Джерельна база
Співробітництво в області освіти
Науково-технічне та інноваційне співробітництво
Діяльність Українського культурного центру в Москві
Засоби масової інформації - інформаційне поле українсько-російських відносин
Книговидавнича справа Україна і Росія
Стратегія інформашйно-бібліотечного співробітництва
Стосунки України з РФ в інформаційній сфері
Навигация
Книговидавнича справа Україна і Росія
Українсько-російські культурні відносини у 1991–2004рр.
218563
знака
9
таблиц
3
изображения
3.2 Книговидавнича справа Україна і Росія
За роки незалежності України нажаль спостерігаємо сумну картину стану українського книговидання, що не скажеш по відношенню до РФ
Для цивілізованої конкуренції на спільному інформаційному просторі повинні бути принаймні однакові умови для всіх його учасників. Враховуючи критичний стан видавничої справи України, для видавців книжкової продукції слід створити умови праці на сучасному інформаційному полі такими ж або й кращими, ніж у Російськім Федерації. Тільки тоді ми зможемо подолати кризу і стати конкурентноздатними з російськими видавцями.
Про значне відставання книговидавничої справи красномовно свідчать такі данні: у 1999 році в Україні на тисячу жителів випущено 409 книг; в Росії — 2729 [103. C. 3].
Наведемо дані щодо випуску книг і брошур з Україні й Росії за 1997-1999 роки (Див. табл. 4—7).
Таблиця 4. Випуск книг і брошур в Україні за цільовим призначенням у 1997—1999 роках [Див.103. С.3 - 4 ]
| Розділи цільового призначення | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. | ||
| 1997 | 1998 | 1999 | ||||||
| Офіційні видання | 116 | 2780,1 | 406 | 797,8 | 239 | 477,3 | ||
| Наукові видання | 945 | 1144,9 | 1272 | 1006,0 | 1089 | 1092,8 | ||
| Науково-популярні видання | 489 | 3320,9 | 572 | 2972,9 | 284 | 1020,0 | ||
| Виробничі видання | 545 | 1389,6 | 485 | 1004,3 | 474 | 907,8 | ||
| Навчальні видання | 1731 | 25004,5 | 1895 | 22032,9 | 1536 | 8927,9 | ||
| Навчально-методичні видання. Навчальні програми | 375 | 1795,9 | 449 | 1588,5 | 288 | 478,1 | ||
| Громадсько-політичні видання | 303 | 1554,1 | 250 | 1426,2 | 200 | 2615,1 | ||
| Довідкові видання | 420 | 3520,2 | 506 | 6127,5 | 488 | 2413,1 | ||
| Видання для реалізації дозвілля | 248 | 3697,7 | 216 | 3364,5 | 36 | 200,6 | ||
| Рекламні видання | 77 | 176,0 | 54 | 99,9 | 2 | 40,4 | ||
| Літературно-художні видання | 849 | 4700,4 | 709 | 1872,5 | 663 | 1380,6 | ||
| Видання для дітей та юнацтва | 210 | 2050,1 | 251 | 1857,0 | 138 | 760,5 | ||
| Всього | 6308 | 51134,5 | 7065 | 44150,0 | 5437 | 20314,2 | ||
Таблица 5. Випуск книг і брошур в Росії за цільовим призначенням у 1997— 1999 роках[Див.103. С.3 - 4 ]
| Розділи цільового призначення | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. | ||
| 1997 | 1998 | 1999 | ||||||
| Наукові видання | 7581 | 7011,6 | 8051 | 7045,4 | 7600 | 7020,3 | ||
| Науково-популярні видання | 3240 | 35213,1 | 3322 | 28331,6 | 3413 | 29307,2 | ||
| Виробничі видання | 3745 | 16119,8 | 4009 | 13169,8 | 3985 | 13143,7 | ||
| Навчальні видання | 9634 | 121300,4 | 10435 | 110602,1 | 10511 | 110945,7 | ||
| Навчально-методичні видання. Навчальні програми | 5245 | 13732,3 | 3970 | 13938,0 | 3901 | 13921,4 | ||
| Громадсько-політичні видання | 313 | 2841,0 | 229 | 1487,5 | 200 | 3921,7 | ||
| Довідкові видання | 2046 | 16233,9 | 2142 | 15633,8 | 2205 | 15740,1 | ||
| Літературно-художні видання | 7506 | 125351,0 | 7615 | 107259,5 | 7701 | 107845,9 | ||
| Видання для дітей та юнацтва | 2207 | 47173,0 | 2560 | 54267,9 | 2609 | 54531,2 | ||
| Всього | 45026 | 435972,7 | 46156 | 407576,1 | 47300 | 409371,2 | ||
З таблиць добре видно, що в Росії випуск художньої і дитячої літератури з кожним роком збільшується як за назвами, так і за тиражами. В Україні навпаки — маємо різке зменшення. Художньої літератури за назвами в Росії видано в 1999 році в 11,6, а за тиражами в 78 разів більше, ніж в Україні, дитячої літератури за назвами в Росії видається в 19 разів, а за тиражами в 71,5 раза більше. Аналогічну картину маємо і з навчальними виданнями: 9,7 і 101,5. Так можна самостійно зробити порівняльні розрахунки за іншими розділами табл. 4 і 5 й зрозуміти, що дали пільги видавцям Росії.
