Гідрографічна характеристика річки
Визначення коефіцієнтів варіації та асиметрії
Забезпеченість, її визначення і будова кривої забезпеченості при обмежений кількості даних
Побудова аналітичної кривої забезпеченості
Побудова кривих повторюваності і забезпеченості при достатній кількості даних
Регулювання стоку
Корисний об’єм
Внутрірічний розподіл стоку
Визначення скидних витрат з водосховища і розмірів гідроспоруд
Навигация
Корисний об’єм
Гідрологічні та водогосподарські розрахунки
30279
знаков
12
таблиц
0
изображений
3.2.2 Корисний об’єм
Корисний об’єм призначається для того, щоб забезпечити усі витрати води з водосховища на господарські цілі. Крім господарських витрат є ще витрати на випаровування з дзеркала води і фільтрацію крізь дно, берега і греблю водосховища.
Найперше – це забезпечення потреб водокористувачів. В нашому випадку це водопостачання тваринницької ферми і подача води на зрошення сільськогосподарських культур. Розрахунок виконується за формулою:
Vг = qґN + M Fзр, м3 (20)
Де q' – норма водопостачання, м3/сут; N – поголов’я тварин на фермі, шт; М – зрошувальна норма, м3/га; Fзр – поливна площа, га.
Vг= 0,065 * 2900 * 365 + 850 * 150 = 188,5 * 365 + 127500 = 68802,5 + 127500 = 196302,5
Друга стаття витрат – це випаровування води з поверхні водосховища. Як відомо, в Лісостепній і Поліської зонах України середньорічна величина випаровування з відкритої водної поверхні дорівнює d = (6000-8000) м3/га. Для визначення всього об’єму випаровування слід помножити цю величину на площу дзеркала води водосховища (Fдзер.) тобто
Vв = d Fдзер. (21)
Де Vв - об’єм води, що випаровується з 1 га, м3; Fдзер. – площа дзеркала води у водосховищі (км2), яка визначається шляхом наближення і розподілу еліптичної поверхні дзеркала до простіших геометричних фігур, обчислення їх площ з послідуючим додаванням. За розрахункову горизонталь приймається горизонталь, яка розташована від ∆ РМО на відстані 4-6 м.
Vв = 6000 * 131,5 га = 789000 м3
Fдзер = 526 *2500 = 1315000 м2
Третя стаття – це фільтрація води крізь дно. Об’єм витрат води на фільтрацію (V3) в декілька разів перевищує втрати води на випаровування. Абсолютна величина втрат води на фільтрацію залежить від гідрологічних умов і середньої місткості самого водосховища. При добрих гідрогеологічних умовах коли ложе і укоси водосховища складаються з глинистих або важкосуглинкових грунтів втрати становлять 5-10% від його місткості; при несприятливих умовах, тобто коли ложе і укоси представлені піщаними грунтами, то втрати сягають 30-40% від місткості водосховища. Місткість чаші водосховища орієнтовано можна визначати за формулою
Vч = К Fдзер Н (22)
Де Н – максимальна глибина води перед греблею на рівні Fдзер, м; К – коефіцієнт, який залежить від форми поперечного перерізу балки і дорівнює 0,16 – 0,25.
Vч = 0,25 * 1315000 м2 * 8,5 = 2794375 м3
Таким чином корисний об’єм (Vко) буде дорівнювати
Vко= Vг +Vв +Vф
Vко = 196302,5 + 789000 + 8383125 = 1823615 м3
Після визначення Vко починається його вписування в тому же порядку, що і мертвого об’єму.
F4 = 300 * 2500 = 750 000 м2
V4 = 
= 1631250 м2
= 392 * 2500 = 980 000 м2
= 
= 865000
V4 + = 1631250 + 865000 = 2496250 м3
3.2.3 Форсований об’єм
З метою зменшення скидних витрат під час повені або паводку передбачається форсований об’єм, в якому розташовується на невеличкий проміжок часу частина талих і зливових вод. Починається він від нормального підпірного рівня (∆ НПР) який є верхом корисного об’єму. В залежності від об’єму водосховища, класу капітальності гідроспоруд на ньому, мінливості стоку форсований об’єм може розташовуватись вище НПР на висоту 1,0-1,5м. Верх його називається рівнем форсованого об’єму (∆РФО).
