Визначення внутрішньої ширини вагона
Обчислення основних геометричних параметрів вагона
Аналіз результатів обчислення основних техніко-економічних параметрів
Технічне описання конструкції вагона
Гальмівне обладнання
Визначаємо реакції рейки
Визначаємо пробіг
Жорсткість пружини
Розрахунок елементів кузова на міцність
Навигация
Розрахунок вагон-цистерни
Розрахунок вагон-цистерни
28288
знаков
6
таблиц
8
изображений
1. Вибір основних параметрів вагона
Визначення оптимальних параметрів конструкції вагона являється першим етапом при проектуванні, тому саме вірний вибір основних геометричних параметрів вагона впливає на основні показники: тару вагона, об’єм кузова, вантажопідйомність, середнє статичне навантаження, середнє динамічне навантаження, середнє погонне навантаження, середній навантажувальний коефіцієнт тари та середнє фактичне навантаження на вісь брутто.
1.1 Розрахункова схема вагона і визначення параметрів вагона по довжині
Керуючись досвідом конструкторів, при проектуванні вагон-цистерн вибираю схему вагона у якого відстань по горизонталі між полюсом днища і торцем кінцевої балки рами ∆3 = 0,015м; схематична модель проектного вагону зображена на рисунку 1.1
Рисунок 1.1 – Розрахункова схема вагон-цистерни
Довжина вагон-цистерни по осям зчеплення автозчепів визначається за наступною формулою:
, (1.1)
де 
- норма осьового навантаження; 
- кількість осей; 
- норма погонного навантаження.
Довжина рами вагон-цистерни розраховується за формулою:
, (1.2)
де 
- виліт автозчепу.
Мінімально допустима внутрішня довжина котла вагон-цистерни розраховується за наступною формулою:
, (1.3)
де 
- відстань між зовнішньою лінією горизонтальної проекції торцевої стіни і торцем кінцевої балки рами.
Мінімально можливий виліт днища визначається з виразу:
, (1.4)
де 
- ширина габариту;
- максимально можливе огородження на півширини кузова;
- коефіцієнт вильоту днища.
максимально допустима база вагон-цистерни буде обчислюватись за формулою:
, (1.5)
де 
- номінальний діаметр колеса за вершинами гребнів;
- база двохосьового візка;
- база чотиривісного візка;
- відстань по горизонталі між гребнем зовнішнього колеса і торцем кінцевої балки рами.
Мінімальна допустима база вагон-цистерни визначається з наступного виразу:
, (1.6)
Для визначення оптимального значення бази 
та відповідного їй оптимального значення обмеження радіусу циліндричної частини котла вагон-цистерни Еопт використовуємо програму GABARIT, в якій виконується розрахунок для десяти груп з рівним інтервалом розрахункового діапазону в одинадцять значень, при умові поступового збільшення мінімальної бази проектного вагона 2lmin на певний крок. В таблиці 1.1 наведені вхідні дані для розрахунку на ПК.
Результат розрахунку, графіки визначення оптимального значення баз вагона та оптимального обмеження Еопт наведений в додатку А.
Радіус циліндричної частини котла визначається за формулою:
, (1.7)
де В0 – напівширина габариту;
Еопт - оптимальне значення обмеження радіусу циліндричної частини котла;
- технологічний допуск на ширину кузова;
- висота виступаючих частин відносно внутрішньої лінії горизонтальної прекції обшивки в і-му поперечному перетині.
Результат розрахунку основних параметрів вагону зводжу до таблиці 1.2
Таблиця 1.1 – Вхідні дані для розрахунку в програмі GABARIT
| Показник | Величина або найменування | Розмірність |
| Мінімальна допустима база вагон-цистерни | 3,66 | м |
| Максимально допустима база вагон-цистерни | 4,024 | м |
| Довжина рами вагон-цистерни | 7,02 | м |
| Габарит | 1-Т | - |
| База двохосьового візка | 1,85 | м |
| База чотиривісного візка | 3,2 | м |
| Горизонтальне поперечне зміщення кузова відносно колісної пари | 3+28=31 | мм |
Таблиця 1.2 – Результати розрахунку параметрів вагон-цистерни
| Параметр, розмірність | Варіант | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
|
| 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 | 3,66 |
|
| 4,024 | 5,024 | 6,024 | 7,024 | 8,024 | 9,024 | 10,024 | 11,024 | 12,024 | 13,024 |
|
| 4,024 | 5,024 | 6,024 | 7,024 | 8,024 | 9,024 | 10,024 | 11,024 | 12,024 | 13,024 |
|
| 6,46 | 7,46 | 8,46 | 9,46 | 10,46 | 11,46 | 12,46 | 13,46 | 14,46 | 15,46 |
|
| 7,02 | 8,02 | 9,02 | 10,02 | 11,02 | 12,02 | 13,02 | 14,02 | 15,02 | 16,02 |
|
| 8,24 | 9,24 | 10,24 | 11,24 | 12,24 | 13,24 | 14,24 | 15,24 | 16,24 | 17,24 |
|
| 1560 | 1570 | 1570 | 1573 | 1580 | 1581 | 1583 | 1584 | 1590 | 1590 |
| Еопт, мм | 89,93 | 82,28 | 72,16 | 73,51 | 70,76 | 68,63 | 66,92 | 65,52 | 64,35 | 63,37 |
, м
, м
, м
, ммПохожие работы
... Mz кН My кН 2657,927 3954,094 405 122,1 183 ∂=0,9∂т ∂т=280МПа < Умова виконується. 5. Короткий технічний опис спроектованого вагона Чотирьохвісний критий вагон – хопер для перевезення зерна вантажопідйомністю 65 тони призначений для перевезення насипного зерна і других аналогічних продуктів (комбікормів, круп і др.). Використання хоперів- ...
... лінією та іншим обладнанням. Поповнення стелажів запасними частинами та матеріалами, які розташовуються на спеціалізованих коліях, виконується транспортними засобами, які має вагонне депо. Колії, на яких виконується технічне обслуговування вагонів, обов'язково огороджуються. Кількісний склад ремонтної бригади визначається розрахунковим або дослідним шляхом у залежності від місцевих умов праці, ...
... роботою вантажного фронту, грн. С5 = 365*N*t0*aв , (9.5) де t0 - час очикування подачі вагонів, які надходять на станцію у періоди, коли вантажний фронт не працює ; T*N (24 – T)2*N N*t0 = ______+ __________ , (9.6) 2*X 2*24 де N – кількість вагонів ...
... Знайдемо потужність променевого опалення для всіх 5 виробничих цехів депо, яка дорівнює їхній сумі. Рн=165,88+148,26+176,9+132,24+71,34=694,62кВт 7. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ ЗА РАХУНОК ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ 7.1 Розрахунок економічної доцільності переводу парового котла на водогрійний режим Перелік матеріалів та обладнання, необхідних для переводу парового котла типу ...
0 комментариев