Таблиця 6. Випуск книг і брошур в Україні за тематичними розділами в 1997 – 1999 роках [Див.103. С.3 - 4 ]
| Тематичні розділи | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. |
| 1997 | 1998 | 1999 | ||||
| Суспільно-політичні науки | 1745 | 10481,5 | 1937 | 9537,3 | 1478 | 5202,5 |
| Природничі науки | 424 | 833,0 | 443 | 512,3 | 350 | 315,1 |
| Технічні науки | 840 | 2925,2 | 1084 | 3440,1 | 756 | 1465,1 |
| Сільсько-господарські науки | 176 | 462,3 | 166 | 605,2 | 162 | 374,6 |
| Медичні науки. Охорона здоров’я | 310 | 1604,3 | 423 | 1829,4 | 316 | 930,9 |
| Фізична культура і спорт | 46 | 168,8 | 71 | 233,8 | 50 | 115,6 |
| Освіта. Культура. | 1130 | 20762,7 | 1465 | 21880,6 | 1063 | 8260,6 |
| Преса. Книговидавництво. Поліграфія | 37 | 326,0 | 57 | 189,6 | 55 | 463,3 |
| Філологічні науки | 443 | 5832,4 | 360 | 1770,9 | 310 | 799,6 |
| Художня література | 849 | 4700,4 | 709 | 1872,5 | 664 | 1400,6 |
| Дитяча література | 210 | 2050,1 | 251 | 1857 | 138 | 760,5 |
| Мистецтвознавство | 63 | 97,7 | 66 | 78,1 | 67 | 74,5 |
| Література універсального змісту | 35 | 890,0 | 33 | 343,2 | 28 | 151,3 |
| Всього | 6308 | 51134,5 | 7065 | 44150,0 | 5437 | 20314,2 |
Динаміку книговидання України й Росії за тематичними розділами протягом останніх трьох років охарактеризовано в табл. 5 та 6.
Наведені дані свідчать про те, що тенденція розвитку книговидання в Росії зберігає стійкість, особливо за таким універсальним показником динаміки книгодрукування, як кількість книг. У світовій практиці цей показник є головним при оцінці ступеня розвитку книговидання в тій чи іншій країні, так як визначає кількість різноманітної інформації, що вводиться щорічно до суспільного обігу. Згідно з цим показником визначається рейтинг провідних країн у сфері книгодруку в статистичному щорічнику ЮНЕСКО і матеріалах, які друкуються Секретаріатом Міжнародної асоціації видавців у Женеві.
Таблиця 7. Випуск книг і брошур в Росії за тематичними розділами в 1997 – 1999 роках [Див.103. С.3 - 4 ]
| Тематичні розділи | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. | К-ть книг і брошур, друк. од. | Тираж, тис.пр. | ||
| 1997 | 1998 | 1999 | ||||||
| Суспільно-політичні науки | 10960 | 60398,4 | 11322 | 49935,0 | 16630 | 51002,5 | ||
| Природничі науки | 4360 | 5760,1 | 4047 | 5447,4 | 4120 | 5512,3 | ||
| Технічні науки | 7952 | 23216,5 | 7755 | 21602,7 | 7810 | 22113,1 | ||
| Сільсько-господарські науки | 1083 | 5292,0 | 1017 | 3899,4 | 1010 | 3881,5 | ||
| Медичні науки. Охорона здоров’я | 1993 | 17992,6 | 2286 | 16201,5 | 2321 | 16857,3 | ||
| Фізична культура і спорт | 226 | 973,4 | 304 | 1324,8 | 308 | 1310,5 | ||
| Філологічні науки | 2042 | 7423,3 | 2144 | 7781,8 | 2200 | 7790,5 | ||
| Художня література, включаючи літературу для дітей | 9085 | 154472,5 | 9407 | 141872,3 | 9510 | 142696,4 | ||
| Мистецтвознавство | 649 | 2649,9 | 620 | 2422,9 | 625 | 2430,1 | ||
| Всього | 45026 | 435972,7 | 46156 | 407576,1 | 47300 | 409371,2 | ||
Доречно навести дані, що характеризують випуск книг і брошур у 1999 році видавництвами, що видали найбільшу кількість книг за назвами (за надходженням обов'язкового примірника) (Див. табл. 8) [Див. табл. 5 С. 5].
