Предметі основні завдання економічного аналізу
Фактори і резерви виробництва
Види економічного аналізу та основні напрями його здійснення
Зв’язок економічного аналізу з іншими науками
Основні способи обробки економічної інформації
Спосіб абсолютних різниць
Організаційні форми і виконавці економічного аналізу на підприємстві
Оформлення результатів аналізу
Аналіз якості продукції
Аналіз ритмічності та якості організації виробництва
Аналіз забезпеченості і використання матеріальних ресурсів на підприємстві
Аналіз собівартості продукції
Зміни питомих витрат сировини й матеріалів на одиницю продукції — фактор "норм"
Етап деталізації відхилення
Аналіз фінансового стану
Навигация
Основні способи обробки економічної інформації
Метод економічного аналізу
176723
знака
32
таблицы
10
изображений
2. Основні способи обробки економічної інформації
Напрями класифікації способів обробки економічної інформації (елементів економічного аналізу).
В спеціальній літературі з економічного аналізу наводяться різні класифікації елементів методу(технічних прийомів), за допомогою яких здійснюється економічний аналіз. Однак далеко не всі вони знаходять конкретне застосування при вивченні господарської діяльності підприємства. А деякі з них, наприклад, методи математичного програмування, матричні методи та моделі, а також інші економіко-математичні методи є предметом вивчення спеціальних економічних наук. Тому, вивчаючи методику економічного аналізу, необхідно передусім звернути увагу на традиційні методи (способи) обробки економічної інформації.
Вивчаючи технічні прийоми економічного аналізу студент повинен знати, коли, в якій виробничій ситуації і як застосовувати той чи інший технічний прийом (елемент методу). Тому в даному огляді теоретичних питань з методу та методики економічного аналізу буде звернуто увагу лише на традиційні методи. До цих методів можна віднести:
І. Порівняння — це метод, за допомогою якого явище, що аналізується, порівнюється з іншим одноякісним явищем з метою виявлення загальних рис або відмінностей між ними. Він використовується як у житті окремих людей, так і в економіці.
Порівняння може дати позитивні наслідки тільки тоді, коли явища, що порівнюються, можна зіставити.
Для того щоб показники, які аналізуються, були порівнювальними, слід провести ряд допоміжних розрахунків (інколи останні називають методом перерахунку показників):
- нейтралізувати вплив цінових чинників (перерахувати показники обсягу в однакову оцінку);
- нейтралізувати різницю обсягів виробництва;
- проводити порівняння за однакові звітні періоди;
- перерахувати показники, що порівнюються за однією методикою;
- виключити інші відмінності в умовах роботи підприємств, що порівнюються.
Найбільш типовими є ситуації, коли застосовуються такі порівняння:
Порівняння фактичних і планових розрахункових показників для оцінки ступеня виконання плану.
Зіставлення фактичних показників з нормативними з метою контролю за витратами та впровадження ресурсозберігаючих технологій.
Порівняння фактичних показників з показниками минулих років для визначення тенденцій (динаміки) розвитку економічних процесів.
Зіставлення показників підприємства, яке аналізується, з досягненнями науки та передового досвіду праці інших підприємств для пошуку резервів підвищення власного виробництва.
Порівняння показників підприємства, яке аналізується, із середніми показниками по галузі з метою визначення стану підприємства на ринку серед інших підприємств тієї ж галузі.
Зіставлення паралельних ідентичних рядів для вивчення взаємозв'язку показників, що аналізуються. Наприклад, аналізуючи обсяги товарної та реалізованої продукції, необхідно обґрунтувати взаємозв'язок між показниками або взаємозв'язок між цими показниками обсягу валової продукції, основних виробничих фондів та фондовіддачі.
Порівняння різних варіантів управлінських рішень з метою вибору найбільш оптимального.
Зіставлення результатів діяльності до та після зміни будь-якого фактора — застосовується для розрахунку впливу факторів та підрахунку резервів.
В спеціальній літературі з економічного аналізу цей метод економічного аналізу називають порівняльним аналізом і поділяють його на:
горизонтальний — використовується для розрахунку абсолютних та відносних відхилень фактичного рівня від базового;
вертикальний — вивчає структуру економічних явищ і процесів шляхом обчислення питомої ваги окремих частин в загальному цілому (наприклад, питома вага необоротних і оборотних активів у загальній сумі активів підприємства), відношення частин цілого між собою (наприклад, власного і позиченого капіталу, основного й оборотного капіталу), а також вплив факторів на рівень результативних показників шляхом порівняння їх величини до і після зміни фактора;
трендовий — застосовується у випадках, коли вивчаються відносні темпи зростання та приросту показників за декілька років до рівня базового року, тобто при дослідженні рядів динаміки.
Як уже підкреслювалося, для застосування методу порівняння необхідно, щоб показники, які аналізуються, були порівняльними. Для цього необхідно провести ряд допоміжних розрахунків, про які згадувалося вище. Сутність способів приведення показників до порівняльного виду можна розглянути за підручником Г. В. Савицької «Анализ хозяйственной деятельности предприятия» (с. 60—66) та за підручником під редакцією Н.В. Дембінського «Экономический анализ деятельности предприятия» (с. 36—37).
II. Використання абсолютних, відносних, середніх величин в економічному аналізі
В економічному аналізі використовуються:
абсолютні величини — характеризують кількісні розміри явища, яке аналізується, в одиницях міри, ваги, об'єму, площі, вартості;
відносні показники — показують співвідношення величини явища, яке вивчається, з величиною того ж явища, але взятого за інший час, або іншого явища.
