Гідрографічна характеристика річки
Визначення коефіцієнтів варіації та асиметрії
Забезпеченість, її визначення і будова кривої забезпеченості при обмежений кількості даних
Побудова аналітичної кривої забезпеченості
Побудова кривих повторюваності і забезпеченості при достатній кількості даних
Регулювання стоку
Корисний об’єм
Внутрірічний розподіл стоку
Визначення скидних витрат з водосховища і розмірів гідроспоруд
Навигация
Регулювання стоку
Гідрологічні та водогосподарські розрахунки
30279
знаков
12
таблиц
0
изображений
3. Регулювання стоку
Основним завданням регулювання стоку є комплексна акумуляція вод весняного або зливового стоку для потреб водопостачання, зрошення, рибальства та інших галузей народного господарства.
Є різні способи регулювання. Найчастіше застосовується сезонне регулювання, коли надлишкова вода весняної повені або літньо-осінього паводка затримується за допомогою водосховища або ставка (водосховище об’ємом до 1 млн.м3), а потім витрачається влітній період на різні цілі.
Для визначення об’ємів будівельних робіт і забезпечення потреб користувачів у воді виконуються водогосподарські розрахунки. Починаються вони з розрахунків притоку води до водосховища.
3.1 Визначення місця розташування і притоку воді до водосховища
Водосховище треба розташувати так, щоб при значній його місткості вартість будівництва була мінімальною. Крім того, як можна менше затоплювались орні землі, береги водосховища повинні бути стійкими, вода з населених пунктів, цвинтарів, скотомогильників не потрапляла б в водосховище. Так як водосховище утворюється затриманням води за допомогою греблі, то вона повинна розташовуватися в найбільш звуженої частині русла річки. Крім того важливо мати також більшу водозбірну площу, від якої залежить об’єм притоку. Об’єм притоку можу бути визначений за формулою:
QT
V = --------- м3 (16)
1000
де Q – норма стоку, м3/с; Т – кількість секунд в році.
=315360000м.
Так, як V = f(F) то від розташування греблі по довжині русла річки та від місця розташування водосховища залежить забезпеченість водою всіх потреб користувачів.
3.2 Складові частини водосховища
Кожне водосховище складається з трьох частин. Починаючи з низу вони розташовуються в такому порядку: мертвий, корисний і форсований об’єми.
3.2.1 Мертвий об’єм
Мертвий об’єм (VМО) це, в основному, місткість для розташування мулу. Він протягом тривалого періоду (50-100 років) замулюється повністю. Тому в водогосподарських розрахунках він не враховується, а всі водозабірні і водоскидні споруди розташовуються вище горизонту МО.
Виходячи з такого положення, мертвий об’єм слід визначати за формулою Є.О.Замаріна, яка дозволяє вирахувати кількість мулу (Wмо), який надійде з водозбірної площі за певний період часу (50 – 100 років)
=
= 64248109 (17)
Де J – уклон річки; V – річної об’єм притоку до водосховища, м3; Т – 100-річний період експлуатації водосховища (100 років – це Т = 1); а і в – коефіцієнти, які залежать від площі і еродованості басейну (табл.6, 7); с – коефіцієнт, який залежить від ступеню зарегулювання стоку (табл.8); г – питома вага мулу, що відклався в МО, т/м3 – цей параметр визначається за допомогою формули (18) і таблиці 9.
А
г = ______ + С Т + В (18)
L
г
Де L – відсоток органічних речовин у відкладаннях мулу (5-20%).
Корисний об’єм (КО) представляє собою об’єм всіх витрат, за винятком санітарної витрати. Корисний об’єм розташовується вище мертвого об’єму VМО. Цей об’єм протягом року змінюється від нуля до VКО. Тобто, водосховище то наповнюється, то випорожнюється.
