Організація документальних перевірок платників податків за алгоритмами розподілу платників податків за категоріями уваги

2.3 Організація документальних перевірок платників податків за алгоритмами розподілу платників податків за категоріями уваги

Податковою службою Дніпропетровської області у 2004 році перевірено понад 30,1 тис. підприємств, порушення податкового та валютного законодав-ства встановлені на 29,6 тис. підприємствах або 98,3 відс. перевірених.

Прийнято 17,2 тис. постанов про притягнення до адміністративної відпо-відальності посадових осіб і громадян на загальну суму понад 1,7 млн.грн.

Відповідно до Національного плану проведення документальних переві-рок за 2004 рік підрозділами податкового аудиту та валютного контролю прове-дено понад 2,9 тис. перевірок, по яких узгоджено податкові зобов’язання. Здійс-нено 19,1 тис. позапланових документальних перевірок, з яких перевірки інфор-мативного характеру та зустрічні складають 78,3 відс.

Донараховано платежів до бюджету та цільових фондів 260,5 млн.грн., зменшено збитки платникам податків майже на 1446 млн.грн., відмовлено платникам у відшкодуванні з бюджету 542,5 млн.грн. податку на додану вартість.

На розгляд до підрозділів податкової міліції області передано 222 справи на суму 390,1 млн.грн., порушено 29 кримінальних справ на суму 152,7 млн.грн.

З метою запобігання безпідставного відшкодування з бюджету сум по-датку на додану вартість проведено понад 3 тис. перевірок підприємств з пи-тання правильності заявленого по деклараціях податку, кожною другою пере-віркою встановлені порушення податкового законодавства. Зменшено відшко-дування з бюджету на суму 542,5 млн.грн. Додатково нараховано до бюджету податку на додану вартість разом з фінансовими санкціями понад 98,5 млн.грн.

Протягом року проведено 396 документальних та понад 470 позаплано-вих перевірок контрагентів та пов’язаних осіб крупних підприємств 8 галузей. До бюджету нараховано понад 1,1 млрд.грн., суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток зменшено на 225,5 млн.грн., а суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету на 31,7 млн.грн., до бюджету стягнуто 28,2 млн.грн.

Одним із нових напрямків контрольно – перевірочної роботи є відпрацювання крупних СПД, які входять до фінансово – промислових груп.

За результатами перевірених 151 підприємства металургійної галузі до бюджету нараховано 906,9 млн.грн., надійшло 21,7 млн.грн. Зруйнована схема ухилення платників податків від оподаткування шляхом використання схеми попередніх оплат. Втрати бюджету від таких операцій складають понад 300 млн.грн.

За результатами перевірок: 40 підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним донараховано 201,4 млн.грн.; 71 підприємства, що здійсню-ють виробництво, реалізацію та переробку насіння соняшника –2,9 млн.грн.; 59 підприємств машинобудівної галузі - 2,7 млн.грн.; 41 підприємства, що здійснюють торгівлю автотранспортними засобами та надають послуги з ремонту-1,4 млн. грн.

Проведено майже 14 тис. зустрічних перевірок підприємств з питання повноти та правильності нарахування ПДВ, у ході яких виконано біля 22 тис. запитів податкових органів України. З метою підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ платниками, що претендують на відшкодування з бюджету, направлено 30,5 тис. запитів на проведення зустріч-них перевірок їх основних постачальників та підприємств – посередників по ланцюгу продажу до виробника або імпортера.

Установлено 46 випадків взаємовідносин платників, що заявили ПДВ до відшкодування, з “фіктивними” фірмами, обороти по яких склали майже 81 млн.грн. При цьому підприємствами до податкового кредиту включаються значні суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від “фіктивних” фірм. За рік така сума склала 13,5 млн.грн.

До Господарського суду подано 28 позовів на суму 224,1 млн.грн. щодо визнання недійсними угод, укладених платниками, що заявляють до відшкоду-вання ПДВ, з “фіктивними” підприємствами.

Для виявлення порушень податкового законодавства податкові органи здійснюють камеральні, документальні і тематичні перевірки [34, с.57].

Камеральна перевірка (без виходу на підприємство) проводиться податковим інспектором у момент одержання декларацій та розрахунків з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:

повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;

дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;

узгодженість звітних даних;

послідовність даних у формах звітності;

відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків, даним, відображеним у звітності;

правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;

правильність арифметичних підрахунків та визначення сум і термінів сплати або повернення з бюджету належних сум.

Документальна перевірка – це другий етап контрольної роботи податко-вих органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки бувають планові та зустрічні. Планові документальні перевірки здійснюються за річними планами контроль-но-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі по-рушення податкового законодавства.

Документальні планові перевірки можуть проводитися не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу на рік.

Програма складається виходячи з основної мети перевірки – виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до 30 питань. Основними з них є:

1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;

2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;

3) повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;

4) достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства:

5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;

6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв'язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;

7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;

8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

Тематичні документальні перевірки проводяться за завданнями вищих за підпорядкуванням податкових органів.

З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів – моніторинг цього процесу.

Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби ґрунтується на таких принципах:

- неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;

- максимальна автоматизація процесів адміністрування податків;

- орієнтація податкового аудиту на “ризикових” платників податків;

- застосування адекватних заходів до суб’єктів господарювання (далі – СГ), що ухиляються від сплати податків.

Органи державної податкової служби повинні забезпечити:

- своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;

- однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.

Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги. Таким чином, мета розподілу полягає в раціональному використанні трудових ресурсів та забезпеченні своєчасної та повної сплати податків і інших платежів.

При розподілі платників податків за категоріями уваги використовуються наступні терміни [26, с.6]:

1.1. Система адміністрування податків – ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов’язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.

1.2. Податкова поведінка - загальна характеристика СГ, що формується на основі встановлених перевірками фактів про дотримання чи порушення ним податкового та валютного законодавства та факторів, що вказують на податкові ризики за звітний період, який необхідно опрацювати.

1.3. Категорія уваги (коридор) – характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним Порядком. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:

Категорія 1 (“зелений коридор”) – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.

Категорія 2 (“жовтий коридор”) – платники податків помірного ризику. У цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка належить до “ризикових” галузей тощо).

Категорія 3 (“помаранчевий коридор”) – платники податків високого ризику. Оцінюються негативно в частині податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.

Категорія 4 (“червоний коридор”) – платники податків високого ризику з ознаками шахрайства. Оцінюються негативно, оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.

1.4. Критерій оцінки – ознака, за допомогою якої формується оцінка СГ.

1.5. Критерій розподілу – правило віднесення СГ до відповідної категорії уваги на основі оцінювання податкових ризиків або факторів ризику та сум валового доходу.

1.6. Податковий ризик – вірогідність порушення податкового законодавства СГ, у результаті чого можливі втрати надходжень до бюджету.

1.7. Фактор ризику – це обставини або результати діяльності СГ, що вказують на можливість існування податкових ризиків.

1.8. Індивідуальний індекс – величина відхилення показника діяльності певного СГ від середнього значення цього показника по всій сукупності СГ згідно з тим чи іншим критерієм оцінки.

1.9. Історичні індекси – оцінка відхилення показників діяльності окремого СГ від середнього значення аналогічних показників сукупності СГ за один і той же період, що не піддавався повній перевірці (за всіма ризиками) іншими методами, ніж камеральна перевірка: