Концептуальний простір фразеологізмів з компонентами-соматизмами

2 Концептуальний простір фразеологізмів з компонентами-соматизмами

 

2.1 Лексико-семантична група соматизмів у фразеології

Під соматичною лексикою розуміють зазвичай найменування частин тіла. Соматизми, тобто лексеми на позначення найменувань частин тіла, були об'єктом дослідження різних вчених [2, 3, 4, 7, 10] та ін. Семантичний аналіз лексем на позначення найменувань частин тіла представлений у працях різних лінгвістів [12, 13, 20]. Проте існує небагато досліджень, присвячених вивченню соматичної лексики на позначення одиниць виміру і мір зі значенням приблизної кількості у німецькій і українській мовах. Саме цей факт і зумовив актуальність даної роботи. Соматизми на позначення приблизної кількості і виміру (далі – СПК) у системі метрологічної лексики вивчені ще недостатньо, тому саме вони виступають об'єктом дослідження даної роботи. Метою є зіставний аналіз лексико-семантичних особливостей соматичної лексики зі значенням приблизної кількості в німецькій і українській мовах. Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити наступні завдання: 1) визначити інвентар досліджуваних одиниць; 2) встановити структурні особливості СПК у німецькій і українській мовах; 3) систематизувати їх залежно від параметрів виміру; 4) виявити загальні риси й особливості вираження СПК у досліджуваних мовах. Матеріалом дослідження cлугували 153 лексеми (102 одиниці у німецькій мові і 51 – в українській), отриманих за допомогою суцільної вибірки із тлумачного словника німецької мови (Duden. Deutsches Universalwörterbuch) і “Великого тлумачного словника сучасної української мови”, а також текстів художніх творів німецьких і українських письменників другої половини ХХ – першої половини ХХІ сторіччя загальним обсягом 10000 сторінок. При цьому 12 лексем (7 в українській і 5 у німецькій мовах) марковані у словниках як застарілі, напр.: нім. Zoll ‘veraltete Längeneinheit unterschiedlicher Größe (2,3 bis 3 cm)’, ‘дюйм ‘застаріла одиниця довжини різної величини (2,3 – 3 см)’’; укр. лікоть ‘старовинна міра довжини, приблизно у півметра’.

 

2.2 Лексико-семантичні особливості утворення та класифікації фразеологізмів з компонентами-соматизмами

Людина з давніх-давен стикалася з вимірюваннями. Так, добре відомо, що на позначення одиниць виміру вживаються деякі найменування частин тіла,.лексичних одиниць зумовлено необхідністю найменувань різних мір ще задовго до введення метричної системи [11, 8]. О. Відебантт зазначає: “Про дитячі дні людства ще сьогодні свідчать стопа і лікоть, а також ширина і довжина фаланги пальця, ширина долоні, п'ядь, сажень, крок та інші міри стародавніх... Первісна людина мала від самого початку цілком природне і безпосередньо дане їй мірило – саму себе” [18, 956]. Ще в античні часи за основу метрологічних систем було взято пропорції людського тіла, а саме: повний розмах рук дорівнював висоті людини, повний крок – половині цієї висоти, лікоть – чверті зросту, ступня – 1/6; відстань між кінчиками великого і малого пальців руки у найбільшому їх віддаленні один від одного – 1/9, ширина руки приймалася за третину довжини ступні, а середня ширина пальця – 1/12 ступні; голова – 1/6 або 1/7 всього зросту, тощо [8, 6–7]. Але оскільки у кожної людини свої параметри і числовий вираз цих пропорцій різний, тому можна стверджувати, що такі міри мають значення приблизної кількості.

Як було встановлено, приблизні міри відстані і ваги виражають неозначену кількість або міру і належать до вторинної номінації [1, 166]. Під вторинною номінацією розуміють зазвичай використання вже існуючих у мові номінативних засобів у новій для них функції найменування [9, 129]. Лексеми на позначення приблизних мір і одиниць виміру розглядаються як результат метонімічного переносу, заснованого на суміжності ознак того, що вже позначено у попередньому значенні слова і нового означуваного [9, 190].

Результати морфологічної класифікації СПК відображені у табл. 1. За основу в цій роботі було взято морфологічну класифікацію, запропоновану В.Д. Каліущенком [16: 15].

Таблиця 1

Структурна класифікація соматизмів на позначення одиниць виміру і мір зі значенням

	Мови
№	Структурні типи СПК	німецька		українська
1	СПК-Іменники	Кількість (%)	Приклади	Кількість (%)	Приклади
1.1	Кореневі	25 (25 %)	Elle ‘лікоть’	30 (59 %)	п'ядь
1.2	Похідні	-	-	7 (14 %)	півнігтя
1.3	Складні	30 (29 %)	Fingerdicke ‘товщина в палець’	-	-
2	СПК-Прикметники
2.1	Кореневі	-	-	-	-
2.2	Похідні	-	-	5 (10 %)	дюймовий
2.3	Складні	47 (46 %)	klaftertief ‘глибиною в сажень’	5 (10 %)	тридюймовий
3	Словосполучення (прикметник + іменник)	-	-	4 (7 %)	людський зріст
	Усього	102 (100 %)		51 (100 %)

Як свідчить таблиця 1, серед соматизмів, що виражені іменниками у німецькій мові, домінують складні, а кореневі посідають друге місце. Щодо соматизмів-прикметників, то всі вони є складними. В українській мові більшість соматизмів-іменників є кореневими, на відміну від німецької, і лише незначна кількість лексем є похідними. Соматизми- прикметники презентовані однаковою кількістю як похідних, так і складних лексем. У німецькій мові похідних прикметників зафіксовано не було. У досліджуваних мовах відсутні кореневі соматизми-прикметники. Проте лише в українській мові на позначення СПК вживаються словосполучення типу повний зріст, людський зріст, повний рот, витягнута рука, напр.: (1) укр. Буря, до речі, саме тієї миті набрала таких обертів, що всі просторові координати було втрачено – тільки білий хаос навколо і біла порожнеча за витягнутою рукою [23, 238]. (2) укр. А той не зупинявся, тиснув дужче, гнав у високий, вище людського зросту, ситняг [26, 799]. Таким чином, складні СПК у німецькій мові, виражені прикметниками і іменниками, репрезентують різні кількісні характеристики. Як відомо, складні слова є структурною особливістю німецької лексики [14, 130], [ 15 ,45]. Завдяки своєму останньому компонентові вони виражають різні параметри і вживаються на позначення одиниць виміру [17, 134; 19, 267–268]

Таблиця 2

Складні прикметники типу “соматизм + параметричний прикметник” на позначення приблизного виміру в німецькій мові

№ п/п	Характеристики	Кіль- кість (%)	Приклади СПК
1	Висота	11 (23 %)	kniehoch ‘по коліна’
2	Довжина	11 (23 %)	armlang ‘завдовжки з руку’
3	Величина	8 (17 %)	handgroß ‘завбільшки з руку’
4	Товщина	7 (15 %)	faustdick ‘завтовшки з кулак’
5	Глибина	5 (10 %)	klaftertief ‘глибиною в сажень’
6	Ширина	5 (10 %)	daumenbreit ‘завширшки з великий палець’
7	ЗГ	1 (2 %)	vierzöllig ‘чотирьохдюймовий’
	усього	48 (100 %)

Таким чином, складні прикметники з останнім компонентом на позначення висоти (- hoch) і довжини (-lang) є найбільш чисельними. Характеристики "величина" (-groß), "товщина" (-dick), "глибина" (-tief) і "ширина" (-breit) представлені дещо меншою кількістю одиниць. Лише одна лексема становить залишкову групу, оскільки її останній компонент не виражає зазначених вище характеристик. В українській мові такі прикметники репрезентовані словосполученнями за моделлю "прислівник на позначення характеристики + прийменник + іменник-соматизм", напр.: нім. faustgroß відповідає укр. ‘завбільшки з кулак’.

Таблиця 3

Складні іменники типу “соматизм + параметричний іменник” на позначення приблизного виміру в німецькій мові

№ п/п	Характеристики	Кіль- кість (%)	Приклади СПК
1	Висота	8 (28%)	Augenhöhe ‘рівень очей’
2	Ширина	5 (17%)	Handbreite ‘ширина в долоню’
3	Довжина	4 (14%)	Armlänge ‘довжина руки’
4	Величина	3 (10%)	Körpergröße ‘людський зріст’
5	Об'єм	3 (10%)	Handvoll ‘жменя’
6	Відстань	3 (10%)	Spannweite ‘відстань між кінчиками великого пальця і мізинця’
7	Товщина	1 (4 %)	Fingerdicke ‘товщина в палець’
8	ЗГ	2 (7%)	Schlüsselbein ‘ключиця’
	усього	29 (100 %)

Як випливає з таблиці 3, перше місце серед характеристик посідають складні іменники з останнім компонентом на позначення висоти (-höhe), друге – на позначення ширини (-breite), третє – на позначення довжини (-länge). Такі параметри, як "величина" (-größe), "об'єм" (- voll) і "відстань" (-weite) представлені у квантитативному плані більш однорідно, по три лексеми у кожній. На останньому місці – складні іменники на позначення товщини (-dicke), що представлені лише однією лексемою. Слід також зазначити, що залишкова група містить дві лексеми, останній компонент яких не виражає ніяких параметрів. В українській мові такі іменники репрезентовані здебільшого словосполученнями за моделлю "іменник на позначення характеристики + прийменник + іменник-соматизм", напр.: нім. Fingerbreite відповідає укр. ‘ширина в палець’. Найбільш частотними в якості складової частини композитів у німецькій мові вживаються соматизми ‘Finger’ ‘палець’, ‘Hand’ ‘рука’, ‘Daumen’ ‘великий палець руки’, ‘Knie’ ‘коліно’, а в українській – ‘сажень’ і ‘дюйм’.

Залежно від параметрів виміру СПК виділяються наступні групи (табл. 4).

Таблиця 4

Семантична класифікація СПК за параметрами виміру

№ п/п	Групи	нім. мова	Укр.мова
1	Одиниці виміру висоти	36 (35 %)	16 (34 %)	нім. schulterhoch ‘по плечі’, укр. по коліна
2	Одиниці виміру довжини	21 (20 %)	20 (43 %)	нім. Elle ‘лікоть’, укр. сажень
3	Одиниці виміру величини	13 (13 %)	1 (2 %)	нім. handgroß ‘завбільшки з долоню’, укр. завбільшки з кулак
4	Одиниці виміру ширини	10 (10 %)	3 (6 %)	нім. fingerbreit ‘завширшки з палець’, укр. завширшки у долоню
5	Одиниці виміру товщини	9 (9 %)	2 (4 %)	нім. armdick ‘товщиною в руку’, укр. завтовшки в обхват
6	Одиниці виміру глибини	5 (5 %)	-	нім. klaftertief ‘глибиною в сажень
7	Приблизна кількість	5 (5 %)	4 (9 %)	нім. Prise ‘пучка’, укр. жменя
8	Одиниці виміру відстані	3 (3 %)	1 (2 %)	нім. Spannweite ‘відстань між кінчиками великого пальця і мізинця’, укр. ступінь
	усьго	102 (100 %)	47 (100 %)

За даними таблиці 4, найбільш продуктивною серед СПК за параметрами виміру у німецькій мові є група “Одиниці виміру висоти”, на другому місці – “Одиниці довжини”. Такі СПК, як “Одиниці виміру товщини”, “Одиниці виміру глибини” і “Приблизна кількість” представлені значно меншою кількістю одиниць. СПК “Одиниці виміру відстані” містить лише три лексеми і посідає останнє місце. В українській мові, навпаки, перше місце серед СПК за параметрами виміру посідає група “Одиниці довжини”, а друге – “Одиниці виміру висоти”. Звертає на себе увагу той факт, що в німецькій мові СПК “Одиниці виміру ширини” і “Одиниці виміру товщини” містять значно більший відсоток, ніж в українській мові. Відсутність групи “Одиниці виміру глибини” є особливістю української мови.

Аналіз фактичного матеріалу показав, що у досліджуваних мовах CПК ‘Handvoll’ ‘жменя’, ‘Prise’ ‘пучка’, ‘Zoll’ ‘дюйм’, ‘п'ядь’, ‘півнігтя’ у переносному значенні вживаються на позначення невизначеної кількості “мало”, напр.: (3) нім. Nella hatte immer den Eindruck eines ungeheuer intelligenten, ungeheuer traurigen und sich immer mehr aufblähenden Luftballons, der platzen würde, und nichts würde übrigbleiben als eine Handvoll konzentrierter, übelriechender Trauer [27, 28]. – ‘Неллі він завжди здавався надзвичайно ерудованою, надзвичайно сумною повітряною кулею, що все більше надимається, ось-ось має тріснути, і тоді від неї нічого не залишиться, крім жмені сконцентрованої, смердючої нудьги’ [24, 24]. (4) укр. Над Ждановою головою був вирваний стріпок, і парубок бачив у дірці шмат неба й жменю зірок, ясних та чистих, які, однак, злякано тремтіли [26, 759].

СПК вживаються у досліджуваних мовах у словосполученнях, у яких назви частин тіла позначають такі характеристики, як висота, глибина і т.д. [17, 127], тобто мають алативну спрямованість [6, 33]. Вони вказують на напрямок виміру як згори донизу, так і навпаки, що стає зрозумілим лише із контексту, напр.: (5) нім. Wir wichen den tieferen Prielen aus, umrundeten unberechenbare Tümpel, konnten es dennoch nicht vermeiden, daß wir von Zeit zu Zeit in ein Schlickloch gerieten und einsackten bis zum Knie [27, 377]. – ‘Глибокі протоки і підозрілі озерця ми обминали, та все одно час від часу попадали в ковбані й загрузали по коліна’ [24, 207]. (6) укр. Щойно там він налетів на вапняковий гребінь посеред русла, де його вільне плавання ногами вперед було остаточно зупинено: Цумбрунненові ноги по коліна застрягли в підводних розколинах, а верхня половина тіла опинилася над хвилями, намертво перекинута впоперек гребеня [23, 219]. Цю ж саму функцію виконують і складні прикметники з останніми компонентами на позначення висоти (-hoch) і довжини (-lang), напр.: (7) нім. Ihre Beine steckten in kniehohen Wollstrümpfen, an ihrem Handgelenk schlenkerte eine versilberte Kette, die Addi ihr aus heiterem Himmel von Rotterdam geschickt hatte, wohin er mit der Truppenbetreuung gekommen war [28, 279]. – ‘На ногах у неї були вовняні панчохи до колін, а на руці подзвонював посріблений ланцюжок, що його ні сіло ні впало надіслав Адді з Роттердама, куди він попав з бригадою військових артистів’ [24, 154].

Висновки

 

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

·  Соматична лексика носить антропоморфний характер і з давніх-давен вживалася на позначення одиниць виміру і мір зі значенням приблизної кількості.

·  Кількість СПК у німецькій мові суттєво переважає кількість СПК в українській. Іменники відповідної семантики у німецькій мові представлені з точки зору словотвірної структури кореневими і складними іменниками та складними прикметниками (див. табл. 1). В українській мові соматизми-іменники є кореневими і похідними, на відміну від німецької. Соматизми-прикметники презентовані як складними, так і похідними лексемами. Слід також зазначити, що кореневих соматизмів-прикметників у досліджуваних мовах зафіксовано не було. Лише в українській мові на позначення СПК вживаються словосполучення (прикметник + іменник) типу повний зріст, людський зріст, повний рот, витягнута рука.

·  Складні слова є структурною особливістю німецької лексики і їхній останній компонент репрезентує різні характеристики. У кількісному плані складні прикметники переважають над складними іменниками. Характерно, що характеристики “величина”, “висота”, “довжина”, “ширина” і “товщина” виражені як складними іменниками, так і складними прикметниками. Проте такі характеристики, як “відстань” і “об’єм” представлені тільки складними іменниками, а “глибина” – тільки складними прикметниками (див. п. 4, а також табл. 2, 3). В українській мові такі прикметники репрезентовані словосполученнями за моделлю "прислівник на позначення характеристики + прийменник + іменник-соматизм", а іменники репрезентовані здебільшого словосполученнями за моделлю "іменник на позначення характеристики + прийменник + іменник-соматизм" (див. п. 4).

·  За даними семантичної класифікації за параметрами виміру було виділено 8 груп ЛПК: 1) одиниці виміру висоти; 2) одиниці довжини; 3) одиниці виміру величини; 4) одиниці виміру ширини; 5) одиниці виміру товщини; 6) одиниці виміру глибини; 7) приблизна кількість; 8) одиниці виміру відстані. Відсутність групи “Одиниці виміру глибини” є особливістю української мови (п. 5 табл. 4).

·  У досліджуваних мовах CПК ‘Handvoll’ ‘жменя’, ‘Prise’ ‘пучка’, ‘Zoll’ ‘дюйм’, ‘п'ядь’, ‘півнігтя’ у переносному значенні використовується на позначення невизначеної кількості “мало” (п. 6).

·  Соматична лексика на позначення одиниць виміру і мір зі значенням приблизної кількості використовується у досліджуваних мовах у словосполученнях, у яких назви частин тіла позначають такі характеристики, як висота, глибина і т.д., і які корелюють зі складними прикметниками з останніми компонентами на позначення висоти (-hoch) і довжини (-lang) (п.7).

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л., 1993. - 245с.

2. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка: Учебное пособие для студентов. – М., 1998. – 351с.

3. Аркадьев П.М. Семиотическая концептуализация тела и его частей. I. Признак “Форма” / П.М. Аркадьев, Г.Е. Крейдлин,

А.Б. Летучий // Вопросы языкознания. – 2008. – № 6. – С. 78–97.

4. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М., 1999. – 418с.

5. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. – М., 1990. – 390с.

6. Ашукин Н.С., Ашукина М.Г. Крылатые слова. – М., 2000. – 290с.

7. Балли Ш. Английсукая стилистика / пер. с англ. К.А.Долинина. – М., 1961. – 407с

8. Белявская Е.Г. Семантика слова. – М., 2004. – 391с.

9. Бондаренко С.М. Беседы о грамотности. – М., 1997. – 490с.

10. Булаховский Л.А. Курс русского литературного языка. – К., 2001. – 671с.

11. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – Л., 1998. – 491с.

12. Замойська І. Структура словотвірних парадигм іменників на позначення внутрішніх органів людини / І. Замойська //

Вісник Львівського університету. – 2004. – Ч. 1, Вип. 34. – С. 153–158. – (Серія "Філологічна").

13. Каракевич Р.О. Національно-культурна маркованість фразеологічних одиниць на позначення виміру та ваги в німецькій

та українській мовних картинах світу / О.Р. Каракевич // Вісник Донецького університету. – 2008. – Вип. 1. – С. 42–47. – (Серія

Б "Гуманітарні науки").

14. Козырев Л.И. Становление и развитие фразеологизмов с компонентами рука, нога: автореф. дис. на соискание уч.

степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 “Русский язык” / Л.И. Козырев. – Минск, 1991. – 19 с.

15. Koшкарьова Л.С. Засоби вираження напрямку дії вверх у німецькій мові у зіставленні з українською та російською

мовами : дис. … канд. філол. наук : 10.02.17 / Кошкарьова Лариса Сергіївна. – Донецьк, 2000. – 230 с.

16. Материнська О.В. Типологія найменувань частин тіла : Монографія / Материнська О.В. – Донецьк : ДонНУ, 2009. –

295 с. – (Серія " Типологічні, зіставні, діахронічні дослідження" ; т. 5).

17. Молчанова Л.А. Народная метрология (к истории народных мер длины) / Л. А. Молчанова. – Минск : Наука и техника,

1973. – 81 с.

