Обґрунтування організації торгівлі сирами на прикладі ТОВ "Улюблені сири"

Зміст

Вступ

1. Підготовка зовнішньоторгових операцій

1.1 Маркетингове дослідження зовнішнього ринку

1.1.1 Вивчення попиту

1.1.2 Вивчення пропозиції

1.1.3 Дослідження умов роботи на ринку

1.1.4 Дослідження потенційних можливостей фірми

1.2 Організаційно-правові та економічні основи вибору закордонного

контрагента

1.3 Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером

1.4 Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок імпортних цін

1.5 Проробка базисних умов контракту

1.6 Проробка валютно-фінансових умов контракту

1.7 Складання проекту контракту

2. Укладання торгівельного контракту

3 Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторгового контракту

3.1 Комерційні документи щодо виконання угоди

3.2 Розрахунок митної вартості товару та митних платежів

3.3 Митні документи та порядок їх оформлення за місцем акредитації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

3.4 Контроль за виконанням контрактних зобов’язань, розгляд можливих претензій

4 Ефективність зовнішньоторгової операції

Список літератури

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

Додаток Д

Додаток Е

Вступ

Однією з глобальних проблем суспільного виробництва є максимально повне задоволення потреб населення, що практично неможливо без постійного широкого обміну товарами між регіонами, країнами.

В процесі здійснюваних в Україні ринкових перетворень і пов'язаних з ними структурних реформ істотну роль покликана зіграти зовнішньоторговельна діяльність господарюючих суб'єктів різних форм власності, що охоплює широкий спектр напрямів, інтересів і механізмів для реалізації задач, що стоять перед суспільством.

За період перебудови і реформ сфера зовнішньоторговельної діяльності прискореними темпами вчинила метаморфозу від "накатаного" десятиріччями централізовано-розподільного принципу функціонування цього сектора економіки до повної лібералізації, виключивши практично всі обмеження. Це дало право самостійного виходу на зовнішній ринок всім господарюючим суб'єктам.

Зовнішньоторговельна діяльність як елемент ринкового господарства будь-якої держави, у тому числі і України, дозволяє через участь в міжнародному розподілі праці забезпечити прискорений розвиток економіки країни. Тому українським зовнішньоторговельним операторам, необхідно вирішити ряд проблем, таких, як "з ким торгувати", "як торгувати", тобто з контрагентами яких країн в перспективі більш вигідно здійснювати комерційну діяльність, пов'язану з реалізацією зовнішньоторговельних операцій, для досягнення поставлених цілей.

Реформа зовнішньоторговельної діяльності в Україні забезпечила вихід на світовий ринок великого числа господарюючих суб'єктів. Це дозволило учасникам міжнародного бізнесу не тільки визначити свої можливості і результати від реалізації зовнішньоторговельних операцій, але і самим отримати уявлення про реальний попит на власну продукцію, ступені її конкурентоспроможності із зарубіжними аналогами. Сьогодні у сфері зовнішньоторговельної діяльності є ряд негативних наслідків, породжуваних тими украй невигідними умовами, на яких полягають міжнародні торгові операції.

Причин такого положення багато:

·  слабий розвиток на місцях підтримуючої інфраструктури (уповноважені банки; страхові і рекламні компанії; інформаційні, консультаційні і юридичні фірми; транспортно-експедиторські організації і ін.);

·  відсутність ефективних форм управління зовнішньоторговельною діяльністю на підприємствах різних організаційно-правових форм;

·  неприступність інформаційно-методичної бази для роботи (зокрема, незнання іноземної мови, що утрудняє можливість проведення конструктивних ділових переговорів);

·  недостатня кількість підготовлених кадрів, що уміють вести маркетингові дослідження і комерційну роботу, обізнаних у специфіці діяльності на зовнішньому ринку, особливостях законодавства зарубіжних країн і т.д.

Відсутність необхідних знань у зовнішньоторговельних операторів цілком з'ясовна, оскільки, як відомо, такі знання одержуються в процесі практичної діяльності, а вони протягом десятиріч були відірвані від процесу реалізації результатів своєї праці закордоном. Це незнання в поєднанні з бажанням часом будь-якою ціною заробити валюту в умовах, коли в більшості своїй підприємства не мають популярності на ринках зарубіжних країн, є однією з головних причин появи названих негативних явищ.

