2.3. Проблеми та перспективи транснаціонального співробітництва Волинської області та Республіки Польщі в туристичній галузі
Згідно зі стратегією економічного і соціального розвитку Волинської області основними стратегічними орієнтирами розвитку туризму на 2004 – 2015 роки визнано такі: стимулювати будівництво та реконструкцію об'єктів туристської та курортно-рекреаційної сфер, залучати іноземні та вітчизняні інвестиції у розвиток матеріально-технічної бази туристської індустрії; сприяти розвитку сільського зеленого туризму в області, а також розширенню транскордонного співробітництва в галузі туризму в рамках єврорегіону "Буг"; забезпечити систематичну фінансову підтримку презентації туристського продукту області на внутрішньому та міжнародному ринках туристських послуг, зокрема шляхом участі у туристських виставках, ярмарках, випуску високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу, спеціалізованих видань туристського профілю; створити обласний Центр туристської інформації та мережу його пунктів у містах та районах області; створити єдину автоматизовану мережу з надання туристських, готельних, санаторно-курортних послуг в області; здійснити будівництво, ремонт та реконструкцію під'їзних автомобільних шляхів до об'єктів туристських відвідувань; провести роботи з благоустрою існуючих та облаштування нових місць короткочасного відпочинку туристів; забезпечити сертифікацію товарів, робіт і послуг у сфері туристської діяльності області, здійснити категоризацію об'єктів туристської інфраструктури; встановити на автомобільних шляхах області дорожні інформаційні знаки щодо наявних туристських маршрутів, об'єктів туристського відвідування та туристської інфраструктури; забезпечити внутрішню конвертованість туристських послуг шляхом підвищення їх якості та розширення асортименту, покращення сервісних умов обслуговування.
Важливим стратегічним орієнтиром соціально-економічного розвитку Волинської області є транскордонне співробітництво в галузі туризму в рамках єврорегіону "Буг". Ефективне функціонування туристсько-рекреаційного комплексу (ТРК) єврорегіону "Буг" можливе за умови реалізації концепції розвитку рекреації та туризму, яка повинна базуватися на реконструкції "та оновленні у відповідності з найновішими досягненнями науково-технічного прогресу матеріально-технічної бази рекреації; освоєнні територій, які мають значний рекреаційний потенціал, що на даному етапі, на жаль, ще слабо вивчений; використання лікувально-торфових грязей, сапропелів, бадьнеологічних ресурсів у цілях лікування; Створенні сприятливого рекреаційного та естетичного середовища, завершеної системи національних парків, пам'яток природи і заказників; впорядкуванні та відновленні архітектурних, історичних та етнографічних пам'яток; прокладанні нових туристських маршрутів; створенні сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері рекреаційного бізнесу; розширенні підготовки у вищих і середніх навчальних закладах медичних працівників, інструкторів з туризму та інших працівників; розвитку відповідних галузей промисловості для виробництва спеціального обладнання для матеріально-технічної бази; створенні спеціалізованої системи побутового обслуговування населення в рекреаційних зонах; здійсненні комплексу природоохоронних заходів з метою формування сприятливого туристсько-рекреаційного середовища [14].
У єврорегіоні "Буг" уже зроблено суттєві кроки в напрямку розвитку туристської сфери. Так, у Волинській області розпорядженням голови облдержадміністрації від 6 березня 2002 р. № 325 затверджено Програму розвитку туризму на 2002-2010 pp. Програма розроблена на виконання Указу Президента України від 10 серпня 1999 р. № 973 "Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 р." і спрямована на створення якісного туристського продукту, здатного максимально задовольнити потреби широких верств населення, забезпечення на цій основі комплексного розвитку території області, враховуючи її прикордонне положення, а також участь у транскордонному туристському співробітництві в рамках єврорегіону "Буг".
Програма покликана стимулювати ефективне використання наявних туристсько-рекреаційних ресурсів, підвищити рівень міжгалузевого співробітництва, стимулювати розвиток ринкових відносин у туристській сфері, визначити перспективи подальшого розвитку туризму в контексті транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону "Буг" на основі аналізу його сучасного стану.
У Програмі передбачено здійснення комплексу заходів щодо оптимізації системи управління туристсько-рекреаційною галуззю, нагромадження на підприємствах туристської сфери необхідних для здійснення структурних перетворень матеріальних і фінансових ресурсів, зміцнення існуючої матеріальної бази, створення умов для реалізації інвестиційних проектів.
