5.2.2 Профілактичні заходи по збереженню здоров’я та підвищенню працездатності оператора комп’ютера
В Україні розроблені і набрали чинності „Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” ДСанПіН 3.3.2 007-98 від 10 грудня 1998 року №7, які регламентують правила безпеки при роботі з комп’ютерами.
Приміщення, у яких проводяться роботи з ВДТ, необхідно розміщати в північній або в північно-східній частині будинків. Площа на одне робоче місце має бути не менше 6 кв. м., а об’єм не менше 20 куб. м., відстань між робочими столами не менше 2,5 м. у ряду і не менше 1,2 м. між рядами.
Для попередження втоми, збереження здоров’я і підтримки високого рівня працездатності у осіб, що працюють з ВДТ, особливе значення має раціональна організація робочого місця.
Передній ряд клавіш повинен бути розташований так, щоб клавіатуру можна було обслуговувати без зусиль трохи зігнутими пальцями при вільно опущених плечах і горизонтальному положенні рук. Монітори необхідно розташовувати на висоті рівня очей на відстані 60-70 см.
Для забезпечення захисту очей і досягнення нормованих рівнів комп’ютерних випромінювань екран монітора необхідно розташовувати на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.
Відстань від екрана до ока має становити при розмірі екрана по діагоналі :
35/38 см(14/15)........................600-700мм
43см(17)...................................700-800мм
48см(19)...................................800-900мм
53см(21)...................................900-1000мм
Клавіатуру слід розташовувати на відстані 100-300 мм від ближчого до працівника краю стола. Вона має бути оснащена опорним пристроєм для можливості зміни кута нахилу клавіатури у межах визначених норм. Кращим є розташування екрана перпендикулярно до лінії погляду користувача..
5.3 Техніка безпеки
5.3.1 Загальні вимоги по безпечній експлуатації обладнання
Машини, апарати та інше обладнання, які застосовуються в різних галузях промисловості, різноманітні за принципом дії, конструкцією, типажем і розмірами. Однак існують деякі загальні вимоги, дотримання яких на стадії користування виробничого обладнання дозволяє забезпечити безпеку при його експлуатації.
Матеріали, які використовуються в конструкціях та конструктивних елементах обладнання, не повинні попередньо пройти перевірку на гігієнічні і забезпечення пожежо-вибухової безпеки.
На машину наносять сигнальні кольори та знаки безпеки. На кожний верстат встановлюють запобіжні та огороджувальні пристрої відповідно до ГОСТ 12.4.011-75.
Потрібна безпечність верстату досягається відповідним встановленням в зручному місці органів керування та регулювання.
Включення машини або її окремих механізмів здійснюється з одного робочого місця. Керування однаковим обладнанням повинно бути уніфіковано, а напрямок обертання маховиків, штурвалів, переміщення важелів, педалей – відповідати встановленим вимогам.
Огороджувальні і запобіжні пристрої, що входять в конструкцію виробничого обладнання, повинні постійно виконувати свої функції при виникненні небезпеки або появи людини в небезпечній зоні. Дія засобів захисту повинна продовжуватися до того часу, поки діє небезпечний або шкідливий виробничий фактор.
5.3.2 Основні заходи по забезпеченню електробезпеки
Електричний струм – це поняття, яке визначає всю сукупність явищ, пов’язаних з існуванням, рухом і взаємодією електричних зарядів.
До джерел електричних полів великої потужності відносяться електроустановки високої частоти ( ВЧ), ультрависокої частоти (УВЧ), надвисокої частоти (СВЧ).
Систематичний вплив на робітників електромагнітних полів великої потужності порушує функціональний стан нервової і серцево-судинної системи людини.
Основними засобами захисту від електромагнітних полів є:
- установка гранично допустимих значень напруги і щільності потоку енергії електронного поля на робочому місті персоналу;
- експлуатація електроустановок УВЧ та СВЧ тільки в спеціально виділених приміщеннях або з використанням екрануючих кабін;
- подання напруги з генератора відбувається тільки після установки випромінювача в потрібне положення, після закінчення роботи обов’язково вимкнути напругу.
Перебування персоналу в зоні прямого випромінювання апаратів забороняється.
До колективних засобів захисту в електроустановках відносяться:
- захисні засоби, передбачені в конструкції електроустановок;
- технічні засоби і засоби захисту;
- організаційно-технічні заходи, що проводяться в організації.
До технічних засобів захисту відносять : захисне заземлення електроустановок; занурення електроустановок; електричне розділення мережі; захисне відключення електроустановок; ізоляція струмоведучих частин; попереджуючі сигнали та блокування; знаки безпеки.
До організаційних заходів, що забезпечують безпеку виконання робіт в електроустановках відносяться:
- призначення осіб, відповідальних за безпеку проведення робіт в електроустановках;
- затвердження переліку робіт, що виконуються в електроустановках за нарядами-допусками та розпорядженнями;
- підготовка робочого місця, допуск до роботи;
- нагляд під час роботи;
- оформлення перерв в роботі та її закінчення.
Індивідуальні засоби захисту в електроустановках наступні: спеціальний інструмент; ізоляційні пристрої для проведення ремонтних робіт до 1000 В; ізоляційні рукоятки інструментів; діелектричні печатки, боти, калоші, індивідуальні екрануючі комплекти; знаки безпеки; засоби індивідуального захисту (окуляри, пояси, каски та ін.).
... , я зробила висновок, що проблемою на шляху економічного розвитку підприємства є також низька маркетингова активність ЗАТ „Піонтекс”. Отже, провівши діагностику основних проблем управління економічним розвитком підприємства, доцільним є розробка ефефктивних та дієвих рекомендацій в області досліджуваної проблематики. Висновки до розділу 2 Емпіричну базу для дослідження процесів розвитку ...
0 комментариев