Розділ 1

Підготовка зовнішньоторгових операцій

1.1 Маркетингове дослідження зовнішнього ринку

Перша стадія першого етапу здійснення ЗТО - маркетингове дослідження - передбачає вивчення комплексу характеристик та даних, які визначають властивості світового ринку або ринків окремих географічних регіонів чи певних країн, а саме:

1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках (ЗР), яке передбачає аналіз демографічних, природних, економічних, науково - технічних, політико-правових, культурних та соціальних факторів розвитку світових ринків (СР). Саме умови підприємницького та ринкового середовища зарубіжних країн досліджуються у першу чергу при виборі найбільш перспективного ринку збуту своєї продукції або придбанні необхідних імпортних товарів.

2. Вивчення вимог СР або ЗР до товару, тобто вимог покупців зарубіжних держав до споживчих властивостей продукту та відповідного набору послуг, які супроводжують продаж і споживання товару. Для українського виробника ці вимоги з боку покупців та споживачів товару є складовими його конкурентоспроможності.

3. Вивчення місткості та характеру ЗР, еластичності попиту на ньому. Саме ці показники визначають можливі перспективи збуту продукції, динаміки продажів та особливості маркетингових заходів, необхідних для успішного просування товарів.

4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни. Для цього складаються таблиці руху цін та їх індексів, будуються графіки, екстраполюються тренди попередніх періодів на майбутній розвиток цінових рівнів, даються прогноз та оцінка рівня динаміки цін на роки вперед.

5. Дослідження фірмової структури ринку та складу закордонних партнерів, а саме: споживачів, посередників, постачальників, конкурентів. Важливо виявити не тільки активних покупців товарів та послуг, а й потенційних фірм-нейтралів, які ще не виявили зацікавленості відносно даного товару, але можуть розглядатись як потенційні покупці.

6. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів, їх товарної, цінової, збутової політики, реклами та політики стимулювання продажів, кадрової політики.

7. Дослідження форм роботи, які прийняті у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах. Спеціалістів у сфері ЗЕД цікавить, прямо чи непрямо здійснюється більшість угод купівлі-продажу на даному ЗР, які форми посередницьких угод типові для нього, які види угод можна застосовувати на даному ринку, які форми торгівлі використовуються тощо.

8. Визначення особливостей споживчих пріоритетів та психологія поведінки покупців даного товару на ЗР, основних причин, мотивів прийняття рішень іноземними споживачами про купівлю конкретних товарів (як наших, так і конкурентів). Побудова схеми процесу прийняття рішення про покупку [2].

1.1.1 Вивчення попиту

В загальному об'ємі реалізації сирів торгова мережа забезпечує не менш 85%, заклади громадського харчування — від 10 до 15%. В даний час характерною є загальна тенденція дорожчання молока і продуктів його переробки, у тому числі і сирів, проте для всіх варіантів розвитку сирного ринку характерним було зростання споживання в 2005-2006 роках, пов'язаний в першу чергу з підвищенням купівельної спроможності населення (рис.1.1). Спостерігалося уповільнення темпів зростання ринку, починаючи з 2007 року. В цьому періоді ключову роль гратимуть наступні чинники:

1. Зростання платоспроможності населення, вплив якого на темпи зміни зростання ринку оцінюється в +30%.

2. Вплив індивідуальних традицій і переваг (+10%);

3. Вимог до якості і смакових характеристик (+10%);

4. Розвитку каналів розподілу (+15%).

Рис.1.1. Місткість внутрішнього ринку твердих сирів в Україні в 2000-2005 роках, тис. т.

Характеристика об'єкту дослідження і коротка класифікація.

