1. Причини, методи та наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.
| Послаблення Галицько-Волинського князівства внаслідок феодальної роздробленості і боротьби за владу. | ||
| № | Причини з боку Польщі | Причини з боку Литви |
| 1 | Повернути свої історичні землі від Руських князів. | Розвиток молодої Литовської держави за рахунок захоплень чужих територій. |
| 2 | Необхідність відродження економічної та політичної могутності Польщі за рахунок Г. – В. земель. | Процес формування феодальних відносин у Литві. |
| 3 | Зацікавленість польських магнатів в експансії з подальшим збагаченням. | Повернення захоплених історичних земель під владу Литви. |
| 4 | Зацікавленість у збагаченні дрібної та середньої шляхти у збагаченні. | Зацікавленість литовських князів у збагаченні за рахунок податків і посиленні своєї політичної могутності. |
| 5 | Зацікавленість купців у нових ринках збуту. | |
| 6 | Зацікавленість католицьких священників та Папи у поширенні католицизму у Сх. Європу, що гарантувало великі прибутки церкві. | |
| Методи польської та литовської експансії: | ||
| 1 | Насильницькі методи. | Ненасильницькі методи вторгнення. |
| 2 | Руйнували старі форми життя Г. – В. князівства (населення в цілому): інша форма організації суспільства – королівство, а за сутністю – аристократична республіка; релігія – католицизм; мова – польська; культура – польська. | Укр. сприймали литовських князів як своїх та сподівались, що вони зможуть навести порядок в Г. – В. князівстві. |
| 3 | Політика спольщення та покатоличення укр. народу, економічного пограбування, перетворення Г. – В. населення в кріпаків | Литовці були на нижчому рівні розвитку ніж укр.: вони були язичниками, не мали своєї грамоти, не мали зводу законів і тому вони перейняли культуру і традиції русичів (мову, фінансову та судову системи («Руська Правда»), військову організацію – дружину, форму політ. устрою – князівство, релігію – православ’я). «Нового не вводимо і старого не руйнуємо» – литовці не руйнували старих форм життя русичів. |
| 4 | Наслідок: Польська експансія не була швидкою за часом та обмеженою у території Г. – В. князівства: Галичина та Зх. Волинь. | Наслідок: Швидкі темпи просування своєї експансії на велику територію. У 15 ст. територія Литви просувалась від Балтики до Чорного моря. |
| Наслідки експансії: | ||
| 1 | На території Галичини та Зх. Волині було встановлено тяжкий націоналістичний, релігійний та феодальний гніт. | Більшість земель Галицько – Волинського князівства були вкл. до складу Литовської держави (князівства). |
| 2 | Русичі були позбавлені політичної форми організації – власного державного життя – фактично це означало повну безправність (юридичну та політичну). | Литовська держава не руйнувала старий устрій Русі і не нав’язувала нічого свого, тому можна говорити про створення Литовсько – Руської держави за формою та Русько – Литовської держави за змістом. |
| 3 | Руська еліта – бояри та князі – зрадили інтереси народу та перейшли на службу польській короні, як наслідок руський народ залишився без політ. еліти. | Зберігала традиції державотворення Русі ще понад 100 років. |
| 4 | Завдяки вкл. руських земель до складу Литовського князівства – воно перетворилось у ВЕЛИКЕ князівство Литовське. | |
| 5 | Висновок: Польська експансія поставила на питання денне саме існування слов’ян – русичів як окремої етнічної одиниці. Польська держава сприяла наростанню етнічних, національних, релігійних та соціальних протиріч між поляками та русинами. Наслідками такої політики стали: a) селянські повстання; b) козацько – селянські повстання; c) національно – визвольна війна (НВВ), під проводом Богдана Хмельницького. | Висновок: З 1 пол. 14 ст. по 2 пол. 16 ст. Литовська держава стала великим гравцем на тлі Європи та грала велику роль у побудові міжнародних відносин на її території. |
| Загальний висновок | ||
| Литовська та Польська експансії в укр. землі породили протиріччя між Литвою та Польщею за Г. – В. князівство. Такі протиріччя неможливо було вирішити військовим шляхом; але подолали мирним – створили об’єднану державу – РІЧ ПОСПОЛИТУ. Ця експансія породила протиріччя між Московським царством та Польською державою. На Польські землі в Г. – В. князівстві також претендували і Османська імперія, і Кримське ханство. Т.ч. Литовська та Польська експансія породили багатовікову боротьбу за володіння укр. землями. | ||
... від споруд Гербуртів до вказаного розв’язання у Мостиськах ( приблизно 1600-1620-ті роки): при подібності планувисочина каплиць менша за височину самого храму. 3. Розвиток католицької культової архітектури на Україні в XVII-XVIII століттях 3.1 Будівнича діяльність католицьких чернечих орденів Характерною ознакою Католицької Церкви на Україні було зростання кількості чернечих орденів. ...
... необхідно також для обліку під час визначення рейтингу ВНЗ. Зараз питання здебільшого полягає не в кількості, а в якості видань, їх науковому рівні, відповідності змісту сучасним вимогам. Вказані вимоги, принцип забезпечення вищих навчальних закладів навчальною літературою та порядок надання грифа навчальним виданням регламентує спеціальний "Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання ...
... науковцями, викладачами і студентами, а також широким колом читачів, яких цікавить особливості соціокультурного життя Києва, Чернігова, Луцька та Острога в контексті європейської культури. Розділ 1. Київ-культурна столиця України Київ називають " матирью городов русских". І не випадково. В ІX ст. він став центром потужної держави — Київської Русі. Тісні культурні зв'язки склалися в Київскій ...
... позбавлявся поступово, спостерігається до кінця ХVІІІ ст. Водночас він існував і як цілком світський вид живопису, і саме в цій двоякості – характерні риси розвитку портретного мистецтва ХVІ – ХVІІІ ст. Світський портрет на українських землях виник у кінці ХVІ ст. в трьох композиційних варіантах – погрудному, поясному та на повний зріст, які і в наступні століття утримувалися як усталені і незм ...
0 комментариев