Реалізація інвестиційних проектів, структура та форми залучення інвестицій у вільні економічні зони України

6. Реалізація інвестиційних проектів, структура та форми залучення інвестицій у вільні економічні зони України

Зростання кількості, сукупної та середньої вартості проектів, що затверджувалися до реалізації у СЕЗ і ТПР, яке мало місце протягом 2000-2003 років, свідчить про в цілому ефективні дії органів управління та місцевих влад. Але якщо розглядати регіональні системи зон і територій зі спецрежимом, то виявляється певна неоднорідність.

Збільшення кількості проектів, що знаходяться в стадії реалізації, є стійкою тенденцією для одинадцяти з тринадцяти регіональних систем СЕЗ і ТПР. Виключення становлять СЕЗ Одеської області (2002 р. - 9 проектів; 2003 р. - 9) та ТПР м. Суми (1 проект). При цьому сукупна кількість інвестицій, які мають бути внесені згідно договорів-контрактів, знизилась у Львівській області. Проте скорочення середньої вартості проектів, що знаходяться в стадії реалізації, відбулось у СЕЗ і ТПР шести регіонів - у Волинській, Житомирській, Київській, Луганській, Львівській, Чернігівській областях (див. табл. 2). Це спричинено затвердженням у попередні роки менш коштовних проектів та відповідно є продовженням тенденцій, сформованих у 2001 -2002 роках.

Таблиця 2.

Спрямованість змін, що відбуваються в інвестиційній сфері СЕЗ і ТПР

На тлі стійкого зростання обсягів затверджених до внесення та фактично залучених інвестицій у СЕЗ і ТПР відбувається зміна матеріально-речової структури інвестиційних ресурсів (див. рис. 4).

Рис. 4. Матеріально-речова структура інвестицій у СЕЗ і ТПР

Постійне зростання абсолютних сум інвестованих коштів у формі грошових внесків (включаючи кредити) та матеріальних цінностей відбувалося з різною інтенсивністю, внаслідок чого змістились акценти: матеріальні внески, які у 2000 році формували базу інвестиційних ресурсів ($107,5 млн., або 47,2%), перестали відігравати провідну роль, перемістившись на другу позицію ($94,9 млн., або 19%), натомість посилилася частка грошових внесків (2000 р. - $93,3 млн., або 41 %; 2003 р. - $344 млн., або 69,3%).

Нематеріальні активи практично виключені з процесу інвестування проектів СЕЗ і ТПР - їх питома вага скоротилася за чотири роки з 1,7 до 0,3%.

Факторами посилення участі грошових внесків у формуванні інвестицій можна визнати:

-  остаточну нормалізацію товарно-грошових відносин у державі;

-  посилення національної грошової одиниці;

-  стабілізацію роботи банківської системи України, збільшення обсягів кредитування реального сектора економіки;

-  поступове об'єктивне обмеження можливостей національних підприємств, розташованих у СЕЗ і ТПР, брати участь у реалізації проектів, зараховуючи в якості власного внеску належне їм майно, створене, як правило, до 1990 року.

У той же час низький рівень залучення нематеріальних активів, про який йшлося вище, не може оцінюватись однозначно. З одного боку, якщо розуміти під ними залучення ноу-хау, новітніх технологій, товарних чи торговельних марок тощо, - маємо негативне явище. З іншого боку, це можна розцінювати і як позитивний елемент, оскільки він протидіє реалізації загальновідомих схем приховування прибутків, штучного завищення вартості подібних внесків тощо, які застосовуються підприємствами, що залучають нематеріальні активи.

Висновок

Сьогодні розроблено низку концепцій вільних зон у цілих регіонах і областях (Буковина і Закарпаття, Волинь і Крим), великих містах (Харків, Одеса, Миколаїв, Севастополь), а також невеликих містечках, окремих районах і навіть територіях (наприклад, Ново-Бєлявська селищна рада в Одеській області). Проте, незважаючи на сприятливі передумови для створення і функціонування вільних зон, фактично в Україні не створені. Причина такого стану зумовлена тим, що нема державної програми створення вільних економічних зон як невід'ємної складової регіональної соціально-економічної політики в цілому. Потрібні чіткі регулівні механізми створення і функціонування всіх без винятку ВЕЗ. У цьому випадку, як вважають спеціалісти, важливим є таке.

1.  Визначення раціональної спеціалізації будь-якої ВЕЗ та її ролі як у розвитку національної економіки в цілому, так і регіональної зокрема.

2.  Дотримання єдиних правил визначення витрат і доходів від функціонування вільних економічних зон. Адже фінансування вітчизняних ВЕЗ цілком може бути пов'язане з іноземними кредитами та позиками, за які треба виплачувати чималі відсотки. Крім того, як свідчить світовий досвід, регіональна бюрократія, реалізуючи вузькокорисливі інтереси, йде на такі незвичні пільги іноземним кредиторам, як розміщення екологічно шкідливих і хімічно небезпечних виробництв, зберігання і перевалку їхніх продуктів, пільгове (транспортне, сировинне, кредитне) обслуговування цих виробництв. Ось чому все це потрібно передбачити саме на державному рівні.