Форсований об’єм обмежується горизонталлю 480
3.3 Проектування греблі
Спочатку визначаємо відмітку гребня греблі за формулою
∆гг = ∆НПР + hф + hзап, м (23)
де hф – висота частини об’єму водосховища, яка потрібна на розташування форсованого об’єму, (1 – 1,5),м; hзап- запас на вітряний нагін і хвильовий накат, м.
∆ гг = 48 + 1 + 0,243 = 49,423 м
Висоту вітряногонагону можна визначити за формулою
ДU2
Hнаг = К соsб, (24)
3 д Н
де К – коефіцієнт, який орієнтовано можна прийняти 0,06; Д – довжина розгону вітряних хвиль, км; U – максимальна швидкість вітру завданої забезпеченості, м/с (U =); д – прискорення вільного падіння, м/с2; Н – середня глибина водосховища при ∆РФО,м; б – кут між віссю водосховища і пануючим напрямком вітру (б = 0).
Hнаг = 
= 0,039 м
Висоту напливу хвилі можна знайти за формулою
h
hнап = 1,2 ------ (25)
m
де h – висота хвилі, м (h = 0,8 – 1,0); m – коефіцієнт закладання укосу греблі.
h нап = 
м
Гребля повинна розташовуватись в найбільш звуженій частині балки або долини річки, з порівняно пологими берегами і з достатньо глибокою та широкою чашею водосховища вище греблі. На ставках і малих водосховищах греблі виконують земляними з різними коефіцієнтами закладання укосу. Той укіс, що постійно затоплюється водою, називається мокрим, або верховим і має такі величини: для глинистих і суглинкових грунтів 2,5 – 3,0, супіщаних 3,0 – 3,5, піщаних –3,5 – 4,0. Укіс, який не затоплюється, називається сухим або низовим і має такі величини: для глинистих і суглинкових ґрунтів – 1,5 – 2,0; супіщаних – 2,0-2,5; піщаних 2,5-3,0.
Ширина греблі залежить від ширини дороги, яку звичайно, розташовують тут, але не менше 4 – 6 м.
У випадку, коли об’єм притоку води менше корисного об’єму, то треба зменшити кількість користувачів води. Аналогічно слід робити, коли сума трьох витрат на водопостачання, фільтрацію і випаровування разом з VМО, перевищує об’єм чаши водосховища.
У відповідному масштабі зображую повздовжній переріз водосховища і поперечний – греблі.
Похожие работы
... qПОВТ – стічні води, які можуть бути використані повторно; Т – потрібний транзитний попуск в кінцевому створі в інтересах водокористувачів; DV – наповнення ( - ) чи спрацювання ( + ) водосховища; В – підсумок водогосподарського балансу. Ресурси поверхневих вод враховують у ВГБ в їх природному стані, тобто об’єм річного стоку і його внутрішньорічний розподіл приймають таким, яким він формує ...
... і води до неї; - обміління ділянок річок, які служать нерестилищем для деяких видів риби; - замулення водойм; - забір води іншими учасниками водогосподарського комплексу; - наявність на водному об’єкті лісосплаву та водного транспорту; - несприятливі умови, які виникають на шляхах міграції риби до нерестилищ і на шляхах зворотного скату молодняку, що зумовлене наявністю гребель; - ...
... і не завершено. Зокрема, здійснена розчистка русла р.Казенний Торець на пропуск повені 1% - вої забезпеченості фактично не доведена до кінця, оскільки перегороджувальні споруди не реконструйовані. 2 Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець 2.1 Опис методу розрахунку У випадках забруднення річкової води органічними відходами, розкладання ві ...
... дповідає інтересам водокористувачів: збільшуються або зменшуються рівні, витрата і швидкість течії, спостерігається відкладення наносів на різних ділянках. Непряме регулювання водних ресурсів пов’язане зі зміною кліматичних, геологічних, гідрологічних, гідрогеологічних і ґрунтових умов місцевості. Великого значення набувають види і стан рослинності. Регулювання водних ресурсів в межах річкового ...
0 комментариев