Основною метою Програми розвитку туризму у Волинській області є створення якісного, конкурентоспроможного на вітчизняному та європейському ринках турпродукту, здатного максимально задовольнити потреби широких верств населення, забезпечити на цій основі комплексний розвиток території області за умови збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини.
Основними завданнями Програми повинно стати: забезпечення сталого розвитку туристської галузі та підвищення рейтингу області за основними показниками діяльності туристських підприємств, створення додаткових робочих місць, збільшення частки очікуваних доходів від туристської галузі в державному та місцевому бюджетах, підвищення іміджу області на загальнодержавному та міжнародному рівнях. Щодо останнього, то тут важливу роль повинно відіграти співробітництво у галузі туризму та рекреації в єврорегіоні "Буг".
У рамках транскордонного туристського співробітництва на особливу увагу заслуговують такі напрямки: зміцнення матеріальної бази, розширення міжнародної співпраці, удосконалення нормативно-правової бази, підвищення якості та розширення асортименту туристських послуг, поліпшення транспортного обслуговування, підвищення ефективності використання туристсько-рекреаційних ресурсів і об'єктів історико-культурної спадщини, поліпшення інформаційного та рекламного забезпечення, удосконалення системи підготовки кадрів.
Конкретні перспективні заходи щодо розвитку туристської сфери Волинської області в рамках єврорегіону "Буг" повинні здійснюватися спільно з відповідними туристськими структурними підрозділами Люблінського воєводства Республіки Польща, Брестського облвиконкому Республіки Білорусь, на які покладено розробку та підписання спільного Плану заходів на співробітництво у галузі туризму.
В аспекті спільного використання туристсько-рекреаційних ресурсів культурної спадщини у Програмі необхідно передбачити створення транскордонних маршрутів" для різних категорій туристів та екскурсантів із залученням до туристських подорожей мешканців прикордонних територій країн, які входять у єврорегіон "Буг", а також громадян третіх країн.
Створення спільного конкурентоспроможного туристського продукту можливе на основі використання туристсько-рекреаційного потенціалу прикордонних територій єврорегіону "Буг" є запорукою його активного просування на міжнародний ринок туристських послуг. У цьому аспекті у Програмі доцільно було б визнати також взаємну участь у спеціалізованих семінарах, конференціях, виставках-ярмарках із залученням іноземних і вітчизняних туристських організацій для вивчення досвіду популяризації новітніх технологій щодо надання туристських послуг, а також запровадження електронного маркетингу в ТРК, у т. ч. системи пропагування та реклами туристсько-рекреаційних можливостей прикордонних територій.
Метою забезпечення стійкого розвитку ТРК в єврорегіоні "Буг" повинно стати отримання економічних вигод від галузі туризму без винищення туристсько-рекреаційних ресурсів, використання яких, у кінцевому результаті, є основою туристського природокористування. Проте діяльність у сфері туризму найчастіше розглядається в контексті економічної діяльності транскордонного регіону.
Потреби туризму, як правило, в рамках процесу планування або ігноруються, або розглядаються як другорядні. Тому перед регіональними плановими органами постає важливе завдання, яке полягає у приділенні уваги туристській індустрії в планах розвитку і надання останній пріоритетного значення. Дія цього органам планування єврорегіону "Буг" необхідно:
- визначити напрямки туристської діяльності в районах відвідування і спостерігати за ходом їх здійснення, особливо в секторі неорганізованого туризму, який, хоч і менше помітний, проте є значним компонентом галузі туризму єврорегіону;
- здійснити кількісну та якісну оцінку впливу туристської діяльності на наявні ресурси й інфраструктуру районів відвідування, включаючи розробку необхідних показників для оцінки стійкості туристської індустрії;
- врахувати в планах розвитку єврорегіону "Буг" аспекти господарської діяльності, пов'язані з туризмом, щоб туристська індустрія гармонійно поєднувалася з іншими формами соціального й економічного розвитку в єврорегіоні "Буг".
