Оцінка вартості капіталу підприємства

3. Оцінка вартості капіталу підприємства

Оцінивши скільки коштів нам потрібно для ефективного управління тепер слід проаналізувати з яких джерел ми будемо залучати дані кошти (банки, інвестори).

Однією із важливих передумов ефективного управління капіталом підприємства є оцінка його вартості.

Вартість капіталу - це ціна залучення підприємством фінансових ресурсів. Це винагорода, за яку капіталодавці погоджуються вкладати кошти в дане підприємство.

Концепція такої оцінки виходить із того, що капітал має відповідну вартість, яка формує рівень операційних та інвестиційних витрат підприємства. Ця концепція є однією з базових у системі управління фінансовою діяльністю підприємства. При цьому вона не зводиться тільки до визначення ціни капіталу, який залучається, а визначається цілий ряд напрямів господарської діяльності підприємства в цілому.

Отже, розглянемо основні сфери використання показника вартості капіталу в діяльності підприємства.

1. Вартість капіталу підприємства є мірою прибутковості операційної діяльності. Вартість капіталу характеризує частину прибутку, який повинен бути сплачений за використання сформованого чи залученого нового капіталу для забезпечення випуску і реалізації продукції. Цей показник виступає мінімальною нормою формування операційного прибутку підприємства, тобто нижньою межею у плануванні його розмірів.

2. Показник вартості капіталу використовується як критерій у процесі здійснення реального інвестування. Перш за все, рівень вартості капіталу конкретного підприємства виступає як дисконтна ставка, за допомогою якої сума чистого грошового потоку приводиться до теперішньої вартості у процесі оцінки ефективності окремих реальних проектів. Крім того, він є базою порівняння з внутрішньою ставкою дохідності інвестиційного проекту, який розглядається. Якщо вона нижча, ніж показник вартості капіталу підприємства, такий інвестиційний проект повинен бути неприйнятним.

3. Вартість капіталу підприємства є базовим показником формування ефективності фінансового інвестування. Оскільки критерії цієї ефективності задаються самим підприємством, то при визначенні оцінки прибутковості окремих фінансових інструментів базою порівняння виступає показник вартості капіталу. Цей показник дозволяє оцінити не тільки ринкову вартість чи дохідність окремих інструментів фінансового інвестування, але й сформувати найбільш ефективний напрям і види цього інвестування на попередній стадії формування інвестиційного портфеля. Таким чином, цей показник є мірою оцінки прибутковості сформованого інвестиційного портфеля в цілому.

4. Показник вартості капіталу підприємства виступає критерієм прийняття управлінських рішень щодо використання оренди (лізінгу) чи придбання у власність виробничих основних засобів. Якщо вартість використання (обслуговування) фінансового лізингу перевищує вартість капіталу підприємства, застосування цього напряму щодо формування виробничих основних засобів є для підприємства невигідним.

5. Показник вартості капіталу в розрізі окремих його елементів використовується у процесі управління структурою цього капіталу на основі механізму фінансового левериджу. Використання фінансового левериджу полягає у формуванні найвищого його диференціалу, однією із складових якого є вартість позикового капіталу. Мінімізація цієї складової забезпечується у процесі оцінки вартості капіталу, який залучається з різних позикових джерел, і формування відповідної структури джерел його використання підприємством.

6. Рівень вартості капіталу підприємства є важливим виміром рівня ринкової вартості даного підприємства. Зниження рівня вартості капіталу приводить до відповідного зростання ринкової вартості підприємства і навпаки. Особливо оперативно ця залежність відображається на діяльності акціонерних компаній відкритого типу, ціна на акції яких піднімається чи падає при відповідному зниженні чи зростанні вартості їх капіталу. Отже, управління вартістю капіталу є одним із самостійних напрямів підвищення ринкової вартості підприємства, що є однією із цілей управління його прибутковістю.

7. Показник вартості капіталу – це критерій оцінки і формування відповідного типу політики фінансування підприємством своїх активів (у першу чергу – оборотних). Виходячи із реальної вартості капіталу, який використовується, та оцінки її виміру, підприємство формує агресивний, помірний (компромісний) або консервативний тип політики фінансування активів.

Вартість капіталу підприємства розраховується на основі середньозваженої вартості капіталу (WACC):

 (3.1)

де Квк – очікувана ставка вартості власного капіталу;

Кпк - очікувана ставка вартості позичкового капіталу;

К – сума капіталу підприємства;

ВК – сума власного капіталу;

ПК – сума позичкового капіталу.

WASS показує середню дохідність, яку очікують (вимагають) капіталодавці (власники та кредитори), вкладаючи кошти в підприємство. WASS залежить від структури капіталу та ціни залучення капіталу, від власників і кредиторів. Дану модель можна деталізувати, виокремивши власний і позичковий капітал.

Очікувана ставка вартості позичкового капіталу визначається на основі аналізу фінансових відносин підприємства з його кредиторами і включає всі витрати, пов’язанні із залученням позичкового капіталу в тому числі процентні платежі, дизажіо, різного роду збори тощо. В даному випадку ця ставка відповідає кредитній ставці, за якою підприємство залучає (чи може залучити) кредити (20-25%).

Отже, Кпк = 23%.

Для розрахунку К_ВК за допомогою показника PER, що є оберненим до відношення ринкового курсу до чистого прибутку на 1 акцію.

. (3.2)

Отже,  або 27 %.

Розрахувавши даний показник в сучасних умовах (економічної кризи) можемо сказати, що відсоток середньої дохідності, який прагнуть отримати капіталодавці, вкладаючи свої кошти в ЗАТ «Сіверянка» майже дорівнює банківському кредиту (24%, відповідно23%). Тобто слід залучати кошти з тих джерел, де їх легше отримати. А в сучасних умовах банки затрудняються давати кредити.

На практиці при розрахунку вартості залучення позичкового капіталу слід враховувати податковий фактор. З його урахуванням:

 (3.3)

де S – податковий мультиплікатор (ставка податку на прибуток – 25%).

У процесі оцінки вартості власного капіталу слід чітко виокремлювати очікувану ціну, за яку інвестори будуть згодні вкладати кошти в підприємство, та очікувану рентабельність власного капіталу. Різниця полягає в тому, що останній показник розраховується з використанням балансової вартості власного капіталу. Натомість ціна залучення власного капіталу визначається на основі ринкових оцінок вартості капіталу підприємства та його доходів.

Отже, при очікуваній вартості власного капіталу 27% і очікуваній ставці позичкового капіталу 23%, середньозважена вартість капіталу буде становити 21%.

 При врахуванні податкового фактора, а саме податку на прибутку у розмірі 25%, на практиці отримаємо, що інвестори вкладуть кошти в ЗАТ «Сіверянка» під 21%, що на 2 % менше, ніж при залученні кредитів, тому співпраця з інвесторами є більш вигіднішою, а ніж співпраця з банківськими структурами.

Висновки

Фінансовий стан підприємства – це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами. Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук шляхів покращення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства, і як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції, робіт послуг; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства.

Основним завданням проведення оцінки фінансового стану підприємства є аналіз результатів господарської діяльності за попередній та поточні роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняти рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємство платоспроможним (неплатоспроможним). Основним джерелом інформаційного забезпечення даного аналізу є бухгалтерський баланс підприємства (форма № 1), «Звіт про фінансові результати» (форма № 2), «Звіт про рух грошових коштів», «Звіт про власний капітал» та примітки до річної фінансової звітності за 2007 рік.

Об’єкт дослідження ЗАТ «Сіверянка». Основною метою дiяльностi є виробництво робочого одягу, верхнього одягу та оптова торгівля одягом, включаючи спортивний.

Для того щоб провести детальний аналіз даного підприємства, в першу чергу було проаналізовано чистий рух грошових коштів від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства.

Оскільки операційна діяльність будь-якого підприємства є основним джерелом прибутку, то вона повинна забезпечувати грошовими коштами суб’єктів господарювання. Відтоки від основного виду діяльності перевищують притоки на 4948,6 тис.грн. Це безумовно негативний фактор, але величина видатків по операційній діяльності перевищують чистий рух коштів з цієї ж діяльності (видатки = 12590,2 тис. грн), а це означає, що підприємству не вистачатиме коштів. Тому доцільно буде проведення активної інвестиційної і фінансової політки.

Дуже часто при вдалому веденні справ підприємство прагне до розширення і модернізації виробничих можливостей. Загалом відтоки по інвестиційній діяльності перевищують притоки на 4434,3 тис.грн. У структурі цього показника велика частина припадає на продаж основних засобів і нематеріальних активів, а отримані кошти від їх реалізації були неповністю використанні на купівлю нових, що свідчить про фінансування якихось інших внутрішніх проблем ЗАТ «Сіверянка» або ж скорочення його діяльності, що викликані різноманітними зовнішніми чинниками, такими як розвиток конкурентів підприємства, інфляційні процеси в країні та інші.

Фінансова діяльність покликана підвищити грошові кошти в розпорядженні суб’єкта господарювання для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності. Взагалі політика проведення фінансової діяльності підприємства має важливе значення для збереження самостійності, платоспроможності і конкурентності. Показники притоків перевищують показники відтоків на суму 514,2 тис. грн. Аналізуючи структуру потоків грошових коштів фінансової діяльності видно, що підприємство у звітному році залучило короткостроковий кредит, але більшу частину його було повернено. Цей момент можна пояснити тим, що протягом року товариству негайно були потрібні кошти на проведення певних операцій (наприклад для розрахунків з постачальниками), а на рахунку підприємства такої суми кошті не було, тому було прийнято рішення про взяття кредиту. Але до кінця року підприємство знайшло можливість повернути частину боргу.