3.  Визначення ролі держави у фінансових справах і в управлінні тією чи іншою зоною. Без цього питання стратегії і тактики розвитку ВЕЗ ніколи не будуть пов'язані із загальнонаціональними пріоритетами. У ліпшому випадку вирішуватимуть сутолокальні завдання, а в гіршому — вузькогрупові інтереси нової регіональної номенклатури.

4.  Обґрунтування альтернативних варіантів розвитку кожної вільної економічної зони обов'язково повинні бути пов'язані з перспективами майбутньої структурної перебудови вітчизняної економіки, можливими змінами кон'юнктури світового ринку, проблемами вирівнювання рівнів розвитку різних регіонів країни. Якщо подібних альтернативних варіантів розвитку не передбачено в загальнонаціональному масштабі, неминуча ситуація, коли ВЕЗ будуть "законсервовані", щораз більше віддалятимуться як від потреб вітчизняної економіки, так і проблем регіонального розвитку. Це може зумовити локальний сепаратизм або навіть намагання експериментального економічного відокремлення від держави.

5.  Визначення фінансово-кредитних і податкових особливостей функціонування тієї чи іншої вільної зони, митних, податкових пільг, з огляду на важливість вирішення таких державних проблем, як посилення експортного потенціалу країни, зростання валютних надходжень, розвиток наукомістких і технологічно передових виробництв, повинно бути диференційоване залежно від того, які проблеми переважно вирішує та чи інша зона: загальнонаціональні, регіональні чи локальні.

Список використаної літератури

1.  Государственное регулирование рыночной экономики: Учебн.пособие. – 2-е изд. – М:Дело, 2002. – 280с.

2.  І.Михасюк, А.Мельник,М.Крупка, З.Залога. Державне регулювання економіки. – ЛНУ ім.Франка, Львів: “Українські технології”, 1999. – 640с.

3.  Куницын С.В. Управление проектами свободных экономических зон и территорий приоритетного развития. – Киев: Науковий світ, 2002.-62с.

4.  Мельник А.Ф. Державне регулювання економіки. - К.: " Наукова думка", 1994.

5.  О.С.Чмир. Методологія комплексного аналізу розбудови в Україні СЕЗ і ТПР та її практична апробація. // Формування ринкових відносин в Україні № 8, 2004р.

6.  О.С.Чмир. Методологія та практика розбудови СЕЗ та розвитку регіонів // Формування ринкових відносин в Україні № 7, 2004р.

7.  Основи економ. теорії: Підручних у 2-х кн.. Кн..2:/ Ю.В.Ніколенко та ін.; - 2-ге вид. Перероб. і доп. – К.: Либідь, 1998.-272с.

8.  Смовженко Т.С. Державна політика сприяння розвиткові підприємництва: Монографія / Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів: Вид-во ЛБІ НБУ, 2001.

9.  Стельмащук А.М. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2001. –362с.

10.  Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч.посібник. – К.:МАУП,2000.-176с.

Похожие работы

Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон

Скачать

28375

3

0

... за рахунок створення спеціальних заходів організаційного та економічного характеру, пов'язаних зі спеціальним митним режимом, режимом оподаткування суб'єктів вільних економічних зон, спеціальним режимом інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, пільг щодо зборів у державні пільгові фонди. Конкретний зміст кожного з цих заходів полягає в таких особ­ливостях: > спеціальний ...

Правове регулювання вільних економічних зон

Скачать

110547

0

0

... колишньої централізованої системи формування місцевих бюджетів. Як наслідок, регіони вимушені були шукати ефективних способів регулювання оподаткування, на територіальному рівні. Україна наслідує приклад Росії, де було продекларовано створення одразу 23 вільних економічних зон та регіонів із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, територія яких становила майже третину території країни. ...

Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення

Скачать

72418

2

0

... ідносин зони з позазональним простором, а також інколи - невиправдані спроби вирішення шляхом заснування зон політичних та національних проблем.Світовий досвід формування СЕЗ Вільні економічні зони у XX ст., як правило, створювалися та розвивались у промислове розвинених країнах. Переважно це були зони, в яких виконувалися вантажні операції з транзитними або імпортними товарами, хоча виробнича ді ...

Створення та особливості функціонування вільних економічних зон в Україні

Скачать

71790

3

4

... експортної бази або розвиток імпортозаміщення; збільшення обсягів зовнішніх надходжень і поліпшення платіжного ба­лансу; ефективне використання місцевих ресурсів, тощо.Розділ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ 3.1. Сучасний проблемний стан ВЕЗ в Україні Тема скасування спеціальних режимів для інвестиційної діяльності — спеціальних еко­номі ...