Дані табл. 4—7 свідчать, що пільги, надані видавцям Росії, допомогли їм вийти з кризового стану і виконати завдання, яке в 1998 році Іваном Лаптєвим. головою Державного комітету Російської Федерації з питань друку, визначено так: "Наша задача використовувати ці пільги так, щоб витрати податківця повернулися до нього доступною ціною книги, газети, журнала" [103. С. 5]
Таблиця 8. Випуск книг і брошур видавництвами України в 1999 році[Див.103. С.5]
| № пор | Видавництво | Місто | Кількість книг |
| 1 | Знання | Київ | 118 |
| 2 | АстроПринт | Одеса | 81 |
| 3 | А.С.К. | Київ | 80 |
| 4 | БАО | Донецьк | 77 |
| 5 | Богдан | Тернопіль | 69 |
| 6 | Підручники і посібники | Тернопіль | 54 |
| 7 | Поліграфіст | Дніпропетровськ | 53 |
| 8 | Козацький вал | Суми | 52 |
| 9 | Перун | Ірпінь | 48 |
| 10 | Генеза | Київ | 45 |
| 11 | Ранок | Харків | 45 |
| 12 | Торсінг | Харків | 44 |
| 13 | Баланс-Клуб | Дніпропетровськ | 40 |
| 14 | Наукова думка | Київ | 39 |
| 15 | Український письменник | Київ | 39 |
| 16 | Вежа | Луцьк | 35 |
| 17 | Освіта | Київ | 35 |
| 18 | Прапор | Харків | 35 |
| 19 | Парламентське видавництво | Київ | 34 |
| 20 | Логос | Київ | 33 |
| 21 | Юрінком Інтер | Київ | 32 |
| 22 | Каменяр | Львів | 30 |
| 23 | Аграрна наука | Київ | 28 |
| 24 | Фоліо | Харків | 28 |
| 25 | Віпол | Київ | 27 |
| 26 | Еврика | Хмельницький | 27 |
| 27 | Вища школа | Київ | 26 |
| 28 | Просвіта | Запоріжжя | 26 |
| 29 | Надстир’я | Луцьк | 25 |
| 30 | Універсум-Вінниця | Вінниця | 25 |
| 31 | Академія | Київ | 23 |
| 32 | Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України | Київ | 22 |
| 33 | Просвіта | Київ | 22 |
| 34 | Факт | Харків | 21 |
Окремі посадові особи ще й сьогодні не впевнені в тому, що пільги необхідно надавати всім видавцям без винятку, не беручи до уваги мови, якою видасться та чи інша книга. Існує думка, що пільги повинні мати видання українською мовою, а на видання російською мовою ввести додаткові податки. А щоб менше книг надходило з Росії, збільшити мито при перетинанні кордону.
Проте патріотичні почуття, національна свідомість не повинні звужуватись до бажання будь-якою ціною запровадити українську мову. Слід нагадати, що в теорії управління існує закон, який спрощено можна сформулювати так: кожна замкнута система веде себе до знищення. Якщо ми замкнемось на виданні книг державною мовою і не будемо видавати книги російською мовою, ми обмежимо інформаційний простір книгодрукування, і росіяни не будуть знати нічого про нас і нашу державу. Ми повинні видавати книги й російською мовою, щоб у Російській Федерації мали правдкзу інформацію про Україну, про те, чого хочуть українці. Роки заборон й історичних перекручень створили (а окремі російські мас-медіа створюють і сьогодні) в росіян викривлене уявлення щодо нашої історії та нашого майбутнього. Тому потрібно не обмежувати видання книг російською мовою, а стимулювати його, особливо історичні, художні й літературознавчі книги.
Як зазначає головний редактор журналу "Вісник Книжкової палати" М.Сенченко: "Сьогодні в Україні треба терміново ввести пільги, аналогічні тим, що діють у Росії, і умови діяльності на інформаційному полі. Багато українських видавців є патріотами своєї країни і. заробляючи гроші на виданні книг російською мовою, змогли б давати дотації на випуск книг українською мовою, інформаційний простір розповсюдження яких ще занадто вузький, а купівельна спроможність громадянина України значно менша, ніж громадянина Росії" [103. C. 5].
Неоднакові умови конкуренції, коли собівартість книги в Росії в півтора, а в Білорусії в три рази менша, ніж в Україні нищать вітчизняні видавництва і поліграфічні підприємства. не дають можливості для подальшого розвитку.
Більшість бібліотек України, за незначним винятком, у повному обсязі не комплектується вже багато років через відсутність коштів.
Потребує відновлення фінансування й наукових досліджень у галузі книгознавства з таких проблем: сучасний стан книговидання в Україні: соціологічні дослідження попиту на книжкову продукцію: державна політика зарубіжних країн у галузі книговидання: маркетинг у книжковій справі, системи книгорозповсюдження. сучасний стан книгорозповсюдження в Україні (книготорговельні установи, книжкові магазини): інформація у світі книг: авторське право та суміжні права.
На рубежі тисячоліть українське книговидання продовжує занепадати. Приймалися укази і постанови, готувалися проекти змін і доповнень до законів, спрямованих на підтримку книговидання, проте диктат податківців виявився всесильним. Спрацював "довідник зі стелі", а виважених розрахунків ніхто з відповідних депутатських комісій і підрозділів виконавчої вдали ні робити, ні слухати не хоче. Тому й "маємо те, що маємо": повзучу експансію російських, білоруських та інших видавців і величезні втрати в книговидавничій та поліграфічній галузях України. Тому не випадково на початку 2000 року до Книжкової палати України надійшло 4720 назв книг, виданих тиражем 18 млн пр. У 1998 році було видано 7770 назв книг, загальним тиражем 45,4 млн пр. (рис. 1,2) [Див. 35. С. 3].
Рисунок 1.
У 1998 році Міністр фінансів України визначив величину надходжень до бюджету за рахунок книговидання від податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 22 млн грн. Нескладні розрахунки показують, що всього в 1998 році було продано книг на суму 110 млн грн, що визначає середню вартість книги у 2,42 грн. У 1999 році держава за рахунок ПДВ повинна отримати, якщо не враховувати інфляцію, тільки 8,7 млн грн. Відповідно втрати склали порівняно з 1998 роком 13,34 млн грн. Ці розрахунки гіпотетичні, тому що не враховують інфляцію і на сьогодні відсутня інформація щодо повної кількості назв книг, виданих у 1999 році. Крім того, не відомо, чи будуть продані всі книги. Проте розрахунки концептуально відображають стан справ у книговидавничій сфері. Втрати держави в книговиданні значно більші, якщо враховувати чималий обсяг закупівлі населенням України книг з Російської Федерації (РФ). Отже, нерівні умови конкуренції, коли собівартість книги в Росії у півтора, а в Білорусі в три рази менша, ніж в Україні, нищать видавництва і поліграфічні підприємства нашої держави, не дають можливості для їх подальшого розвитку.
Надання видавцям України пільг привело б до збільшення прибутку у видавничій сфері, що дало б можливість розпочати фінансування робіт з оновлення нормативно-методичних документів І стандартів у видавничій сфері, більшість яких діють Іще з часів СРСР. а окремі з довоєнних часів.
Російське книговидання — один з найприбутковіших секторів російської економіки. За станом на 01.10.99 ліцензії на книговидавничу діяльність у Росії мали 14000 видавництв і видавничих організацій, в Україні за роки незалежності зареєстровано 1600. Тільки за 1999 рік у РФ було видано 1500 ліцензій, на Україні зареєстровано 441 видавничу організацію [35. С. 3]. Ступінь інтеграції між країнами СНД у видавничій сфері визначається тим, наскільки активно відбувається імпорт-експорт книжкової продукції. Навіть і тут Україна порівняно з Росією перебуває в нерівних умовах. Ще в 1994 році РФ приєдналася до Флорентійської угоди, де чітко визначено, що ввезення товарів культурного призначення не обкладається митом і податком на додану вартість. Наша держава поки що не приєдналася до Флорентійської угоди.
