1.  Гідрографічна характеристика річки

Річка Камя’нка бере початок на відстані 0,5 км. Захініше с. Ярешки на висоті 235м над рівнем моря і впадає у р. Рось зліва, на 213 км від її гирла біля с. Чмирівка на висоті 152 м над рівнем моря. Довжина річки – 105 км; площа водозбору 840 км2, середній ухил водної поверхні 0,79%0.

Основна притока: р. Собот (п.б., 18 км).

Басейн річки розміщений в межах Придніпровського підвищення, має грушевидну форму. Довжина його - 83 км, середня ширина - 10 км; у верхній частині ширина його не перевищує 7,5 км, а в нижній - збільшується до 25 км. Поверхня басейну рівнинна. Грунти крупно-пилуваті, легкосуглинкові, чорноземні.

Річкова сітка розвинена добре; коефіцієнт густоти її з врахуванням річок менше 10 км складає 0,37 км, а без урахування їх – 0,18.

Долина слабо звивиста, трапецевидна, і тільки біля сс. Бертники, Фурси – у – подібна. Переважаюча ширина її 0,9 – 1,2 км, найбільша - 3,5 км(с. Дрозди), найменше – 0,3 км(с. Фурси).

Схили висотою – 15 – 25 м переважно випуклі, помірно круті, рідше круті, або пологі, слабо розсічені і тільки між с. Трилеси і с. Мазепинці – правий - сильно розсічений. Складені вони суглинковими ґрунтами, розорені або зарослі степовими травами, біля сс. Парипси, Саверці, Ставище, Кожанка, Червона, і між сс. Дрозди і Безугляки покриті змішаними лісами (дуб, сосна, береза).

Пойма лучна, суха двостороння, місцями чергується по берегам(сс. Зубарі, Кожанка, Корольовка, Дрозди, Велико-Половецьке). Переважаюча ширина її 200 – 400 м, місцями звужується до 100 – 70 м (сс. Дрозди, Безугляки) або розширюється до 1,2 км (верхня околиця с. Парипси).

Поверхня пойми – рівна, перетинається улоговинами і торф’яними кар’єрами; складена вона суглинковими ґрунтами. В верхній течії зустрічається заболочені ділянки, складені торф’яними ґрунтами. В період весняного паводку пойма затоплюється на 1 – 3 неділі шаром води до 2 – 2,5 м.

Русло слабо звивисте, не розгалужене, до с. Трилеси є рядом окремих плесів, місцями воно губиться в заболоченій поймі. Переважаюча ширина річки 5 – 10 м, найбільша – 25 м (с. Трилеси). Глибина близько 0,3 – 0,8 м, найбільша – 3,6 м; швидкість рідко досягає 0,2 м/с.

Річка протікає через ряд ставків – водосховищ довжиною від 0,2 до 4,9 км, шириною від 20 до 450 м. гглибиною від 0,5 – 4,0м, біля берегів (місцями по всій ширині) русло заростає водною рослинністю. Дно рівне замулене або торф’янисте, місцями кам’яне.

Берега висотою 0,5 – 1,5 м, круті, обривисті, зрідка плоскі, порослі очеретом та осокою, місцями – чагарником і окремими деревами. Складені вони торф’янистими ґрунтами, в с. Фурси – кам’яне. Внаслідок зарегульованості річки її природний режим значно порушений. Гирлова ділянка річки знаходиться у змінному підпорі від річки Рось.


2. Гідрологічні розрахунки

Гідрологічні розрахунки мають різну мету. В залежності від кількості спостережень (довжини ряду) методи розв’язання завдань не зовсім однакові. Спочатку визначаємося основні характеристики стоку6 середньоаріфметична величина або норма стоку, коефіцієнти варіації і асиметрії.

Слід пам’ятати, що стік може бути представлений у вигляді різних параметрів і одиниць.

Це витрати Q, модуль q, шар h, об’єм V3 відповідними одиницями м3/c, л /с км2, мм і м3. Всі вони переводяться з одних в інші за допомогою простіших залежностей.

2.1 Визначення норми стоку

При достатній кількості даних (біля 300 років) норма стоку визначається як середня арифметична даного ряду, тобто

∑ Qi

Q = --------- (2)

n

де n – число членів ряду.

При нестачі даних (n < 30 років) виникає потреба в продовженні ряду по більш довгому ряду річки – аналогу. Для цього може бути використаний метод парної регресії.

Відібравши річку-аналог, або створ даної річки, з довгим періодом спостережень (в нашому випадку річка-аналог вказана в завданні), і використовуючи короткий ряд по основній річці, яка також вказана в завданні (додаток 2), одержують рівняння регресії, що має такий вигляд:


Qi - Qcp = r (QAI – QAcp) (3)

Де Qi і Qai – витрати даної річки і річки-аналогу в будь-який рік спостережень;

Qcp i QAcp – cередні значення витрат за загальний період спостережень;

уQ i уQA – середньоквадратичні відхилення рядів даної річки і аналогу від середнього значення;

r – коефіцієнт кореляції.

