5. Розраховуємо слагаючі балістичного вітру в межах ПУТ по формулах (12).
Приклад 4. В умовах прикладу 2 визначити слагаючі балістичного вітру в межах ПУТ, якщо αгц=49-00.
Рішення:
4.З додатку 1 для Дгц=54990 м » 55000 м знаходимо висоти входу в бюлетень “Метеосередній” Y5=1800 м та Y6=13950 м.
5.По додатку 2 знаходимо значення вагових коефіцієнтів .=55000 м.
6.По бюлетеню “Метео 1112” визначаємо дирікційний кут направлення і швидкість середнього вітру для висот Y5, Y6.
7.Визначаємо кути вітру за формулою(13):
8.Розраховуємо слагаючие балістичного вітру в межах ПДТ по формулах (12).
Приклад 4. В умовах приклада 2 визначити слагаючие балістичного вітру в межах ПДТ, якщо aгц=49-00.
Рішення:
1. По додатку 1 для Дгц=54990 м » 55000 м визначаємо висоти входу в бюлетень “Метеосередний” Y5=1850 м, Y6=13950 м.
2. По додатку 2 знаходимо значення вагових коефіцієнтів К5бюл=-0,15, К6бюл=1,15 для Дгц=55000 м.
3. По бюлетені “Метеосередний” визначаємо дирекційний кут напрямку і швидкість середнього вітру для висот Y5, Y6:
aWY5=42-00, WY5=7 м/с; aWY6=38-00, WY6=16 м/с4.
Обчислюємо кути вітру по формулі (13):
АW5=49-00 - 42-00 = 7-00
AW6=49-00 - 38-00 =11-00
5. По таблиці для розкладання вітру на складові (додаток 3) знаходимо слагаючі середнього вітру:
WХY5=-5,2 м/с; WZY5=+4,7 м/c;
WХY6=-6,5м/с; WZY5=+14,6 м/c.
6. Використовуючи формули (12), розраховуємо слагаючі балістичного вітру в межах ПДТ:
Wпх=-0,15*(-5,2)+1,15*(-6,5)=-6,7 м/с
Wzх=-0,15*4,7+1,15*14,6=-16,1 м/с.
3.5 Визначення балістичного вітру в межах ділянки польоту бойових елементів
Особливістю метеорологічної підготовки при застосуванні касетних снарядів є необхідність визначення балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів.
Швидкість польоту бойових елементів змінюється незначно, у верхніх шарах траєкторії руху бойових елементів вона трохи менше, ніж у нижніх. Відповідно час перебування бойових елементів у верхніх шарах буде більше, ніж у нижніх. У зв'язку з цим вітер однієї і тієї ж величини в шарах рівної товщини у верхніх шарах ділянки польоту бойових елементів зносить бойові елементи по дальності і напрямку на більшу відстань у порівнянні з їхнім зносом у нижніх шарах. Цю закономірність підтверджує вагова функція впливу подовжнього (бічного) вітру на політ бойових елементів rrWex(z) (рис 5). Її аналіз показує, що “ваги” нижніх шарів менше, ніж “ваги” верхніх.
Мал. 5. Заміна точної вагової функції впливу подовжнього (бічного) вітру на ділянці польоту БЭ наближеної.
При розробці військового способу визначення балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів точну вагову функцію rrWex(z) замінили наближеної rнабWex(z) , що складається з двох відрізків : 0-1 і 1-2. Заміна зроблена так, щоб площі ув'язнені між точною і наближений ваговими функціями, були рівні по величині і протилежні за знаком. При виконанні цієї умови помилка, що виникає внаслідок заміни точної вагової функції наближеної, буде мінімальною.
При такому варіанті аппроксімації вагарні коефіцієнти рівні:
К1=(tgb1-tgb2)Y1=(r1/Y1-0)Y1=r1=1,0;
К2=tgb2Y2=0.
Математичне вираження для визначення балістичного вітру при n=2 вище приведених К1 і К2 буде мати вид
(14)
т.е. балістичний вітер у межах ділянки польоту бойових елементів WeYp дорівнює середньому вітру WY1 у шарі від поверхні землі до деякої висоти Y1=f(Yp).
Висота відкриття касетної бойової частини складає близько 4000м при пусках снарядів на мінімальну дальність і приблизно 4800 м при максимальній дальності, тобто вона змінюється в невеликому діапазоні. У зв'язку з цим і висота Y1 змінюється незначно в межах від 4450 до 4600 м.
Висота Y1 позначена в додатку 1 величиною Y10.
При визначенні балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів його визначають не у векторній формі, а у виді які складаються:
(15)
Послідовність визначення складаючих балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів
1. По дальності, найближчої до дальності геодезичної Дгц, з додатка 1 виписуємо значення висоти Y10.
2. З бюлетеня визначаємо дирекційний кут напрямку aWY10 і швидкість WY10 середнього вітру в шарі з висотою Y10.
0 комментариев