4. Розвиток ВЕЗ в Україні

Максимальні позитивні результати діяльності ВЕЗ при мінімумі початкових витрат забезпечуються створенням зовнішньоторговельних зон різної спеціалізації. Критеріям розміщення зон такого типу в цілому відповідають прикордонні регіони, що мають розвинуту транспортну інфраструктуру, яка обслуговує зовнішньоторговельні вантажопотоки (Львівська, Закарпатська, Чернівецька області). Тут може бути створено зовнішньоторговельні (експортні, імпортні, транзитні) зони невеликої площі.

В режимі "порто-франко", з перспективою наступного розширення функцій, можуть працювати порти Одеси, Іллічівська, Ізмаїла, Керчі, Ялти. За умови скоординованості економічної політики причорноморських держав у майбутньому може бути створено комплекс вільних митних зон малої площі (від 15 до ЗО га), об'єднаних у митний союз.

У разі позитивного вирішення питання про будівництво "сорок п'ятої паралелі'' - трансконтинентальної автомобільної безмитної траси Київ-Лісабон - доцільно сформувати комплекс зовнішньоторговельних зон для її обслуговування.

Об'єктивно існуюча спрямованість ряду підприємств України на випуск високотехнологічної наукомісткої продукції європейського та світового рівня, у поєднанні з діяльністю конкурентоспроможних у своїй галузі науково-дослідних установ і експериментальних центрів здатна за короткий час забезпечити комплексний соціально-економічний ефект у науково-технічних зонах різної модифікації.

Умови, які визначають можливість створення науково-технічної зони: високий науково-технічний потенціал навчальних і дослідних інститутів, центрів, лабораторій і конструкторських бюро, що здійснюють перспективні науково-технічні розробки, мають у своєму доробку відкриття та новітні технологічні рішення; висока концентрація підприємств, спроможних реалізувати у виробництві результати науково-дослідних і конструкторських розробок; просторова можливість для розміщення нових фірм; сприятливі умови життєдіяльності та відпочинку науково-технічного персоналу; перспективи залучення фінансових ресурсів (у національній та іноземній валютах) для обслуговування розвитку зони.

Зазначеним умовам великою мірою відповідають за своїм інтелектуальним, кадровим і виробничим потенціалом міста Київ, Харків, Львів, Одеса.

Крім цього, в Україні доцільно стимулювати створення науково-технічних центрів різної спеціалізації, технопарків та інкубаторів, які навіть при незначних масштабах проектів та галузевій обмеженості досліджуваних проблем сприяють розвиткові науково-технічного потенціалу та реалізації інновацій у сфері виробництва.

Перспективним і економічно доцільним є створення багато-профільних комплексних виробничих зон, у тому числі експортно-виробничих на основі існуючої виробничої бази, підсиленої національними й іноземними інвестиціями. Це сприятиме розвиткові експортного потенціалу окремих регіонів та держави в цілому, вирішенню проблем зайнятості населення.

Основними факторами, що обслуговують вибір виробничої спеціалізації зони є: базовий виробничий потенціал, забезпеченість об'єктами виробничої та соціальної інфраструктури; наявність відповідних природних і трудових ресурсів, необхідної кваліфікації або відносного надлишку трудових ресурсів (незайнятого у суспільному виробництві населення); зацікавленість іноземних інвесторів у фінансуванні того чи іншого виробництва.

Зазначеним умовам відповідає ряд регіонів та міст України. Уже найближчим часом можливе створення експортно-виробничих зон у ряді західних областей, зокрема у Львівській, Закарпатській та Чернівецькій, а також у Київській області з орієнтацією на випуск продукції точного машинобудування, меблів, виробів легкої промисловості.

У південних областях України доцільно організувати зони, спеціалізовані на випуску товарної руди, вугілля, продукції хімічної промисловості. Північні, центральні області України можуть орієнтуватися на випуск хімічних волокон, окремих видів продукції машинобудування, будівельних матеріалів, в тому числі на обробку граніту.

Унікальний природно-ресурсний потенціал України, наявна матеріально технічна база лікування та відпочинку, доповнена необхідними засобами комунікації, незмінно високий попит на рекреаційні послуги зумовлюють потенційну вигідність функціонування туристично-рекреаційних зон. Базою для їх створення можуть стати регіон Карпат (зокрема Закарпатська і Львівська області), Одеська область, Республіка Крим.

Проблеми, пов'язані з фінансуванням та інфраструктурним забезпеченням ВЕЗ, частково можуть вирішуватися шляхом надання окремих незабудованих територій у довготермінову оренду іноземним фірмам на пільгових умовах, з правовим гарантуванням стабільності визначених договором умов у разі додержання напрямів підпри­ємницької діяльності.

На першому етапі - з метою практичного відпра­цювання організаційних, фінансових та виробничих механізмів, доцільно створювати спеціальні (вільні) економічні зони різних типів, віддаючи перевагу локальним, або так званим "точковим" ВЕЗ, які розміщуються на невеликих територіях.

На другому етапі можна формувати багатофункціональні ВЕЗ, в тому числі на базі окремих регіонів, а також ВЕЗ міжнародного типу на суміжних територіях кількох держав.

5. Інвестиційний розвиток вільних економічних зон України у 2000-2003 роках

В 2003 р. у спеціальні економічні зони залучено $497,1 млн., або на 67% більше, ніж у попередньому році (у т.ч. $419 млн. (84%) у ТПР та $78 млн.(16%) у СЕЗ), що продовжує тенденцію сталого інвестиційного зростання у зонах і на територіях зі спеціальним режимом.

Найбільш привабливими в інвестиційному плані є регіональні системи СЕЗ і ТПР Донецької ($256,7 млн.), Харківської ($55,6 млн.), Закарпатської ($48,4 млн.) областей та АР Крим ($56,1 млн.), які зберігають свої лідируючі позиції з 2000/2001 років. У 2003 році до них приєдналася СЕЗ Миколаїв ($31,4 млн.), що вийшла на 5-е місце за сукупним обсягом залучених інвес­тицій. Поступово втрачає свої позиції регіональна система СЕЗ Львівської області ($19,3 млн.), яка у попередні роки була здатна формувати значний інвестиційний ресурс.

Взагалі з п'яти рєгіонів-лідерів два мають сталу тенденцію до зростання впродовж 2000-2003 рр.: СЕЗ і ТПР АР Крим ($8,5 млн.; $27,4 млн.; $30,5 млн.; $56,1 млн.) та ТПР Харкова ($6,1 млн,; $16,7 млн.; $40,5 млн.; $55,6 млн), а у Донецькій та Закарпатській областях мало місце короткострокове скорочення у 2002 році на тлі постійного інвестиційного росту.

Натомість сплеск притоку інвестицій, що спостерігався у 2002р. у регіональних системах СЕЗ і ТПР Житомирської, Київської, Львівської та Одеської областей, викривив поступове зростання обсягів залучених інвестицій, що формує хибне уявлення про падіння інвестиційної активності, яке в даному контексті не можна розцінювати негативно. Враховуючи це, уповільнення інвестиційних процесів відбувалося лише у ТПР Чернігівської області. В той же час у областях та адміністративно-територіальних одиницях, де безпосередньо розташовані СЕЗ і ТПР, протягом всього за­значеного періоду відбувалося зростання.

Виключення становить м. Славутич, м. Харків та адміністративно-територіальні одиниці Луганської області.

Рис. 3. Структура інвестицій в СЕЗ і ТПР, 2003 рік

У галузевому зрізі інвестиції протягом 2003 року найбільш активно здійснювались у металургійну промисловість ($88,9 млн.), машинобудування ($50,7 млн.), виробництво та розподіл електроенергії, газу та води ($47,5 млн,); транспорт ($32 млн.), добувну ($25,6 млн.) та харчову промисловість ($25,5 млн.), деякі інші види обробної промисловості ($68,7 млн.) та послуги ($32,2 млн.) (див. рис. 3).

Причому переважна більшість названих галузей вже утвердились у статусі галузей спеціалізації мегапроекту - загальнодержавної системи СЕЗ і ТПР (див. табл.1).

Таблиця 1.

Частка галузей, пріоритетних для інвестування, у загальній структурі інвестицій у СЕЗ і ТПР, %

Назва показника 2000 р . 2001 р. 2002 р. 2003 р. Динаміка обсягів інвестування Динаміка питомої ваги
Машинобудування X 13,3 13,2 11,5
Металургія та оброблення металу 28 19 12,5 20
Інші виробництва обробної промисловості X 14,5 23,5 15,6
Виробництво та розподіл електроенерпТ, газу та води X X X 10,8
Колективні, громадські та особисті послуги X X X 7,3
Транспорт X X X 7,3
Добувна промисловість 18,8 15,7 12,6 5,8
Харчова промисловість 19,1 8,7 10,2 5,8
Хімічне виробництво 11,2 X X X =
Всього 77,1 71,2 72 84,1 х х

Кардинальних структурних зрушень у спеціалізації СЕЗ і ТПР не відбулося: стабільно зростають інвестиційні ресурси та питома вага металургії; виробництва та розподілення електроенергії, газу та води; транспорту та послуг.


Информация о работе «Державна політика розвитку вільних економічних зон»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 41857
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 4

Похожие работы

Скачать
28375
3
0

... за рахунок створення спеціальних заходів організаційного та економічного характеру, пов'язаних зі спеціальним митним режимом, режимом оподаткування суб'єктів вільних економічних зон, спеціальним режимом інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, пільг щодо зборів у державні пільгові фонди. Конкретний зміст кожного з цих заходів полягає в таких особ­ливостях: > спеціальний ...

Скачать
110547
0
0

... колишньої централізованої системи формування місцевих бюджетів. Як наслідок, регіони вимушені були шукати ефективних способів регулювання оподаткування, на територіальному рівні. Україна наслідує приклад Росії, де було продекларовано створення одразу 23 вільних економічних зон та регіонів із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, територія яких становила майже третину території країни. ...

Скачать
72418
2
0

... ідносин зони з позазональним простором, а також інколи - невиправдані спроби вирішення шляхом заснування зон політичних та національних проблем.Світовий досвід формування СЕЗ Вільні економічні зони у XX ст., як правило, створювалися та розвивались у промислове розвинених країнах. Переважно це були зони, в яких виконувалися вантажні операції з транзитними або імпортними товарами, хоча виробнича ді ...

Скачать
71790
3
4

... експортної бази або розвиток імпортозаміщення; збільшення обсягів зовнішніх надходжень і поліпшення платіжного ба­лансу; ефективне використання місцевих ресурсів, тощо.Розділ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ 3.1. Сучасний проблемний стан ВЕЗ в Україні Тема скасування спеціальних режимів для інвестиційної діяльності — спеціальних еко­номі ...

0 комментариев


Наверх