Сир – один з самих живильних і калорійних харчових продуктів. Живильна цінність його обумовлена високою концентрацією білка і жиру, наявністю незамінних амінокислот, вітамінів, солей кальцію і фосфору, необхідного для нормального розвитку організму людини. Сир корисний для людей будь-якого віку і особливо для дітей. В сирі міститься від 18 до 25% білка, причому значна його частина знаходиться в розчинній формі, тому добре засвоюється організмом. В сухій речовині багатьох видів сирів міститься 45-55% жиру, від 1,5 до 3,5% мінеральних солей. Калорійність сиру коливається від 2500 до 4500 калорій.

Технологія і асортимент.

Всю різноманітність сирного асортименту для зручності зводять в два основні продукти — сири плавлені і сири тверді. З плавленими все зрозуміло, назва говорить саме за себе, а в тверді входить безліч підгруп: сичужні і розсоли, зрілі і молоді, з підплавленням і без. В світі розрізняють п'ять основних технологій виробництва твердих сичужних сирів:

«власне тверді» (голландська і швейцарська технології виробництва), «напівтверді» (італійська і англійська) і «м'які» (італійська і французька технології).

Відповідно технологіям розрізняють п'ять основних видів зрілого сиру плюс ще один — молодий, швидкопсувний продукт. Дещо відособлено стоїть вся група плавлених сирів, утворюючи окремий, чітко обкреслений ринковий сегмент.

В таблиці 1.1 наведена французька класифікація сирів.

Таблиця 1.1.

Порівняльна класифікація марок сиру.

На даний момент в світі зареєстровано більше 700 різних сортів (найменувань) сиру. Проте до цих пір не існує єдиної їх класифікації, оскільки в різних країнах випускають сири з однаковими назвами, але за різними технологіями. В Україні до початку 1991 року в Держстандарті було зареєстровано близько 30 сортів сиру, на сьогоднішній день — 150.

Українськими фахівцями запропонована вдосконалена класифікація, що включає сири іноземного виробництва. Хоча вона і не охоплює весь імпортний асортимент, зате в неї входять такі групи, як, наприклад, сирі з буйволового молока, відсутні у французькій класифікації. Традиційними для вітчизняної молочної індустрії все ще є сири, виготовлені за спрощеною голландською технологією: Голландський, Російський, Пошехонський, Костромський.

Сир чеддер, вироблюваний за англійською технологією, друге дихання в Україні знайшов в останні п'ять-шість років, коли вітчизняне сироваріння отримало приплив свіжого капіталу. Чеддер став привабливим для вітчизняного виробника зважаючи на простоту технології виготовлення.

Сири молоді або сичужні м'які (Любительський, Бринза, Здоров'я) не вимагають ніякого дозрівання. В процесі виробництва таких застосовують коагуляцію, формування і пресування, а весь технологічний цикл триває максимум добу (проти 15 - 60 діб у сирів твердих). Не довше триває і виробництво більш просунутого італійського сиру Рікотто (Адигейський по нашій класифікації), який після пресування піддають підплавленню. Сирі напівтверді — Моцарелла, Сулугуні, — зріють в розсолі, що мінімізує ризик інфікування сирних головок шкідливою мікрофлорою, і також зводить до мінімуму відсоток браку.

У вітчизняних сироварів було достатньо аргументів за розвиток виробництва молодих, розсолів, скоростиглих і англійських сирів, оскільки всі вони мають безперечну перевагу — короткий технологічний цикл виробництва. Головний недолік скоростиглих сирів — Буковинського, Українського і ін. — порівняно короткий термін зберігання, зважаючи на що вони направляються виробником, як правило, на внутрішній ринок. Той же недолік у сирів молодих і ті ж маркетингові наслідки їх виробництва — тільки для національного і регіонального споживача.

До сирів розсолів відносяться сири, термін дозрівання яких складає декілька годин. Їх після пресування витримують в розсолі і підсушують. Це адигейський і любительський сирі, сулугуні, чанах, моцарелла.

В загальному об'ємі продажів сичужних сирів на їх частку припадає 3-5% (у фізичному виразі). Їх ціна неістотно відрізняється від ціни деяких видів твердих сирів. Тому споживач часто вважає за краще купувати або більш звичні для нього тверді сири, або більш дешеві в порівнянні з розсольними сирами сирні вироби.

Для оптовиків торгівля розсольними сирами не дуже приваблива зважаючи на короткий термін реалізації — до семи днів.