№№ п/п Рік

Q,

м3

QA, м3

ДQ

ДQА

ДQ2

ДQА2

ДQДQА

1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 1961 5,4 13,0 -4,9 -0,7 24,01 0,49 3,93
2 1962 18,6 20,9 8,3 7,2 68,89 51,84 59,76
3 1963 4,7 6,0 -5,6 -7,7 31,36 59,29 43,12
4 1964 5,1 6,2 -5,2 -7,5 27,04 56,25 39,00
5 1965 6,0 7,8 -4,3 -5,9 18,49 34,81 25,37
6 1966 12,3 17,8 2,0 4,1 4,00 16,81 8,2
7 1967 10,4 13,4 0,1 -0,3 0,01 0,09 -0,03
8 1968 13,6 17,6 3,3 3,9 10,89 15,21 12,87
9 1969 14,9 21,5 4,6 7,8 21,16 60,84 35,88
10 1970 19,6 28,4 9,3 14,7 86,49 216,09 136,81
11 1971 17,5 21,0 7,2 7,3 51,84 53,29 52,56
12 1972 6,1 8,3 -4,2 -5,4 17,64 2916 22,68
13 1973 5,9 7,4 -4,4 -6,3 19,36 39,69 27,72
14 1974 4,0 7,0 -6,3 -6,7 39,69 44,89 42,21
15 1975 6,4 9,3 -3,9 -4,4 15,21 19,36 17,16
S 154,5 205,5 436,08 698,11 526,64

Розрахунки починають з визначення коефіцієнта кореляції за формулою:

(4)


де ДQ і ДQА – різниця між будь-якими і середніми значеннями даної річки і аналогу.

=0,95

Середні квадратичні відхилення, в свою чергу, визначаємо за формулами

 (5)

(6)

= 5,58

= 7,06

У всіх випадках використовують ряди з одночасним періодом спостережень.

Знаходимо за формулою (3) всі недостаючі дані, вивчаючої річки в роки, коли не було спостережень.

Q1976 = 10,3 + 0,95 * 0,79 * (21,0 - 13,7) = 15,78

Q1977 = 10,3 + 0,95 * 0,79 * (24,7 - 13,7) = 18,56

Q1978 = 10,3 + 0,95 * 0,79 * (17,7- 13,7) = 13,3

Q1979 = 10,3 + 0,95 * 0,79 * (9,6- 13,7) = 7,22

Q1980 = 10,3 + 0,95 * 0,79 * (13,7 - 13,7) = 10,3

Q1991 = 10,3 + 0,95 * 0,79 * (8,8 - 13,7) = 6,62

Одержавши тим самим довгий ряд, знаходять норму стоку за формулою (2).


Информация о работе «Гідрологічні та водогосподарські розрахунки»
Раздел: Геология
Количество знаков с пробелами: 30279
Количество таблиц: 12
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
16518
0
0

... qПОВТ – стічні води, які можуть бути використані повторно; Т – потрібний транзитний попуск в кінцевому створі в інтересах водокористувачів; DV – наповнення ( - ) чи спрацювання ( + ) водосховища; В – підсумок водогосподарського балансу. Ресурси поверхневих вод враховують у ВГБ в їх природному стані, тобто об’єм річного стоку і його внутрішньорічний розподіл приймають таким, яким він формує ...

Скачать
16267
1
0

... і води до неї; -  обміління ділянок річок, які служать нерестилищем для деяких видів риби; -  замулення водойм; -  забір води іншими учасниками водогосподарського комплексу; -  наявність на водному об’єкті лісосплаву та водного транспорту; -  несприятливі умови, які виникають на шляхах міграції риби до нерестилищ і на шляхах зворотного скату молодняку, що зумовлене наявністю гребель; -  ...

Скачать
37366
7
5

... і не завершено. Зокрема, здійснена розчистка русла р.Казенний Торець на пропуск повені 1% - вої забезпеченості фактично не доведена до кінця, оскільки перегороджувальні споруди не реконструйовані. 2 Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець   2.1 Опис методу розрахунку   У випадках забруднення річкової води органічними відходами, розкладання ві ...

Скачать
12959
0
0

... дповідає інтересам водокористувачів: збільшуються або зменшуються рівні, витрата і швидкість течії, спостерігається відкладення наносів на різних ділянках. Непряме регулювання водних ресурсів пов’язане зі зміною кліматичних, геологічних, гідрологічних, гідрогеологічних і ґрунтових умов місцевості. Великого значення набувають види і стан рослинності. Регулювання водних ресурсів в межах річкового ...

0 комментариев


Наверх