З огляду на транскордонний характер цих проектів участь у них прикордонної Волинської області є важливою, про що свідчить накопичений досвід вдало реалізованих проектів за участю структур ЄС.
Пробудженню туристської активності у межах єврорегіону "Буг" сприяють реалізовані в області туристські малі проекти за фінансової підтримки програми PHARE. Одним із них є проект 2003 р. під назвою "Проведення семінарів-тренінгів із питань започаткування сільського зеленого туризму у Волинській області". Проектом передбачалося, поширення інформації про сільський туризм серед жителів регіону та ознайомлення бажаючих із досвідом організації цього виду підприємницької діяльності у Польщі.
З цією метою група волинян здійснила навчальну поїздку до м. Біла Підляска (Республіка Польща). За результатами поїздки було знято відеофільм "Зелений туризм за Бугом. Примиримося", який демонструвався на каналі Волинського державного телебачення. Завдяки розповсюдженню інформації, проведенню тренінгів і круглих столі місцевого населення до цього виду бізнесу значно зріс. Уже на кінець 2003 р. у кількох районах області було започатковано діяльність приватних, переважно сімейних фірм, які надають комплекс необхідних туристських послуг.
Напрацювання цього малого проекту використані для подальшого розширення транскордонної туристської співпраці. Зокрема, на його основі підготовлено спільний проект "Розвиток агротуризму в єврорегіоні "Буг", який був фінансово підтриманий програмою PHARE та реалізовувався польською стороною в партнерстві з громадським об'єднанням "Волинські перспективи". У травні 2004 р. 25 волинян отримали можливість ознайомитися з практикою ведення агротуризму в Люблінському воєводстві. Рекламна інформація про агросадиби Волині була розміщена на веб-сторінці польського партнера.
Крім того, у 2004 р. громадське об'єднання "Волинські перспективи" почало реалізацію самостійного проекту, націленого на зменшення рівня жіночого безробіття в сільських районах Волині, де ця проблема є особливо гострою. Грант на його реалізацію надало Представництво Європейської Комісії в Україні. Основним елементом проекту є професійна підготовка безробітних жінок із метою їх подальшого працевлаштування. На даний час більше 50 жінок пройшли навчання з питань започаткування власної справи у сфері сільського й екологічного туризму. При громадському об'єднанні "Волинські перспективи" функціонує Інформаційний центр підтримки та розвитку сільського зеленого туризму у Волинській області. На сьогодні облаштовано 22 туристські агрооселі.
Розвитку прикордонної співпраці у туристській галузі сприяє українсько-польсько-білоруський проект "Траса "Євротрикутник приязні: Люблін – Луцьк – Брест", фінансований програмою PHARE з фондів малих проектів ЄС, реалізація якого на Волині розпочалася з січня 2004 р Основна мета проекту – опрацювання спільної концепції розвитку туризму в єврорегіоні „Буг".
У ході реалізації іншого туристського проекту програми PHARE з фондів малих проектів ЄС "Створення Бюро обслуговування туристського руху в культурно-розважальному осередку м. Звєжинець" здійснено урочисте відкриття новоствореного пункту туристської інформації у м. Звєжинець (Республіка Польща), опрацьовано концепцію його облаштування за участю українських і польських спеціалістів.
Екологічний туризм є важливою ключовою сферою співробітництва в рамках єврорегіону "Буг", що тісно пов'язана з охороною навколишнього природного середовища на прикордонних територіях. Тому розвитку прикордонної співпраці у туристській галузі сприяють також українсько-польсько-білоруські екологічні проекти. Прикладом цього є проект у рамках програми ТАСІЗ ЄС "Сприяння політиці постійного розвитку і захисту навколишнього середовища в контексті транскордонної співпраці між Україною та Польщею, СВС ENACT», реалізований в області за період листопад 2002 р. – травень 2004 р. Його учасники – Волинська обласна рада, адміністрація Люблінського воєводства, провінція Лотарингія (Франція) та міжнародний водний центр "НАНСІ" (Франція). Було вжито спільних заходів для вирішення таких завдань: розробка узгодженої політики регіонального захисту довкілля; вироблення плану спільних дій для здійснення контролю за екологічним станом басейну р. Буг; покращення якості питної води, що постачається споживачам; створення карти навколишнього середовища і заснування обсерваторії останнього.
Завдяки проекту завершено підготовку дослідження з питань регіональної політики та стратегій у галузі охорони навколишнього середовища. У підсумковому документі висвітлено аспекти забезпечення населення партнерських регіонів (Волинської області й Люблінського воєводства) якісним довкіллям, збереження природних багатств для наступних поколінь, удосконалення економічної діяльності.
Здійснено порівняльний аналіз законодавства у сфері охорони навколишнього середовища і менеджменту водних ресурсів в Україні, Польщі та Франції, тобто у державах, регіони яких були партнерами проекту. За сприяння експертів із Міжнародного водного центру "НАНСГ (Франція) розроблено пропозиції щодо поліпшення якості питної води, яка подається жителям міст Волині та Люблінського воєводства Республіки Польща.
