12.7 Виробничий травматизм та професійні захворювання
Нещасні випадки і професійні захворювання - це наслідок небезпечних ситуацій або шкідливих факторів, які виникають у процесі виконання працівниками ДПІ своїх службових обов'язків. До них належать:
Організаційні причини - неякісне проведення навчання з питань охорони праці, відсутність контролю, порушення правил експлуатації транспортних засобів, невиконання заходів щодо охорони праці та правил протипожежної безпеки.
Технічні причини - несправність електрообладнання, з яким працюють працівники ДПІ України; автомобільні аварії, в які можуть потрапити співробітники ДПІ України при досить частих поїздках у службовому або особистому автомобільному транспорті.
Санітарно-гігієнічні причини - недостатнє чи нераціональне освітлення робочих місць, незадовільні мікрокліматичні умови праці, наявність різноманітних випромінювань з боку працюючих комп'ютерів, копіювальної техніки, мобільних засобів зв'язку, порушення правил особистої гігієни [19].
Психофізіологічні причини — фізичні та психологічні перевантаження організму людини, викликані напруженістю роботи (що характерно для окремих категорій співробітників ДПІ - інспекторів, службовців податкової міліції), невідповідність психофізіологічних даних працівників виконуваній роботі.
В окрему групу для співробітників ДПІ необхідно віднести травми, нанесені працівникам цих органів кримінальними елементами, їх розглядають та розслідують органи міліції та прокуратури.
Заходи з попередження нещасних випадків та захворювань поділяються на організаційні та технічні.
До технічних належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи з виробничої санітарії передбачають усунення дії па співробітників шкідливих факторів, а саме: створення комфортного мікроклімату; влаштування систем кондиціювання повітря; теплоізоляція будівель; заміна шкідливих для здоров'я людини матеріалів, які використовуються для оздоблення офісів та приміщень, не шкідливими; установлення оптимального освітлення; застосування раціонального режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування. Заходи з техніки безпеки передбачають усунення дії на працюючих небезпечних факторів, джерелом яких є електрообладнання, з яким працюють працівники ДПІ. До цих заходів, у першу чергу, належать заземлення електрообладнання, заміна несправного або пошкодженого електрообладнання.
До організаційних заходів належать навчання та нагляд з охорони праці; дотримання нормативних та законодавчих актів із охорони праці; проведення медичних оглядів працівників ДПІ, рекомендації для самостійних занять по зниженню зорового перевантаження, що працюють із ВДТ, запропоновані у "Тимчасових санітарних нормах і правилах працівники обчислювальних центрів", а також комплекс фізичних вправ для зняття розумової та м'язової втоми. Також можна віднести навчання з питань охорони праці співробітників, проведення медичних оглядів працівників ДПС України.
Розслідуванню підлягають травми, зокрема отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою; гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння; теплові удари; опіки; обмороження; утеплення; ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням.
Нещасні випадки, що сталися на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням власником наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медогляду, а також у випадках, передбачених колективним договором, розслідуються і про них складається акт за формою Н-1, якщо буде встановлено факт впливу на потерпілого виробничого фактора чи середовища.
За результатами розслідування беруться на облік і складаються акти за формою Н-1 також і в інших випадках, зазначених у Положенні.
Якщо за підсумками розслідування буде вирішено, що нещасний випадок не підлягає обліку і за ним не повинен складатися акт за формою Н-1. то акт складається за формою НТ.
Керівник (посадова особа) у зобов'язаний:
- терміново організувати медичну допомогу потерпілому, у разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу. Повідомити про те, що сталося, власника, а також відповідну профспілкову організацію підприємства;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були па момент події, а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася .
Власник, одержавши повідомлення про нещасний випадок, організовує його розслідування комісією, до складу якої входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, а у разі гострих професійних захворювань (отруєння) — також спеціаліст санепідемстанції.
Захворювання, яке викликане дією на працюючого шкідливих умов праці, прийнято відносити до професійного захворювання. Висновок про віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ та Мінпраці України. Розслідуванню підлягають усі вперше виявлені професійні захворювання.
Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичних установ та закладів охорони здоров'я, яким надане таке право і спеціалістів підприємства. При підтвердженні факту професійного захворювання лікувально-профілактичними закладами останній повідомляє про це керівника організації і органи санітарно-епідеміологічного нагляду за місцем знаходження організації.
Керівник організації зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку професійного захворювання протягом 7 діб з моменту одержання повідомлення про професійне захворювання. Акт розслідування професійного захворювання складаються у п'яти примірниках протягом 3 днів після закінчення розслідування. Перший примірник акта розслідування зберігається в організації протягом п'яти років. За результатами розслідування керівник організації видає наказ щодо заходів, які запобігають виникненню аналогічних захворювань.
У додатках 35-36 представлені форми 1-ПВ та 7- ТНВ,
Серед працівників ДПІ України досить частими є захворювання за тимчасовою втратою працездатності. Серед захворювань переважають наступні: грип, катар верхніх дихальних шляхів, захворювання центральної і периферійної нервової системі:, серцево-судинні захворювання.
Заходи щодо оздоровлення умов праці у відділах Болградської ДПІ направлені на профілактику можливого несприятливого впливу шкідливих факторів на працівників.
... перспективи; економічно-математичні методи та автоматизовані системи управління фінансами; раціональне поєднання економічних та адміністративних методів управління. 3 Органи управління фінансами та їх функції Загальне управління фінансами України здійснюють Міністерство економіки, Міністерство фінансів, державне казначейство. Оперативне управління здійснює аппарат. За його допомогою держава керує ...
... , головний бухгалтер має вищий статус (а відповідно і пріоритетне право підпису в фінансових документах) ніж фінансовий директор. Поряд з традиційною інтеграцією системи фінансового управління з загальною системою управління підприємством в рамках єдиної інтегрованої організаційної структури в останні роки на практиці використовуються й інші, більш прогресивні форми такої інтеграції. Одною з ...
... інтегрального показника на 0,33 свідчить про неефективне використання оборотного капіталу тепловозоремонтного заводу у 2008 році. РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ 3.1 Напрямки підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства Для досягнення максимально ефективного рівня використання оборотним капіталом ВАТ “Полтавський ТРЗ” ...
... знесу, документообігу, ведення архіву, обліку цінних паперів. 2. Аналіз функціонування існуючої інформаційно-керуючої системи управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області 2.1 Загальна характеристика фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професі ...
0 комментариев