Побудова логарифмічної частотної характеристики САК та визначення запасів стійкості

3.5 Побудова логарифмічної частотної характеристики САК та визначення запасів стійкості

1)  Знаючи перехідну характеристику розімкненої САК

w(s)=,

знайдемо нульову контрольну точку: L₀ = 20lgk = 20lg600 = 55,6 дБ.

2) Визначимо спряжені частоти: ω₁ =  = 2с^-1; ω₂ =  = 100с^-1.

3) Враховуючи, що до складу системи входить пропорційна, інтегруюча та дві аперіодичні ланки першого порядку ЛАХ і ЛФХ для даної САК (рис. 7).

Як видно з графіків, оскільки ЛАХ перетинає вісь 0ω під нахилом -40, а ЛФХ перетинає пряму –π, система є нестійкою.

Знайдемо запаси стійкості системи за ЛАХ та ЛФХ:

· по амплітуді: ΔL = 20lg (w(j*ω_с)), де ω_с – частота, за якої φ(ω_c) = -π. З графіка видна ω_c = 25 (див. рис.7). Тоді ΔL = 20lg (w(j*ω_с)) = 20lg (w(j*25)) = -16.

Порівнюємо з значенням визначеним критерієм Найквіста h=20lg(|1/Wcp|) = =20lg(|1/6|)= 15,6 з h=16 знайденому по рис. 7.

· по фазі: Δφ = π-Arg(w(j*ω_з)), де ω_з – частота зрізу, коли L(ω_з) = 1, тобто

ω_з = 34. Тоді Δφ = arg(w(j*34)) = -40°.

3.6 Використовуючи логарифмічні частотні характеристики, виконання корекції САК в області середніх частот з метою отримання заданих запасів стійкості по фазі та амплітуді

Корекцію системи проведемо при заданих якісних параметрах (час регулювання t_p = 0,3с перерегулювання δ = 30%). Побудуємо ЛАХ бажаної роботи системи та корегуючого пристрою (рис. 8).

Складемо передаточні характеристики для бажаної та корегуючої систем:

w_б(s) =  Враховуючи, що w_б(s) = w_з(s)·w_к(s),

отримаємо

w_к(s) = .

3.7 Схема корегуючого пристрою та розрахунок його елементів

Приведемо схему корегуючого пристрою, обравши його з довідника. Згідно з наявною ЛАХ, що приведена вище, найбільше нашим вимогам задовольняють схеми №52 та №33 корегуючого пристрою (рис. 9).

 в) г)

Рис. 9. Схеми корегуючого пристрою та відповідні фрагменти ЛАХ: а) фрагмент ЛАХ, що відповідає схемі №52; б) фрагмент ЛАХ, що відповідає схемі №33; в) схема №52 (К1) , г)схема №33 (К2).

Розрахуємо кожен з елементів схем:

Для схеми №52

1)  L₀=,L_¥=.

Оберемо ємності конденсаторів: С1=100мкФ, С2=100мкФ.

2)  Т₁ = Þ.

3) T₂= ÞÞ

.

Оберемо підсилювач з таким коефіцієнтом:

20lgk=-22,5, k=10^(-22,5/20)=0,075 (П1).

Підберемо з ряду опорів Е24 відповідні значення опорів:

R1 = 24 кОм, R2 = 27 кОм.

Для схеми №33

1)  L₀=,L_¥=.

Оберемо ємності конденсаторів: С1=100мкФ, С2=100мкФ та значення опору R2=1кОм.

2)  Т₁ = Þ.

3)  T₂= Þ.

4) 

Оберемо підсилювач з таким коефіцієнтом підсилення: 20lgk=22,5, k=10^(22,5/20)=13,34 (П2).

Підберемо з ряду опорів Е24 відповідні значення опорів: R1 = 0,03кОм, R2 = 1 кОм, R3 = 0,1кОм, R4 = 1 кОм.

Загальна схема корегуючого пристрою має такий вигляд:

Похожие работы

Розрахунок технічних параметрів радіолокаційної станції (РЛС)

Скачать

42182

4

17

... в умовах апріорної невизначеності застосовуються адаптивні системи. Висновок Згідно з технічним завданням на курсову роботу результаті виконання даної курсової роботи були розраховані технічні параметри імпульсної оглядової радіолокаційної станції. А саме було розрахований сигнал, параметри сигналу, параметри антени, реальна розпізнавальна здатність за віддаллю та азимутом, потенційна та ...