Згідно з даними, опублікованими Державним митним комітетом Російської Федерації, обсяг експорту друкованої продукції (книги і періодика) з Росії в країни СНД і Балтії складав: у 1997 році — 26,754 млн дол., а в 1998 році— 28,306 млн дол. (105,5% до 1997 року). Це становить у 1997 році — 0,2%, а в 1998 році — 0,3% всього експорту в ці країни. Слід зауважити, що точний обсяг надходження видавничої продукції з Росії до країн СНД і Балтії визначити важко за відсутністю повної державної статистики [35. С.3].
Динаміка експорту книжкової продукції з Росії до країн СНД і Балтії в 1997 і 1998 роках, за даними Російської книжкової палати, наведена в табл. 9 [Див. 35. С. 4].
Аналіз даних митного обліку свідчить про те, що в 1998 році головним імпортером російських книг і брошур була Україна.
Разом з тим при оцінці повного обсягу імпорту друкованої продукції слід враховувати, що в Україну ввозиться багато літератури поза митницею (приватними особами). Вибіркові опитування, проведені Асоціацією книгорозповсюджувачів Росії, стверджують, що в такий спосіб в Україну надходить до 70% усієї літератури [35. С. 4].
Таблиця 9. Динаміка експорту книжкової продукції із Росії до країн СНД і Балтії в 1997 і 1998 роках
| № пор | Назва країни | Експорт книг і брошур, тис. дол. США | ||
| 1997 р. | 1998 р. | 1998 до 1997 в % | ||
| 1 | Азербайджан | 504,8 | 480,8 | 95,2 |
| 2 | Вірменія | 26,4 | 136,5 | 517,0 |
| 3 | Білорусь | дані відсутні | дані відсутні | - |
| 4 | Грузія | 181,4 | 139,7 | 77,0 |
| 5 | Казахстан | 4101,5 | 2289,5 | 55,8 |
| 6 | Киргиз стан | 527,8 | 1255,4 | 237,8 |
| 7 | Латвія | 1581,0 | дані відсутні | - |
| 8 | Литва | 581,0 | 440,5 | 75,8 |
| 9 | Молдова | 337,2 | 1291,1 | 382,9 |
| 10 | Таджикистан | 22,8 | 251,7 | 1103,9 |
| 11 | Туркменістан | 1798,0 | 130,0 | 7,2 |
| 12 | Узбекистан | 3382,1 | 753,0 | 22,3 |
| 13 | Україна | 3932,7 | 5412,0 | 137,6 |
| 14 | Естонія | 545,8 | 592,0 | 108,4 |
| Всього | 17522,5 | 13172,2 | 75,1 | |
Враховуючи ці надходження, слід вважати, що фактичні обсяги ввезення книжкової продукції до країн СНД і Балтії в 1998 році були значно більшими. За даними Російської книжкової палати, всього було експортовано з Росії в 1998 році 25—30 млн пр. видань (Див. табл.10) [Див. 35. С. 4].
Таблиця 10. Обсяги ввезень книжкової продукції із Росії до країн СНД і Балтії в 1998 році
| № пор | Країна | Кількість книг, тис. пр. |
| 1 | Азербайджан | 700 - 800 |
| 2 | Вірменія | 250 – 350 |
| 3 | Білорусь | 6000 – 7000 |
| 4 | Грузія | 250 - 300 |
| 5 | Казахстан | 3500 – 4000 |
| 6 | Киргиз стан | 2000 – 2300 |
| 7 | Латвія | 200 – 250 |
| 8 | Литва | 200 – 250 |
| 9 | Молдова | 2000 – 2300 |
| 10 | Таджикистан | 450 – 550 |
| 11 | Туркменістан | 250 – 350 |
| 12 | Узбекистан | 1200 – 1400 |
| 13 | Україна | 8000 – 9000 |
| 14 | Естонія | 500 – 600 |
| Всього | 25500 – 29450 |
Експерти вважають, що в Україну фактично завозиться не 8—9. а 12—13 млн книг. Неврахована частина їх продасться на ринках і лотках, тому бажання податківців отримувати податок від продажу російських книг перетворюється в ілюзію. Весь прибуток осідає в кишенях книгопродавців.
