3.3 Кмин
Дворічна трав'яниста рослина. У перший рік формує м'ясистий слабогіллястий корінь з великою розеткою прикореневих листків. Наступного року утворює квітконоси і плодоносить. Листки двічі- або тричіперисті, з лінійними, загостреними часточками. Квітки зібрані у зонтички по 14—20 штук, пелюстки білі або рожеві. Плід видовжений, стиснутий з боків, ребра тупі, жолобки між ними широкі, з поодинокими канальцями.
Кмин (Carum carvі L.). Синоніми: тимон, кмин звичайний. Дворічна трав'яниста рослина сімейства зонтичних.
Батьківщина - Північна і Центральна Європа. Розповсюджений на всій території європейської частини України. Культивується в центрально-чорноземних і південних областях. Однак більш запашний кмин дають Прибалтика і Західна Білорусія, де кмин росте в дикому виді.
Як пряність використовують головним чином насіння кмину, що з'являються на другому році життя рослини. Плодоносна рослина задовго до випадання насінь зрізують (у липні - серпні), сушать у пучках у провітрюваному приміщенні, а потім обмолочують. Молоді листи, втечі і корені кмину можна вживати у свіжому виді в салати. Корені, крім того, можна маринувати й уварювати з медом і цукром [10].
Семена кмину додають у супи (капустяні, цибульні, картопляні), соуси, квашену капусту, при засолюванні помідорів і огірків, а також у хліб, пампушки, булочки, оладки, сири і сир і, нарешті, у пиво і кваси; із кмином добре відварювати картопля в мундирі.
Найкраще йде кмин у блюда, що містять як основний компонент капусту або сир (бринза, сир). Уводять кмин у гарячі блюда в процесі готування за 10-12 хвилин до готовності,
Близькі до кмину такі пряності, як ажгон і кмин, у яких основною використовуваною частиною є також насіння, але аромат їхній і тому сфера використання трохи інші.
Тонус — сорт селекції Сквирської селекційно-дослідної станції овочів-ництва. У перший рік вегетації використовують як овочеву культуру, а на другий як ефіроолійну. Ефірну олію добувають з насіння. Його урожайність - 5,7—10,6 ц/га, вміст ефірної олії — 3%.
Рекомендований для вирощування на Поліссі для харчової промисловості.
Пултівський-1 — середньостиглий сорт селекції Інституту кормів УААН, отриманий методом індивідуально-групового добору з сорту Хмельницький. Кущ прямостоячий, компактний, висотою 110—160 см. Листя зелене, видовжено-овальне, розсічене. Розміщення листків чергове. Урожайність сировини (насіння) — 18—23 ц/га, вміст ефірної олії — 3,8—4,1%, валовий збір — 94—116 кг/га. Рекомендований для зони Степу.
3.4 Фенхель
Види фенхелю мають різну тривалість життя — від типово однорічних до багаторічних, але переважно його ви рощують як однорічну культуру. Це — трав'яниста рослина з стеблом, яке щороку відмирає. Корінь веретеноподібний, зверху гіллястий. Листки перисторозсічені. Квітки ясно-жовтого кольору, зібрані у суцвіття-зонтик. Плоди яйцеподібновидовжені, достигаючи, розпадаються на напівплодики і легко осипаються. З насіння фенхелю добувають ефірну олію, яку використовують переважно для одержання атенолу та інших сполук [1].
Мерцишор — сорт селекції Інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН. Отриманий методом індивідуального систематичного відбору з гібридної популяції.
Кущ напівзімкнутий, низькорослий, висотою 90—105 см. Стебло округле, порожнисте, без опушення. Листя яскраво-зелене, яйцеподібнотрикутне, багаторазовопе-ристорозсічене. Розташування листків — чергове. Квітки жовті, дуже дрібні, зібрані у суцвіття складний зонтик, ід — двосім'янка, достигання дружне. Сорт скоростиглий, вегетаційний період — 124—130 діб. Відносно стійкий до осипання. Урожайність насіння — 15—29 ц/га, вміст ефірної олії — 7,1%, валовий збір — до 98 кг/га.
Рекомендований для зони Полісся для потреб харчової промисловості.
3.5 М`ята
Рід багаторічних трав'янистих рослин родини губоцвітих, який об'єднує багато видів, відомих з давніх-давен. У наш час використовують лише деякі з видів — м'яту перцеву, кучеряву, довголисткову, яблучну та ін. Вирощують головним чином для одержання ефірної олії, яку широко застосовують у медицині, харчовій, парфюмерній та лікеро-горілчаній промисловості.
М'ята розмножується вегетативно — кореневищам и, зрідка розсадою. Стебло чотиригранне, гіллясте, висотою 50 — 100 см. Листки черешкові, яйцеподібноланцетні, вкриті з обох боків дрібними маслянистими залозками. Квітки дрібні, зібрані в супротивні кільця. Плід складається з чотирьох однонасінних чорно-бурих горішків. Збирають сировину м'яти, коли зацвітає 50% рослин. Це забезпечує високий урожай листя, значний вихід ефірної олії та високу її якість.
