Навигация
Визвольний похід українського війська в Галичину
44643
знака
7
таблиц
3
изображения
2. Визвольний похід українського війська в Галичину.
Розповідь учителя в ролі екскурсовода (супроводжується показом відповідних подій на карті).
Звільнивши 16 вересня 1648 р. від поляків Староконстянтинів, Хмельницький скликав старшинську раду, де було ухвалено рішення рухатися до Львова. Облогу міста Хмельницький розпочав 26 вересня, а вже 5 жовтня полк М. Кривоноса захопив Високий Замок. Під час переговорів, які розпочали з гетьманом міщани, Хмельницький погодився зняти облогу за відносно невеликий викуп.
16 жовтня Хмельницький рушив на Замостя – важливе місце на шляху до польської столиці Варшави. Підійшовши до мурів міста, він запропонував міщанам здати Замостя за викуп, але отримав відмову і наказав брати його штурмом.
Три штурми міста були невдалими. Ситуацію ускладнювала загальна втома україно-татарської армії, наближення зими, нестача коней, артилерії, боєприпасів та спалах епідемії чуми, від якої у грудні номер М. Кривоніс.
У цей час у Варшаві замість померлого у травні 1648 р. короля Владислава IV на престол було обрано його брата Яна Казимира. Невдовзі від нього до Хмельницького прибув посланець із пропозицією укласти перемир'я. 10 листопада спочатку старшинська, а потім загальна військова рада ухвалили рішення припинити воєнну кампанію й відступити «на Україну». 14 листопада україно-козацька армія залишила околиці Замостя й рушила додому.
3. Програма побудови Української козацької держави.
Розповідь учителя
Одночасно з керівництвом визвольною боротьбою формувалися уявлення Б. Хмельницького про те, якою повинна бути майбутня вільна Україна. Уперше ідею створення автономної Української козацької держави, хоча й на обмеженій території, він висунув після Корсунської битви наприкінці травня 1648 р. Через Тугай-бея II. Хмельницький передав коронному гетьману М. Потоцькому програму вимог до польської влади. Вона передбачала створення удільної держави «Військо Запорозьке», підпорядкованої безпосередньо лише королю Речі Посполитої, із визначеними кордонами по Білу Церкву і Умань, включно з Лівобережжям. Влада воєвод і старост стосовно 
«королівщин», міст і містечок на її території скасовувалась. Потоцький відмовився передавати ці вимоги до Варшави, пояснивши, що влада ніколи їх не задовольнить.
Наприкінці грудня 1648 р. Хмельницький після завершення походу в Галичину урочисто в'їхав до Києва. Його зустрічали київський митрополит Сильвестр Косов, єрусалимський патріарх Паїсій, що перебував тоді в Києві, тисячі киян та козаків. Через кілька днів єрусалимський патріарх благословив Хмельницького в Софійському соборі на війну з поляками.
На переговорах із польськими комісарами в Переяславі (лютий 1649 р.) і московським посольством Г. Унковського в Чигирині (квітень 1649 р.) Хмельницький у цілому оприлюднив програму побудови Української держави.
Запитання
1) Якою бачив Українську козацьку державу Б. Хмельницький? ,
2) Чи було втілено у життя його бачення?
Робота з документом
Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комісарами в Переяславі (23 лютого 1649 р.)
«Виб'ю з лядської неволі народ весь руський . А що первей шкоду й кривду свою воював, тепер воювати буду о віру православную нашую. Поможет мі то чернь всяя по Люблин і Краків, которой я не одступлюсь, бо то права рука нашая, люди, котриє холопства не витерпів, ушли в козаки. Буду мати двісті, триста тисяч своїх. Орда всяя. Притім Тугай-бей близько мене єсть, мой брат, моя душа, єдиний сокіл на світі, готов все учинити, що я захочу, зараз вічна наша козацькая з ними приязнь, которой світ не розірве. За границю на войну не пойду, шаблі на турків і татар не поднесу. Досить нам на Україні та Подолю і Волині; тепер досить достатку в землі та князстві своїм по Львов, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчіте, ляхи. Туди я загоню больш можних ляхов, дуків і князів. А будут лі за Віслою брикати, знайду я їх там певне. Не постоїт мі нога жадного князя і шляхотки тут в Україні, а захочет лі хліба которий з нами їсти, нехай же Войску Запорозькому послушний будет, на короля не брикаєт.»
