3. Розраховуємо кут вітру
AW10=aгц - aWY10.
4. З додатка 3 за значеннями AW10 та WY10 знаходимо подовжню і бічну складові середнього вітру WXY10 та WZY10 і приймаємо їх у якості складових балістичного вітру, тобто
Приклад 5. В умовах прикладів 2 і 4 визначити складаючи балістичного вітру в межах ділянки польоту бойових елементів.
Рішення :
1. По додатку 1 визначаємо для Дгц=54990»55000 м висоту входу в бюлетень Y10=4600 м.
2. З бюлетеня для Y10=4600 м шляхом інтерполяції знаходимо aWY10=40-00, WY10=9 м/c.
3.Розраховуємо кут вітру
AW10=aгц - aWY10=49-00 – 40-00=9-00
4. З додатка 3 за значеннями AW10 i WY10 знаходимо подовжню і бічну складаючи середнього вітру: WxY10=-5,3 м/с, WzY10=+7,3 м/с.
5. Складаючи балістичного вітру в межах ділянки польоту бойових елементів:
3.6 Визначення балістичного вітру в межах активної ділянки траєкторії
У снарядах 9М55До застосована інерційна система керування, що забезпечує кутову стабілізацію снаряда на АДТ. Вона знижує вплив вітру на АДТ. Вследствиеэтого по данним бюлетеня “Метеосередний” враховується вітер не тільки в межах ПДТ, але й АДТ.
Вагові функції, що характеризують вплив подовжній і бічний вітри на снаряд у межах АДТ для однієї і тієї ж дальності пуску, значно розрізняються між собою. Унаслідок цього вагові коефіцієнти і висоти входу в бюлетень при визначенні подовжньої і бічний складаючих балістичного вітру не представляється можливим осереднить, як це мало місце при обчисленні складаючих балістичного вітру в межах ПДТ. Тому визначення балістичного вітру в межах АДТ є більш складною у порівнянні з ПДТ задачею.
У результаті раціональної заміни точних вагових функцій наближеними отримані математичні вираження для обчислення подовжньої і бічний складаючих балістичного вітру в межах АДТ:
Wax=K1бюл WxY1 + K2бюлWxY2 ;
Wax=K3бюл WzY3 + K4бюлWxY4 . (16)
де :
K1,2,3,4бюл - вагові коефіцієнти (див. Додаток 2);
WxY1, WxY2 - подовжня складаюча середнього вітру в межах шарів з висотами Y1 i Y2 відповідно;
WzY3, WxY4 - бічна складаюча середнього вітру в межах шарів з висотою Y3 i Y4 відповідно;
Y1, Y2, Y3, Y4 - висоти входу в бюлетень, вони приведені в додатку 1.
Послідовність визначення складщаюча балістичного вітру в пределеах АДТ:
1. По дальності, найближчої до Дгц, з додатка 1 вибирають висоти входу в бюлетень “Метеосередний” Y1, Y2, Y3, Y4, а з додатка 1- вагові коефіцієнти K1,2,3,4бюл .
2. За даними висотам Yi=1,2,3,4 з бюлетеня “Метеосередний” визначають дирекціони кути напрямку середнього вітру aWyi=1…4 і швидкість середнього вітру WYi=1,2,3,4.
3. Розраховують кути вітру
AWi=1,2,3,4=aгц - aWyi=1,2,3,4
4. За відповідним значенням AWi i WYi по таблиці розкладання вітру на що складають (додаток 3) знаходять подовжню WxYi і бічну WzYi складаючи середнього вітру.
5. Розраховують складаючи балістичного вітру, використовуючи вираження (16).
Приклад 6. В умовах прикладів 2 і 4 визначити складаючи балістичного вітру в межах АДТ.
Рішення:
1. По дальності Дгц=55000 з додатка 1 визначаємо висоти входу в бюлетень Y1, Y2, Y3, Y4, з додатка 2 - вагові коефіцієнти К1бюл, К2бюл, К3бюл, К4бюл.
Y1=100 м, Y2=1500 м, Y3=200 м, Y4=1100 м.
К1бюл =-0,2, К2бюл=1,2,К3бюл=-0,8,К4бюл=1,8.
2. По бюлетені “Метео 1112” визначаємо диррекционный кут напрямку aWYi і швидкість WYi середнього вітру для відповідних висот:
Y1=100 м: aWY1=41-00, WY1=4 м/c;
Y2=1500 м: aWY2=42-00, WY2=7 м/c;
Y3=200 м: aWY3=41-00, WY3=4 м/c;
Y4=1100 м: aWY4=43-00, WY4=6 м/c;
3. Визначаємо кути вітру :
AW1=aгц - aWy1=49-00 – 41-00=8-00;
AW2=aгц - aWy2=49-00 – 42-00=7-00;
AW3=aгц - aWy3=49-00 – 41-00=8-00;
AW4=aгц - aWy4=49-00 – 43-00=6-00.
4. Визначаємо подовжні і бічні середнього вітри, що складають, по додатку 3 :
WxY1=-2,7 м/с; WxY2=-5,2 м/с;
WzY3=3 м/с; WzY4=3,5 м/с;
5. Розраховуємо скадаючи балістичного вітру в межах АДТ, використовуючи вираження (16):
Wax=K1бюл WxY1 + K2бюлWxY2=-0,2*(-2,7)+1,2*(-5,2)=-5,7 м/с;
Wax=K3бюл WzY3 + K4бюлWxY4=-0,8*3,0+1,8*3,5=+3,9 м/с
При обчисленні метеорологічних умов пусків снарядів доцільно використовувати бланк (додаток 4).
0 комментариев