Поряд із цим, управлінські органи єврорегіону повинні відіграти важливу роль щодо узгодження цілей політики в галузі туризму. Практичне застосування нестійкої політики в суміжних економічних секторах обмежить можливості туристської індустрії в єврорегіоні "Буг" з точки зору надання останній більш стійкого розвитку. Аналогічно, стійкість у галузі туризму не повинна досягатися за рахунок стійкості в інших секторах економіки.
З метою уникнення вищеназваних диспропорцій у розвитку туристської індустрії в єврорегіоні "Буг " доцільним є застосування на практиці таких заходів:
- забезпечити дотримання усіх екологічних норм і заходів у рамках екологічної політики в секторі туризму, незалежно від розмірів конкретного підприємства чи виду туристсько-рекреаційної діяльності;
- забезпечити належне управління діяльністю в секторі туризму та рекреації в таких охоронних районах, як природні національні, ландшафтні та народові парки, а також на інших територіях, взятих під охорону;
- доцільно планувати розвиток інших видів економічної діяльності (наприклад сільського господарства) таким чином, щоб вони не призводили до винищення й деградації туристсько-рекреаційних ресурсів, які мають важливе значення для туристської індустрії (скажімо, для розвитку сільського зеленого туризму, який має пріоритетне значення в єврорегіоні "Буг");
- забезпечити, щоб розвиток таких основних об'єктів інфраструктури, як мережа автомобільних шляхів або система водопостачання, сприяв задоволенню потреб не лише туристської індустрії, а й інших галузей єврорегіону "Буг" [14, 6];
- уживати заходи щодо пом'якшення наслідків сезонного характеру туристської діяльності шляхом створення можливостей для забезпечення зайнятості населення в періоди малої активності в місцях відвідування, які значно залежать від туризму;
- розробити ефективну ї справедливу стратегію оподаткування в секторі туризму, яка сприятиме стійкому розвитку туристської індустрії в єврорегіоні "Буг";
- забезпечити широке розповсюдження економічних вигод від туризму серед місцевого населення з тим, щоб жителі були "Глибоко зацікавлені у збережені ресурсної бази індустрії туризму.
У транскордонному регіоні запропоновано виділити такі охоронні території, головними функціями яких є передусім туристська, дидактична й охоронна:
- "Західне Полісся " на українсько-польському кордоні, що є однією з найбільших охоронних територій єврорегіону "Буг", до складу якої входять Шацький національний природний парк (ШНПП), проектовані Любомльський, Луківський і Надбужанський ландшафтні парки в українській частині єврорегіону, а також Поліський парк народовий, Холмський, Стрілецький і Поліський ландшафтні парки польської частини [3,170-172]. Існують можливості щодо збільшення площі цієї території шляхом включення до її складу природних парків білоруської частини;
- "Розточчя " на українсько-польському кордоні включно з одноіменними заповідником і проектованими Потелецьким і Немирівським ландшафтними парками з української частини єврорегіону "Буг" та Розточанським парком народовим, Щебжешинським, Сольської Пущі, Краснобродським, Південно-Розточанським ландшафтними парками з польської частини [3, 72-173]. У межах окресленої території знаходяться історико-культурні пам'ятки світового значення міст Жовкви і Замостя, які є особливо привабливими для туристів;
- "Біловезька Пуща" на польсько-білоруському кордоні, у т. ч. одноіменний національний природний парк. У межах охоронної території планується також утворити міжнародний біосферний резерват з метою збільшення туристських потоків у даний регіон;
- "Перелом Бугу" на польсько-білоруському кордоні, включно з частиною р. Буг між містами Брест і Дрогичин із прилеглими прикордонними територіями з перспективою розширення площі на всю долину р. Буг.
У рамках опрацювання просторового загосподарювання в транскордонних охоронних територіях єврорегіону "Буг" доцільно виділити такі зони: посиленої охорони навколишнього середовища із забороненою господарською діяльністю, де єдиною дозволеною формою туризму повинен бути спеціалізований науковий туризм: подорожі по визначених дидактичних екостежинах для груп туристів із екскурсоводом і для індивідуальних туристів за пред'явленням відповідного дозволу чи перепустки; охорони ландшафтів із розвинутим кваліфікованим туризмом (пішохідним, водним, велосипедним, лижним, а також агротуризмом), із дозволеним лісництвом і традиційними формами сільського господарства; рекреаційно-господарська зона, на території якої дозволено займатися різними видами господарської діяльності відповідно до концепції екорозвитку, за винятком промисловості та інтенсивного землеробства, з розвинутим побутовим туризмом (невеликі готелі і осередки для відпочинку, центри туристської інформації, прокат туристського оснащення) [3,175-177].