Ключовою сферою співробітництва в рамках єврорегіону "Буг" залишаються питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища на прикордонних територіях. Прикладом цього є реалізація екологічної програми "Чистий Буг", що покликана вирішити актуальні проблеми охорони і відновлення цієї річки, яка протікає по територіях трьох сусідніх держав – Польщі, України та Білорусі. В її рамках передбачається проведення екологічного моніторингу, будівництво і реконструкція очисних споруд стічних вод, які є основними джерелами забруднення р. Буг, інші природоохоронні заходи, що допоможе оздоровити екологічний стан прикордонних регіонів.
Для гармонізації узгодженого управління міжнародними річковими басейнами (р. Прип'ять) через запровадження європейських норм та правил, із метою розробки і впровадження програми транскордонного моніторингу якості води екосистеми басейну р. Прип'ять, обміну інформацією, постачання обладнання й підвищення інформованості з проблем р. Прип'ять у Волинській області з 2002 р. реалізується проект "Спільне управління річковими басейнами. Управління басейном р. Прип'ять".
З метою обміну досвідом із транскордонного моніторинг та басейнових принципів управління водними ресурсами організовано навчальну поїздку в польське місто Люблін у воєводський інспекторат з охорони навколишнього середовища [3, 112-115].
Забезпечено фаховою літературою з правил ведення моніторингу, міжнародних стандартів з якості вод, визначення вмісту важких металів у поверхневих водоймах. У результаті роботи експедицій силами і коштами проекту обладнано стаціонарні гідрометричні пости на р. Прип'ять у районі Вижівського водозабору, апробовано новий мікрокомп'ютерний витратомір води, що дає можливість оперативно і точно визначати обсяги води, які скидаються вниз по р. Прип'ять.
Крім того, в рамках проекту готується до видання довідник по р. Прип'ять, який розрахований на широкого читача і рекомендується до практичного використання для роботи господарським та управлінським працівникам.
У рамках проекту „Створення транскордонної стратегії запобігання паводкам у басейні р. Західний Буг", що розпочав реалізацію у Волинській області з 2004 p., створено робочу групу, до складу якої ввійшли фахівці з прикордонних регіонів України, Польщі та Білорусі. На даний час іде збір й опрацювання необхідної інформації, погодження структури і змісту стратегічного документа [6, 12-14].
Отже, прикордонна Волинська область уже досягла значних позитивних результатів у цьому плані, підтримуючи тісні контакти із суміжними регіонами Республіки Польща у рамках єврорегіону "Буг". Реалізація спільних туристських проектів у рамках єврорегіону "Буг" за участю структур ЄС є важливим напрямом транскордонної співпраці, що реалізується у площині європейської інтеграції за спільними правилами й однаковими умовами відкритого ринку туристських послуг.
Проте залишається коло невирішених питань, які стосуються саме транскордонної співпраці у галузі туризму Волинської області як української регіональної частини єврорегіону "Буг". Тому даної ми розглянемо сукупність туристичних проблем та можливі шляхи їх оптимізації та усунення в подальшій співпраці.
... , що дозволяє Івано-Франківщині забезпечувати себе якісними трудовими ресурсами, підготовкою яких займаються місцеві заклади вищої і середньої освіти. 2. Природно-рекреаційні ресурси Івано-Франківської області Івано-Франківська область має значні туристичні ресурси для задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів в оздоровленні, відпочинку й пізнанні історії та культури краю. Під ...
... ів "Платон Кречет", "Калиновий гай", "Весняний потік", "Лук’ян Кобилиця", "Леся" та ін., українська класика – "Титарівна" М.Кропивницького, "Земля" та "У неділю рано зілля копала" за О.Кобилянською. 4. ІНФРАСТРУКТУРНІ РЕСУРСИ БУКОВИНИ 4.1 Транспортна система Довжина залізниць Чернівецької області складає 458 км. Основні залізничні лінії: Львів – Івано-Франковськ – Чернівці і далі на пі ...
... льшення мережі санаторно-курортних установ - один з конкретних проявів радянського способу життя, реальна гарантія права радянських людей на відпочинок і лікування, записаного в Конституції СРСР. 5.3 Комплексна оцінка туристичних ресурсів Криму Багато видів туризму в нашій країні - пішохідний, кінний, автобусний, спелеотуризм і спортивне скелелазіння зародилися в Криму, а перша офіційна в ...
... ій арені не тільки інформаційно-рекламними засобами, а й конкретними пропозиціями конкурентноспроможним туристично- екскурсійним продуктом.[39] Розпочато розробку довідника «Сумщина туристична».[39] Мета довідника :сприяти розвитку внутрішнього та сільського зеленого туризму, збільшити надходження коштів в економіку області від зовнішнього туризму, привернути увагу громадськості до туристичних ...
0 комментариев