Ці показники розраховуються відношенням однієї величини до другої, яка приймається за базу порівняння:
1) відносна величина планового (розрахункового) завдання:
[план (розрахунок) поточного року] / [план (розрахунок) минулого року або за декілька минулих років];
2) відносна величина виконання плану:
[(фактичний показник) / (плановий показник)] * 100%;
3) відносна величина динаміки:
(показник поточного періоду) / (показник минулого періоду).
Ці показники поділяються і характеризують:
абсолютний приріст — характеризує, як збільшився, наприклад, обсяг продукції в звітному періоді порівняно з минулим;
темп зростання продукції — відношення рівня виробництва даного звітного періоду до базового рівня виробництва, виражається в процентах, коефіцієнтах;
темп приросту розраховується як відношення абсолютного
приросту продукції за даний період до абсолютного рівня базово
го періоду;
абсолютний розмір 1% приросту продукції обчислюється як частка від ділення абсолютного приросту на його темп, виражений у відсотках.
Розглянемо на прикладі розрахунок відносних показників, які найчастіше використовуються в аналізі обсягу виробництва, обсягу реалізації тощо (абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютний розмір 1% приросту продукції) (табл. 2.2.).
Таблиця 2.2. Розрахунок відносних показників
| Показник | Минулий звітний період | За звітний період | Відхилення планового випуску від минулого звітного періоду | Відхилення фактичного випуску від | |||||
| план | факт | абсолютне відхилення | в % | плану | минулого звітного | ||||
| абсолютне відхилення | в % | абсолютне відхилення | в % | ||||||
| Товарна продукція (тис.грн) | 20900 | 21996 | 22128 | +1096 | +5,24 | +132 | +0,6 | +- 1228 | +5,88 |
Таким чином по товарній продукції перевиконаний на 0,6 ((22128/21996) * 100). Абсолютне відхилення становить +132х(22128-21996), тобто фактично підприємство одержало продукції на 132 тис.грн. більше, ніж планувало. Абсолютний приріст товарної продукції планувався в розмірі 1096 тис.грн. (22128-20900). Темп зростання досяг 105,88% ((22128/20900)*100). Темп приросту планувався 5,24%, а фактичний становив 5,88%. Фактичний абсолютний розмір 1% приросту дорівнював 209 тис.грн. (1096/5,24) за планового 220 тис.грн. (132/0,60).
У вивченні економічних явищ широко застосовуються також середні величини.
В економічній роботі часто користуються середніми величинами (простими та середньоарифметичними, середньозваженими арифметичними, середньохронологічними тощо). Вони дають загальну характеристику явищ, що аналізуються. Відомо, що загальними середніми показниками, які можуть позитивно характеризувати результати діяльності підприємства, можуть бути окремі учасники, цехи, які мають негативний вплив на ці результати. Тому для аналізу необхідно вивчати зміст середніх показників.
III. Метод групування інформації в економічному аналізі
Групування інформації в економічному аналізі — це поділ сукупності явищ, що вивчаються, на однорідні групи за однаковою ознакою. За його допомогою вирішуються такі задачі, як вивчення структури та структурних зрушень, встановлення зв'язку явищ, що вивчаються.
Залежно від задач аналізу виділяють такі види групування:
типологічні — групування підприємств за формами власності;
структурні — застосовуються для вивчення внутрішньої будови показника, співвідношення в ньому окремих частин (наприклад, групування підприємств за кількістю робітників, склад робітників за професіями, станом праці на підприємстві, за віком тощо);
3) аналітичні — використовуються для розрахунку наявності напряму і формування зв'язку між різними показниками.
Розрізняють прості та комбіновані аналітичні групування.
За допомогою простих групувань вивчається взаємозв'язок між явищами, які згруповані за будь-якою ознакою, а завдяки комбінованим — можна визначити вплив двох або більше факторів на результативний показник..
IV. Метод елімінування
Важливим питанням методики економічного аналізу є визначення впливу окремих факторів на приріст результативних показників. Для розрахунку впливу факторів на змінну результативного показника застосовується метод елімінування (абстрагування), який складається з чотирьох способів (прийомів):
Похожие работы
... є вибір форми аналізу. Загальновідомі такі форми аналізу: хімічний, математичний, економічний, спектральний, структурний, психоаналіз. Виходячи з викладеного, можна дати таке визначення методу економічного аналізу: основним методом є аналітичний, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність підприємства, уявно розкладається на окремі, більш прості складові, а потім вивчаються ...
... множини факторів, що вивчаються, виділити типові від випадкових, головні, від яких залежать результати діяльності від неголовних. Таким чином, найважливіші особливості методу економічного аналізу полягають в наступному: 1. Системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, що виражається в комплексному, взаємозалежному вивченні багатобічних зв'язків і взаємної обумовленості дії факторів ...
... ідження або підхід до вивчення аналізу, тобто те основне, що властиво йому як науці. Він має конкретні особливості або риси, що характеризують окремі його елементи. Технічними прийомами економічного аналізу є різноманітні засоби обробки джерел інформації, їх систематизації, оцінки впливу тих чи інших факторів на показники, що досліджуються, порівняння показників, приведення їх у порівняний вид й ...
... зміни вар-ті ОФ 42339,13*(100,4655-100)/100 = 197 За рах-к зміни фондовіддачі: 42339,13*(101,3816-100,4655)/100 = 387 Тема 4. Організація економічного аналізу 1.Планування і проведення аналітичної роботи. Орг-цію аналіт-ї роботи можна звести до слід-х етапів провед - ня а-зу: 1) Склад-ня програми роботи - розробка програми повного ек/а або тематичного а-зу. На цьому етапі визначаються ...
0 комментариев