З метою планового розвитку туризму на проектованих охоронних територіях повинна бути створена Міжнародна Рада транскордонних охоронних територій, до якої ввійшли б науковці, представники дирекцій природних парків і заповідників, а також локальних управлінь з питань охорони природи, молодіжної політики, туризму і спорту з України, Польщі та Білорусі. Для збільшення туристських потоків і координації останніх доцільно створити на території єврорегіону "Буг" спеціальні бюро туристських агенцій, до компетенції яких належала б організація та реклама екотуризму, облаштування готелей, агроквартир, прокат туристського оснащення, надання послуг кваліфікованих екскурсоводів, видання карт, путівників тощо. Прибутки таких бюро туристських агенцій поповнять місцеві бюджети сіл і гмін у межах транскордонних охоронних територій [3,177-180].
Отже, головні напрями розвитку екотуризму в межах транскордонних охоронних територій єврорегіону "Буг" охоплюють найважливіші напрямки, які сприяють ефективній оптимізації розвитку туристської сфери як однієї з найбільш пріоитетних для досягнення сталого економічного зростання. Вони передбачають різноманітні переваги особливостей туристсько-рекреаційного потенціалу єврорегіону "Буг".
Висновки
Як відомо, Волинська область багата на розвідані і нерозвідані рекреаційно-туристичні ресурси. В області проведена оцінка туристично-екскурсійних об'єктів за методикою, яка дозволяє поділити їх на три категорії важливості. До 1-ї категорії відносяться об'єкти особливо цінні, до 2-ї – об'єкти, що мають значний інтерес для туристів, інші віднесені до 3-ї категорії.
Захоплюючими є екскурсійні маршрути Волині: Луцький замок; тисячолітній Володимир-Волинський; Зимненський монастир, заснований Володимиром Великим за часів Київської Русі; на Берестечківське поле козацької слави; численні собори та церкви стародавньої доби та середньовіччя, молитовні будинки іновірців і т.д.
Значного розвитку набуває «зелений» (агротуризм, сільський) туризм, який впроваджений на подолання безробіття серед жінок Волинської області за програмою «Волинські перспективи» (існує 22 облаштовані агрооселі для іноземних та вітчизняних туристів). Є можливості щодо створення маршрутів з включенням територій сусідніх держав – Хелмського повіту Люблінського воєводства Республіки Польща та Брестської області Республіки Білорусь, розроблення спільного міжнародного туристичного продукту.
Яскраві регіональні особливості Волинської області, поряд з багатим природно-ресурсним та історико-архітектурним потенціалом, створюють всі передумови для організації сучасної туристичної інфраструктури і розвитку вітчизняного та міжнародного туризму на її території.
Поряд із позитивними зрушеннями, пов'язаними з розвитком туризму, у туристській сфері прикордонної Волинської області існує чимало проблем: відсутність науково обґрунтованих рекомендацій щодо раціонального використання природних терніарій області; розрив між існуючими вимогами туристів і кваліфікацією працівників туристських, санаторно-курортних територій області; відсутність підрозділів з питань туризму в структурі виконкомів міських (міст обласного значення) рад, райдержадміністрацій; невідповідність якісних характеристик та організаційно-економічних механізмів функціонування рекреаційної і транспортної інфраструктури; незадовільний стан під'їзних шляхів до об'єктів туристських відвідувань; відсутність державного фінансування заходів, спрямованих на популяризацію туристського продукту області на внутрішньому та міжнародному ринках туристських послуг, невідповідність переважної більшості закладів розміщення міжнародним стандартам: високий ступінь морального та фізичного зносу матеріально-технічної бази підприємств, технологічна відсталість, низький рівень комфортності проживання та послуг, що надаються; низька ефективність діючих механізмів заохочення інвестицій щодо будівництва і реконструкції готелів та інших об'єктів туристської та курортно-рекреаційної сфери; низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько-екскурсійної діяльності, слабкість її інформаційно-рекламного забезпечення на загальноукраїнському та міжнародному ринках; недоліки територіальної організації туристсько-екскурсійних маршрутів [3].