Асортимент російськомовної літератури, що надходить з Росії, за даними Асоціації книжкової торгівлі незалежних держав, характеризується (у % до загального обсягу): підручники і навчальні посібники для середньої і вищої школи — 5; російська і світова класична література — 5—7; бестселери (детективи, фантастика, сентиментальні романи) — 15—22; книги для дітей — 8—10; книги для дому, побуту і дозвілля — 10—15; ділова і юридична література — 10—15; філософія, історія, релігія — 15—20; науково-технічна література — 6—7; образотворчі видання — 5—7; передплатні видання — 1 —2[35. С. 4].
Аналіз показує, що близько 40% імпорту становлять бестселери, видання з питань філософії, історії та релігії (тобто за заниженими оцінками майже 3,6млн пр.). Якби Україна мала рівні умови з видавцями РФ і видавала стільки бестселерів й інших книжок з наведеного асортименту імпорту українською мовою, то можна запевнити, що проблем з упровадженням української мови в повсякденне життя громадян України не було б. Мабуть, є "невидима рука", яка здійснює "контроль" за мовною політикою в Україні і перебуває десь у коридорах влади.
Вивчення ситуації в книжкових магазинах Києва свідчить, що видавцями РФ в основному задовольняється попит за наступними розділами асортименту: бестселери (детективи, фантастика, книги про кохання), книги для дітей молодшого віку (художня література, фольклор), книги для побуту (кулінарія, садівництво, мода, здоровий спосіб життя тощо).
У той же час не задовольняється попит на: підручники і навчальні посібники; зібрання творів класиків зарубіжної літератури і письменників XX ст.; книги з історії Росії, особливо про період Великої Вітчизняної війни і другу половину XX ст.; альбоми з російського і світового образотворчого мистецтва; словники; енциклопедії універсальні та з окремих галузей знань; монографії з природничих наук, медицини, проблем техніки; видання російського фольклору; нотні видання; картографічні видання.
У Російський Федерації на сьогодні відсутня система централізованого постачання друкованої продукції в Україну. В зв'язку з цим уявлення про структуру асортименту імпорту цієї продукції можна отримати на підставі експертних оцінок й аналізу договорів, що укладають окремі видавці й книготорговельні установи Росії й України.
Книги імпортуються з Росії за двома схемами. Перша — за принципом "замовлення-доставка", коли після отримання замовлення російські видавці й книготорговельні фірми формують партію книжкової продукції й пересилають її поштою чи залізничним транспортом. Інша схема полягає в закупівлі книг і само вивозі.
Щоб мати уявлення про книжкову торгівлю російською літературою, розглянемо співпрацю України з РФ на прикладі видавничо-торговельного дому (ВІД) "Инфра-М". Так, через ВТД "Инфра-М", який пропонує для реалізації понад 12 тисяч книг з 28 видів літератури, книготорговельні підприємства України закупають 36,3% назв російських книг. Найбільшим попитом користуються такі види літератури: підручники з іноземних мов — 8,9%; художня література і книги гуманітарного профілю — 7%; книги з зовнішньоекономічної діяльності, бізнес, економіка, підручники — 6%. Малим попитом користується юридична література, кодекси і коментарі, нормативні акти й документи — менше ніж 1% [35. С. 4].
Обсяг торгівлі книгами за схемою "замовлення-доставка" між ВТД "Инфра-М" і України торговельними підприємствами становить 20% від загального обсягу імпорту України. ВТД "Инфра-М" має власний митно-транспортний відділ, що виконує митне оформлення і доставку літератури в залізничних контейнерах від 3 до 5 тонн і в автофургонах — від 3 до 9 тонн.
Експортують книги в Україну також ВТД "КноРус", видавництво "Радуга" й інші видавничі та книготорговельні організації.
На XII Московському міжнародному книжковому ярмарку, що відбувся 1— 6 вересня 1999 року, з країн СНД і Балтії брали участь Україна, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Грузія, Естонія і Молдова. Найбільшими були делегації з Білорусі, в основному представники державних видавництв, і з України, незважаючи навіть на те, що приїхала тільки половина із заявлених представників. Видавці України привезли багато спеціальної і навчальної літератури. Практично кожне видавництво надавало можливість ознайомитись зі своєю продукцією, пропонуючи каталог або проспект, в окремих випадках прайс-лист. На жаль, майже всі українські каталоги було підготовлено українською й англійською мовами, що, на думку експертів, створювало ускладнення для російського читача.
