Найбільші військові операції з використанням ракетної техніки як одного з основних засобів ведення воєнних дій

3.3 Найбільші військові операції з використанням ракетної техніки як одного з основних засобів ведення воєнних дій

Використання “ФАУ”.

Як ми вже знаємо, “Фау” - керована ракетна зброя далекої дії, створена та застосована Німеччиною в кінці Другої світової війни для деморалізації населення Великобританії з метою виведення її з війни. З 13 червня 1944 р. вівся обстріл Лондона крилатими ракетами “Фау-1” (V-1, Fi-103, FZG-76), розробленими фірмами «Аргус» і «Фізелер» (конструктор В. Брее) у вигляді літака-середньоплана Було запущено 10,5 тис. ракет, з яких близько 2,5 тис. вибухнуло в Лондоні [9].

З 8 вересня 1944р. застосовувалися балістичні ракети “Фау-2” (V-2, А-4). З 4300 запущених ракет 1402 застосовано безпосередньо проти Великобританії, 517 із них вибухнули в Лондоні.

Після висадки англо-американських військ на атлантичному узбережжі Європи протягом короткого часу обстрілу піддавалися звільнені Антверпен і Льєж, кілька снарядів були випущені по Парижу [10].

Цілі, які ставила Німеччина, застосувавши ракети “Фау”, досягнуті не були. Разом з тим створення та використання ракет “Фау-2” показало великі потенційні можливості ракет дальньої дії.

Наступним досягненням Німеччини, яке широко застосовувалось на теренах Другої світової війни, став “Небелверфер”

Використання “Nebelwerfer 41”. Пускові установки чотирьох полків Вермахту “Небелверфер” (Nebelwerfer) були серед багатьох артилерійських знарядь, які відкрили вогонь 22 червня 1941р. о 3.15 ранку, починаючи операцію "Барбаросса"[24].

Пускові установки подібного типу застосовувались під час взяття Мінська. [25]. Саме наявність зброї подібного типу призвела до суцільної зміни тактики та стратегії ведення бою. Для прикладу візьмемо наступальні операції на території Польщі. У більшості випадків у першу чергу застосовувалась зброя подібного типу, а згодом й інші загальновійськові маневри. Також використовувались мінометні системи для бомбардування великих міст.

Використання БМ-13 та інші модифікації. Експериментальна артилерійська батарея з семи машин під командуванням капітана І. Флерова була вперше використана на залізничному вузлі міста Орша 14 липня 1941р. “Катюші” використовувались при контрнаступі радянських військ на територію Третього Рейху. Найбільш масові застосування реактивних снарядів були здійснені під час битви під Сталінградом, Курською дугою та Берлінської операції. Пускові установки, що застосовувалися, були двох типів: одні нагадували пускові пристрої В. Коунгрева - широкі сходи-драбини, що встановлюються прямо на землі, інші монтували на автомашинах [26]. Приблизно 60 % наступальних битв того часу проводилось саме за підтримки БМ- 13 та його модифікацій.

Таким чином, застосування ракетних снарядів стало одним з найпоширеніших прийомів ведення тактичних бойових дій з метою масового знищення бойової сили супротивника. Саме наявність зброї подібного типу призвела до суцільної зміни тактики та стратегії ведення бою.

3.4 Перспективи подальшого розвитку ракетної техніки у військових та мирних цілях

Враховуючи сучасні тенденції, ми бачимо, що саме на використанні ракетних технологій базуються як космічні дослідницькі експедиції, так і зброя масового знищення. Друга Світова війна послугувала величезним імпульсом стимуляції розвитку технологій зброї масового знищення. Одним із найперспективніших видів військового забезпечення країн світу стали Ракетні сили стратегічного призначення. У післявоєнний час головними напрямками розвитку цих технологій стало використання у галузі освоєння космосу та для реалізації військових цілей.

