Визначення потреби в капіталі в рамках фінансової, операційної та інвестиційної діяльності

2.1 Визначення потреби в капіталі в рамках фінансової, операційної та інвестиційної діяльності

Потреба в капіталі для фінансування основної діяльності підприємства зумовлена незбігом в часі моменту здійснення грошових витрат (на придбання основних засобів, сировини, матеріалів тощо) та моменту надходження грошових коштів за продукцію на виробництво якої понесені витрати.

Загальна потреба в капіталі = Капітал, що необхідний для фінансування основних засобів і нематеріальних активів (інвестиційна діяльність) + Капітал для фінансування оборотних активів (операційна діяльність)

Отже, загальна потреба в капіталі = 4434,3 - 4948,6 = - 514,2(тис. грн)

Грошові видатки для забезпечення основної діяльності можуть здійснюватись не лише в рамках операційної, а й в результаті інвестиційної діяльності.

Фінансування витрат не пов’язаних з основною діяльністю підприємства повинно здійснюватись за залишковим принципом за рахунок чистого прибутку.

2.2 Потреба в капіталі для фінансування основних засобів і нематеріальних активів

Потреба в капіталі для фінансування означених активів виникає в таких випадках:

- у разі заснування певного підприємства або започаткування виробництва нових видів продукції;

- якщо планується суттєве розширення виробництва, яке неможливо забезпечити за наявних потужностей;

- у разі технічного переозброєння наявних засобів з метою підвищення продуктивності виробництва чи поліпшення якості продукції.

На обсяги потреби в капіталі для фінансування основних засобів і нематеріальних активів впливають фактори:

-  вид діяльності (галузь);

-  місце розташування підприємства;

-  обсяги виробництва продукції та їх види;

-  первісна вартість активів, які заплановано придбати;

-  вартість модернізації існуючих основних засобів;

-  строк окупності інвестицій.

Базою для визначення потреби в капіталі для визначення придбання основних засобів і нематеріальних активів є план (бюджет) виробництва продукції.

Поряд з прогнозними обсягами виробництва і реалізації продукції на додаток до плану також наводиться перелік виробничих машин, обладнання, технічної документації, технологій, ноу-хау, будівель, споруд, які слід придбати для того, щоб забезпечити необхідних для виробництва планових обсягів продукції рівень технічної потужності. Виробнича потужність підприємства розраховується, виходячи з технічних норм продуктивності устаткування і виходів продукції з сировини. Технічні норми продуктивності основного технологічного устаткування і річний фонд робочого часу беруть в розрахунках відповідно до галузевих і інструкцій з визначення виробничих потужностей підприємств. Для встановлення ступеня використання виробничої потужності підприємства робиться розрахунок середньорічної потужності по кожному виду продукції з урахуванням введення і вибуття потужностей протягом року. Річна виробнича потужність обладнання визначається множенням середньорічної змінної потужності на число змін роботи в році. Використання потужностей (у %) визначається діленням річного планового випуску продукції на річну потужність і множенням отриманого результату на 100%.

Отже, необхідна кількість основного технологічного устаткування розраховується, виходячи з його продуктивності: відношення планового приросту обсягів виробництва продукції до прибутковості одиниці обладнання протягом року.

Обсяг потреби в фінансових ресурсах для фінансування придбання основних засобів і нематеріальних активів розраховується, виходячи із їх первісної вартості та кількості.

Первісна вартість основних засобів та нематеріальних активів – це вартість окремих об’єктів основних засобів (нематеріальних активів), за якою вони зараховуються на баланс підприємства.

Ця вартість включає такі витрати:

-  витрати на виготовлення чи придбання активів;

-  транспортні витрати, пов’язані з доставкою засобів на підприємство;

-  страхування під час транспортування;

-  витрати, пов’язані з державною реєстрацією відповідних засобів (якщо це передбачено законодавством);

-  митні платежі, інші непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню;

-  сплата комісійних винагород;

-  вартість монтажу (спорудження, встановлення);

-  витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;

-  інші витрати, пов’язані з придбанням активів та доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням.

Обсяг потреби в фінансових ресурсах для фінансування придбання основних засобів і нематеріальних активів розраховується, виходячи із їх первісної вартості та кількості. Капітал, необхідний для фінансування даних витрат, повинен бути мобілізований на довгостроковий період та повинен мати інвестиційний характер. Потреба в капіталі для фінансування необоротних активів є основною складовою бюджету інвестицій.

ЗАТ «Сіверянка» займається в основному виробництвом робочого одягу. А тому, для такого роду діяльності, підприємство повинно володіти відповідним обладнанням та устаткуванням.

Однією з найважливіших характеристик даного товариства є те що майже всі основні засоби вже застаріли, а оновлення необоротних активів здійснюється повільними темпами. Та й для того щоб у майбутніх періодах був прибуток, а не збиток, варто збільшити обсяг наданих послуг. А одним із факторів, що впливає на цей процес являється використання нового більш потужного обладнання.

Тому, ЗАТ «Сіверянка» повинно збільшити основні засоби, наприклад, таким шляхом: