1. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
1. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
2. ВИХІДНІ ДАНІ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3. РОЗРАХУНОК ОДНОЛАНКОВОЇ ПОВНОДОСТУПНОЇ КОМУТАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
3.1 ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИКЛИКІВ НАЙПРОСТІШОГО ПОТОКУ КОМУТАЦІЙНОЮ СИСТЕМОБ З БЛОКУВАННЯМ
3.2 РОЗРАХУНОК ТОЧОК КОМУТАЦІЇ
3.3 ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИКЛИКІВ НАЙПРОСТІШОГО ПОТОКУ КОМУТАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ З ОЧІКУВАННЯМ
3.4 РОЗРАХУНОК ІМОВІРНОСТІ ОЧІКУВАННЯ
3.5 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЛІНІЙ В НАПРЯМКУ
3.6 РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОЇ ДОВЖИНИ ЧЕРГИ
3.7 РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОГО ЧАСУ ОЧІКУВАННЯ ДЛЯ КОЖНОГО ОЧІКУЮЧОГО ВИКЛИКУ
3.8 РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОГО ЧАСУ ОЧІКУВАННЯ ДЛЯ КОЖНОГО ПОСТУПИВШОГО ВИКЛИКУ
3.9 РОЗРАХУНОК УМОВНИХ ВТРАТ ПРИ ОБСЛУГОВУВАННІ НАЙПРОСТІШОГО ПОТОКУ
3.10 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТОЧОК КОМУТАЦІЇ
4. РОЗРАХУНОК ОДНОЛАНКОВОЇ НЕПОВНОДОСТУПНОЇ КОМУТАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
4.1 РОЗРАХУНОК ЗА ДОПОМОГОЮ ЧЕТВЕРТОЇ ФОРМУЛИ ЕРЛАНГА
4.2 РОЗРАХУНОК ЗА ДОПОМОГОЮ ФОРМУЛИ О’ДЕЛЛА
4.3 РОЗРАХУНОК ЗА ДОПОМОГОЮ ФОРМУЛИ ПАЛЬМА-ЯКУБЕУСА
4.4 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТОЧОК КОМУТАЦІЇ
5. РОЗРАХУНОК ДВОЛАНКОВИХ КОМУТАЦІЙНИХ СИСТЕМ
5.1 РОЗРАХУНОК ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ ЕФЕКТИВНОЇ ДОСТУПНОСТІ
5.2 РОЗРАХУНОК ЗА ДОПОМОГОЮ ЕТОДУ ЯКУБЕУСА
5.3 РОЗРАХУНОК ЗА ДОПОМОГОЮ ІМОВІРНІСНИХ ГРАФІВ
5.4 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТОЧОК КОМУТАЦІЇ
6. РОЗРАХУНОК БАГАТОЛАНКОВИХ КОМУТАЦІЙНИХ СИСТЕМ
6.1 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЛІНІЙ В НАПРЯМКУ МЕТОДОМ КОБІНОВАНОГО БЛОКУВАННЯ
6.2 РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТОЧОК КОМУТАЦІЇ
7. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2. ВИХІДНІ ДАНІ КУРСОВОЇ РОБОТИ
ВАРІАНТ №9
Навантаження в напрямку, Ерл | 116 |
Втрати в заданому напрямку, % | 1 |
Кількість точок комутації на один вхід, точок | 109 |
Середній час зайняття КС одним викликом, с | 180 |
Навантаження на одну з’єднювальну лінію, Ерл | 0.6 |
Загальна кількість входів комутаційної системи (Y/0.05) | 2320 |
3. РОЗРАХУНОК ОДНОЛАНКОВОЇ ПОВНОДОСТУПНОЇ КОМУТАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ
3.1 Обслуговування викликів найпростішого потоку комутаційною системою з блокуванням
Комутаційна система з блокуванням – це така система, для якої виклик, що поступив під час зайняття всіх з’єднувальних шляхів, отримує відмову і більше на обслуговування не поступає.
При обслуговуванні з втратами викликів найпростішого потоку лініями повнодоступного пучка, які включені в виходи комутаційної системи без блокувань, ймовірності втрат по часу, викликах і навантаженню рівні мііж собою і рівні ймовірносі того, що пучок перебуває в стані V. Ця ймовірність визначається за першою формулою Ерланга:
(1)
де Ev(Y) – втрати повнодоступного пучка із V ліній, на який поступає навантаження Y від абонентів (найпростіший потік викликів).
При повнодоступному включенні будь-який вхід можна з’єднати з будь-яким виходом.
Найпростіший потік – це потік викликів, який одночасно володіє трьома властивостями:
- стаціонарність – незмінність процесу поступлення викликів в часі.
- Ординарність – практична неможливість групового поступлення викликів.
- Відсутність післядії - незалежність процесу поступлення викликів від попередніх подій.
Функція Ev(Y) табульована. Таблиці першої формули Ерланга побудовані так, що за числом ліній v і інтенсивністю навантаження Y, що поступає, можна знайти втрати Ev(Y). Ці таблиці дозволяють по двох будь-яких величинах v, Y чи Ev(Y) знайти третю.
Для заданого варіанту обчислюємо:
При v=134
, де p=0.01
... ї сигналізації №7. У цифрові абонентські блоки DLU можуть включатися аналогові і цифрові абонентські лінії (АЛ), місцеві і міжміські таксофони, аналогові і цифрові УАТС, лінії базового доступу цифрової системи інтегрального обслуговування (ISDN). Всі лінії включаються в модулі абонентських комплектів (АК): аналогові - SLMA або цифрові - SLMD (рис. 2.2). До складу модуля SLMA входять 16 ...
... інь на базі одного поліноміального джерела. Складіть схеми пристроїв і перевірте їхню працездатність. Складіть схему для дослідження спектрального складу AM- і ЧМ-сигналів. Результати моделювання зіставте з розрахунковими по формулах (3.2) і (3.2а). 6. Як відомо, потужність у ланцюзі постійного струму визначається за формулою: W = VI = V2/R- Для створення моделі найпростішого ватметра, що ...
... , звитих в плоскі спіралі. Кінці спіралей приварені до трьох роздаючих і до трьох колекторних труб. 2. Призначення, склад, технічні характеристики системи автоматичного регулювання 2.1 Призначення системи автоматичного регулювання Система автоматичного регулювання (САР) турбіни виконується електрогідравлічною і структурно складається з електричної і гідравлічної частин, робота яких взає ...
... В АБС АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК» ТА ОЦІНКА РІВНЯ ВРАЗЛИВОСТІ БАНКІВСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ 3.1 Постановка алгоритму задачі формування та опис елементів матриці контролю комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) інформаційних об’єктів комерційного банку В дипломному дослідженні матриця контролю стану побудови та експлуатації комплексної системи захисту інформації в комерційному банку представлена у вигляді ...
0 комментариев