18. Телия В. Н. Вторичная номинация и ее виды / В.Н. Телия // Языковая номинация. Виды наименований. – М. : Наука,

1977. – С. 129–221.

19. Федуленкова Т.М. Проблема общего и специфического в соматической фразеологии некоторых германских языков (на

материале английского, немецкого и шведского языков) : автореф. дис. … на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец.

20. “Германские языки”, спец. 10.02.20 “Сравнительно-историческое и типологическое языкознание” /

Т.М. Федуленкова. – М., 1984. – 16 с.

21. Швачко С.А. Языковые средства выражения количества в современном английском, русском и украинском языках /

С. А. Швачко. – К. : Вища школа, 1981. – 144 с.

22. Brown С. Lexikal typologie from an antropological point of view / C. Brown // Sprachtypologie und sprachliche Universalien. –

Berlin ; New-York : de Gruyter, 2001. – S. 1178–1190.

23. Dornseiff F. Bezeichnungswandel unseres Wortschatzes / Franz Dornseiff. – Lahr – Schwarzwald : Moritz Schauernburg Verlag,

1966. – 226 S.

24. Erben J. Einführung in die deutsche Wortbildungslehre / Johannes Erben. – [3., neubearb. Aufl.]. – Berlin : Erich Schmidt

Verlag, 1993. – 182 S.

25. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / W. Fleischer, I. Barz. – [2., durchges. und erg. Aufl.]. –

Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 1995. – 382 S.

26. Kaliuščenko V.D. Typologie denominaler Verben / V. D. Kaliuščenko. – Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 2000. – 253 S. –

(Folge "Linguistische Arbeiten"; bd. 419).

27. Pümpel-Madel M. Deutsche Wortbildung: Typen und Tendenzen in der Gegenwartssprache. Adjektivkomposita und

Partizipialbildungen: (Komposita und kompositionsähnliche Strukturen. – 2). Hauptteil 5 / M. Pümpel-Madel, E. Gassner-Koch,

H. Wellmann. – Berlin ; New York : de Gruyter, 1992. – 340 S.

28. Viedebantt O. Altes und ältestes Weg- und Längenmaß / O. Viedebantt // Zeitschrift für Ethnologie. – Berlin : Behrend & Co,

1913. – Jg. 45. – S. 956–969.

29. Wellmann H. Deutsche Wortbildung: Typen und Tendenzen in der Gegenwartssprache. Das Substantiv. Hauptteil 2 / Hans

Wellmann. – Düsseldorf : Pädagogischer Verlag Schwann, 1975. – 500 S.

30. Wierzbicka A. Semantics Primes and Universals / Anna Wierzbicka. – Oxford ; New York : Oxford University Press, 1996. –512 p.

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

31. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун»,

2004. – 1425 с.

32. Duden Deutsches Universalwörterbuch / Hrsg. von der Dudenredaktion. – [5., überarb. Aufl.]. – Mannheim ; Leipzig ; Wien ;

Zürich : Dudenverlag, 2003. – 1892 S.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

33. Андрухович Ю. Дванадцять обручів : [роман] / Юрій Андрухович [2-ге вид., випр. та доповн.]. – К. : Критика, 2004. –

333 с.

34. Бель Г. Дім без господаря : [роман] / Генріх Бель ; [пер. з нім. Є. Попович]. – К. : Рад. письм., 1968. – 262 с.

35. Ленц З. Урок німецької : [роман] / Зігфрід Ленц ; [пер. з нім. О. Логвиненко]. – К. : Рад. письм., 1976. – 406 с.

36. Мушкетик Ю.М. Яса : [роман] / Юрій Михайлович Мушкетик. – К. : Дніпро, 1990. – 831 с.

37. Böll H. Haus ohne Hüter : [Roman] / Heinrich Böll. – [12. Aufl.]. – München : Deutscher Taschenbuch Verlag, 1999. – 316 S.

38. Lenz S. Deutschstunde : [Roman] / Siegfried Lenz. – Hamburg : Hoffmann und Campe, 1997. – Bd. 6. – 729 S.