Навигация
Пілпул і хілуккім та їх критика
74357
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.2 Пілпул і хілуккім та їх критика
В середньовіччі під терміном «піллпул» розуміли метод обговорювання талмудичного запитання, що передбачав інтенсивне застосування логіки. Гострота мислення грала важливу роль в методиці, що її застосовували законовчителі. Сторінки Талмуду переповнені проблемами і спробами їх вирішення. Проблема, в даному випадку, - це знаходження протиріччя між джерелами, авторитет яких однаковий, наприклад, судженнями двох танаїв, чи таная та аморая. Способом вирішення в більшості випадків було спростування подібності між двома джерелами, і можливості їх співставлення. Таким чином, труднощі виступають як результат спроби довести логічним шляхом, що два джерела мають щось спільне, навіть якщо в них, на перший погляд, обговорюються різні питання, а розв’язання вимагає здатності довести, що правові норми, на яких основані тексти, що розглядаються, відмінні, і тому подібність між ними лише ілюзія.
Гострота розуму грала, таким чином, найважливішу роль в талмудичному диспуті. Стародавні мудреці вважали її головною рисою вченого чоловіка. В самому Талмуді в трактаті «Санхедрін» на 17 листі зазначається, що «у Синедріоні є місце тільки для того, хто здатен нечисте показати як чисте по Торі»[12]. Але у цьому вислові закладений і підтекст, що говорить про негативний потенціал, який проявляє себе у здатності довести дозволенність забороненого Торою.
Майстри пілпула вважали, що кожна буква у тесті, кожна лінія, будь-яка частина мови, стилістика, структура викладу, система асоціацій, правки важливі і переповнені глибинного сенсу. Їх вивчення дає можливість зрозуміти написане у повному обсязі. Таким чином, бачимо, що основою методики є текстологічний аналіз. Єврейські вчені вважали, що мудреці, які коментували Талмуд сформулювавши свої тези, від початку ставили за мету нівелювати будь-який Талмудичний тезис. Велика інтелектуальна енергія витрачалась на те, щоб виявити прихований сенс тексту, його зміст, і довести, що існує повна гармонія між всіма джерелами і поглядами. Але підчас доходило до безглуздя. Мудрецям Талмуду почали приписувати ідеї, що навряд чи тоді могли виникнути. Наприклад, розуміння біблійної розповіді про Каїна і Авеля, викладалось, як виклад дискусії про методику галахічних постанов рабі Іцхака Алфасі і Роша, що жили в Середньовіччі.
Серйозні вчені критикували такий «обманливий пілпул», який віддаляв учнів від істини, що знаходилась у джерелі. Вони доводили, що такий метод не тільки знищує в учнів реалістичне розуміння дійсності і заважає поглибленому розумінню матеріалу, більше того, потім такі спеціалісти використовують його в якості метода встановлення практичної Галахи. Були й ті, хто підтримував пілпул, але навіть вони були проти його використання на практиці під час виведення правил Галахи. Поширився цей метод в XVI-XVII ст. у різноманітних формах на тернах Східної Європи, і особливо Польщі, включно із українськими землями.
Першим, хто ввів термін «пілпул хілуккім», був рабі Яків Поллак. Вчений, Х. Дмитровський в своїй роботі «Про метод пілпул» чітко розділив близько спорідненні поняття пілпулу і хілуккіму. Він зазначав, що хоча більшість дослідників вважають це одним, при більш прискіпливому дослідженню виявляється, що ці поняття все таки різні.[13] За даними Х. Дмитровського слово «хілук» з’явилось в ашкеназькому середовищі, більшість якого, після гонінь у Німеччині, переселилась на Правобережжя України та в Галичину, у Річ Посполиту в середині XVI століття. Його визначення пілпулу й хілуккіму наразі є одним з найкращих. Пілпул – це частинка тексту, у якій міститься питання, невирішене завдання з Талмуду та пояснення, відповідь на нього. Хілук же являє собою декілька таких проблем, поєднаних між собою за змістом. По суті хілук являє собою цілу теоретичну концепцію, побудовану на базі декількох фактів, він є їх об’єднанням.
Постає питання, яка ж логіка використовувалась у таких роздумах. Вона безумовно присутня, і її технічні методи нагадують не тільки базисну аристотелівську логіку, але й віртуозні софістські методи маніпулювання посиланнями. Таким чином, факт-пілпул порівнюється з іншим випадком і робиться висновок. Проте не правильне, тенденційне використання такого методу призводить до незадоволення таким методом. Одним з найбільших противників його був Махаршал, який став попередником єврейського просвітництва.
В його ієшиві навіть піднявся бунт, і учні пішли від нього до іншого мудреця. Скоріш за все Махаршал був представником хіллукіму, тому не дивно, що в нього один з найрадикальніших поглядів на впровадження пілпул-хілуккіму. З дослідженням його матеріалів треба бути обачливим, бо зазначенні в них факти не те що не правдиві, вони тенденційні. Тому можна використовувати приведені ним приклади, але висновки про методи, що використовувались у єврейській освіті, підпорядкованій запитам громади, і нею керованої, слід переглянути.