Правда, один з виробників почав упаковувати адигейський сир у вакуумну плівку, що дозволило продовжити термін реалізації до 30 днів. За припущеннями торговців, якщо виробникам вдасться подовжити термін реалізації розсольних сирів, їх продажі ростимуть.

Фахівці відзначають, що створювати сироварні підприємства середньої потужності і нижче (45-100 тонн готового продукту в місяць) доречно, якщо вироблювані сири відрізняються особливою якістю і високою ціною, тобто, є преміум або елітним продуктом. До таких в Україні відносять тверді сири, проведені по швейцарській і ускладненій голландській, а також по французькій (грибково-цвілевій) технологіям. В останньому випадку думки українських виробників вже роки три, як розходяться: одні вважають, що українські елітні сири не зможуть конкурувати з імпортними французькими і швейцарськими сирами. Навіть різниця в ціні на користь місцевих — не аргумент для елітного споживача, який в першу чергу вибирає якість, а на ціну може і зовсім не дивитися.

Щодо пропіоново - кислих (великопористих) голландських у наших сироварів сумнівів немає, вже більше двох років поспіль на ринку України у величезній кількості присутні і успішно продаються зроблені в Україні сири преміум - класу: Едам, Маасдамер, Радомер, Королівський, Фамільний і інші. Для підприємств, здатних перетворити на сир не менш 300 тонн молока на добу, все ще дуже ефективним є виробництво твердих сирів масового попиту за старими радянськими технологіями: Російський, Пошехонський, Костромський, Голландський, Буковинський, Звенигородський.

Формування сегмента сирів з цвіллю (напівм'яких і м'яких «французьких» сортів) почалося унаслідок перенасичення ринку твердих сирів в цілому. Першими на збільшення попиту на подібні сири відреагували київські супермаркети, в більшості з яких з'явився «цвілий» асортимент. За неперевіреними даними, в Києві продаються близько 150 т сирів з цвіллю в рік, а вартість їх коливається від 60 до 250 грн. за 1кг. По всій країні в грошовому еквіваленті об'єм даного сегмента складає більше $1 млн., і на 90% він представлений імпортною продукцією, переважно з Франції, Німеччини і Польщі.

Вітчизняні сировари в більшості своїй скептично відносяться до випуску сирів за французькою технологією, оскільки якість сировини тут набагато нижче, ніж, наприклад, в Польщі, і налагоджувати широкомасштабне виробництво в Україні достатньо ризиковано — можливий високий відсоток браку. На думку вітчизняних сироварів, освоєння даної технології може бути рентабельне лише для дрібних молокопереробних підприємств. Як приклад приводять Францію, де більшість напівм'яких і м'яких сирів виробляється фермерськими господарствами практично кустарним способом.

Плавлений сектор.

Нині, як мінімум, кожний четвертий кілограм з'їденого в Україні сиру є плавленим продуктом. За даними вітчизняного Держкомстату, в 2004 році в нашій країні вироблено 42665 тонн, в 2005 — 49905 тонн плавлених сирів. При цьому не менш 90% виробництва споживає внутрішній ринок. Співвідношення об'ємів продажів плавлених сирів в традиційній упаковці з фольги і в нових видах упаковки (пластиковий стакан, картонна коробка і ін.) складає 75% і 25% відповідно.

Плавлений сир практично для всіх лідерів сироварного напряму є і основним, і «побічним» продуктом виробництва сухого молока, вершкового масла, твердого сиру, цільномолочних продуктів. Компанії, що традиційно спеціалізуються на виробництві ЦМП, також нерідко трудяться і в «плавленому» напрямі (наприклад, «Галактон»). В обох випадках новим виробникам сприяє відносна простота технології виробництва. Для плавлення необхідна спеціальна лінія (вартість близько $100 тис.), для дозрівання твердого сиру — термостатична камера (підвал), яка при аналогічній продуктивності коштує у декілька разів більше устаткування для плавки. Процес плавлення триває години, дозрівання — 15 - 60 діб. Весь технологічний цикл — від молока до упакованої одиниці готового плавлено - сирного продукту триває одну зміну. Плавленому сиру не потрібна технологічна лінія по солінню вартістю до $1 млн. а також висока культура виробництва, оскільки плавлення є термообробка, що вбиває всю «зайву» мікрофлору.