До Реєстру сортів рослин України занесено 12 сортів м'яти різних напрямків використання.
Лідія — новий сорт селекції Інституту лікарських рослин УААН, рекомендований для вирощування в поліській зоні України для одержання аптечної сировини. Рослина багаторічна, утворює розгалужене горизонтально розміщене кореневище. Стебло прямостояче, висотою 72—85 см, світло-зелене, не опушене. Листя середнього розміру, широкояйцеподібне. Квітки лілові, зібрані в суцвіття. Сорт середньостиглий, не вилягає, зимостійкий, стійкий до посухи та осипання, не уражується іржею [12].
Урожайність сировини при 55%-ній вологості становить 117 — 130 ц/га, що забезпечує збір ефірної олії 75—80 кг/га. Вміст її — 2,1 — 3,5%, ментолу — 55,6 — 59%.
Українська перцева — сорт селекції Прилуцької науково-дослідної станції й Інституту ефіроолійних та лікарських рослин УААН. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 1998 року. Сорт перцево-м'ятного типу, високопродуктивний, екологічно стійкий, дає ефірну олію високої якості. Від сорту Краснодарська-2 відрізняється відсутністю вираженого опушення листя і стебла, більш розкішним суцвіттям та дрібними листками, а від сорту Прилуцька-6 — темнішим їх забарвленням. Урожайність зеленої маси — 114 — 302 ц/га, вміст ефірної олії в листках — 3,34 — 3,65%. Вміст основних компонентів в ефірній олії: ментолу — 50—56%, ментону — 29—32%. Сорт посухостійкий, стійкий до вилягання та осипання, придатний для механізованого вирощування та збирання. Рекомендований для культивування в зоні Полісся для потреб харчової та фармацевтичної промисловості.
Ментолова олія в малих дозах підвищує апетит, діє добре при позивах на блювання, усуває спазми, особливо при кольках у шлунку, кишечнику і жовчних шляхах, виганяє гази при метеоризмі, збуджує секрецію печінки і підшлункової залози, діє адстригентно і протизапально. На жовчний міхур діє жовчогінно і болетамувально. Завдяки вказаній дії листя є добрим засобом при лікуванні функціональних захворювань шлунка і жовчних шляхів, жовчнокам'яної хвороби, хронічного панкреатиту, порушеннях травлення, нудоти, блюванні, діареї. Ментол викликає рефлекторне розширення коронарних судин при стенокардії (входить до складу валідолу). Діє антисептично і болетамувально при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, при бронхіті і бронхоектазії (приймають внутрішньо та у формі інгаляції). М'ятна олія, застосована у формі спиртового розчину, діє місцево знеболююче при невродерміті. Народна медицина радить м'яту ще й при запамороченні, безсонні, головному болю, меланхолії, епілепсії, апоплексії. Відвар листя використовується для купелей при нервовому збудженні, для полоскань при запаленні ясен, зубному болю і гидкому запаху в роті. Відвар у червоному вині (1 : 10) застосовують при запаленнях шкіри і свербінні на шкірі.
... гребінчаста ► Цибуля скорода ► Щириця хвостата ► Ялівець звичайний ф. ірландська ► Ялівець горизонтальний 4.2 Участь окремих клумбових рослин у вивчених клумбових композиціях [4] Для вивчення асортименту клумбових рослин в озелененні м. Харкова восени 2006 року було вивчено и сфотографовано 90 клумб и композицій в центральній и північній частині міста. Список ...
... культури. Відповідно до мети досліджень у задачі досліджень входило: 1) вивчення сучасного стану інтродукованих видів рододендрон в Житомирському Поліссі; 2) розробка рекомендацій щодо інтродукції, збереження та використання в Житомирському Поліссі; 3) дослідження біологічних особливостей виду рододендронів; 4) застосування набутих знань для інтродукції рододендронів; 5) використання ...
... ія роздільнолиста ), харчові (чорнощир звичайний як олійна рослина, для корму худобі - галінсога дрібноквіткова, окопник шорсткий). Таблиця 2 Аналіз систематичного складу адвентивної флори Чернігівської області за гербарієм ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка Назва виду Родина Кількість рослин Місце знаходження (район) Лепеха звичайна – Acorus calamus L. Ароїдні - Araceae 4 По ...
... Р. незапашна (M. inodora L.). Ромашкою називають також деякі інші види рослини: триреберник непахучий, маруну цинерарієлисту або далматську Ромашку та інші. Рослину в Україні здавна називали ромен. Пижмо – рід лікарських рослин з родини айстрових. Поширене по всій території Євразії, крім Субарктичних і Арктичних поясів. Стебло у рослини товсте, з невеликою кількістю подовгастих листків та кві ...
0 комментариев