4. Розрахунки, підтверджуючі робото здатність пристрою
4.1 Розрахунок теплового режиму
Визначальними параметрами для розрахунку є питомі потужності розсіювання блоку приладу в цілому та нагрітої зони qк та q3 відповідно:
qк=P0/Sк
q3= P0/S3
де P0 – потужність, що розсіюється приладом. В нашому випадку основна потужність виділяється на блоці живлення та невелика частина на платі. В загальному випадку P0=10Вт.
Sк – площа поверхні корпусу приладу;
S3 - умовна поверхня нагрітої зони.
Sк=2(l1∙l2+( l1+l2)∙l3)
S3=2∙(l1∙l2+( l1+l2)∙l3∙k3)
де l1, l2, l3 – відповідно довжина, ширина та висота корпусу;
k3 – коефіцієнт заповнення об’єму.
Sк=2∙(0,283∙0,166+(0,283+0,166)∙0,08)=0,166 м2
S3=2∙(0,283∙0,166+(0,283+0,166)∙0,08∙0,2)=0,108 м2
Тоді маємо qк=10/0,166 =60,2 Вт/м2; q3=10/0,108=92,6 Вт/м2
В загальному випадку перегрів корпусу герметичного апарату, що працює при температурі t=35°С відносно навколишнього середовища визначається залежністю:
υ1=0,1472∙qк-0,2962∙10-3 qк2+0,3127∙10-6∙qк3
де qк – питома потужність корпусу приладу, Вт/м2
υ1=0,1472∙60,2 -0,2962∙10-3 ∙60,2 2+0,3127∙10-6∙60,2 3= 7,3°С
Перегрів нагрітої зони визначається аналогічною залежністю
υ2=0,1390∙q3-0,1223∙10-3∙q32+0,0698∙10-6∙q33
де q3 – питома потужність нагрітої зони, Вт/м2
υ2=0,1390∙92,6-0,1223∙10-3∙92,62+0,0698∙10-6∙92,63=11,8°С
Зміна атмосферного тиску зовні корпусу впливає на перегрів корпусу приладу відносно температури навколишнього середовища, а в середині корпусу – на перегрів нагрітої зони відносно температури корпусу приладу. Наявність отворів враховується коефіцієнтом, який залежить від відносної площі отворів.
P=SП/(l1∙l2)
де SП – сумарна площа отворів, м2. В нашому випадку SП=0,01 м2.
Р=0,01/(0,283∙0,166)=0,21
по результатам експериментальних випробувань встановлена залежність
kП=0,29+1/(1,41+4,95∙Р)
справедлива в діапазоні значень: 0≤Р≤0,8.
kП=0,29+1/(1,41+4,95∙0,21)=0,69
Виходячи з цього визначається перегрів корпусу блока
υк=0,93∙КН1∙ kП
перегрів нагрітої зони
υз=0,93 kП(υ1∙ КН1+( υ2/0,93- υ1)∙ КН2),
коефіцієнт КН1 визначається тиском повітря зовні приладу:
КН1=0,82+1/(0,925+4,6∙10-5∙Н1),
а коефіцієнт КН2 залежить від тиску середовища у середині приладу та визначається за формулою:
КН2=0,80+1/(1,25+3,8∙10-6∙Н2),
де Н1 та Н2 – атмосферний тиск, МПа, зовні та у середині приладу відповідно. Виходячи з цього маємо:
КН1=0,82+1/(0,925+4,6∙10-5∙0,1)=1,9
КН2=0,80+1/(1,25+3,8∙10-6∙0,1)=1,6
υк=7,5∙1,9∙0,69=9,7°С
υз=0,93∙ 0,69 (16,2∙1,9+( 21,6/0,93- 16,2)∙ 1,6)=16,5°С
По отриманим даним визначаємо перегрів повітря у приладі
υв=0,6∙ υз
де υз – перегрів нагрітої зони.
υв=0,6∙26,5=15,9°С
Визначаємо середню температуру повітря у приладі за формулою:
Tв= υв+tc
де tc – температура оточуючого середовища;
Tв=15,9+35=50°С
Визначаємо температуру корпусу приладу за формулою:
Tк= υк+ tc
Tк=9,7+35=44,7°С
Визначаємо температуру нагрітої зони за формулою
Tз= υз+ tc
Tз=16,5+35=51,5°С
Отримані значення задовольняють роботоздатність пристрою.
... і, менеджери столичних і регіональних фірм і магазинів - 30 відсотків., які і є цільовою аудиторією даної виставки (див. рис. 1.2) . Рис. 1.2. Цільова аудиторія професійної апаратури для звукорежисури (%) Далі в ході виставки за допомогою методу експертного опитування з'ясовувався інтегральний показник якості апаратури фірм - лідерів : Yamaxa, Behringer, Alto. Для того, щоб оцінити і ...
0 комментариев