Значення коефіцієнта а
| Характеристика схилів і прилеглої частини басейну | Суглинок, ліс | Глина | Пісок |
| Річка з широкою заболоченою заплавою, плоска рівнина | 1 | 0,7 | 0,5 |
| Схили, зарослі лісом і чагарником, задерновані | 3 | 2 | 1 |
| Те ж, схили круті | 6 | 5 | 4 |
| Схили пологі, відкрити, розорані | 10 | 8 | 6 |
| Схили круті, розорані | 15 | 13 | 10 |
Значення коефіцієнта в
| Характеристика схилів і прилеглої частини басейну | Суглинок | Глина | Пісок |
| Відсутність глибинної ерозії | 1 | 1 | 1 |
| Вибої, канави, вимоїни | 2 | 1,5 | 1,2 |
| Слабо розгалужені яри з неглибоким заляганням базису ерозії | 6 | 4 | 2,5 |
Значення коефіцієнта с
| Ступень зарегулювання стоку | Значення коефіцієнта с |
| 0 | 1 |
| 0,1 | 0,85 |
| 0,1 –0,2 | 0,75 |
| 0,2 - 0,3 | 0,50 |
| 0,3 – 0,4 | 0,40 |
| 0,5 | 0,30 |
Значення параметрів А, В, С
| Найменування грунтів | А | В | С |
| Піщані | 2,30 | 0,25 | 0,0020 |
| Суглинки і леси | 2,00 | 0,45 | 0,0070 |
| Глинисті важкі | 2,25 | 0,35 | 0,0041 |
Після визначення об’єму припливу мулу треба розташувати його в чаші водосховища. Порядок розміщення слідуючий. Спочатку в ніжній частині водосховища в найбільш звуженої частині перпендикулярно напрямку потоку в річці проводиться ось греблі. Починаючи з самої ніжний горизонталі, розташованої вище осі, виконується розрахунок об’ємів прострів між двома cусідніми горизонталями за формулою
F1 + F2
V0 = Дh, м (19)
2
де F1 іF2 – площі оконтурені горизонталями і віссю греблі,м2; Дh – відстань по висоті між двома розрахунковими горизонталями.
Ураховуючи, що між нижньою горизонталлю і ложем водосховища залишається ще невеличкий простір, то Дh в даному випадку можна прийняти 0,5 – 1,5 м і при визначенні об’єму V0 за формулою (19) F1 слід прийняти рівною нулю.
Після додавання V0 i V1 ця сума повинна дорівнювати або бути більша, ніж WМО.
У випадку (V0 + V1) < Wмо, рахується об’єм між вище розташованими горизонталями і додається до суши V0 + V1 + V2 і так до тих пір, поки не буде рівнятися
V0 + V1 + … Vi =Wмо
Ця верхня горизонталь є верхом мертвого об’єму (ДСМП) і низом корисного.
L=15%
F1 = 37 * 2500 = 92500 м2
V1 = 46250 м3
F2 = 96 * 2500 = 240000 м2
V2 = 92500 + 240000 = 332500 м2
V1 + V2 = 46250 + 332500 = 378750 м3
V3 = 240000 + 46250 + 702500
V1 + V2+ V3 = 702500 + 378750 = 1081250 м3
= 135 * 2500 = 337500 м2
= (240000 + 337500) / 2 = 577500/2 = 288750 м3
V1 + V2+ = 378750 + 288750 м3 = 667500 м3
Похожие работы
... qПОВТ – стічні води, які можуть бути використані повторно; Т – потрібний транзитний попуск в кінцевому створі в інтересах водокористувачів; DV – наповнення ( - ) чи спрацювання ( + ) водосховища; В – підсумок водогосподарського балансу. Ресурси поверхневих вод враховують у ВГБ в їх природному стані, тобто об’єм річного стоку і його внутрішньорічний розподіл приймають таким, яким він формує ...
... і води до неї; - обміління ділянок річок, які служать нерестилищем для деяких видів риби; - замулення водойм; - забір води іншими учасниками водогосподарського комплексу; - наявність на водному об’єкті лісосплаву та водного транспорту; - несприятливі умови, які виникають на шляхах міграції риби до нерестилищ і на шляхах зворотного скату молодняку, що зумовлене наявністю гребель; - ...
... і не завершено. Зокрема, здійснена розчистка русла р.Казенний Торець на пропуск повені 1% - вої забезпеченості фактично не доведена до кінця, оскільки перегороджувальні споруди не реконструйовані. 2 Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець 2.1 Опис методу розрахунку У випадках забруднення річкової води органічними відходами, розкладання ві ...
... дповідає інтересам водокористувачів: збільшуються або зменшуються рівні, витрата і швидкість течії, спостерігається відкладення наносів на різних ділянках. Непряме регулювання водних ресурсів пов’язане зі зміною кліматичних, геологічних, гідрологічних, гідрогеологічних і ґрунтових умов місцевості. Великого значення набувають види і стан рослинності. Регулювання водних ресурсів в межах річкового ...
0 комментариев