Запитання до учнів стосовно документа
Яку головну політичну мету проголосив Б. Хмельницький і якими засобами він збирався її досягнути?
IV. Застосування знань і дій у стандартних ситуаціях.
Запитання
1) Коли почалася Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького?
2) Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ у битві на Жовтих Водах?
3) Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в Корсунській битві?
4) Якими були результати Пилявецької битви?
5) Чим завершилася облога військами Хмельницького Львова?
6) До якого міста дійшло козацько-татарське військо під час свого першого походу?
Підсумки уроку.
Блискучі перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кампанії 1648 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і правильність обраної ним тактики.
Проголошена Хмельницьким програма побудови Української козацької держави була шляхом до створення незалежної Української держави в межах розселення українців.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати відповідний параграф підручника, робота з атласом.
Урок №3
(урок-вистава)
Тема. Збаразько-Зборівська кампанія. Берестецька битва та її наслідки.
Мета: схарактеризувати 3баразько-3борівську кампанію, її результати та наслідки; визначати за картою напрямки походів українського війська в 1648–1649 pp., територію Української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів, розповідати про розгортання воєнних дій у 1651 p.; порівнювати умови Зборівського та Білоцерківського договорів; розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості.
Тип уроку: засвоєння навичок та умінь.
Форми роботи: групова, повідомлення учнів, складання звіту, розповідь вчителя, робота з картою, театралізоване дійство.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал, костюми українського козака та польського шляхтича.
Основні дати: червень-серпень 1649 р. – облога Збаража; 5–6 серпня 1649 р. – битва під Зборовом; 8 серпня, 1649 р.– укладання Зборівського договору, 18–30 червня 1651 p.–битва під Берестечком; 18 вересня 1651 р. – укладання Білоцерківського договору.
Структура уроку
І. Організація навчальної діяльності
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Творче завдання
Який історичний зв'язок між відкриттям X. Колумбом Америки і Національно-визвольною війною українського народу середини XVII ст.? Складіть історичний ланцюжок подій.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нового матеріалу і первинне застосування набутих знань.
Похожие работы
... збагачення знань, доповнення та уточнення отриманих знань [2]. Поділивши весь урок на такі етапи, дуже легко спрогнозувати результати, що вчитель отримує під час заняття. Щодо планування, то цей аспект полягає у складанні певного алгоритму підготовки, організації та проведення уроку. Такий алгоритм був детально описаний вище, тому вертатися до нього немає потреби. Важливим є те, як вчитель збира ...
... коли для цього є умови і виникає необхідність. Взагалі позакласне і класне читання можуть не збігатися ні тематично, ні за авторами, ні за жанрами. Залежить це від віку учнів, від їх підготовленості, від умов роботи школи. Розділ 2 Організація позакласного читання в початкових класах. 2.1 Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах. Уміле керівництво позакласним читанням в ...
... Учням та їх батькам слід систематично нагадувати про недоцільність перебування неповнолітніх на вулицях після 20 — 21 години. 2.2 Досвід вчителів трудового навчання щодо організації і проведення основних форм позаурочної роботи Прийшовши на роботу в школу, учитель трудового навчання зіштовхується не тільки з проблемами ефективної організації навчального процесу, але і постановки позаурочної ...
... і господарства і ін. Найпоширенішими є учбово-виробничі майстерні. В таблиці 1.5 представлений перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій, які необхідні для вивчення теми: «Векторний графічний редактор Corel Draw» Таблиця 1.5 – Перелік необхідних майстерень, кабінетів і лабораторій по предметах професійно-технічного циклу. Кабінети Лабораторії 1. Основ програмування. 2. ...
0 комментариев