Україна і Білорусь — найбільші виробники російськомовної книжкової продукції серед гостей ярмарку. Слід зазначити, що Білорусь випереджає за виробництвом російськомовних книг на душу населення не тільки Україну, а й Росію (Білорусь — 12 книг; Росія — 2,8; Україна — 0,3). Спеціалісти констатують, що на початку 90-х років видавці трьох слов'янських держав умовно поділили тематичну спрямованість видань. Так, з України переважно поставлялась література для користувачів комп'ютерів і програмістів. Проте ця тенденція змінюється ле на користь України, нині Росія видає достатню кількість аналогічної літератури.
Поліграфічний бізнес завжди вважався досить рентабельним: за окремими оцінками, книговидавнича галузь займає четверте місце за річним обігом і поповнює мільярдами доларів бюджети розвинених країн. За даними "Книжного обозрения" від 17 січня 2000 року, пересічний росіянин купляє друкованої продукції на 33 німецькі марки в рік, що більш ніж у 2 рази нижче загальносвітового показника. Всього в Росії на придбання друкованої продукції витрачається майже 5 млрд німецьких марок, з яких 3,5 млрд осідає в західних друкарнях.
На думку менеджера фірми "Гейдельберг — Східна Європа" Вернера Альбрехта, за останні чотири роки на російському поліграфічному ринку відбулася революція: частка невеликих приватних друкарень суттєво зросла і сьогодні становить 65%. Так, у 1998 році в РФ було встановлено 250 нових друкарських секцій загальною продуктивністю 340 млн аркушів-відбитків. За прогнозами компанії "Гейдельберг", якщо ПДВ відмінити ще на три роки, за цей час можна створити ЗО тисяч робочих місць. А це приведе до зростання обсягів виробництва в друкарнях на суму 2 млрд німецьких марок і інвестицій у поліграфію до 1 млрд марок, а також значного збільшення податкових надходжень до російського бюджету[35. С. 4].
Для України таке й не снилося. Тому дешевше друкувати книги за кордоном — у Білорусі, Німеччині, Польщі, Фінляндії, Росії. Якщо ж наших книговидавців і поліграфістів зрівняти в правах з закордонними, видавнича галузь почне стрімко розвиватися. А сьогодні українське законодавство є гальмом для подальшого розвитку галузі. Податки на ввезення паперу й обладнання не дають можливості оснащувати нові сучасні друкарні, яких у країні не вистачає. Західні компанії готові виступити інвесторами поліграфічної гатузі в тому випадку, коли виробництво буде рентабельним, що слід закріпити відповідними законодавчими актами. Тимчасова відміна ПДВ на всі процеси книговидання і в частині поставок "технологічного обладнання, паперу, матеріалів для поліграфічної промисловості, що не мають вітчизняних аналогів, дасть можливість створити необхідну виробничу базу.
Книга, як і будь-який товар, вимагає реклами й формування відповідного інформаційного поля книжкового бізнесу. Проте загальна кількість реклами книг у спеціалізованих засобах масової інформації значно зменшилась. Інформація про нові книги України щодекадне подається у видавничому бібліографічному покажчику "Нові видання України", який започатковано в 1996 році, і в державному бібліографічному покажчику "Літопис книг'', що виходить раз на місяць з 1924 року. Газет типу російського "Книжного обозрения" в Україні немає. Газета "Книжковий кур'єр" (друкується з 1995 року) подає бібліографічну інформацію про книги, що вийшли у світ, рекламує окремі видавництва, наводить перелік книг, які можна замовити в Київській обласній організації товариства "Знання". Газета "Книжковий клуб" (друкується з серпня 1995 року) рекламує окремі українські видання, наводить інформацію про нові книги України та Росії, інформаційно-аналітичні огляди українського та російського книговидання. На жаль, припинено видання газети "Книжкова тека", де публікувалася цікава інформація про нові книги.