Космічні дослідження, освоєння космосу загалом базуються саме на принципах ракетних технологій. У 1957 р. був запущений перший супутник, а у 1961 р. радянські вчені змогли спроектувати і привести в дію першу космічну ракету з людиною на борту. Ця подія стала значним проривом у сфері розвитку ракетних технологій. Її подальше удосконалення стимулювалось протистоянням двох наддержав - США та СРСР. Кожна із зазначених країн намагалась у повній мірі протиставляти нові досягнення у цій галузі одна одній. У період “холодної війни” це протистояння загострилось до критичної точки, з’явилась загроза ескалації нового світового конфлікту. З тих пір подібні технології відіграють чи не найважливішу роль у житті суспільства. На даний момент космічні технології відкривають широкі можливості для вивчення космосу і небесних тіл, що у подальшому стане основою розвитку й удосконалення науково-технічного прогресу.

Розглянемо й інший аспект реалізації ракетних досягнень минулих років у наш час. На перший план виходять військові досягнення. Для того, щоб повністю оцінити подальші механізми реалізації цієї галузі, необхідно зазирнути у минуле.

Після Другої Світової війни використання ракетної техніки було спрямоване по двом напрямкам. По-перше, це стратегічні ракетній війська, на озброєнні яких - балістичні ракети з потужним ядерним зарядом. По-друге - ракетній війська тактичного спрямування. Прототипом їх були славнозвісні БМ-13 (“Катюші”). Протягом післявоєнного періоду ракетні системи залпового вогню (РСЗВ) значно поліпшили свої тактико-технічні характеристики, перетворившись на сучасні бойові машини системи “Град” та “Смерч”. Українські збройні сили на сьогоднішній день мають біля ста сучасних потужних комплексів “Смерч”.

Таким чином, розвиток ракетної техніки під час Другої світової війни започаткував виникнення Ракетних військ стратегічного призначення, здатних доставити ядерний заряд у необхідну точку земної кулі. У мирних цілях цей розвиток призвів до створення найрізноманітніших космічних програм як з участю людини, так і в автоматичному режимі. Для України найбільш актуальним залишається використання ракетних сил тактичного призначення, на озброєні яких - надсучасні ракетні системи залпового вогню (РСЗВ) “Град” та “Смерч”.

ВИСНОВОК

 

У науково-дослідницькій роботі зроблена спроба, використовуючи значну літературну та джерельну базу, дослідити основні шляхи розвитку та застосування ракетної техніки класу “земля-земля” в умовах Другої Світової війни під впливом тогочасного науково-технічного прогресу, визначити найбільш актуальні напрямки використання ракет у воєнній галузі та перспективність розвитку даного виду зброї як самостійного підрозділу військових сил.

Отримані в процесі дослідження висновки підтверджують актуальність обраної тематики, а реалізовані мета та завдання роботи дають можливість зробити наступні висновки:

1. В роботі з’ясовано, що завдяки розвиткові науково-технічного прогресу в канун та у період Другої Світової війни вченим та конструкторам вдалось створити бойові ракети, які відповідали наступним стандартам та вимогам:

- можливості довготривалого зберігання вже готової зброї, її безпеці при транспортуванні;

- серійності та автоматизованості виробництва;

- економічності, високій якості при відносно дешевій собівартості;

- перевищення хоча б по деяким показникам бойових характеристик інших видів зброї.

2. Проведений аналіз дав змогу визначити стан та розвиток ракетобудування у Німеччині та СРСР - головних країнах ворогуючих військових таборів та з’ясувати, що в канун та під час Другої світової війни Німеччина мала найбільш розвинений науково-технічний потенціал у виробництві ракетної техніки, особливо в ракетах стратегічного застосування з великою дальністю ураження, в той час як у Радянському Союзі основна ставка була зроблена на розвиток реактивних снарядів малого радіусу дії (тактичного користування) й застосування їх як РСЗВ, що відіграло важливу роль у перемозі СРСР над Німеччиною.

3. В роботі з’ясовані основні характеристики реактивних систем залпового вогню, виявлені їх недоліки й переваги у тактико-технічних показниках та зроблено висновок щодо перспективності застосування “Катюші” не тільки в стандартному варіанті, а й у синтезі з бронетехнікою у вигляді ракетно-танкових комплексів та засобами ВМФ.

3. Порівнюючи основні характеристики Реактивних систем залпового вогню та артилерії, у дослідженні зроблено висновок щодо переваги реактивних систем у мобільності, скорострільності та площі ураження.