Собівартість же отриманого плавленого продукту дозволяє пропонувати його наймасовішій аудиторії українських споживачів. Роздрібна ціна більшості плавлених сирів вітчизняного виробництва складає в середньому 17 грн./кг, твердих і напівтвердих сичужних — 26 грн./кг. Крім того, для виробництва плавленого можна використовувати «механічний брак» твердого сиру. Загалом, інтерес до виробництва плавленого сиру, як засобу розширення асортименту, є достатньо економічно обґрунтованим. Не останню роль в розвитку виробництва плавлених сирів грає швидкий оборот засобів, який забезпечує порівняно короткострокова і проста технологія виробництва. В Україні є «чисті» виробники плавлених і «чисті» виробники твердих сирів, але дистриб’ютори, що практикують роботу лише з одним сирним продуктом (а тим більше, лише з однією маркою), на ринку відсутні.

Екзотичні сири.

В цей розділ включаються всі сири, що входить до групи елітних і частково додаткових. Це, як правило, дорогі сорти, присутні в кожній групі по французькій класифікації. Навіть в сегменті твердих сирів існує свого роду знати – Comte, Emmental, Fol Epi. Такі сорти, як сири з промитою і білою цвілевою скориночкою і голубі сири в Україні не виробляються. Пальма першості по виробництву екзотичних і елітних сортів сиру належить Франції. Французи відрізняються не тільки тим, що мають понад 400 сортів сиру, але і тим, що його споживання перетворилося для них на особливу культуру, майже релігію. Як ми згадали, сири свіжі і ферментировані (вони ж “аффіне” - витримані). Вони також діляться і по “молочному братству”: бувають козиними, коров'ячими, овечими, буйволовими, ослячими, верблюжими і ін.

Похожие работы

Комплексний заклад ресторанного господарства

Скачать

304576

89

18

... Чарка, стакан 4 320 2 80 400 Столові прибори (комплект) 4 320 2 80 400 Далі наведемо характеристику посуду, який будуть використовувати в комплексному закладі ресторанного господарства (табл. 2.8–2.11). Таблиця 2.8. Характеристика та призначення класичного вітчизняного порцелянового та фаянсового посуду Найменування Розміри, мм Місткість, см3, порцій Призначення ...

Вплив тонізуючих напоїв на організм людини та їх використання в підприємствах ресторанного господарства

Скачать

218133

4

10

... %), “сантосі” (1,3-1,5 %), “ходейді” (1,2 %). Кофеїн міститься не тільки в кавових зернах, але й у чайному листі, горіхах коли. Спеціалісти вважають, що дві пляшки тонізуючого напою “кока-кола” (із горіхів коли) рівноцінні за своїм впливом на організм людини одній стандартній чашці кави. Не всі знають, що при однаковій масі чай містить кофеїну майже в два рази більше, чим кава. Проте в чашці чаю ...

Культурологія. Українська та зарубіжна культура

Скачать

482216

0

0

... Философия культуры. – М.: NOTA BENE, 2001. – 349 с. 5.  Додельцев Р.Ф. Концепция культуры З. Фрейда. – М.: Знание, 1989. – 60 с. 6.  Киссель М.А. Джамбаттиста Вико. – М.: Мысль, 1980. – 197 с. 7.  Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник (М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін.). – з вид. – К.: Знання, 2007. – 567 с. 8.  Фрейд Зігмунд. Вступ до психоаналізу: Лекції ...

Символіка мусульманської культури в контексті ідеології ісламу

Скачать

161533

0

0

... , мистецтвознавчих, культурологічних тем і проблем, інші – більш докладно, адресно) зробили чималий внесок у проблему яка висвітлюється в нашій магістерській роботі – релігійно-художня символіка мусульманської культури. З аналізу історіографічного доробку досліджуваної нами теми можна зробити висновок, що ії окремі аспекти знайшли часткове висвітлення у працях як зарубіжних, так і вітчизняних ...