Горизонтальний і вертикальний аналіз показав, що валюта балансу у звітному році дещо збільшилась порівняно з попереднім, що свідчить про певне економічне зростання підприємства. Але дане підприємство характеризується великим коефіцієнтом зношення основних засобів і невеликим коефіцієнтом оновлення їх.

Більш детальні висновки можна зробити після розрахунку ряду фінансових показників. Коефіцієнт зміни валових продаж показує, що обсяг продаж у звітному періоді збільшився на 11,2% (або на суму 1157,5 тис. грн) порівняно з попереднім.

Варто зазначити, що середній період погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді більший ніж у базовому на 57 днів . Це є позитивним показником, адже підприємство встигне отримати кошти від покупців (дебіторів) і перерахувати їх кредиторам.

Негативним моментом у діяльності підприємства є зменшення всіх показників ліквідності. Така ситуація була досягнута за рахунок зменшення кількості найбільш ліквідних активів (грошових коштів на рахунку підприємства) та збільшення зобов’язань.

В ході проведення аналізу фінансового стану підприємства, а саме оцінки вартості капіталу, було встановлено, що товариству «Сіверянка» буде кращим залучати інвесторів. Загальна потреба в капіталі становить 28439,9 тис.грн.

Отже, логічним завершенням даного аналізу є виявлення проблем, тобто негативних тенденцій розвитку даного підприємства, а також пропозиція певних шляхів вирішення даних проблем.

До головних проблем можна віднести те, що:

- нестабільність законодавства і політичного устрою;

- значне зношення основних виробничих фондів;

- забрудненість навколишнього середовища;

- зменшення рівня рентабельності та ліквідності підприємства.

Пріоритетними шляхами розвитку ЗАТ «Сіверянка» є:

- пошук нових клієнтів (споживачів), а також можливість освоювати нові суміжні види діяльності, які потребують невеликих витрат і приносять невеликі, але стабільні доходи (наприклад, перевезення грузів);

- пошук нових постачальників сировини і матеріалів (це в основному текстильні матеріали) і укладання з ними договорів на поставку;

- модернізація та оновлення основних засобів товариства, користуючись фінансовим лізингом;

- проведення маркетингових досліджень даного ринку збуту;

- підвищення конкурентоспроможності робіт і послуг;

- зменшення рівня дебіторської заборгованості, а саме її терміну;

- використання екологічно-чистої сировини і матеріалів;

- підвищення рентабельності підприємства тощо.

Література

1.  Воловець Я.В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. — К.: Алерта, 2005. — 200с.

2.  Довгалюк В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - Хмельницький: НВП "Евріка" ТОВ, 2003. - 314с.

3.  Зятковський І.В., Зятковська Л.І., Романів М.В. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: навч. посібник / Західноукраїнський економіко-правничий ун-т. — Чернівці: Золоті литаври, 2007. — 274с.

4.  Мартюшева Л.С., Меренкова Л.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Коспект лекцій / Харківський національний економічний ун-т. —X.: ВД "Інжек", 2006. — 184с. Конституція України: прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К: Преса України, 1998. – 78 с.

5.  Господарський Кодекс України за станом на 20 лютого 2007 року//Верховна Рада України. – Офіційне видання. – К.: Парламентське видавництво, 2007. – 200 с.

6.  Кодекс Законів про працю України від 10 грудня 1971 р.// Верховна Рада України. – Офіційне видання. – К.: Парламентське видавництво, 2006. 126 с.

7.  Цивільний Кодекс України за станом на 29 березня 2006 року.//Верховна Рада України. – Офіційне видання. – К.: Парламентське видавництво, 2006. 400 с.

8.  Про аудиторську діяльність: Закон України від 22 квітня 1993 р.// Бюлетень законодавчих і юридичних актів. – 2006. – № 4 – С.4-20.

9.  Про бухгалтерський облік і фінансову звітність: Закон України від 16 липня 1999 р.// Все про бухгалтерський облік. – 2005. – № 27. – С. 3-20.

10.Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48 – С.21-28.

11.  http://uamedia.visti.net/uk/ - Урядовий кур’єр

12.  http://uamedia.visti.net/golos/ - Голос України

13.  http://www.business.ua/ - Бізнес

14.  http://www.gc.lviv.ua/ - Галицькі контаркти

15.  http://www.bank.gov.ua/default.htm - Вісник НБУ.