Одним із ключових напрямів трансформації регіональної економіки України є структурна перебудова, важливе завдання якої – стабілізація міжгалузевих пропорцій і забезпечення ефективного використання природного, історико-культурного та соціально-економічного потенціалу регіонів. Євроінтеграційні процеси, які в останнє десятиліття стали визначальними в розвитку нашої держави, неминуче актуалізують питання розробки стратегії адаптації національної економіки до вимог ЄС.
Реальні структурні зрушення у модернізації регіональної економіки в умовах європейської інтеграції криються в активізації розвитку туристської сфери в транскордонних об'єднаннях. Інтенсифікація розвитку туристської індустрії в єврорегіонах є каталізатором залучення інвестицій та новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника з метою виходу насамперед на ринок ЄС.
Аналіз сучасного стану й основних тенденцій розвитку туристської галузі прикордонної Волинської області з визначенням основних проблем розвитку туризму області в рамках єврорегіону "Буг" дозволяє окреслити стратегічні орієнтири розвитку туризму в досліджуваному єврорегіоні та очікувані соціально-економічні результати.
1. Для модернізації туристсько-рекреаційного потенціалу Волинської області та прискорення формування туристсько-рекреаційного комплексу єврорегіону "Буг" необхідні спільні рішучі дії з боку усіх країн-членів транскордонного об'єднання.
2. Для приваблення туристів в єврорегіон "Буг" необхідно облаштувати сучасні центри їх обслуговування, які б відповідали європейським стандартам. Комплекс обслуговування туристів повинен охопити: продаж листівок, карт, фотоальбомів, схем туристських маршрутів тощо; резервацію нічлігових місць; пропозицію щодо агротуристських квартир; фахове обслуговування з боку екскурсоводів; прокат туристського спорядження (велосипедів, біноклів для орнітологічних спостережень тощо); стоянку автомобілів на паркінгах, а також у інших місцях за бажанням клієнтів. Поряд із центрами обслуговування туристів повинні локалізуватися інші об'єкти туристської інфраструктури відповідних стандартів, де G мали можливість відпочивати групи туристів із інших країн Європи.
3. Посиленню туристської активності в єврорегіоні "Буг", розвитку відповідної сервісної інфраструктури сприятиме державна політика спрощеного митного контролю, організація та обладнання тимчасових пунктів пропуску через державні кордони, що у свою чергу дозволить досягти такі соціально-економічні результати. По-перше, підвищення зайнятості населення, створення нових робочих місць; збільшення бюджетних надходжень; розвиток малого та середнього бізнесу, в т. ч. у сільській місцевості. По-друге, розвиток закладів культури, спорту, підприємств, що забезпечують організацію рекламних, страхових послуг і розважальних заходів. По-третє, підвищення економічних результатів діяльності супутніх галузей економіки: виробничих підприємств, що спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської та харчової продукції, готельного обладнання, сувенірів, підприємств транспорту і зв'язку, підприємств, що надають послуги гостинності (заклади розміщення та харчування), побутового та сервісного обслуговування. По-четверте, збільшення обсягів внутрішнього та міжнародного туризму; поглиблення зовнішньоекономічних та культурних зв'язків між країнами, які входять до складу єврорегіону "Буг".
Список використаної літератури
1. Волинь: розвиток за рік. Статистично-інформаційний щорічник. – Луцьк: Луцька ДОА, 2005. – 89 с.
2. Волинь: розвиток за рік. Статистично-інформаційний щорічник. – Луцьк: Луцька ДОА, 2006. – 95 с.
3. Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку XX ст. Курс лекцій. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 528 с.
4. Герчанівська П. Е. Дерев’яні церкви України. — К.: Наукова думка, 1996. – 136 с.
5. Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право: Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конференції студентів, аспірантів і молодих науковців. – Луцьк, 30 вересня - 1 жовтня 2004 р. / За ред. В. Й. Лажніка і С В. Федонюка. – Луцьк: РВВ "Вежа" Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – С. 162-164.
6. Земельна В.О. «Зеленому туризму» - зелена дорога // Луцький замок. – 2005. – 2 червня. – С. 4.
7. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. — 298 с.
8. Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали II Міжнар. наук.- практ. конф. (9- 11 листопада 2000 р.). — К.: 2000. — 36 с.
9. Клімчук Б.П., Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Єврорегіон "Буг": концепція та стратегія розвитку: Монографія. -Луцьк: РВВ "Вежа" Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. – 416 с.
10. Короткий довідник з використання технічної допомоги в галузі транскордонної співпраці / Опрацювання тексту А. Ососінської; пер. Е. Ружанської-Кокшар. – Люблін, 2004. – 67 с.
11. Лохотроцька Т. Динаміка розвитку туристичної галузі Волині в 2003 році // Про бізнес. – 2004. - № 2. – С. 12-15.
12. Лохотроцька Т. Динаміка розвитку туристичної галузі Волині в 2004 році // Про бізнес. – 2005. - № 2. – С. 10-14.
13. Лохотроцька Т. Динаміка розвитку туристичної галузі Волині в 2005 році // Про бізнес. – 2006. - № 2. – С. 13-16.
14. Мельник В.І. Розвиток сільського туризму Волині – справа державна // Луцький замок. – 2006. – 4 лютого. – С. 8.
15. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи: Монографія. – Луцьк: Надстир'я, 1998. – 124 с.
16. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: навч. посіб. – К.: «Альтерпрес», 2003. – 352с.
17. Розінська О.Л. Сільський туризм набуває обертів // Досвітня зоря. – 2004. – 23 липня. – С. 6-7.
18. Статистичний щорічник Волинської області за 2005 р. / Відп. за випуск В.С. Барчук. - Луцьк: Волинське обласне управління статистики, 2006. – 504 с.
19. Стратегічні орієнтири розвитку туризму Волинської області в рамках ,,єврорегіону "Буг"
20. Стратегія економічного і соціального розвитку Волинської області на 2004-2015 роки: Розділ X. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу // http://voladm.gov.ua/index.html7ukr/obl/ strategy /і ndex. htm.
21. Ядошук В.В. Удосконалення туристської інфраструктури єврорегіону "Буг" // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки (36. наук. пр.). Вип. 6 (XLIV). У 4-х ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України М. І. Долішній. - Ч. І. – Львів, 2003. – С. 272-281.
Додаток А
Схематичний матеріал
Мал. 1. Схема культурно-історичних пам'яток Волинської області
Мал. 2. Динаміка міжнародних туристських потоків Волинської області, осіб
Мал. 3. Динаміка внутрішніх туристських потоків Волинської області, осіб
Мал. 4. Динаміка валютних надходжень від надання туристських послуг нерезидентами країни, тис. дол. США
Мал. 5. Площа території Поліського парку народового
Мал. 6. Структура туристських потоків Розточанського парку народового
Мал. 6. Транскордонні охоронні території єврорегіону "Буг"
Додаток Б
Інвестиційні проекти
Розвиток туристично-рекреаційної галузі Шацького національного природного парку
Короткий опис проекту.
Для покращення умов відпочинку та упорядкування потоків рекреантів планується, в першу чергу, обладнати екологічні стежки в районі бази відпочинку "Гряда" довжиною З км, біля озера Пулемецьке довжиною 4 км, в урочищі "Зенське" – 4,5 кілометра.
Для розвитку туризму на території парку є можливість організувати кінні, водні та пішохідні туристичні маршрути, які передбачається обладнати 2 туристичними притулками; нічні стоянки обладнати будинками відпочинку літнього типу: на водних маршрутах обладнати 2 стоянки для човнів; облаштувати 2 рекреаційних пункти, які обладнати інформаційними куточками із схемою парку. Запроектувати два наметних містечка на озерах Люцимер та Пісочне, провести благоустрій шляхів до озер Світязь, Пулемецьке, Люцимер, створити відповідну мотельно-готельну інфраструктуру.
Необхідний обсяг інвестицій - 5 млн.дол.США.
Вигоди від реалізації проекту.
Будуть створені сприятливі умови для повноцінного відпочинку й оздоровлення не лише жителів України, Росії, Польщі, а й інших країн. Реалізація проекту дозволить стабілізувати екологічну ситуацію, забезпечити охорону природного ландшафту, розширити мережу заповідних об'єктів, організувати курортно-туристичну систему з використанням багатьох біологічних властивостей Шацьких озер.
В перспективі на базі Шацького Національного парку буде створено вільну рекреаційну економічну зону, що стане першим кроком до поетапного виходу області на світовий ринок туристичних послуг.
Загальна інформація про підприємство.
Діяльність парку спрямована на охорону, відновлення і раціональне використання природних ресурсів. Парк заснований у грудні 1983 року і займає площу 32,5 тис. га. Його генетичний фонд має не лише оздоровче, а й велике науково-пізнавальне значення. У межах парку знаходиться 22 унікальних озера карстового походження. Найбільшими з них є Світязь, Пулемецьке, Люцимер, Кримне.
Шацький Національний природний парк має велику історичну та естетичну цінність, завдяки сприятливим поєднанням природних і культурних ландшафтів він використовується в наукових, рекреаційних, освітніх та культурних цілях. Територія парку, де гармонійно поєднуються лісові, лучні та озерні екосистеми, відрізняється прекрасними для відпочинку умовами з коротким адаптаційним періодом. Цьому сприяють також відсутність великих промислових об'єктів, віддаленість рекреаційних зон від джерел техногенного навантаження, м'які кліматичні умови, які дозволяють організовувати літній відпочинок протягом 120-140 днів.
Підприємство-реципієнт інвестицій – Шацький Національний природний парк.
Юридична адреса підприємства:
44000 Волинська обл.,
смт. Шацьк,
вул. Гагаріна, 19,
тел./факс (03355) 23-0-43, тел. 23-2-76.
Контактна особа – Ткачук Олександр Вікторович - директор Шацького Національного парку.
Інвестування будівництва рекреаційного комплексу і окремих об'єктів на озері Світязь
В основі формування Шацької рекреаційної території лежить унікальне поєднання високобонітетних, фітонцидних лісів, мальовничих озер, лікувального клімату, сприятливого екологічного фону, родовищ мінеральних вод, лікувальних грязей, лікарських рослин, мисливських угідь. Все це є надійною передумовою для створення Шацького рекреаційного комплексу на базі озера Світязь.
Пропонується будівництво кемпінгів, мотелів, пунктів прокату спортивного та іншого інвентаря та спорядження, закладів харчування (кафе, бари), житлових будинків для сімейного туризму, вузлів таксофонічного і телеграфічного зв'язку, аптек.
Необхідний обсяг інвестицій – 3,8 млн. дол. США.
Форма здійснення інвестицій – створення акціонерного товариства.
Підприємство-реципієнт інвестицій – Шацький Національний природний парк.
Юридична адреса підприємства:
44000 Волинська область,
смт Шацьк,
вул. Гагаріна, 19,
тел./факс (03355) 23-0-43, тел.23-2-76.
Контактна особа – Ткачук Олександр Вікторович – директор Шацького Національного природного парку.
... , що дозволяє Івано-Франківщині забезпечувати себе якісними трудовими ресурсами, підготовкою яких займаються місцеві заклади вищої і середньої освіти. 2. Природно-рекреаційні ресурси Івано-Франківської області Івано-Франківська область має значні туристичні ресурси для задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів в оздоровленні, відпочинку й пізнанні історії та культури краю. Під ...
... ів "Платон Кречет", "Калиновий гай", "Весняний потік", "Лук’ян Кобилиця", "Леся" та ін., українська класика – "Титарівна" М.Кропивницького, "Земля" та "У неділю рано зілля копала" за О.Кобилянською. 4. ІНФРАСТРУКТУРНІ РЕСУРСИ БУКОВИНИ 4.1 Транспортна система Довжина залізниць Чернівецької області складає 458 км. Основні залізничні лінії: Львів – Івано-Франковськ – Чернівці і далі на пі ...
... льшення мережі санаторно-курортних установ - один з конкретних проявів радянського способу життя, реальна гарантія права радянських людей на відпочинок і лікування, записаного в Конституції СРСР. 5.3 Комплексна оцінка туристичних ресурсів Криму Багато видів туризму в нашій країні - пішохідний, кінний, автобусний, спелеотуризм і спортивне скелелазіння зародилися в Криму, а перша офіційна в ...
... ій арені не тільки інформаційно-рекламними засобами, а й конкретними пропозиціями конкурентноспроможним туристично- екскурсійним продуктом.[39] Розпочато розробку довідника «Сумщина туристична».[39] Мета довідника :сприяти розвитку внутрішнього та сільського зеленого туризму, збільшити надходження коштів в економіку області від зовнішнього туризму, привернути увагу громадськості до туристичних ...
0 комментариев