Багато надій покладалося на журнал для видавців та книгорозповсюджувачів "Книжкові справи", засновником якого є Благодійний фонд "Українська асоціація видавців", а видавцем ТОВ "Видавництво ІРИНА". В журналі планувалися постійні рубрики: "Моніторинг книжкового ринку", "Рейтинги", "Ціноутворення", "Таблиці котировок" та ін. Проте вийшло тільки два номери цього досить цікавого журналу, і видання його за браком коштів припинено. Ще один професійний журнал "Вісник Книжкової палати" рекламує в основному видання Книжкової палати. Окремі академічні журнали (наприклад, "Київська старовина"), подають бібліографічну інформацію про суто фахові видання. На цьому перелік друкованих видань, що рекламують чи рекламували книги, можна й закінчити.
Найвпливовішими засобами масової інформації є радіо й телебачення. Регулярні передачі про книги існують тільки на радіо, інколи невигадливі за сценарієм передачі про книги відбуваються і на окремих каналах телебачення. В цілому можна дійти висновку, що радіо й телебачення України не достатньо інформують потенційних читачів про нозі видання.
Без ефективної книжкової торгівлі книговидавнича справа не поліпшиться. Мало видати книгу, її ще необхідно продати, а для цього слід зробити так, щоб про неї знали покупці. Потрібна чітко відпрацьована інформаційна структура за типом "Вook in print", яка б сприймалася ринком, видавцями й постійно працювала. Потрібна допомога держави щодо інформаційного забезпечення книговидання.
Враховуючи, що є державні видавництва, слід, мабуть, мати й державну систему книжкової торгівлі, яка б працювала в ринкових умовах на прибуток для держави.
Аналіз ситуації на книжковому ринку України показує, що сьогодні ринок книг формується за рахунок російських видань. Собівартість російської книги знизилась порівняно з українською, і майже всі книготорговельні організації перейшли на реалізацію російської книги. Багато українських книг сьогодні друкується за межами України, використовуються бартерні операції.
Значне зменшення тиражів книг призводить до підвищення їх ціни і, відповідно, до зменшення закупівлі дорогих українських книжок громадянами України, що знову ж таки сприяє монополізації вітчизняного ринку видавцями Російської Федерації.
За словами Миколи Сенченка (директор Книжкової палати України, віце-президент Асоціації видавців і книгорозповсюджувачив України, професор, доктор технічних наук): "Ситуація у видавничій сфері дійсно катастрофічна І якщо впродовж року не відбудеться позитивних змін у податковому законодавстві, що сприятимуть розвитку видавничої справи, то є всі підстави передбачати затяжну кризу українського книговидання, руйнацію видавництв і поліграфічної бази" [35. С. 5].
Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку, що книговидавнича справа на Україні довгий час знаходилась по за увагою владних структур країни. Адже книговидавництво, щоб мати конкурентноспроможну продукцію повинно всіляко відчувати підтримку з боку своєї держави.
Політика України в книговиданні і в книгорозповсюдженні повинна бути жорсткою, слід заохочувати видання української книги різними мовами, здійснювати книгообмін для розповсюдження інформації і знань через книгу на весь світ.
Похожие работы
... . Зазнав змін національний склад міграційних потоків. Особливо це проявилося після прийняття Закону “Про громадянство” у період 1991 та 1992 рр. Ще одна із особливостей міграційних процесів 90-х років – тимчасова міграція робочої сили. Реальний виїзд з України значно більший ніж зафіксовано статистикою (до 5 млн. осіб). Останнім часом заробітки в Росії стали поширеним явищем. Там знаходять роботу ...
... українського народу. Україна на шляху суверенного розвитку: суспільно-політичні трансформації. Формування політичних партій. “Партія влади” та опозиція, їх вплив на громадсько-політичне життя в Україні. Соціальна політика в контексті нових реалій. Культура, освіта та наука в умовах функціонування суверенної держави. Українська церква та проблеми духовного відродження нації. Партійне життя. ...
... і заборони експорту товарів і посилення імпорту. Підвищення курсу викликає імпортний бум. Іноземні товари зараз займають значно велику частку національного ринку, чим раніше — 16%. Розділ 3. Розвиток економічних відносин України і Японії Кінець 80-х років був ознаменований для японської економіки небаченим підйомом цін на внутрішньому фондовому ринку, ринку нерухомості й інших ринків капітал ...
... зовнішніми обставинами своєрідної соціальної капсулізації. Висновки Розв`язуючи поставлені в дипломній роботі завдання щодо з’ясування питання про особливості пристосування протестантських громад до українських умов в період незалежності України були зроблені такі висновки, які виносяться на захист: Радикальні політичні зміни в колишньому СРСР, утворення нової держави України дали змогу ...
0 комментариев