Основи організації метеорологічного забезпечення вогневих ударів

4. Основи організації метеорологічного забезпечення вогневих ударів

Організація метеорологічного забезпечення вогневих ударів і гідрометеорологічного забезпечення в цілому здійснюється на основі плану бойового застосування реактивної артилерійської бригади, розпорядження по гідрометеорологічному забезпеченню вищестоящого артилерійського штабу, указівок командира бригади.

Метеорологічне забезпечення вогневих ударів здійснюється в основному за допомогою штатних метеорологічних станцій (комплексів).

В основі його організації лежать наступні принципи:

1.Заблаговременность початку і безперервність здійснення його на весь період підготовки і виконання бойових задач. Це досягається своєчасним розгортанням метеорологічних станцій (комплексів) для проведення зондування атмосфери і переміщення їх у ході ведення бойових дій. Метеорологічні станції розгортаються для роботи з попередженням 2-2,5 ч з відносно готовності вогневих підрозділів до виконання бойових задач. Цей час потрібно метеорологічним станціям для розгортання і на проведення зондування приблизно до висоти 20 км. Безперервність організації метеорологічного забезпечення обумовлена необхідністю постійної готовності підрозділів реактивної артилерійської бригади до виконання задач вогневого ураження противника.

2. Рішення задачі метеорологічної підготовки пусків в усі періоди вогневого ураження противника з точністю, необхідної для визначення установок способом повної підготовки. Це досягається такою організацією метеорологічного забезпечення ударів, при якій стартові позиції й об'єкти поразки знаходяться в межах гарантованих зон дії бюлетенів “Метеосередний” а у вогневих підрозділах маються метеорологічні бюлетені з давниною, що не перевищує терміну його придатності.

Організація метеорологічного забезпечення ударів методом безупинної гарантованої зони дії метеорологічних бюлетенів забезпечує його безперервність і необхідну точність.

Під гарантованою зоною дії бюлетенів розуміється зона, у межах якої точність метеорологічних бюлетенів у будь-який час відповідає вимогам повної підготовки. Ця зона являє собою площу кругу, її розмір визначається радіусом ρ_гар у кілометрах:

ρ_гар=[4-(Δt*+δt)]a,

де:

4 - граничне значення терміну придатності бюлетеня для визначення установок способом повної підготовки, ч;

Δt* - інтервал зондування, ч;

δt - час на доведення бюлетенів до підрозділів і розрахунок метеорологічних виправлень, ч;

a - коефіцієнт пропорційності між відстанню і часом при однаковій мінливості метеорологічних величин, км/ч.

Час δt може коливатися практично від нуля при добре налагодженому, стійкому зв'язку і розрахунку виправлень за допомогою ЕОМ до 30 хв при хитливому зв'язку (необхідності дублювання передачі бюлетенів у підрозділи) і проведенні розрахунку виправлень вручну.

Мінімально можливий інтервал зондування Δt*_min визначається в основному часі, необхідним на зондування атмосфери до необхідної висоти. Ця висота залежить від дальності пуску (висоти траєкторії). При пусках на максимальну дальність 70 км вона складає 20 км. При вертикальній швидкості підйому радіозонда, рівної 300м/с, на зондування до висоти 20 км буде потрібно близько 70 хв. Крім того, необхідно якийсь час на підготовку до зондування. Воно звичайно складає 10-20 хв. Таким чином, Δt*_min=80-90мін »1,5 ч.

Максимально можливий інтервал зондування Δt*_mах визначається зі співвідношення Δt*_mах £ 4-δt, що випливає з формули (17). Таким чином, Δt*_mах не може бути більше 3,5 ч, тому що в противному випадку вираження (17) утрачає зміст, тому що r_гар стає рівним нулю чи негативним числом.

Коефіцієнт а має наступні значення в залежності від характеру місцевості:

25 км/год - рівнинна місцевість, піднесені рівнини, великі плоскогір'я;

20 км/год - морське узбережжя з рівнинним береговим рельєфом на видаленні до 50 км від берега;

10 км/год - гірська місцевість з різко вираженим гірським рельєфом (полонини, передгір'я).

Величина r_гар у залежності від інтервалу зондування Δt*, коефіцієнта а, при δt=0 і δt=0,5 ч, приведена в табл. 4.

Таблиця 4.

Дані табл.4. свідчать, що величина радіуса гарантованої зони змінюється в широкому діапазоні : від 62 км на рівнинній місцевості і на піднесеній рівнині при мінімально можливому інтервалі зондування Δt*=1,5 ч до 5 км у гірській місцевості з різко вираженим гірським рельєфом при Δt*=3 ч.

При пусках на дальності 40-60 км на рівнинній місцевості і морському узбережжі в межах гарантованої зони будуть знаходитися не тільки активна і пасивна ділянки траєкторії, але і ділянка польоту бойових елементів за умови, що інтервал зондування Δt*=1,5 ч або Δt*=2 ч.

Крім використання мінімально можливих інтервалів зондування, рівних 1,5-2 ч, доцільно позиції метеорологічних станцій вибирати в передній частині позиційного району чи бригади поперед нього на видаленні 15-20 км від переднього краю. При цьому гарантована зона дії бюлетенів буде накривати район цілей і при максимальних дальностях пусків.

При інтервалах зондування Δt*>2 ч на рівнинної місцевості і на морському узбережжі і при будь-якому можливому інтервалі зондування в гірській місцевості з різко вираженим гірським рельєфом гарантована зона дії бюлетенів, як правило, не буде накривати район об'єктів ураження.