Не слід вважати, що критика цих методів була радикальна і факти підбирались під вже визнані висновки, бо навіть сам Махаршал не виступає проти пілпулу як такого, він лише критикує загально прийняту методику його використання в той час. Неможливо пояснити незадоволення його учнів ні чим іншим, як використанням в другій ієшиві іншого виду пілпулу, який рабі називає «пілпул-хілуккім», що являє собою логічну надбудову на базі використаних до цього догм. Деякі вчені, такі, як Дмитровський вважають, що «старцем і його сином» до котрого пішли учні Махаршала був відомий рабин того часу Шалом Шахна, який отримав посаду рош-гаієшива у спадок, а навчався від засновника метода . В нього навчався Га-Рама, який з великою повагою згадував про свого вчителя.
Інший відомий єврейський вчений, Махарал з Праги, критикував загальні методи пілпулу прийняті, як в Австрії так і в Польщі, і на Україні, виступав проти основних методик, використовуваних в ієшивах. [14] Його ідеї були відомі по території всієї Східної Європи, і були відгуком на діючі тоді традиції. Він виступав проти прийнятого правила, починати вивчення Гемари, книги з багатьма трактуваннями та безліччю можливих висновків, з яких треба вибрати лише один істинний, що буде постулатом громади, кагалу, його морального кодексу, у 8-9 років. В деяких громадах вважали, що краще присвятити час вивченню Тосафоту, вже з готовими відповідями, щоб хлопчики скоріш приступали до вирішення галахічних проблем. Такі випускники не могли самі думати, вони використовували вже подані заготівки, а проблеми талмудичного характеру залишались невирішеними, розвиток теології, релігійної філософії став більш повільним, фактично не вистачало фахівців: «І ці хлопчики ніжного віку, якби їх вчили з дитинства, без усякого сумніву, звикли б до науки і до весілля, знали би декілька трактатів; а так вони залишаються з порожніми руками. А все тому, що вчать вони Тосафот, тобто доповнення; а чи не краще з початку вчити сам Талмуд?»[15] Такі данні свідчать про поступове домінування коментарів над початковим матеріалом, а це означає зниження якості освіти. Махарал хотів добитись розуміння «системи Галахи», тобто основних конструкцій, використовуючи які можна приймати адекватне галахічне рішення у нестандартній ситуації, коли звернення до книг кагалів та збірок респонсів не допомагає. Його намагання просвітити громади «Польських та Руських земель» закільчилось невдачею, біль швидкі та популістські методи навчання поширились значно швидше, і для їх викорінення потрібен був час.
Пілпул звинувачували у тому, що за його рахунок ще недавні хлопчаки отримують можливість займати місце поряд з мудрецями та рабинами, а це не призводить ні до чого доброго, а тільки до поверхневого знання та марнославства. Проте слід зауважити, що такі заходи були потрібні, бо повне винищення громад на Україні в часи Хмельницького потребувало швидко поновити склад інтелігенції. В іншому випадку це загрожувало повній асиміляції та знищенню східної єврейської діаспори.
Таким чином основним видом трактування Талмуду і навчального матеріалу в ієшивах був пілпул, не дивлячись на всю жорсткість до нього критиків. Його головним принципом стала спроба розвинути гостроту розуму, вміння мислити логічно і використовувати логіку за для досягнення своїх цілей. Учні, які навчались в кагалах де викладали пілпул, могли скоріше стати рабинами і виносити галахічні рішення, що було корисно для громади, збільшувало кількість потрібних кадрів. Загалом це метод трактування Гемари, і не тільки неї, був на прочуть з сильним потенціалом, і як все, що має сильну потужність, мав напрочуд руйнівні наслідки при його невмілому використанні. Самим загрозливим з них був – використання підпулу у виведенні реальних правил практичної Галахи. Деякі учні, які використовували пилпул-хиллуким починали переносити принципи, які використовуються у вербальній грі, на дійсність, навіть, якщо це було не доцільно і абсурдно. Загалом же використання як пілпулу та пілпул-хіллукім добре вплинуло на розвиток єврейської національної освіти.
Розділ 3. Книгодрукування як основа освітнього процесу
Похожие работы
... . Загалом, в Україні іноземцям належало близько 90% акціонерних капіталів монополістичних об'єднань, переважна більшість прибутків яких спливала за кордон. Криза в економіці у 1900-1903 рр. Економіка України на початку ХХ ст. переживала гостру кризу. Промислове піднесення 60-90-х років завершилося наприкінці ХІХ ст. з початком світової економічної кризи. В Україні ознаки кризи найбільш виразних ...
... ї держави вони пов'язували з визволенням Наддніпрянщини від панування Роси, ліквідацією польського панування в Галичині та створенням з усіх українських земель національно-територіальної автономії у складі Австро-Угорщини. Виникнення, програмні положення та діяльність загальноросійських партій Початковим пунктом для аналізу становлення партійної системи служать особливості соціально-економі ...
... зовнішніми обставинами своєрідної соціальної капсулізації. Висновки Розв`язуючи поставлені в дипломній роботі завдання щодо з’ясування питання про особливості пристосування протестантських громад до українських умов в період незалежності України були зроблені такі висновки, які виносяться на захист: Радикальні політичні зміни в колишньому СРСР, утворення нової держави України дали змогу ...
... ів змісту освіти недільні школи стали своєрідним центром залучення учнів до надбань української культури. Проведене дисертаційне дослідження дозволило зробити висновок про те, що розвиток недільних шкіл в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. є закономірним об'єктивно зумовленим цілісним процесом, що значно вплинув на розвиток вітчизняного шкільництва. Дослідження не висвітлює усіх ...
0 комментариев