4. У дослідженні доведено, що розвиток ракетної техніки під час Другої світової війни у подальшому став основою виникнення Ракетних військ стратегічного призначення, здатних доставити ядерний заряд у необхідну точку земної кулі. У мирних цілях цей розвиток призвів до створення найрізноманітніших космічних програм як з участю людини, та в автоматичному режимі. Визначено, що для України найбільш актуальним залишається використання ракетних сил тактичного призначення, на озброєні яких - надсучасні ракетні системи залпового вогню (РСЗВ) “Град” та “Смерч”.

Таким чином, автор прийшов до висновку, що пріоритетність розвитку серед бойових технічних засобів в канун та під час Другої світової війни мала саме ракетна техніка і що саме вона стала одним з найважливіших чинників у перемозі СРСР над країнами фашистського блоку й основним фактором створення нових синтезованих видів ракетної техніки.

Дана робота виходить за межі шкільної програми і може бути використана в якості додаткового інформативного й аналітичного матеріалу для учнів середньої школи з метою більш глибокого розкриття теми Другої світової війни

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.  http://epizodsspace.airbase.ru/bibl/ogonek/1988/ljeotets.html

2.  http://epizodsspace.narod.ru/bibl/ley/ley7.html

3.  http://www.sci.aha.ru/ALL/k8.htm

4.  http://www.testpilot.ru/espace/bibl/tayny-xxv/2007/25-kitay.html

5.  http://www.rtc.ru/encyk/bibl/golovanov/doroga/07.html

6.  http://ufo-online.ru/file_2654.html

7.  Геббельс Й. Последние записи, - Смоленск.: Русич, 1998- 196с.

8.  http://ru.wikipedia.org/wiki/Оружие_возмездия

9.  http://ru.wikipedia.org/wiki/Фау-1

10.  http://ru.wikipedia.org/wiki/Фау-2

11.  http://ru.wikipedia.org/wiki/Вассерфаль

12.  http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/454259

13.  Мощанский И.Б.Реактивный миномет «Panzerwerfer 42»: Сопровождая

стальные когорты, К.: Вече, 2002 - 241с.

14.  http://reibert.info/forum/showthread.php?t=51148

15.  http://1941-1945.net/2009/02/19/kumuljativnyjj artillerijjskijj_termitnyjj_katjusha.html

16.  http://www.kp-avto.ru/article/5873

17.  http://luzhin.wyksa.ru/?module=articles&c=str&b=1&a=2

18.  Жуков Г. К. Воспоминания и размышления. В 2 т. - М.: Олма-Пресс, 2002.

19.  http://ru.wikipedia.org/wiki/БМ-8-24

20.  http://militera.lib.ru/tw/pavlov_zheltov_pavlov/07.html

21.  http://forum.bestway.com.ua/printthread.php?s=79398dcacbce5fa5cf5f227218481fac&t=4151

22.  Залесский К.А. Военно морской флот Третьего рейха, К.: Олма пресс, 2005 - 195 с.

23.  Арсеньев И.А. Победные атаки “Комсомольцев”// Моделист-Конструктор . – 1984. - №10. – С. 8.

24.  http://www.achtungpanzer.eu/nebelwerfer.php

25.  http://talks.guns.ru/Nebelwerfer%2041/42

26.  http://ru.wikipedia.org/wiki/Катюша_(оружие)

Додаток А. Перша ракетна установка зразку 960 року

 

Додаток Б. Ракети конструкції В. Коунгрева

 

 

Додаток В. Схема балістичної ракети А-9/А/10

 

Додаток Г. Крилата ракета системи «Фау-1»

 

Додаток Д. Ракета системи «Фау - 2»

 

Додаток Е. Зенітна керована ракета «Wasserfall»

 

Додаток Є. Реактивний міномет «Nebelwerfer 41»

 

Додакток Ж. Реактивний міномет «Nebelwerfer 42»

Додаток З . Ракетні установки «Wurfrahmen»

Додаток И. 15 cm “Panzerwerfer” 42 auf Sf

Додаток І. Схема Sd.Kfz.303

Додаток К. Реактивна система залпового вогню БМ-8

Додаток Л. Реактивна система залпового вогню БМ-13

Додаток М. Реактивна система залпового вогню БМ-31

Додаток Н. Американський автомобіль «Studebacker-US6»

Додаток О. Російська реактивна Система залпового вогню БМ-8-24

(на базі Т-60)

Додаток П. Компонентний склад японського палива

 

Компоненти палива	Склад%
Нітрогліцерин	27%
Мононітронафталін	7%
Нітроклітковина Карбаміту	60%
Графіт	3%
Сульфат калію	3%

 

Додаток Р. Американський міномет системи «Базука»

 

Додаток С. Танк БТ-5 конструкції А. Александрова

 

Додаток Т. Німецький корабель «Адмірал Шеєр»

 

Додаток У. Радянський катер «Комсомолець»

 

Додаток Ф. Порівняльна характеристика Артилерій з реактивними системами залпового вогню на прикладі БМ -13 та 152 мм гаубиці

 

ТТХ	Ракетна техніка (на прикладі Бм-13 -«Катюша»)	Артилерія 152-мм гаубиця зразка 1943р. - (Д-1)
1. Дальність польоту	В залежності від снаряду, в середньому 9- 15 км.	До 12, 5 км.
2. Рік прийняття на озброєння	1941	1943
4. Кут обстрілу (а- вертикальний кут, б-горизонтальний кут обстрілу)	а) від +4 до +45 б) 20	а) від −3 до +63,3° б) 35
5. Вага системи	4,4 тони	3,6тони
6. Мобільність (Максимальна швидкість перевезення на трасі)	40 км/год	до 40 км/год
7. Скорострільність	7-10 сек. залп (8 снарядів)	3-4 постріли за хвилину
8. Тип снарядів	В залежності від цілей використання	Стандартний 152 мм снаряд
9. Обслуговування	5-7 чоловік	8 чоловік
10. Кількість. Об’єми випуску потягом війни.	До 30 тис	2,7 тис.

Додаток Х. Порівняльна характеристика німецьких та радянських реактивних систем залпового вогню

 

ТТХ	БМ-13	Nebelwerfer 41
1. Дальність польоту снаряду	В залежності від снаряду, в середньому 9- 15 км.	7,85 км
2. Рік прийняття на озброєння	1941	1941
4. Кут обстрілу (а- вертикальний кут, б-горизонтальний кут обстрілу)	А)від +4 до +45 Б) 20	А) Від -5.6 до 45 Б)24
5. Вага системи (т.)	7,2	0,54
6. Мобільність (Максимальна швидкість перевезення на трасі)	40 км/год	45-50 км/год
7. Скорострільність	7-10 сек- залп(8 снарядів)	Рло р5 сек(6 снарядів)
8. Тип снарядів	В залежності від цілей використаня(фугасні, осколкові 135мм.)	15-мм осколкові та димово-осколкові.
9.Обслуговування (чол.)	5-7	4
10. Кількість. Масштаби випуску на протязі війни (тис.)	До 30	3

Додаток Ц. Порівняльна характеристика броньованих ракетних систем СРСР та Німеччини.

 

ТТХ	БМ-8-24	15cm Panzerwerfer 42 Auf.Sе
1. Дальність польоту снаряда	9-13 км	7,9 км
2. Рік прийняття на озброєння	1942	1943
4. Кут обстрілу(А- вертикальний кут, Б-горизонтальний кут обстрілу)	А)від +4 до +45 Б) 20	А) Від -5.6 до 45 Б) 360
5. Вага системи (т.)	8,0 тон.	8,45
6. Мобільність (Максимальна швидкість перевезення на трасі)	35-40км/год	40 км/год
7. Скорострільність	7-10 сек- залп (8 снарядів)	5 сек (6 снарядів)
8. Тип снарядів	В залежності від цілей використання (фугасні, осколкові 135мм.)	15 см осколковий снаряд.
9. Обслуговування (чол.)	5	4
10.Кількість. Масштаби випуску на протязі війни (тис.)	0,5	0,3
11. Другорядне озброєння	Відсутнє	1 × 7,92-мм MG-34 або MG-42 кулемети.
12. Броньованість	6,8см.	8см.

Додаток Ч. Відсоткове співвідношення ракетної техніки СРСР та Німеччини